"Просвіта" Херсонщини - Вісник Таврійської фундації. Вип.2 -22
Вітаємо Вас, Гість!
Неділя, 11.12.2016, 02:20
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

ДІЯЛЬНІСТЬ "ПРОСВІТИ" [5]
НОВИНИ ВИДАВНИЦТВА [18]
Що відбувається у херсонській філії видавництва "Просвіта". Анонси нових книжок.
ОНОВЛЕННЯ ПОРТАЛУ [7]
КОНКУРСИ, ФЕСТИВАЛІ... [22]
Увага! Важлива інформація для творчих людей.
ІНШІ НОВИНИ [8]

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

Звідки Ви?
Всього відповідей: 81

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Архів записів

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
у
<Vox.com.ua> Портал українця

Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Вісник Таврійської фундації. Вип.2 -22

1 << 2 << 3 << 4 << 5 << 6 << 7 << 8 << 9 << 10 << 11 << 12 << 13 << 14 << 15 << 16 << 17 << 18 << 19 << 20 << 21 << Читати спочатку

 

ПРЕЗЕНТАЦІЇ, КОНФЕРЕНЦІЇ, ФЕСТИВАЛІ

Олена Ботвінцева

ВИННИЧЕНКІВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ У ХЕРСОНІ

Стійте всіма силами за Україну
В.Винниченко

"Прізвища Винниченка не було серед письменників, розстріляних енкаведистами. Його не катували у сталінських таборах, не доводили до самогубства. Він помер своєю смертю на чужій землі… - зубожілий і майже самотній" - цими словами починається одне із досліджень творчості видатного українського прозаїка і драматурга, художника і публіциста, громадського і культурного діяча, визначного політика-державотворця Володимира Кириловича Винниченка.

З метою глибшого пізнання і дослідження творчості Володимира Винниченка кафедрою українського літературознавства Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету 8 листопада 2005 року була проведена обласна наукова конференція "Творчість Володимира Винниченка як культурний феномен".

Відкрив конференцію керівник Інституту філології та журналістики ХДУ, доктор філологічних наук, професор Володимир Олексенко словами М.Коцюбинського: "Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка…".

У вступному слові завідувач кафедри українського літературознавства, кандидат філологічних наук, доцент Алла Демченко відзначила: "Цього року виповнилося 125 років від дня народження письменника. Його творчий потенціал налічує 14 романів, близько 100 оповідань, понад 20 драматичних творів, а ще публіцистичні статті, щоденники, записи і навіть понад 100 власних картин (портрети, пейзажі, акварелі, натюрморти). Безсумнівно, це була багатогранна та унікальна особистість. Про це свідчить не лише жанрове розмаїття творів митця, а й професіоналізм у їх написанні. Скажімо, драматургія Винниченка ще у його часи підняла українську культуру до рівня західноєвропейських. Проте, як зазначають науковці, В.Винниченко ще чекає на своїх дослідників - літературознавців та істориків".

У ході роботи конференції були виголошені доповіді викладачів та студентів, а саме: кандидата філологічних наук, доцента Наталі Чухонцевої "Сонячна машина" В.Винниченка у контексті розвитку літературної утопії", кандидата філологічних наук, доцента Івана Немченка "Лейтмотив України в романі В.Винниченка "Слово за тобою, Сталіне!", кандидата філологічних наук, доцента Галини Немченко "Деякі спостереження за поетикою драм В.Винниченка", магістрантки кафедри українського літературознавства Юлії Збітнєвої "Тематичний діапазон драматургії В.Винниченка", кандидата філологічних наук, доцента Василя Загороднюка "Публіцистика В.Винниченка як вияв громадської позиції", кандидата філологічних наук, доцента Ігоря Цуркана "Тема небажаних дітей у романі В.Винниченка "Записки кирпатого Мефістофеля". Завідувач кафедри всесвітньої історії та історіографії ХДУ, кандидат історичних наук, доцент Віталій Андрєєв окреслив діяльність Винниченка-політика: "Історію України треба читати з бромом". Кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Херсонського національного технічного університету Олександр Найдьонов виголосив доповідь "Філософські аспекти творчості Винниченка".

