Нариси з історії Бериславщини

Зміст:

Гейко С. Історія — це союз між минулим і майбутнім
Солодка Т. Бериславська гіпаріонова фауна
Оленковський М. Історія Бериславщини часу первісного суспільства
Ратнер І. Археологічні пам’ятки Бериславського району
Дідик О. Таїна Данпарштаду
Дідик О. Стара Бериславщина
Дяченко О. Монета як свідок історії краю
Голоносов П. Історико-археологічні пам’ятники турецької культури на Херсонщині
Пирожок Г. Бериславські підземелля
Список со статейного списка великого государя его царского величества посланников: стольника и полковника и наместника Переяславского Василья Михайлова сына Тяпкина, дьяка Никиты Зотова, писан с слов, чрез огонь, в Царево-Борисове-городке, в нынешнем 1681 году мая в день
Гейко С. Казикерменський гетьман
Величко С. Літопис: (Уривки)
Девар-Сафафаим: (Запись устных рассказов, услышанных автором от грамотных евреев)
Мокляк В. Дзвін “Казикермен”
Заруба В. Боротьба за гирла Дніпра
Ріґельман О. “Літописна повість про Малу Росію та народ і козаків узагалі”: (уривок)
Гейко С. Історія подніпровських городків
Гейко С. Бериславський герб
Гейко С. Життя і смерть Костя Гордієнка
Афанасьєв-Чужбинський О. По Дніпру
Кулинич І. Як і коли з’явилися шведські колонії в південній Україні
Сергійчук В. Земля, яка стала рідною
Документ Попередні висновки про обстеження еміграційного руху серед шведів Старо-Шведської сільради Бериславського району Херсонської округи.
Данильченко О. Зміївка
Коник Ю. Рееміграція шведського населення Херсонського округу в 1929 р. за документами державного архіву Херсонської області
Афанасьєв-Чужбинський О. Шведська колонія. Вдача і звичаї
Гейко С. Пригоди італійців на Бериславщині
Афанасьєв-Чужбинський О. Ново-Бериславська єврейська колонія
Гейко С. Берислав і Східна війна
Гейко А. Переправа, переправа…
Афанасьєв-Чужбинський О. Берислав
Шевченко В. Бериславсько-Каховська переправа та її значення у розвитку ярмаркової торгівлі на півдні України
Князь Трубецький. Історія одного господарства
Гейко С. Колись бюджет був прибутковим
Бериславщина. Рік 1896-й
Гейко С. Жили-були: (Берислав: рік 1896-й)
Боровик В. Сучасні проблеми сторічної давнини
Гейко С. Бериславська морехідка
Гейко А. Бериславське чиновництво — рік 1914-й
Гейко С. Початок 20-х: Бериславщина в архівних документах і на сторінках преси
Мовою архівних документів
Долі людські
Гейко С. Початок українізації на Бериславщині
Мовою документів
“Інформаційний лист Бериславського районного виконавчого комітету Херсонського округу окружному виконавчому комітету про проведену роботу по ліквідацію куркуля як класу
Гейко С. Гірка доля куркуля
Гайдученко Ю. Тягинка: Голодомор 1932-1933-го
Голобородько Ю. Гіркий біль правди
Шокуров А. Про це не можна не згадати
Дармостук Л. Випуск вогненного 41-го
Кугай Т. Доля генерала: (нелегка доля дісталася Захару Видригану)
Задорожня (Надієва) Є. Щоденник 1941 року
Гришенко В. Окупація
Решетников В. Пекло Бериславського концтабору
Зрадники Батьківщини перед судом народу
Гришенко В. Дядько Мишка-поліцай
Гейко С. Трагедія євреїв Бериславщини
Гришенко В. Бургомістр Фальман
Було й таке!
Гейко С. Засекречений генерал
Гейко С. Квартальний план за два тижня: Як обирали синів і дочок
Медников А. Новые горизонты
Кляшторна Н. Залізний хрест
Гейко С. Яка вулиця веде до храму?
