Заходив до технічного інспектора обкому профспілки працівників харчової промисловості Юзбашева. Він показав заяву водія автомашини радгоспу "Азовський". Водій пише: "Довожу до вас, що директор радгоспу заставив мене одвезти його, головного інженера, зав. автогаража, головного агронома та зоотехніка з випивкою на базу відпочинку. Там сказали: Приїдеш по нас через п'ять часов. Коли я приїхав, директор сказав: Відвези оцього чужого чоловіка в город, а відвезеш, приїдеш знову. Коли я відвіз і приїхав, мені сказали, щоб я відвіз ще двох чоловіків додому. Усі були дуже п'яні. Я сказав, що нема бензину і я вже дві зміни за рульом. Зав. автогаража сказав: Катай у радгосп і виливай бензин із автомашин, які на приколі. Я сказав: Не поїду! Зав. гаража витяг мене із кабіни, скрутив мені руку та так, що я від болю закричав. Тоді він п'яний сам сів за руль і поїхав. Ранком я пішов до лікаря. Там мені сказали, що у мене перелом руки. Акта про травму радгосп не дає і больничний не оплачує.
Що мені робити? Прошу заставити зав. автогаража видати мені акт про травму і оплатити больничний"
Такі випадки у радгоспах не поодинокі. Появляються нові ще незнані досі радянські деспоти-номенклатурники. І суду на них немає, бо судді хто?
11 липня 1983
Природоохоронники б'ють на сполох: катастрофічно зменшується лелек в Україні. Закликають уряд до врятування дивовижних птахів, яких із дідів-прадідів дуже люблять українці. Люди вірять, що лелеки приносять родинне щастя, злагоду, людей роблять фізично міцними, а дітей вродливими. Лелека (чорногуз, боцян, бусол) давно занесений до Червоної книги, але це не врятовує, чисельність зменшується.
* * *
Колись пташиночка мала
у домі нашому жила.
Її в тривожний час лелека
Приніс негадано з далека.
Супругом назови мене,
Моє кохання чарівне -
І я лиманами без броду
Піду за тебе в дику воду.
2 серпня 1983
Першими живими істотами, які повернулися живими із космосу, були дворняжки Стрілка і Білка. До них у космосі, пишуть, загинуло 18 собак. Скільки загинуло людей? Не пишуть.
Чотириногі космонавтки вижили і згодом народили цуценят. Одне цуценя від Стрілки в 1962 році Микита Хрущов подарував американському президентові Джону Кенеді.
Хто перший оволодіє космосом, той володітиме світом. Це знають можновладці і спішать, спішать... Конкурують. Така гонитва страшна, вона подібна до вогню, який може людині приносити користь, зогрівати своїм теплом, а може й спалити.
10 серпня 1983
Із бригадою робітників (10 осіб) їздив у радгосп "Овочевий" сапати буряки. Погода сонячна, спекотлива. Жіноцтво пороздягалося, одягнуло плавки (привезли із собою), працювали оголеними.
Плантація буряків нагадувала пляж на березі моря. Більш-менш активно працювали протягом трьох годин. Потім годину обідали, потім годину відпочивали в затінку дерев лісосмуги. Це була не робота, а знущання над землею.
Примусовість робить людину байдужою до результату своєї праці. У такій людині поселяється рабський дух, вона стає інертною.
Тільки вільна праця робить людину вільною.
15 серпня
1983
Прочитав свою поезію - і розчарувався. Слабо!.. недовершено!.. пустопорожньо!.. мляво!.. шаблоновано!.. Господи, коли ж я навчуся писати поезію, яка задовольняла б мене? Мабуть, ніколи. Але чому ж тоді вона тривожить серце і спонукає до вияву її світові?
* * *
В поезіях сьогодні знову
зерно стараюся знайти.
Одвіюю суху полову,
якої греблю хоч гати.