Конференція пройшла успішно. Виголошені доповіді максимально об'єктивно і професійно збагатили творчий та науковий потенціал молоді. І тішить те, що зараз уже настав той час, коли повернулися із забуття такі величні постаті, як В.Винниченко, М.Хвильовий, М.Чернявський, М.Зеров, Л.Курбас.

Підсумком конференції стали слова: "Час збирати духовні пам'ятки минулого, продовжувати славні діла нашої національної інтелігенції давніших часів, дбати про Україну так, як це робили наші великі попередники. Все це для тих, хто прийде в наступних поколіннях. Правда і воля - це велика сила. Будьмо гідними зватися українцями". Так зазначив почесний гість конференції - голова Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори), член Національної спілки письменників України Микола Василенко.

Матеріали конференції готуються до публікації у Винниченківському збірнику, що з'явиться у світ у Херсоні 2006 року.

 

 


 

Вадим Лубчак

"КРУГЛИЙ СТІЛ" З ПИТАНЬ ЗАХИСТУ УКРАЇНСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

Протягом останнього часу і російські засоби масової інформації - ззовні, і проросійськи налаштовані ЗМІ в самій Україні просто захлинаються від істерії з приводу подій у нашій країні. Підтримувана з Кремля справжня інформаційна війна, що розпочалася з набуттям Україною незалежності, стала більш жорсткою й відкритою, особливо агресивною. Більше того, акредитовані в Москві численні представники світових ЗМІ подають відомості про Україну в спотвореному, викривленому світлі - крізь призму сприйняття Росією. Не лише багато політиків, а й чимало простих росіян войовничо не сприймають реальності - незалежності України та приходу, нарешті, до влади дійсно народного Президента Віктора Ющенка, який, послідовно обстоює національні інтереси своєї держави. Цим пояснюються зливи фальшу й дезинформації, провокації й груба, безсоромна брехня про Україну, які вщерть заполонили ЗМІ Росії та проросійські видання в нашій країні.

У зв'язку з цим постала нагальна потреба захисту українського інформаційного простору, надання йому реальних потужностей і конкурентноздатності. Ця проблема хвилює й багатьох наших краян.

12 жовтня 2005 року в Херсоні, у приміщенні музею ХДУ, було проведено "круглий стіл" з ініціативи ХОО ВМГО "Молода просвіта" з метою створення громадської ради щодо захисту українського інформаційного простору. Організаторами заходу були також студентське громадсько-політичне об'єднання ХДУ "Студентська громада" та "Молода Батьківщина".

У дискусії взяли участь представники молоді місцевих вузів, члени громадських утворень, рухів, спілок, партій ("Наша Україна", "Просвіта", ЦДЛМ, НДП, ХДС, "Союз", "Молодь за Литвина", "Тотем", "Січ", Комітет виборців України).

Владу репрезентував на цьому зібранні Петро Квасницький - з управління преси Херсонської обладміністрації. Обласну президію Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка й Таврійську фундацію (ОВУД) представляв Іван Немченко, від Комітету виборців України були Дементій Бєлий та Галина Бахматова, від ХОО ВМГО "Молода Просвіта" - голова обласного осередку Надія Яценко.

