"Просвіта" Херсонщини - Вісник Таврійської фундації. Вип.2 -08
Вітаємо Вас, Гість!
Неділя, 04.12.2016, 14:16
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

ДІЯЛЬНІСТЬ "ПРОСВІТИ" [5]
НОВИНИ ВИДАВНИЦТВА [18]
Що відбувається у херсонській філії видавництва "Просвіта". Анонси нових книжок.
ОНОВЛЕННЯ ПОРТАЛУ [7]
КОНКУРСИ, ФЕСТИВАЛІ... [22]
Увага! Важлива інформація для творчих людей.
ІНШІ НОВИНИ [8]

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

Чи потрібний на порталі розділ "Вільна публікація"?
Всього відповідей: 14

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Архів записів

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
у
<Vox.com.ua> Портал українця

Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Вісник Таврійської фундації. Вип.2 -08

1 << 2 << 3 << 4 << 5 << 6 << 7 << Читати спочатку

 

МОВОЗНАВСТВО

Володимир Демченко

ПОГЛЯДИ ЯРА СЛАВУТИЧА
НА ОРГАНІЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Останнім часом українські лінгвісти слушно переймаються невирішеною за довгі роки проблемою правопису української мови. Зрозуміло, що і понад сто років тому, і нині ця проблема підживлюється безкомпромісністю як територіальних українців (із триклятим поділом на західних і східних), так і діаспорних (які також уже поділяються на часові міграційні категорії). Омріяний компроміс міг би бути знайденим і за допомогою волюнтаристичних рішень влади (як то було в Росії: сказав цар Петро, що буде так, то й було так!). Проте на владних рівнях - свої змагання у сфері мови: чи бути другій офіційній, чи ні (можна при бажанні приліпити й третю, коли певний етнічний патріотизм охопить значну частину еліти), і тому на владу сподіватися не варто, а варто збиратися провідним лінгвістам і вирішувати ці питання.

У цьому ракурсі погляди з діаспорних просторів, звісно, також заслуговують на увагу. Наша стаття й присвячена аналізу деяких поглядів учених діаспори, зокрема колишнього земляка Яра Славутича, що є носієм саме південно-східного наріччя - висхідного масиву мови.

За мету візьмемо огляд правописних пропозицій ученого в аспекті їх органічності (природності) - тобто з виходом на фонетичні особливості української мови.

У зв'язку з цим слід зазначити, що органічність мови не завжди складає основу орфографії (навіть якщо остання заснована на фонетичному принципі), тобто правописні елементи не завжди органічні та логічні. Скажімо, дієреза (випадання звуків) є найхарактернішою ознакою редукції в широкому смислі (у вузькому цей процес передбачає лише випадання голосних у слабкій позиції), що, в свою чергу, є найхарактернішою ознакою органічності мовлення й відповідно - мови. Можна навести як приклад діалектні форми свому, твому, шо (рос. чо залишає інший компонент африкати [шч]), за(й)шли, при(й)шли, ви(й)ду, такой(у).

Це зрештою призводило й до кодифікації таких одиниць: добри(й) день -> добридень, пі(й)шли -> пішли, а також мого, свого тощо. На рівні фонетичної морфології редукуються також дієслівні форми 3-ї особи однини дума, пита тощо [Див. ще: 1:44-47].

Кодифікування подібних до аналізованих вище логічних форм також становить головну проблему в плані компромісного правопису, який українські вчені вже понад сторіччя намагаються сформувати та який би влаштував усіх - носіїв трьох наріч української мови, городян і селян, учених і пересічних громадян, носіїв української мови в Україні та за кордоном.

На жаль, ці намагання поки що безрезультатні. Проте деякі з трансформаційних пропозицій учених у цьому напрямку заслуговують на нашу сьогочасну увагу - як фонетично логічні та органічні (див. ще серію статей у: Мовознавство. - 1995. - № 1):

зайве немотивоване подвоєння: бруто, нето, тона;

позиційна логіка: геніяльний (бо геній), матеріял (бо матерія, а функціонально взагалі матер'ял), Кавнас (ў) тощо (а то буде Росіа, росіани - як марсіани - В.Д);

системна дієреза: казаський, тюрський, бaський (а для коня - баськuй);