Все той же кінь, мов громовиця;
і вершник той,
і стремено,
а ось! -
як видзьобала птиця -
кудись поділося зерно.
21 серпня 1983
Був у Києві. Мав відрядження в ЦК профспілок, відділ охорони праці. Ішов Андріївським узвозом як музеєм. Дивне патріотичне почуття охоплює, коли дивишся на узвіз із вершини історії. За часів Київської Русі кияни називали узвіз Боричевим, він був головною вулицею, яка поєднувала Верхнє княже місто з торговим Подолом, а пізніше (ХІV-ХVII ст.) - Великою дорогою з Верхнього міста в Нижнє. Тут тільки сліпий не побачить Андріївську диво-церкву, яка збудована в стилі бароко і оздоблена цікавими ліпними орнаментами навколо вікон. З Андріївським узвозом пов'язані імена відомих діячів української культури і науки. Тут мешкали письменники Григір Тютюнник, скульптор і кінорежисер І. Кавалерідзе, відомий професор, доктор медицини Ф.Яновський, українські історики С.Голубєв та О.Оглобін, художники Ф.Красицький та І.Макушенко, композитор, хормейстер О.Кошиць, автор дивовижного роману "Майстер і Маргарита" Михайло Булгаков та інші особистості. Кияни Андріївський узвіз називають Другим Хрещатиком.
25 серпня 1983
Існують вічні літературні образи відомі світові. Це - Дон Кіхот, Гамлет, Фауст, Прометей, Дон Жуан та інші. А які наші, українські?.
Називають Мавку Лесі Українки, а більше?..
Із самвидаву. "Там, де насаджують одну мову, люди перестають розуміти один одного". Розумно. Добре, що наша земля ще незовсім збідніла на реалістично мислячих людей.
1 вересня 1983
В районі Сахаліну радянські винищувачі збили цивільний літак Південної Кореї. Загинуло 269 пасажирів. Влада намагається оправдатися, мовляв, літак мав на борту шпигунські пристрої. Це - холодна війна, яка може перетворитися в гарячу.
* * *
...І в синє-синє море
(о горе!)
дітей упало сотні,
старих упало сотні...
Упали у безодню
на хвиль холодні груди
безвинні люди.
8 вересня 1983
Відгук зарубіжних людей на знищення цивільного корейського літака над Охотським морем не забарився. "Наддніпрянська правда" пише.
"4 вересня о 9 годині 50 хвилин ранку юрба знахабнілих хуліганів у кількості понад 400 чоловік, збивши замок і зламавши ворота резиденції постійного представника СРСР при ООН у Гленкові, вдерлась на територію резиденції і вчинила там антирадянський шабаш. Бандити, які несли плакати з написами "Вбивайте росіян!", були озброєні бейзбольними битками. 6 вересня президент Р.Рейган виступив по радіо й телебаченню з наклепницькою, пройнятою патологічним антикомунізмом промовою, яка містить брехливі вигадки на адресу Радянського Союзу...".
У повітрі пахне порохом.
9 вересня 1983
За російського царизму було багато безпринципних поетів, навіть відомих. Наприклад, Пушкін написав:
"И долго буду тем любезен я народу,
что чувства добрые я лирой пробуждал,
что в мой жестокий век восславил я свободу
и милость к падшим призывал".
Царедворцям не сподобався заклик людей до свободи і вони запропонували придворному поетові Жуковському переінакшити строфу вірша - і він переінакшив:
"И долго буду тем народу я любезен,
что чувства добрые я лирой пробуждал,
что прелестью живой стихов я был полезен,
и милость к падшим призывал".
Саме таку строфу написали на плиті
пам'ятника Пушкіну, свідомо принизили пам'ять великого поета. Це симптом суто російської моралі.
12 вересня 1983
Чергував на опорному пункті ДНД. Міліція затримала особливо небезпечного кримінального злочинця Лук'янова - 1954 року народження, мешканць м. Севастополя, на лівій руці біля великого пальця витатуйовано слово "Крим". Лук'янов убив воєнного службовця, заволодів пістолетом марки "Макаров", а потім убив водія таксі, забрав його гроші і документи.