Учасники дискусії досить гостро реагували на численні вияви антиукраїнськості в нашій країні, на часті провокації та фальсифікації з боку проросійських ЗМІ в Україні, на спробу нав'язати другу державну чи офіційну мову - російську. Водночас опоненти - прихильники надання російській мові офіційного статусу на українських теренах - обстоювали свої позиції, створювали враження ледве не переслідування мови росіян в Україні, що не відповідає дійсності. Свідчення неправдивості таких заяв - тисячі російських шкіл в Україні, десятки російських театрів, клубів, численні вузи, в яких вивчається російська мова та література. При цьому підкреслювалось, що в тій же Росії багатомільйонне українство не має й краплинки того, що мають росіяни в Україні. Констатувалось, що існує багато проблем у представників української діаспори на просторах Російської Федерації, хоча про їх подолання вже не раз ішлось у міждержавних домовленостях. Проте високі російські чиновники традиційно ігнорують права українців у Росії, а зате нагнітають атмосферу довкола проблеми російської мови в Україні.

Окремі учасники дискусії стверджували, що можна бути патріотом України і не знаючи української мови. Одна з студенток бідкалась, що її бабуся, проживши десятки літ в Україні й не оволодівши її мовою, тепер має проблему - не може читати українські газети. Особливо вразив присутніх студент, який заявив, що донедавна на Півдні, в наших краях, України і взагалі не було.

Таке незнання чи несприйняття української історії змусило представника "Просвіти" Івана Немченка зайнятись лікбезом - він здійснив короткий історичний огляд, доводячи, що Херсонщина це давній український край ще з княжих часів і козацької доби, а далі й періоду УНР. У виступі було наголошено на трагічності долі української мови, яка століттями топталася, нищилася всякими утисками та заборонами, а відтак потребує нині захисту й підтримки, повинна стати господаркою на своїй землі.

Представниця "Молодої Просвіти" Надія Яценко з болем констатувала, що сучасні україномовні діти в Херсоні почуваються дуже незатишно в середовищі ровесників, які здебільшого спілкуються російською, а до української ставляться з погордою. Тож надання російській мові офіційного статусу ще більше погіршить ситуацію з українською мовою.

У виступах наголошувалось, що у вузах і школах міста і мовою спілкування, і мовою викладання частіше є російська, а не державна мова. Це ж характерно для обласної та міської періодики. Здебільшого це російськомовні газети, або ж змішані, двомовні з домінуванням російської. У всіх книжкових крамницях Херсона левова частка належить російськомовним виданням, а україномовних дуже мало. Все це наводить на сумні роздуми. Адже за переписом 2001 року 78,8% населення України становлять етнічні українці. Де ще в світі вони можуть сподіватися на задоволення своєї потреби в природному розвитку рідної мови, як не в Україні? За даними того ж перепису 85,5% українців визнали своєю рідною мовою українську. Фактично ми маємо в Україні не багатонаціональне суспільство, а моноетнічну націю з наявністю численних нацменшин (всього 130 національностей). Тому порівнювати Україну треба не з Канадою чи Швейцарією або іншими кількома країнами на планеті, де дуже строкате населення, а з переважною більшістю держав Європи, куди ми прямуємо, - хоча б з Францією, Німеччиною, Чехією, Польщею, Румунією чи Португалією. Наприклад, у тій же Польщі, Словаччині чи Португалії нині знаходиться дуже багато українців - і давніших емігрантів, і теперішніх заробітчан. То хіба це означає, що в цих країнах буде надано українській мові офіційний статус? А саме традиційним заяложеним козирем про Швейцарії та Фінляндії прагнули скористатися на зібранні в музеї і Дементій Бєлий і його однодумці. Та в тій же Росії відсоток українців (фактичний, звичайно, а не оголошуваний офіційно) не менший, аніж росіян в Україні. Але росіяни ніколи не погодяться навіть на саму постановку питання про надання українській мові офіційного статусу в Росії. Хто-хто, а росіяни вміють захищати свої національні інтереси - і не тільки в своїй державі, а й у багатьох країнах світу, де російська мова войовничо витісняє рідні мови представників корінного населення. Промовистий приклад - Білорусь, яка вже майже цілком росіянізована.