більш органічна флексія в деяких іменниках 2-ї відміни - ойконімах: Лондону, Парижу, Херсону, Ужгороду тощо (порівн. у 20-х рр. ХХ ст.: …Ташкенту [2:39] та в діаспорі: Монреалю, Едмонтону, Нью-Йорку [3:76]);

послідовна відповідність морфологічних конструкцій: гросмайстер, балетмайстер (бо майстер), а тому, до речі, Олександер і міністер;

давня справедлива флексія в іменниках 3-ї та 4-ї відмін - соли, смерти, імени (як безвісти, восени, теляти) та в географічних назвах: Перми, Твери, Руси;

м'якість на межі морфем в ад'єктонімах: уманьський, прип'ятьський (як уральський, ковельський, та й тобольський);

збереження хоча б певною мірою іншомовного оригіналу антропоніма, зокрема російських Міхаїл, Філіп, Кіріл тощо - як, скажімо, пол. Владзімеж, болг. Васіл, рум. Матей (це набагато логічніше, аніж Кирило Нікітін чи Матвій Попеску, а чи й радянські квазітвори Джавадов чи Бешикбайрамов, ще й Бахтіяр Мухамадович тощо). Зрозуміло, що залишається тільки мріяти, аби відповідно й українські ідіоніми в інших мовах вимовлялись та писались за оригіналом (рос. Васыль, Андрий, Пэтро тощо). Хоча такі спроби - некодифіковані - в історії російської мови вже були: Мыкола, Павло, Олэна. Це ж стосується і географічних назв;

певна українізація російських за формою прізвищ громадян України, зокрема й історичних: Глібів (Глібов), Свенцицький (Свенціцький), Бородин (Бородін) тощо [3:75].

Серед подібних пропозицій логічним можна визначити й питання про рефлекси первинного грецького q (th): катедра, міт, аритметика тощо, оскільки теологія чи тезис не перетворились зрештою у феологію чи фезис (плутанина призвела до випадків, коли навіть у споріднених лексемах наявні різні похідні від того q: Мефодій MethodiosmeqodoV, від чого й метод, методика тощо).

Проте порівняно з попередньою пропозицією, яка вже навряд чи стане органічною (через остаточне звикання до наявних літературних форм), питання про однозначну передачу w перед наступним голосним через в є досить органічним: навіть невігласно не вірячи в їх близькість у вимові (українські ж фонетичні варіації ў, w), вимушені будемо Wilks передавати як Уїлкс, а не Уілкс, оскільки саме так потрібно за законами української мови (Яр Славутич називає такі форми дивовижними і подає Вільям, Вітмен тощо [3:77].

Таким же органічним є перспективне положення про відмінювання незмінних раніше етранжизмів типу пальто чи метро, оскільки у народному мовленні вони вже давно і постійно асоціюються з іменниками чоловічого роду: пальтів (як і незапозичені: питаннів) - за аналогією до столів. Проте в цьому випадку слід бути обережними і не варто категорично приймати Славутичеве одягнувши нові пальта, вони поїхали автом до Торонта... зайшли до бюра [3:77], хоча й органічним буде відміняти будь-яке французьке прізвище на : в Англоми, Англомі, Англомою тощо.

Отже, як бачимо, на рівні фонетики найбільшу цікавість викликають питання кодифікації мовних одиниць у плані відповідності письмової та усної форм (за провідним принципом орфографії - фонетичним).

А в цілому сподіваємось, що колегія з достойних фахівців-мовників усе ж таки знайде компромісний варіант довгожданого українського правопису, врахувавши не лише вікову традицію, що має практику змінювати свої канони, але й думки молодих колег і вчених з діаспори.

Література
1. Демченко В.М. Органічна та неорганічна українська мова: Монографія. - Херсон: Мрія, 2003. - 188 с.
2. Єфремов С. Щоденники: 1923-1929. - К., 1997. - 848 с.
3. Славутич Яр. Запропоновані зміни у "Правописному словнику" Г.Голоскевича // Мовознавство. - 1994. - № 1. - С. 72-77.

 

 

Читати далі >> 9 >> 10 >> 11 >> 12 >> 13 >> 14 >> 15 >> 16 >> 17 >> 18 >> 19 >> 20 >> 21 >> 22 >> 23 >> 24 >> 25