Звіряча вада людини лежить на площині, яка за межами людського розуму. Коли кінь усе життя ходив по колу, крутячи барабан водогону, його не запряжеш у плуг, бо не вміє ходити по прямій.
20 вересня 1983
Був на семінарі з цивільної оборони при штабі ЦО Дніпровського району. Теми:
1. Морально-политическая и психологическая подготовка трудящихся в условиях возникновения ядерной войны.
2. Гражданская оборона - наша победа в будущей войне.
3. Ядерный потенциал Советского Союза и ложь США.
Синдром Туретта - хвороба, що спонукає людину шукати ворога і лихословити без будь-якої причини.
26 вересня 1983
На заводі чергова політінформація. Лектор говорив, що ми категорично проти озброєння НАТО. Ми демонтуємо ракети, а вони монтують... Удар нижче пояса США отримало від нашого визвольного походу в Афганістан. "Да, мы теряем людей, но эта потеря незначительная. Мы против вмешательства во внутрение дела других стран, но мы - интернационалисты и не допустим, чтобы наши братья по идеологии эксплуатировались империалистами.. Что же произошло в Афганистане?
В апреле месяце 1978 года под руководством демократической партии Афганистана победила советская революция. Первым президентом новой республики был законно избран наш великий друг Тараки, а вице-президентом стал Амин. Позже наша разведка установила, что он агент ЦРУ. Тараки - коммунист, он против эксплуатации человека человеком, он издал указ о национализации земли, сказал крестьянам: Берите землю, работайте. Но афганские крестьяне еще темный народ, они не поняли Тараки, они говорят: Земля хозяина... Если возьмем чужую землю, нас аллах накажет. Поскольку землю никто не обрабатывает, то, естественно, в стране появился голод. Мы щедро помагаем продуктами, но контрреволюционеры сжигают... Тараки открыл школы, но муллы разрушили их. Амин оклеветал нашего друга Кармель Бабраки и он вынужден был оставить Афганистан. Теперь он в Москве. Я был в Афганистане и скажу, что афганцы не любят американцев, они ближе к нам. Мы принесли им свободу и независимость. На Востоке нас поддерживают многие страны. Империалисты пошумят и перестанут. Вспомните, шумели, когда мы давили контрреволюционеров в Венгрии 1956 г., Чехословакии 1968 г, Камбодже, Вьетнаме, Эфиопии... Ну и что? Перестали".
Коли б сам не чув, не повірив би.
3 жовтня 1983
Розповідають, що на ХБК "ЧП" - надзвичайна подія. Заступник генерального директора ХБК С-кий, член КПРС, має урядові нагороди, голова комітету ветеранів війни Дніпровського району виявився сіоністом. Дві його доньки виїхали жити до Ізраїлю. РК КПУ звинувачує КГБ, яке проморгало сіоніста.
1978 року ЦК КПРС видав постанову про посилення вивчення російської мови та літератури (Брежнєвський циркуляр). А цього року той же ЦК КПРС видав новий указ про посилення вивчення російської мови і підвищення заробітної плати вчителям російської мови на 15%. (Андроповський указ). На фасаді палацу культури текстильників була неонова вивіска "Палац ім. 50-річчя радянської України". Як тільки вийшла згадана постанова одразу міські російські шовіністи замінили вивіску з української на російську мову "Дворец культуры текстильщиков". Такі постанови ЦК КПРС можуть породити нового російського вандала Погружальського, який 1964 року у Києві спалив цінний історичний український архів у Центральній науковій бібліотеці АН УРСР.
* * *
Десятки тисяч книг безжально жер вогонь.
Десятки тисяч книг пожбурено з долонь.
Не знав тоді фашист, що сонця не залить,
А вогнищем вогонь ніколи не спалить.
Та істину оту не знають і тепер.
Невігласам новим культура й честь - бар'єр.
У Києві горять аннали древніх міст,
Їх спалює дикун - російський шовініст.
. . . . . . . . . . . . . . .
Шовініста Погружальського, кажуть, судили, але за рік звільнили за амністією. Якщо це правда, то можна очікувати нових проявів акцій азіатського вандалізму, руйнації національних культур.
18 жовтня 1983
Не повернулися з відрядження за кордон артисти Михайло Насирер і Соломія Насирер. У Японії залишився артист Годунов.
У пресі повідомили, що англійські археологи понад десять років працюють над вивченням поховань фараонів у Єгипті, їхніх мумій. Зроблені відкриття - мумії датуються 6000 роками до н.е. Клітини шкіри мумії відрізняються від людської. Гадають, що єгиптяни прилетіли з космосу на Землю.
Американські вчені виявили скелет гомініда, який жив 4 мільйони років тому. Знайдено і скелет гомініда жінки, яка жила 3,2 мільйона років тому. Якщо це правда, то як пов'язати з біблією? Світ залишається бути загадкою. Це, мабуть, і правильно, бо коли б не було загадки, людське життя було б нецікавим.
3 листопада 1983
Шабашка - це будь-яка річ, украдена працівником на своєму виробництві, коли працівник повертається додому не з порожніми руками, щось несе украдене. Зупинити такий крадіж влада безсильна, - не діють ні погрози, ні умовляння, ні судові покарання. Жахливо те, що найбільшими несунами є начальство і бійці (пишуть у "Наддніпрянській правді") позавідомчої охорони.
Мавр зробив своє діло - мавр повинен піти.
"Бачиш дим? Пригадай вогонь. Бачиш світ? Пригадай вічність. Що таке світ? Дим вічності" Григорій Сковорода.
"Всяка влада псує, абсолютна влада псує абсолютно". Дж. Неру.
17 листопада 1983
У серпні місяці цього року російський поет і перекладач поезії з української на російську (переклав книжку віршів М.Братана) Микола Шумаков був у Херсоні, гостював у М.Б. "Наддніпрянська правда" опублікувала чималу добірку віршів Шумакова, у тому числі "Херсонские плавни". Шумакову я показував наші плавні, човном плавали по озерах та єриках. Сьогодні зустрівся з ним у Москві, їздили у Передєлкіно.
Краще пишатися своєю національністю і поважати людину іншої національності, духовно взаємнозбагачуватися від спілкування з нею, ніж ворогувати чи триматися космополітизму.
* * *
Радію зараз я немало,
І радість рветься із грудей,
Що точать гвинтики з металу,
І вже не роблять із юдей.
21 листопада 1983
Не затихають розмови про судовий вирок, винесений іменем Української РСР Миколі Маяцькому - розстріл, а Сергію Довбні - три роки ув'язнення. Довбні дали менший вирок, бо він (пише "Наддніпрянська правда" від 3 серпня ц.р.) був комсомольцем, а в армії командиром. М.Маяцький із С.Довбнею стріляли лебедів на озері в Солонцях Цюрупинського району і застрелили колгоспника Олександра Повода, який, почувши постріли, поїхав колгоспним трактором захищати лебедів. Старі люди кажуть, що початок байдужості до природи іде з часів прийняття християнства, де немає жодної заповіді про любов до рідної землі чи природи. Чи так? Запитати б священика.
2 грудня 1983
На заводі чергова політінформація на міжнародні теми. Лектор із обкому КПУ. Він сказав:
- Маргарет Тетчер - людоїдка, може вона й жінка, але не нам сестра.
- Альєнде - чесний комуніст, але поскільки виховувався в капіталістичному оточенні, не мав класового почуття, тому й зазнав поразки.
- Кастро - переконаний комуніст, ЦРУ полює на його життя, але він для куль непробивний.
- Індіра Ганді - наша людина.
- Дубчик - агент ЦРУ, друг зрадника Аміна.
- Рейган - американський фашист. Він порушив чотири статті американської конституції:
1. Двічі одружувався.
2. Йому - 70 років, - конституція США забороняє людині займати посаду президента, яка має вік понад 65 років.
3. За фахом артист, а не політик.
5 грудня 1983
Сталін та його прибічники терором зуміли паралізувати волю радянського суспільства. Про це пише Чаковський у романі "Війна".
Підполковнику Рукатову "Звонили от Сталина, благодарили за письмо. Товарищ Сталин желает побеседовать... Прочитал эту запись и его будто кто-то оттолкнул от стола. Очутившись на средине кабинета, он стал вытирать платком вдруг вспотевший лоб... Почувствовал противную слабость в ногах и подкатившую к сердцу тошнотную волну".
Кажуть, яке суспільство, така і влада. Чи порозумнішає теперішнє суспільство? Кажуть, порозумнішає.
10 грудня 1983
Радіо "Свобода" передало, що радянський журналіст Олег Бітов попросив політичного притулку в Італії. "Литературная газета" відгукнулася так:
"У О.Битова, человека 51 года, интеллектуала с твердыми марксистскими убеждениями, уравновешенного, опытного и уважаемого журналиста вряд ли какой-либо был повод скрыться" і подає свої версії: "уворовали!".
Далі газета пише про десидентку Веліканову "которая самостоятельно и с другими лицами систематически изготовляла, размножала, хранила и распространяла на территории СССР материалы (Сахарова, Орлова, Гинзбурга) с клеветническими измышлениями порочащими советский общественный и государственный строй".
Щось не те робиться у нашому царстві.
15 грудня 1983
Київське видавництво "Наукова думка" видало цікаву й повчальну книгу творів поета й археолога Бориса Мозолевського "Скіфський степ". Це про прадавній південноукраїнський причорноморський (Понта Евксінського за Геродотом) степ, де мешкали й прославилися мужністю, патріотизмом і мистецтвом прабатьки; степ, яким у давнину пройшли гунни, готи, сармати та інші відомі й невідомі історичні племена. Мозолевський народився на Миколаївщині і не без гордості пише: "...Я народився і виріс у скіфських степах". Чи не за те доля привела його до Товстої Могили, що на Дніпропетровщині, щоб він явив світові шедевр людського розуму і рук, який зберігався в Товстій Могилі понад 2000 років, золоту скіфську пектораль - "знахідку віку".
У "Наддніпрянській правді" Валерій Бойченко у статті "Не лише хліб, а й вічність" пише, що скіфи не мали своєї писемності, тому світ мало що про них знає. Скіфи залишили нам свою книгу "Золоту скіфську (царську) пектораль", з якої ми довідалися про їхній побут, мистецтво, традиції, ремесло. Це і є їхня суто скіфська писемність.
* * *
Не зачуміли історичні ниви
І не погасло давнє джерело,
І борзі коні, коні буйногриві,
Побіля воїв, як колись було.
18 грудня 1983
У статті "Не дамо кривдити пісню" "Наддніпрянська правда" подає відгуки читачів про судовий процес, який недавно відбувся в Херсоні над композитором Філатовим, який допустив до своєї музичної композиції елементи джазу й поп-музики, і самочинно транслював по радіо. Якийсь "читач" О.Сухомлин пише: "Буржуазна пропаганда намагається усілякими засобами розмити свідомість нашої молоді, розбестити, спрямувати на хибну стежку". А ось витяг із протоколу зборів інвалідів війни: "Наш народ втратив на війні 20 мільйонів чоловік. Ми йшли у бій з нашою рідною піснею, з піснею, яку зараз намгаються спаплюжити негідники... Не дамо скривдити пісню! - така одностайна думка учасників зборів". Судовий нарис обговорила і редакційно-художня рада облтелерадіокомітету: " Члени одностайні в оцінці мерзенних дій Філатова та Емануілова". Не забарилося обговорити "мерзенний вчинок Філатова" і обласне управління культури. "Всі керівники самодіяльних вокально-інструментальних ансамблів і дискотек області проходять переатестацію... Центри управління перевіряють і затверджують програми і сценарії дискотек.".