Дискусію за "круглим столом" упевнено вела студентка Херсонського державного університету, поетеса й громадська діячка Любов Єрьомічева. У підсумку було відзначено, що подібні зустрічі потрібні, адже вони допомагають нам, громадянам України, краще зрозуміти одне одного. Шкода, звісно, що після цього зібрання кожен залишився при своїй думці. Але ж це право кожного. Говори - і тебе почують. Особливо ж у теперішній - справді демократичній Україні Віктора Ющенка - Україні європейського вибору. Хотілося б, щоб подібні дискусії проводилися частіше в нашому переважно зрусифікованому Херсоні. Адже в більшості місцеві російськомовні - це українці, які соромляться говорити мовою своїх дідів та прадідів. Тому дуже хочеться, щоб український інформаційний простір утверджувався і мужнів, щоб побільше наших краян пишалося тим, що говорять мовою Тараса Шевченка й Івана Франка, Лесі Українки й Уласа Самчука, Євгена Маланюка й Івана Багряного, Василя Стуса і Ліни Костенко.

 

 


 

Галина Немченко

"НАШОГО ЦВІТУ - ПО ЦІЛОМУ СВІТУ"

Про день народження
"Вісника Таврійської Фундації (ОВУД)"

24 червня 2005 року в Блакитній вітальні Херсонського обласного літературного музею відбулась небуденна подія - презентація нового в нашому регіоні видання. Не зважаючи на спекотливу пору та початок періоду літніх відпусток, прийшли на цю зустріч представники викладацьких і студентських кіл, працівники шкіл і колегіумів, бібліотек і музеїв міста, члени громадських організацій, Херсонської обласної філії НСПУ, міських літературних об'єднань "Дніпрова хвиля" та "Елінг". Що ж являє собою це новонароджене видання - перший випуск літературно-наукового "Вісника Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори)"? Про це розповіли члени редакції збірника та автори опублікованих у ньому матеріалів.

Оскільки "Вісник" є спільним дітищем Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори), що вже кілька років функціонує в Херсоні від Фонду Яра Славутича з Канади, та міжкафедральної наукової лабораторії "Українська література в англомовному світі" при Херсонському державному університеті, то й репрезентували його перед громадськістю провідні діячі даних структур, відомі в нашому краї письменники, науковці, педагоги: М.Василенко, П.Параскевич, М.Братан, Н.Чухонцева, І.Немченко, В.Загороднюк, Т.Сікоза та ін.

Голова Таврійської фундації (ОВУД), член Херсонської філії НСПУ й працівник міжкафедральної наукової лабораторії "Українська література в англомовному світі" Микола Василенко звернувся до присутніх з привітанням з нагоди появи нового в Таврії літературно-наукового видання, покликаного нести світло знань про долю українців у світі, про їх здобутки і болючі проблеми. Письменник наголосив, що "Вісник" вийшов завдяки підтримці Фонду Яра Славутича з Канади. М.Василенко вказав, що це видання - лише часточка тієї багатогранної роботи, якою займається Таврійська фундація (ОВУД), і ознайомив з напрямками діяльності цієї структури, перспективами на майбутнє.