Гейко С. Вони носили ім’я “Берислав”
Клименко М. Святий град Берислав
Гейко С. Церков величність

ІСТОРІЯ — ЦЕ СОЮЗ МІЖ МИНУЛИМ І МАЙБУТНІМ

Мир і злагода у суспільстві — сьогодні це основи державної політики України. Будучи невід’ємною частиною усього цивілізованого світу, наша Батьківщина теж переживає процес відродження духовності, повернення до витоків, до свого коріння. Розбудовуючи державу, ми маємо зберегти все те найцінніше, що дісталося нам у спадок, використовуючи і розвиваючи досвід попередніх поколінь.
Бериславщина — це не просто топонімічна чи географічна назва. Це — цілий край Великої України, це — цілий пласт в історії та культурі нашого народу. Нині на теренах нашого району згідно рішення уряду перебувають під державною охороною 12 пам’яток історії й археології та 8 пам’яток архітектури Національного значення, біля 400 об’єктів культурної спадщини місцевого значення. Місто Берислав Постановою Кабінету Міністрів України занесене до Списку історичних населених місць України як найдавніше міське поселення Херсонщини.
Усяке траплялося в минулому району — світлі сторінки перемежовувалися з чорними смугами. Хто тільки не топтав ряст бериславської землі: первісні племена і скіфи, сармати і кіммерійці, готи і гунни, печеніги і половці, хозари і монголи, татари і русичі, поляки і росіяни, німці і шведи… Всіх не перелічиш. Їхні нащадки й досі живуть у районі. За останнім Всеукраїнським переписом 2001 р., на Бериславщині з 55 900 мешканців нараховується 49,5 тисяч українців, 4,9 тисяч росіян, 320 білорусів, 307 молдован, 200 вірмен, 120 шведів, 93 цигана, 88 асирійців, 77 німців, 46 поляків, 32 татарина, 27 корейців, 23 азербайджанця, по 20 грузинів та угорців, по 14 чехів та узбеків, 11 євреїв, поодинокі представники інших націй. У багатолюдності і багатонаціональності Бериславщини коріння її багатющої і неповторної історії. Довгі роки вивчення минулого свого краю було певною мірою “на задвірках”. Якщо й з’являлися якісь публікації, то вони являли собою окремі уривки, фрагменти старовини, та ще й препаровані ідеологічними стереотипами.
Історія не має початку і не має кінця. Так само, як і її дослідження. Переконана, що ще будуть знайдені нові матеріали, нові документи, речові залишки, будуть висунуті неординарні ідеї і гіпотези. Усе це певною мірою неминуче торкнеться і минулого Бериславщини. А відомо, що без минулого немає майбутнього, хто його забуває — приречений на повторення. Отож, щоб повторилося лише найкраще, найприємніше — оглянімося назад, на вже пройдешнє нашими попередниками.
На протязі 1999-2002 рр. Бериславською районною організацією Товариства “Просвіта” було видано три випуски “Нарисів з історії Бериславщини”, які внаслідок великого попиту і незначного накладу швидко розійшлися серед любителів старовини, викладачів, учнів та студентів. А тому постала нагальна потреба об’єднати усі три випуски. Окрім того, матеріали з них значно доповнені нововиявленими фактами й документами. До даної книги “Нарисів…” також увійшли новітні статті; деякі матеріали ще ніколи не друкувалися і не оприлюднювалися. Переважне число матеріалів ґрунтуються на документах Державного Архіву Херсонської області та публікаціях місцевої періодичної преси; також частково використано спогади старожилів-очевидців перипетій ХХ ст.
