ПРЕЗЕНТАЦІЇ, КОНФЕРЕНЦІЇ, ФЕСТИВАЛІ
Любов Кашанська
ЛІТЕРАТУРА ДІАСПОРИ
ЯК ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДИХ
НАУКОВЦІВ
У Херсонському державному університеті 18 травня 2007 року відбулася II Всеукраїнська студентська науково-практична конференція "Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті".
У роботі конференції брали участь студенти з Волинського державного університету імені Лесі Українки, Вінницького державного педагогічного університету ім.М.Коцюбинського, Запорізького національного університету, Луганського національного педагогічного університету імені Т.Шевченка, Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Шевченка, Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, Глухівського державного педагогічного університету, Слов'янського державного педагогічного університету, Херсонського державного університету.
Конференція розпочалася пленарним засіданням, на якому з привітальними словами виступили доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету Володимир Олексенко; кандидат філологічних наук, доцент, завідувач лабораторії "Українська література в англомовному світі" Іван Немченко.
На пленарному засіданні виголосили свої доповіді: Олена Ґалаґан, магістрантка V курсу Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету ("Постаті митців діаспори в щоденникових записах Олеся Гончара"); Ірина Процик, студентка IV курсу філологічного факультету Запорізького національного університету ("Ліричний герой М.Ореста"); Вікторія Зелінська, магістрантка Інституту філології та журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського ("Література української еміграції: погляд через призму письменницького епістолярію").
Виступи були дуже цікавими та дискусійними. Мало місце активне обговорення доповідей. Учасники задавали запитання (Надія Омельчук, Вікторія Зелінська та ін.), доповідачі із задоволенням на них відповідали.
Надалі відбулися секційні засідання. На секційних засіданнях заслухали наступні виступи. Серед виступів, які особливо зацікавили аудиторію, слід визначити доповідь Руслани Прокопенко, студентки І курсу Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету ("Символічний код образу степу у поезії Євгена Маланюка"). У ній було запропоновано глибокий погляд на творчу лабораторію співця Степової Еллади, простежено символіку поетової лірики степової тематики. Руслані було поставлене запитання від Тетяни Бондаренко про те, чи збирається вона продовжувати досліджувати творчий доробок Є.Маланюка, на що студентка відповіла позитивно.
Тетяна Бондаренко, студентка II курсу Інституту філології та журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського ("Моделювання жіночого образу засобами художньої виразності у творчості І.Боднарчука"), ознайомила аудиторію з творчим доробком І.Боднарчука, звернула увагу на образи в творах цього автора (образ жінки-матері, образ України та ін). Надія Омельчук задала питання про те, які саме джерела використовувала Тетяна під час написання статті, на це студентка відповіла, що за браком джерел, вона користувалася лише збіркою митця, а доповідь містить лише її власні думки та враження.
Яна Рибась, студентка V курсу Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету ("Лексична й образно-тропеїчна палітра поезій Н.Лівицької-Холодної"), проілюструвала найяскравіші моменти в доробку письменниці і навела приклади використання в творах авторки: епітетів, метафор, порівняннь, оксюморону, синекдохи; вказувала мовні особливості творів. Яна отримала запитання від керівників секції про те, чи відчувається відмінність між поезією досліджуваної авторки 20-х років та пізнішою її творчістю. Студентка дала блискучу відповідь на запитання, навела приклади.
Темою виступу Людмили Кух, студентки II курсу філологічного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки була "Залітний поліський птах у чужому гнізді Торонта" (Федір Шоломицький-Одрач). Студентка ознайомила всіх присутніх з життєвим та творчим шляхом письменника, звернула увагу на цікаві сторінки життя цієї людини: дитячі роки, навчання в університеті; розкрила таємницю виникнення творчого псевдоніму.
Олена Ботвінцева, студентка IV курсу Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету ("Новий герой "Нової України" у романі Івана Багряного "Тигролови"), подала розгорнутий аналіз твору І.Багряного, до власних міркувань додала думки критиків про твір.