Головний редактор збірника - член Херсонської обласної письменницької організації, доцент кафедри українського літературознавства Херсонського державного університету Іван Немченко розповів про підготовчу роботу, яка передувала появі "Вісника", про склад редколегії, ознайомив із рубриками, які з'явились уже в першому випуску ("Трибуна молодого дослідника", "Літературознавство", "Мовознавство", "Педагогіка та методика", "Осередки вивчення діаспори", "Знайомство зблизька", "Постаті", "Поетична галерея", "Наші гості", "Мистецька вітальня", "Рецензії", "Презентації, конференції, фестивалі" та ін.). Учасників зібрання було ознайомлено з авторами опублікованих у виданні матеріалів про українське зарубіжжя П.Параскевичем, А.Демченко, Н.Чухонцевою, М.Василенком, В.Бойченком, І.Лопушинським, Л.Бондаренко, Л.Місенг, Т.Сікозою, Г.Бахматовою, В.Децик, О.Башуком, Л.Корнійчук, О.Перервою, К.Абдуленко, О.Шорник, Т.Коваль та ін., а також з предметом їх наукових зацікавлень. І.Немченко репрезентував ліричні добірки cамобутніх письменників-українців з Польщі - Остапа Лапського, Мілі Лучак, Тадея Карабовича. Не оминув він увагою і рубрики "Поетична галерея", де видруковано художні твори про діячів діаспори - Нестора Махна, Євгена Маланюка, Яра Славутича. З сумом було згадано про те, що невблаганна смерть вирвала з кола живих почесного члена нашої наукової лабораторії Андрія Легота, що півстоліття свого життя й літературної діяльності пов'язав з Англією, та чудову поетесу з Канади Наталку Лівицьку-Холодну. Про них "Вісник" розповідає в скорботній рубриці "Вічна пам'ять".

І.Немченко поінформував про нові розділи, які будуть започатковані в наступних числах "Вісника": "Літературне краєзнавство", "Історія", "Журналістика", "Наш літопис" та ін. Користуючись нагодою, головний редактор запросив усіх присутніх до співробітництва і побажав майбутнім співавторам збірника творчих здобутків.

З цікавістю було зустрінуто виступ члена редакції "Вісника", доцента кафедри українського літературознавства Херсонського державного університету Наталі Чухонцевої, яка детально розповіла про діяльність міжкафедральної наукової лабораторії "Українська література в англомовному світі" при ХДУ, про здобутки викладачів і студентів вузу у плані дослідження літератури і мистецтва діаспори. Було наголошено на плідності наукових конференцій та семінарів, що проводяться на базі нашого ХДУ, як-от: "Українські патріоти інонаціонального походження" (Херсон, 2004), "Улас Самчук і шляхи розвитку української та світової прози ХХ ст." (Херсон, 2005) та ін.

Про своє знайомство з діячами українського зарубіжжя та про свої творчі плани оповів голова Херсонської філії НСПУ, почесний голова місцевої організації Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Т.Г.Шевченка Микола Братан. Він також наголосив на необхідності ширше репрезентувати на сторінках "Вісника" майстрів слова Таврії.

Заступник директора Херсонського колегіуму імені Євгена Маланюка Тетяна Сікоза поділилася досвідом вивчення письменства діаспори на матеріалі діяльності її закладу, викладачі якого розробили цілу програму різних заходів по прилученню дітей і молоді до спадщини видатних людей українського зарубіжжя.

У виступі члена НСПУ, доцента кафедри журналістики Херсонського державного університету В.Загороднюка йшлося про актуальні проблеми вивчення життя і творчості письменників Празької школи, зокрема її характерного представника Юрія Клена (Освальда Бургардта). Як письменник Василь Степанович ознайомив присутніх із своїми літературними творами про діячів діаспори.

Студентка Херсонського державного університету Ольга Перерва поділилась своїми спостереженнями над стильовою манерою Івана Багряного та його сучасників - представників світової літератури. Молода дослідниця і надалі збирається висвітлювати в наукових публікаціях різні грані творчого обдарування славнозвісного автора "Скельки" і "Золотого бумеранга", "Тигроловів" і "Саду Гетсиманського".

Одна з засновниць Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори), старший викладач-емерит Херсонського державного університету Лідія Ремішевська висловила своє захоплення творчістю таких митців, як Володимир Винниченко, Олександр Олесь, Улас Самчук, Євген Маланюк, Олег Ольжич, Василь Барка, і закликала присутніх, особливо молодь, досліджувати доробок цих майстрів слова.

На завершення презентації члени редколегії "Вісника" висловили надію на те, що нове видання знайде широкий резонанс у нашому краї і подарує читачам чимало нових відкриттів.

 

 

Читати далі >> 23 >> 24 >> 25