Тут, як кажуть, коментарі зайві. Бог відібрав розум у цекашків.
20 грудня 1983
Тривога і невідомість завтрашнього дня не залишає світ. Усі без винятку газети заповнені назвами статей на одну тему: "Достойна одповідь Рейгану!", "Викриття наклепницької кампанії", "Кошмари президентства", "Геть диктатуру Піночета!", "Тривожні вітри з-за океану", "Світ засуджує агресію Вашингтона", "Факти викривають Вашингтон"...
Страх не дає людині дорости самій до себе, пізнати велич духу людського, наблизитись до божественного у собі. Нас мучить своєрідна хвороба - незнання правдивої історії.
Отже навчаймося, не цураймося ані солодкого, ані гіркого. Знання - найкращі ліки проти будь-якого рабства.
25 грудня 1983
Останніми роками молоді люди особливо широко захоплюються релігійною атрибутикою, - на грудях носять хрестики, молоді батьки таємно хрестять своїх дітей. З цього приводу "Наддніпрянська правда" постійно друкує статті В.Запорожця та В.Чемоданова на атеїстичні теми та судові процеси над віруючими. Статті написані в дусі войовничого атеїзму, повні нетерпимості до релігії. Пишуть: "Однією з найважливіших частин комуністичного виховання юнаків та дівчат є формування у них науково-матеріалістичного світогляду, міцних атеїстичних переконань". Кажуть, В. Запорожець та В.Чемоданов - кагебісти. Чи не з тієї кліки на майдані Святого Петра в Римі 13 травня 1981 року турецький підданий Махмед Алі Агджа стріляв у Папу Іоана Павла Другого?
Іван Ковров у газеті "Наддніпрянська Правда" пише, що якась Галина Копєйкіна, що мешкає по вулиці Робочій, 16, "займається ворожінням". Він знайшов її, детально описує засоби ворожіння. Вияснив, що вона не лише займається гаданням, що заборонено законом, але і ніде не працює, веде ледаче життя.
28 грудня 1983
Микита Шумило, добре відомий знавець української мови і перекладач К.Паустовського, Ч.Айтматова та інших російських письменників, у статті "Гомер співає українською мовою" ("Літературна Україна") добре слово сказав про опального Бориса Тена (Миколу Васильовича Хомичевського), завдяки таланту якого Гомер і Есхіл, Софокл і Евріпід, Арістофан і Арістотель заговорили українською.
Микита Шумило, усвідомлюючи подвиг письменника, подає своє розуміння людського месіанства: "Космос сформував мозок людини і через розум людський сам себе усвідомлює. І людство, як космічне явище, через страхітливі протиріччя, через страждання і муки, дивуючись і захоплюючись само собою, усвідомлює себе в літературі, в мистецтві, в філософії - від прадавніх часів і до наших днів. Може, якраз саме література найбільше допомагає людству зрозуміти й відчути, що воно єдине, одна сім'я, і воно страшенно самотнє на цій маленькій голубій планеті". Хоч від такого погляду Шумила віє космополітизмом, "громадянином Всесвіту", але доля правди є. Людство прагне оволодіти космосом і вже ніколи не зупиниться, не дивлячись ні на матеріальні, ні на політичні перепони. Це ознака самотності - і людство хоче позбутися його.
30 грудня 1983
Прочитав надіслані Соколовським вірші, і самого потягнуло на верлібр, усвідомлюючи думку Т.Еліота, що "...верлібру не існує. Від метру нікуди не сховатись, ним можна тільки досконало оволодіти".
