Зміст

Від редактора

Літературознавство

О.Бондарева. "Омріяна ієрофанія" української діаспори у драматургічних проекціях другої половини ХХ століття

Л.Скорина. Думки на грані: (спільне й відмінне у художньому освоєнні повоєнної дійсності у збірках "На грані" Наталі Лівицької-Холодної та "Спрага" Яра Славутича)

В.Загороднюк. Своєрідність інтерпретації народної думи "Маруся Богуславка" в однойменному романі Івана Багряного

М.Нікольченко. В'ячеслав Потапенко - український письменник кубанської діаспори

С.Кочерга. Образ писанки в поетичному світі Оксани Лятуринської

Н.Кирієнко. Трагічне світосприйняття в ліриці Михайла Ореста

Мовознавство

В.Демченко. Погляди Яра Славутича на органічність української мови

М.Пентилюк. Традиційність і новаторство ідіостилю Олега Ольжича

І.Гайдаєнко. Функціональні особливості назв зору і слуху у фразеологізмах творів Івана Багряного

Історія

Г.Михайленко. Еволюція наукових зацікавлень О.Г.Лотоцького

В.Андрєєв. Творча біографія Д.І.Дорошенка (1882-1951): еволюція історіографічних зацікавлень і поглядів

Ювілеї. До 125-річчя В.Винниченка

Л.Голомб. Володимир Винниченко: прагнення художнього синтезу

І.Немченко. Лейтмотив України в романі В.Винниченка "Слово за тобою, Сталіне!"

В. Хархун. Категорія гри: герой і маска: (Образ Михайлюка в романі Володимира Винниченка "Записки Кирпатого Мефістофеля")

Постаті

П.Параскевич. Іван Багряний і його літературна, публіцистична, політична діяльність

І.Цуркан. "Біжу вперед, не оглядаючись...": (Про Емму Андієвську)

І.Лопушинський. "За любов мою, земле, до тебе, за любов мою, люди, до вас...": (Світлій пам'яті борця за незалежну Україну М.С.Масютка)

Д.Шупта. Талановитий диригент (до 120-річчя від дня народження Нестора Городовенка)

Журналістика

І.Чорнописький. Наша преса в Торонто

Інтерв'ю

І.Цуркан. "Усе моє життя - це ходіння крізь стіни…": (Інтерв'ю з Еммою Андієвською)

З життя діаспори

І.Чорнописький. Українська громада в Австралії - досвід проживання в англомовному середовищі

І.Стамплевська. Українська етносистема, або Шлях від Черкас до Вашинґтона

Наш гість

Е.Андієвська. Сонети

Поетична галерея

О.Кравченко. Життя заради України

Т.Вагілевич (Карпець). Гімн ліги українських жінок

Г.Задніпровський. Наш український прометей; Круки

В.Петренко. На чужині, в далекій стороні; Згадалося мені...

З пісенного джерела

Пісня з далекого краю. Сл. В.Бровченка, муз. О.Білаша

Мистецька вітальня

Никифор Криницький

Презентації, конференції, фестивалі

О.Ботвінцева. Винниченківська конференція у Херсоні

В.Лубчак. "Круглий стіл" з питань захисту українського інформаційного простору

Г.Немченко. "Нашого цвіту - по цілому світу": Про день народження "Вісника Таврійської Фундації (ОВУД)"

Зв'язки з діаспорою

Н.Попова. Дарунок з-за океану

Г.Немченко. Відгуки про перше число "Вісника"

Рецензії

Т.Коваль. Запрошення до храму українського Слова

І.Немченко. Контури українського літературного простору в сучасній Польщі

Вічна пам'ять

Н.Чухонцева, І.Немченко. "І щоб останній промінь світла мене за працею застав"

Від редактора

Дорогі друзі, близькі й далекі! Редакція "Вісника Таврійської фундації" щиро дякує усім Вам за увагу до нашого літературно-наукового збірника, за теплі слова підтримки та розуміння.

Сердечно вітаємо Вас і Ваші родини з річницею Помаранчевої революції, що підвела українську націю з колін на шляху духовного відродження, згуртовуючи довкола народного Президента України Віктора Ющенка тих, хто не байдужий до національних інтересів нашої Вітчизни.

Таких здорових державницьких сил є чимало і в нашому сонячному краї. І нам відрадно, що "Вісник" став сприйматись як візитка оновленої Таврії, яка разом з усією Україною прямує в європейському напрямку - назустріч загальнолюдським ідеалам, до яких прагнули наші видатні національні діячі протягом багатьох століть.