Юлія Михайлівська - студентка II курсу філологічного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки, виступила з теми: "Українська література Берестейщини 80-90-х років XX століття". Юлія подала розгорнутий аналіз літератури Берестейщини, вказала на основні причини виникнення та на проблеми, з якими зустрілась література цього краю. У своєму виступі студентка назвала основних представників літератури Берестейщини (М.Шелегович, В.Давичик, О.Лапський, О.Копак, А.Цвид та ін.).
Ольга Перерва - студентка V курсу Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету запропонувала доповідь: "Семантичні групи військових термінів у романі Івана Багряного "Людина біжить над прірвою". Під час свого виступу Ольга вказала на те, що характерною рисою творчості Івана Багряного є використання військової лексики, яку можно поділити на декілька видів: найменування зброї, родів військ, військових звань, одягу, назви військових засобів пересування. Студентка наводила приклади з твору, блискуче відповідала на запитання аудиторії (Яку б ви могли дати оцінку лексиці творів І.Багряного? Чи наявна військова лексика в інших творах автора?)
Надія Омельчук, студентка ІІІ курсу філологічного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки, мала виступ: "Епістолярний портрет Олени Теліги". Студентка звернула увагу аудиторії на життєвий та творчий шлях О.Теліги, вказала на те, що її епістолярний доробок складає 65 листів, з яких ми можемо побачити справжню О.Телігу: ніжну й чутливу жінку без розрахунку, оптимістичну й сильну натуру. Надія брала активну участь в обговоренні, давала точні й лаконічні відповіді на запитання.
Людмила Сохацька, студентка IV курсу філологічного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, виголосила доповідь: "ІІнтертекстуальність образу Марії (за однойменним романом Уласа Самчука)". Студентка запропонувала аудиторії розгорнутий аналіз твору У.Самчука та образів у ньому, вказала на подібність образу Марії до біблійної героїні.
Ольга Лілік, студентка філологічного факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, виступила з доповіддю "Народ - це передусім я сам: національне в душі кожної конкретної особистості (урок позакласного читання за повістю І.Багряного "Огненне коло")". Студентка вказала на основні вимоги до уроку української літератури з поданої теми, пропонувала використовувати класичні методи та прийоми, не звертатись до інтерактивних методів навчання. Тим самим викликала дискусію, бо в багатьох присутніх були інші погляди на це проблемне запитання.
Інтерес викликали й доповіді інших учасників конференції, які долучились до дослідження літератури української діаспори.
Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової студентської конференції "Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті" опубліковані в науковому збірнику і, безперечно, знайдуть свого вдячного читача.
Галина Немченко
ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ І РОМАН ШУХЕВИЧ -
СВІТОЧІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ
30 травня 2007 року з ініціативи Херсонської обласної організації Конгресу української інтелігенції було проведено підготовлену нею разом з Інститутом філології та журналістики Херсонського державного університету, працівниками науково-дослідної лабораторії "Українська література в англомовному світі" і членами Таврійської фундації (ОВУД), ХОО Конгресу українських націоналістів, місцевої організації "Примирення та єднання", Херсонської філії НСПУ та ХОО Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка обласну науково-практичну конференцію "Олег Ольжич та Роман Шухевич у боротьбі за українську державність і незалежність".
Відкрили роботу цього наукового зібрання представники керівництва Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету та члени правлінь названих громадських утворень. У ході конференції прозвучали доповіді, присвячені світочам нашої нації Олегові Ольжичу та Романові Шухевичу, 100-річчя від дня народження яких було відзначено трохи пізніше - влітку 2007 року - в Україні та за її межами. На цей форум було подано дослідження як історичного та політологічного характеру, так і літературознавчого, публіцистичного та мовознавчого плану.
У доповіді "Олег Ольжич та Роман Шухевич: ідеологія та практика націєтворення" кандидат філософських наук, доцент ХНТУ Олександр Найдьонов окреслив філософські засади, суспільно-політичні параметри діяльності великих подвижників України. Він наголосив, що національна ідея - це той фермент, що міцно єднає народ на ключових етапах його розвитку, цементує націю. Тому такого важливого значення в своїй діяльності Олег Ольжич та Роман Шухевич надавали націєрозбудовчому чинникові: без гордої, гідної і сильної нації неможливе утвердження могутньої державної України як соборного й незалежного утворення.