Книга ні у якому разі не претендує на академічність, повноту висвітлення та істину в останній інстанції. Історія, узагалі, така наука, де часто має місце суб’єктивна думка автора документу, спогаду тощо. Ці точки зору можуть не завжди співпадати, а то й суперечать одна одній. Деякі власники і утримувачі матеріалів, до яких зверталися з проханням поділитися ними, з якихось власних міркувань утрималися від згоди. Обмаль фотокарток, схем, замальовок, картографічного матеріалу.
Історія нашого краю (та й не лише нашого) до кінця XVІІІ ст. людством по-суті не документувалася, а документи пізніших часів часто-густо розкидані по різним архівам як України, так і Росії, а тому залишаються майже невивченими; частина з них з ліквідацією Кримського ханства, безумовно, опинилася у Туреччині. Чимало архівних справ було втрачено у періоди лихоліть т.з. “громадянської війни” 1917-21 рр. та ІІ Світової війни. Документи кінця XVІІІ–ХІХ століть писані від руки, не завжди грамотними авторами, старим російським правописом, пошкоджені часом, чорнила на багатьох майже висохли – тож прочитання їх буває просто неможливим або вимагає тривалого часу і, безумовно, відповідного фінансування відряджень. На щастя, унезалежнення України значною мірою розбурхало інтерес як до історії узагалі, так і до минулого свого роду та рідного краю. У роботі над усіма випусками “Нарисів…” яскраво проявився принцип, за яким при бажанні і наполегливості можна завжди досягнути позитивного результату. Можу сказати, що усі посадові особи, просто громадяни, до яких доводилося звертатися, у силу своїх можливостей намагалися допомогти.
Але загалом видання “Нарисів з історії Бериславщини” було б неможливим насамперед без підтримки і сприяння голови Бериславської районної ради Т.Алябової, яка давно усвідомивши істину, що “той, хто не знає історії, приречений на її повторення”, робила і робить усе, аби не повторилися лихі і гіркі сторінки нашого минулого.
Також висловлюю щиру подяку тим, хто прилучився до видання книги: новому керівництву районної державної адміністрації (голова М.Дешко), міському голові Т.Бернацькій, колишньому начальнику податкової інспекції у районі О.Броніну, начальнику відділу культури Л.Полегенко, настоятелю Свято-Введенського храму о.Олександру (Михайленку), голові Херсонської обласної організації Товариства “Просвіта” О.Олексюку, директору районного краєзнавчого музею Т.Солодкій, начальнику відділу автоматичної системи керування машинобудівного заводу М.Задонському, адміністрації Бериславських шкіл № 1 та № 3, авторам матеріалів та усім причетним до великої справи вивчення нашої минувшини.
Окрема і особлива подяка усім працівникам Державного архіву Херсонської області та обласної наукової бібліотеки ім. О.Гончара, без допомоги яких навряд чи вдалося б зорієнтуватися у безмежжі матеріалів та документів.
Як упорядник та автор частини статей, не приховуючи своїх політичних поглядів, намагався зберігати об’єктивність і не підтасовував фактів, що, на жаль, мало місце як раніше, так трапляється і тепер в історичній науці.
Принагідно хочу також звернутися до земляків-читачів: ледве не у кожного удома є документи, фотокартки, газети, журнали, інші матеріали старовини, які навряд чи використовуються у житті сучасників, але становлять неабияку (часто не усвідомлену власниками) цінність для історії, адже історія народу складається з історії його людей. Ці речі припадають пилом, псуються, їх по-суті ніхто не бачить.
Віддайте їх для історії, майбутнім поколінням! Ми вже й так втратили занадто багато з надбань попередників. І не гоже сучасним цивілізованим людям не залишати пам’ять про своїх батьків, дідів, прадідів… У будь-якому випадку, районна організація Товариства “Просвіта” зможе зробити копії і повернути оригінали власнику.
Робота над дослідженням минулого Бериславщини не закінчується виданням цієї книги і за будь-яких обставин буде продовжена. Будемо раді усякій формі підтримки, а також відгукам, побажанням, пропозиціям, які просимо надсилати на адресу: