Ізраїль Ратнер

АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ БЕРИСЛАВСЬКОГО РАЙОНУ

Берислав. У прибережних відкладах на околиці міста — палеонтологічні знахідки: залишки мастодонта, безрогого носорога, гіпаріона, газелі, антилопи, велетенської свині, жирафів і хижака з групи собак. У передмісті Слобідка досліджене багатошарове поселення епохи пізньої бронзи, скіфського періоду, потужний шар з керамікою пізньоскіфського і черняхівського типів II-IV ст. н.е. з багатокамерними кам’яними спорудами та будівлями культового призначення: виявлено знахідки кінця I тис. н.е. На південний захід під поселення — могильник черняхівської культури, де розкопано три поховання. На північ від міста — могильник епохи бронзи. Поблизу міста виявлено Бериславський скарб бронзових речей (сокир, серпів, злитків бронзи) ранньозрубного часу, знайдено уламок кам’яної сокири епохи бронзи, скарб монет, переважно римських, середньовічну кольчугу, монети Кримського ханства і польські. За 0,2-4,3 км на північний захід, північ і північний схід від міста знаходяться 20 курганів висотою 0,5-6,5 м.

Бургунка. За 1,2-2,7 км на північ і північний схід від села — чотири кургани висотою 1,2-1,8 м.

Веселе. За 0,2-2,9 км на південний і північний захід від селища — шість курганів висотою 1-1,5 м.

Високе. За 0,2-1,1 км на південь, захід і північний захід від села — чотири кургани висотою 1,8-3,4 м.

Вірівка. За 0,7-5,3 км на північний схід і захід, південний захід і схід, південь від села — вісім курганів висотою 1-7,4 м.

Вовківське. За 0,2-3,4 км на північ, північний схід і південний захід від села — шість курганів висотою 1,4-2,5 м.

Дрімайлівка. У селі виявлено (зараз село затоплене — упор.) поселення пізньоямного часу та катакомбної культури. Поблизу села знайдені бронзові кельт, вістря списа, долото та напівсферичну чашку ранньозрубного часу. За 0,8-5,8 км на північ від села — шість курганів висотою 1-4 м.

Заможне. За 0,6-4,5 км на північний схід від села — вісім курганів висотою 1-4,4 м.

Зміївка. На південний захід від села відкрито чотири неолітичних поховання; тут же досліджено поселення білозерського етапу зрубної культури, де виявлено десять будівельних комплексів і невелику кам’яну стелу, пов’язану з культом вогню, нижче фундаментів — залишки могильника пізньої бронзи. На цій само площі — два поховання кочовиків Х-ХI ст. Поблизу села знаходилися скіфське поселення і поселення перших століть н.е., на північному заході села — пізньоскіфське старошведське городище I-III ст. Досліджено слов’янське поселення із залишками жител, металевих виробів, кам’яних жорен. Неподалік колишнього с.Михайлівки, приєднаного до Зміївки, знайдено поселення пізньоямного часу. Випадкові знахідки: крем’яні вістря стріл, кам’яна сокира епохи бронзи, срібна римська монета Адріана II ст. н.е., речі середньовічного вуздечкового набору. За 0,3-2,3 км на північний захід, захід і північ від села — вісім курганів висотою 1-4 м.

Інгулівка. За 1,9-2,7 км на захід і південний захід від села — п’ять курганів висотою 0,5-1,5 м.

Качкарівка. Поблизу села знайдено залишки поселення часу пізньої бронзи. У зруйнованому кургані містився кемі-обинський кам’яний ящик. За селом досліджено курган з похованнями з ямної та катакомбної культур. У селі та за його межами знайдені крем’яні вістря стріл, сокиру-молот епохи бронзи, бронзові вістря скіфських стріл, уламки амфор скіфо-сарматського періоду, половецьку кам’яну бабу. За 0,2-2,8 км на північ і північний захід від села виявлено 12 курганів висотою 0,5-4,3 м. Згадка у літературі про знахідку тут ливарних матриць — помилкова, вона стосується с.Новоолександрівка Нововоронцовського району.

Кірове. За 0,4-3,2 км на північний і південний схід від села — чотири кургани висотою 0,5-5,1 м.

Козацьке. Поблизу селища розкопано кургани з похованнями епохи бронзи, сарматського часу та кочовицькі Х-ХIII ст. Випадкові знахідки: крем’яна скребачка епохи бронзи, уламок античної мегарської чаші, срібна римська монета Луціли III ст. н.е. і половецька кам’яна баба. У річці Козак виявлено скіфський бронзовий казан. За 0,4-1,8 км на північ і північний захід від селища — три кургани висотою 0,5-7 м. Згадка у літературі про городище та могильник у Козацькому — помилкова: вони досліджені у с.Миколаївка.

Комарівка. За 0,6-1,7 км на південний захід, південь і південний схід від села виявлено шість курганів висотою 0,5-2,8 м.

Костирка. За 0,5-7 км на північний та південний схід, південь і південний захід від села — 19 курганів висотою 1,2-2,6 м.

Кошари. За 3,4 км на південний захід від села виявлено курган висотою 1 м.

Крупиця. За 0,2-3,3 км на північний схід, північний захід, захід і південний захід від села — одинадцять курганів висотою 1-4,6 м.

Куйбишеве. За 0,2-3,3 км на північний та південний схід і південь від села — чотири кургани висотою 1,5-3,3 м.

Львівські Отруби. За 1,7-2,3 км на південний захід від села — два кургани висотою 1-1,8 м.

Львове. У прибережних вапняках на околиці села виявлено палеонтологічні знахідки: залишки гіпаріонів, жирафів, безрогих носорогів та великих хижаків. За південно-західною околицею села відкрито пізньоскіфське поселення I ст. до н.е. — III ст. н.е. зі слідами багатокамерних кам’яних будівель, зерновими і рибозасольними ямами, античною керамікою і посудом зарубинецького типу. Поблизу села досліджено кургани з похованнями ямної, кемі-обинської, катакомбної, зрубної культур та кіммерійського часу VIII ст. до н.е., знайдено антропоморфні стели мідного віку, розкопано скіфські кургани, поховання сарматів та середньовічних кочовиків. За 1-6,2 км на північний схід, північний захід від села виявлено шість курганів висотою 1-6,8 м.

Максима Горького. Поблизу села знайдено антропоморфну стелу мідного віку. За 0,3-3,6 км навкруг села — шість курганів висотою 1-3 м.

Миколаївка. Між р. Козак і Кам’янським лиманом існувало пізньоскіфське Козацьке городище (інша назва — городище Миколаївка) II ст. до н.е. — IV ст. н.е., що складалося з акрополя та укріпленого зовнішнього міста. Тут виявлено фортифікаційні та житлові споруди. На північ від городища досліджено пізньоскіфський Миколаївський могильник I-III ст. н.е., відкрито 200 поховань з прикрасами, амулетами та посудом і гребенем черняхівського типу; виявлено господарчі ями, що передували часу виникнення могильника. За 1,7 км на північний захід від села, на лівому березі р.Бургунки досліджено Бургунське поселення першої половини I тис. н.е. із залишками будівель, ротаційними жорнами, керамікою черняхівського типу. Поблизу села розкопано поховання ХIV-ХV ст. Випадкові знахідки: кілька римських монет II ст. н.е. За 0,9-2,3 км на північ і північний схід від села виявлено чотири кургани висотою 1,5-3,7 м.

Милове. Поблизу села досліджено кургани з похованнями ямної культури, скіфів, середньовічних кочовиків. Випадкові знахідки: крем’яне вістря списа ямної культури, ольвійська монета. За 0,2-3,8 км на північ, північний захід і захід від села — 15 курганів висотою 0,5-0,7 м. Згадане у літературі городище поблизу Милового знаходиться неподалік с.Республіканець.

Новоберислав. За 0,9-6,5 км на північний захід, північ і північний схід від села — одинадцять курганів висотою 1-7,2 м.

Новорайськ. Біля села знайдені дві кам’яні свердлені сокири епохи бронзи (зберігаються у Бериславському музеї). За 0,8-4,1 км на північний захід, північний схід і південний схід від села — 13 курганів висотою 1-7 м.

Новосілка. За 0,8-1 км на північ і південь від села — два кургани висотою 1,5-1,7 м.

Одрадокам’янка. (Кам’янка — неофіційна назва села, що увійшла до археологічної літератури). У розораних курганах поблизу села виявлено скіфський бронзовий казан та уламок скіфської кам’яної статуї. За 0,3-4 км на північний захід, північний схід та схід від села — шість курганів висотою 1-2,6 м.

Ольгівка. Біля села — палеонтологічна знахідка: залишки китоподібної тварини. Поблизу села досліджено курган з похованням ямної та кемі-обинської культур (знайдено кам’яний ящик і антропоморфну стелу) та скіфські кургани; виявлено кіммерійське поховання VIII ст. до н.е. із золотими підвісками та сарматське. У зруйнованому кургані знайдено половецьку кам’яну бабу. За 1-1,4 км на північ від села — два кургани висотою 1,2-2,7 м.

Першотравневе. За 3,6 км на південний захід і захід від села — курган висотою 3,5 м.

Раківка. За 0,6-3,6 км на північний та південний схід, південь і південний захід від села виявлено п’ять курганів висотою 1-1,7 м.

Республіканець. У розмиві берега помітні сліди неолітичних поховань. Поблизу села досліджено кургани з похованнями епохи бронзи, культур багатоваликової кераміки, зрубної культури, сарматського часу, середньовічних кочовиків. За два кілометри на північ від села — пізньоскіфське Консулівське та Милівське городище II ст. до н.е. — II ст. н.е., що складається з акрополя та укріпленого зовнішнього міста. На березі — залишки слов’янського поселення ХII-ХIII ст., запорізької Кам’янської Січі (з рештками куренів напівземлянок, господарчих споруд і ям) та кладовища запорожців першої половини ХVIII ст., де досліджено козацькі поховання. На території Січі знайдено кам’яний пест епохи бронзи, козацькі глиняні люльки, пічні полив’яні кахлі, срібні монети Кримського ханства. Поблизу села виявлено кам’яну плиту з фалічним зображенням ямної культури, скіфське курганне поховання, матеріали черняхівської культури. Залишки ранньосередньовічного курганного поховання з конем і підвісками із золотого дроту. Випадкова знахідка: фракійський перереблений шолом. За 0,9-2,2 км на північний захід від села — два кургани висотою 2-7,2 м.

Рівне. На північно-західній околиці та за 0,4 км на схід від села — два кургани висотою 2-7,2 м.

Саблуківка. За 0,8 км від північно-східної околиці села знайдено пізньоскіфське Саблуківське городище I ст. до н.е. — II ст. н.е. з трьома лініями укріплень; на південь від села досліджено залишки поселення епохи бронзи. За 0,2-11,8 км на захід, північний захід і північ від села знайдено 12 курганів висотою 0,6-6 м.

Степне. Поблизу села досліджено кургани з похованнями ямної, катакомбної і зрубної культур. За 1,9-3,8 км на північний та південний схід, південний і північний захід від села — шість курганів висотою 1-2,4 м.

Суханове. За 0,5-6,9 км навкруг села — 17 курганів висотою 0,7-4,4 м.

Таврійське. Знайдено кам’яну сокиру епохи бронзи. За 2,6 км на схід від села — курган висотою 2,5 м.

Тараса Шевченка. За 0,2-4,8 км на північ, північний схід, схід і південний схід від села — 10 курганів висотою 1-3 м.

Томарине. За 0,5-5 км навкруг села — 17 курганів висотою 1,2-4 м.

Тягинка. У вапняках неподалік села виявлено палеонтологічні знахідки. На правому березі балки Тягинка — поселення епохи пізньої бронзи. Біля села — пізньоскіфське городище; на острові — поселення скіфського часу V-II ст. до н.е. і залишки турецької фортеці Тягин, частково розкопаний могильник ХV ст. Випадкові знахідки: крем’яний відбійник епохи бронзи, римські монети II ст. н.е., п’ять половецьких кам’яних баб. За 0,4-4 км на північ, північний схід і південь від села — 21 курган висотою 0,5-4,6 м.

Ударник. За 0,3-4,5 км на північ, південь і південний захід від села — дев’ять курганів висотою 1-2 м.

Урожайне. За 0,7-4 км на північ, південний схід, південь, південний і північний захід від села — 17 курганів висотою 1-2,6 м.

Цюрупи. За 1,1-1,4 км на північний схід, схід, південний схід, південь і південний захід від села — 15 курганів висотою 0,5-4 м.

Чайкине. За 0,2-1,8 км на південний схід від села — чотири кургани висотою 0,5-3,6 м.

Червоний Маяк. На лівому березі гирла балки Пропасної — пізньоскіфське Червономаяцьке або Бізюкове городище I ст. до н.е. — IV ст. н.е. із залишками кам’яних споруд. Неподалік від селища досліджено два ґрунтових могильника пізньоскіфського часу, зокрема один з них — I-III ст. н.е. За 0,3 км на північний захід від городища — ґрунтовий могильник рубежу II-I ст. до н.е. — IV ст. н.е., на території якого є поховання у кургані. За 1 км на південь від селища — ще один могильник пізньоскіфського часу. Випадкові знахідки: поблизу селища — кам’яні сокири епохи бронзи, а у балці Пропасній — крем’яне вістря стріли і уламок свердленої сокири епохи бронзи, неподалік від селища — три ольвійські монети, на городищі — золота ольвійська монета і римська мідна монета Феодосія I-IV ст. н.е., фрагменти слов’янської кераміки часу Київської Русі. За 0,9-3,4 км з напільних боків селища — 25 курганів висотою 1-5 м.

Червоний Яр. Поблизу села розкопано кургани з похованнями ямної, катакомбної та зрубної культур (виявлено антропоморфну стелу), скіфів та середньовічного кочовика. Біля села — вісім курганів.

Шляхове. За 0,7-4,1 км на північний захід, північ та північний схід від села — вісім курганів висотою 1-2 м.

(Уривок з книги:
І.Д.Ратнер. Довідник з археології України. Херсонська область. — К., 1984).
Від упорядника: книга І.Ратнера видана 20 років тому. За цей час нащадки, на жаль, знищили більшість зазначених курганів.