Шановні читачі! Друге число збірника виходить у більшому обсязі і значно розширює географію наших співавторів (Київ і Черкаси, Одеса й Ужгород, Ніжин і Ялта, Маріуполь і Тирасполь). Сердечно вітаємо нових друзів "Вісника" і чекаємо на наступні зустрічі з Вашими матеріалами на сторінках збірника.

У другому випуску нашого видання з'явились нові рубрики - "Історія", "З життя діаспори", "Журналістика", "Зв'язки з діаспорою", "З пісенного джерела" тощо. Сподіваємось, що вони не залишаться поза увагою читачів.

У відгуках на появу "Вісника" дехто дорікав, що ми мало репрезентуємо життя Херсона і Таврії. Зауваження слушне, і хоча основна мета збірника - знайомити читачів з різними здобутками української діаспори, але ми будемо подавати й краєзнавчі рубрики. Адже у декого іноді складається помилкове враження, що Херсон нічим не відрізняється від Калуги чи Тамбова, Вологди або Костроми.

Але Херсон - це не тільки тверда кам'яна хода ідолів-символів багатовікового поглинання Українського Півдня північно-східним сусідом.

Потьомкін... Суворов... А там Ушаков...
Дзержинський... І Ленін... Лиш Сталін
Із центра Херсона в непам'ять пішов.
А далі? Чи буде "а далі"?..

Звісно, буде. Прийде час, і пам'ятники вождям і воєначальникам царської Росії-колонізаторки та московсько-більшовицької орди обережно демонтують і перевезуть до Краєзнавчого музею - як свідчення історії нищення українства. Але поки що серед херсонських депутатів і чиновників чимало таких, що й на І5-му році незалежності скоріше подбають про встановлення в парках міста пам'ятників українофобам-імператорам Петрові І та Катерині II, аніж староукраїнським князям часів Олешшя чи козацьким гетьманам та кошовим отаманам, що діяли в наших місцях (Кам'янська й Олешківська Січі, Прогнойська паланка), або ж визначним діячам ХІХ-ХХ ст. Дмитрові Марковичу, Миколі Чернявському, Дніпровій Чайці, Іванові Дніпровському, Ількові Борщаку, Василеві Вишиваному, Юхиму Михайлову, Володимиру Кедровському та іншим подвижникам, чиї долі пов'язані з Херсоном.

Серце нашого міста - Площа Тараса Шевченка, куди традиційно сходяться херсонці на березнево-травневі Кобзареві урочистості, на День Соборності та інші свята. Про українське обличчя Херсона нагадують вулиці Т.Шевченка й І.Котляревського, І.Нечуя-Левицького й Панаса Мирного, М.Куліша й А.Бучми. А вулиць Архипа Тесленка у нас аж чотири (!). Але це не від любові до класика українського письменства, а через чиновницьку недорікуватість.

А про що нагадує крамничка на Миколаївському шосе з красномовною назвою "Хохлушка", якою ось уже з півроку милуються й представники мерії та обладміністрації, і депутати різних рад?

Ой відкрили у Херсоні магазин "Хохлушка",
Щоб там брала макарони котрась Проня-душка,
Чи Свиридко Голохвастов з модної цилюрні,
Чи на локшину вухасті малороські дурні...

Цікаво, чи можливі такі парадокси в Росії, Польщі, Німеччині або Туреччині? Чи могли б там простояти хоча б кілька годин крамниці з назвами, що принижують національну гідність корінного народу? Певно ж, що ні. Та й у будь-якій іншій країні до такого абсурду просто не додумаються. Вочевидь, це лише привілей українців.

Коли часом чуєш з вуст пересічного херсонського школяра "Ах, как я ненавижу эту украинскую мову!", задумуєшся, наскільки треба було зненавидіти Україну і свій народ батькам цієї нещасної дитини чи її вчителям-невдахам, які соромляться рідної мови, аби штовхати юну людину на шлях духовного покруча, яничара на своїй землі.

Та заспокоює той факт, що є серед нашої молоді багато хлопців і дівчат, які свято шанують пам'ять про своїх перевесників з далекого 1918 року, що полягли під Крутами, захищаючи вільну Україну від більшовицької агресії. Сучасна юнь здатна на неабиякий чин: про це засвідчила Помаранчева революція. Це ж підтвердила реакція студентського братства на "вояжі" вояків сусідньої держави Кримською і Херсонською землею. Відтак майбутнє вільної й незалежної, цивілізованої, а не колонізованої України - в надійних руках.

Редакція "Вісника" зичить усім співвітчизникам в Україні й поза нею витримки й стійкості, мудрості й наполегливості, жертовності й подвижництва на шляху утвердження на нашій землі і в світі ідеалів демократії, справедливості, гуманізму.

Головний редактор Іван Немченко