Особливостям Ольжичевого ідіостилю було присвячено доповідь доктора педагогічних наук, професора ХДУ Марії Пентилюк. Дослідниця відзначила героїчну рису в творчості та громадсько-політичній діяльності поета, що є проявом глибинного ідеалістичного світосприйняття. Співець-патріот запропонував власний індивідуальний стиль, доти небачений в українському письменстві, і став однією з найдивовижніших постатей на видноколах України.
Культурологічна проблематика в творчості Олега Ольжича була розкрита Наталею Чухонцевою, кандидатом філологічних наук, доцентом ХДУ.
Цікаву й об'ємну розвідку запропонував студент 3 курсу Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Пагіря - "Роман Шухевич у Карпатській Україні 1938-1939 рр.". Повідомлення "Роман Шухевич як символ епохи боротьби" прозвучало з вуст молодої поетеси й науковця-початківця Тетяни Лісової, що навчається в Інституті філології та журналістики ХДУ. А образ Романа Шухевича (Тараса Чупринки) в українській поезії висвітлив кандидат філологічних наук, доцент ХДУ Іван Немченко.
Зі специфікою вивчення творчості Олега Ольжича в школі ознайомила присутніх Лідія Бондаренко, кандидат педагогічних наук, доцент ХДУ. Темою доповіді члена НСПУ Наталі Музики стало формування національної свідомості молоді на матеріалі творів Олега Ольжича.
Доповідь "Просвітницька діяльність Олега Ольжича" представив Олег Олексюк - голова Херсонської обласної організації Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Студентка нашого вузу Олена Ботвінцева виголосила повідомлення "Публіцистика Олега Ольжича". Науково і водночас пафосно й емоційно прозвучало повідомлення "Олег Ольжич як поет-націоналіст" студентки ХДУ Антоніни Бардачової. Проблема "Олег Ольжич в оцінці Богдана Червака" була з'ясована студенткою ХДУ Юлією Шарук-Мазуновою, а мовна палітра "поета національного героїзму" Олега Ольжича молодою дослідницею з ХДУ Анастасією Альохіною.
Не лишилась осторонь цього наукового зібрання й авторка даних рядків, запропонувавши слухачам доповідь "Олег Ольжич як співець кохання та боротьби", звернувши увагу на органічність для поета як громадянських, так і особистісних мотивів.
Конференція пройшла під гаслом: "Херсонці, шануймо пам'ять героїв!". Сподіваємось, що наступний подібний форум буде проведено в Меморіальному кабінеті імені Олега Ольжича, який готуємо до відкриття в Інституті філології та журналістики Херсонського державного університету. Додамо, що конференція стала своєрідним поштовхом до проведення літературного конкурсу серед студентської молоді, присвяченого столітнім ювілеям Олега Ольжича і Романа Шухевича та 65-річчю УПА. За результатами конкурсу першого місця не було присуджено нікому. Друге місце посіла студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету Олена Петренко. На третьому місці - її молодша товаришка з 2 курсу ІФЖ ХДУ Антоніна Бардачова.
Матеріали обласної науково-практичної конференції "Олег Ольжич та Роман Шухевич у боротьбі за українську державність і незалежність" будуть видруковані в однойменному збірникові 2008 року.
Вадим Лубчак
ВШАНУВАННЯ ВОЛОДИМИРА КУЛИКІВСЬКОГО
18 вересня 2007 року у Блакитній вітальні літературного відділу Херсонського обласного краєзнавчого музею відбулося урочисте вшанування пам'яті відомого українського поета, нашого краянина Володимира Петровича Куликівського. Того дня з нагоди 70-річчя від дня його народження також було презентовано посмертну збірку поезій "Прощання з травнем", яку зібрала та упорядкувала вдова поета Віра Олексіївна Авер'янова. На захід прийшли херсонські поети, знані українські композитори, студентська молодь.
Під час урочистостей говорилося про виважену життєву громадянську позицію Володимира Куликівського, про його значний літературно-художній внесок у мистецький процес Таврії, про розмаїття доробку та плідність літературних пошуків письменника, наголошувалося на актуальності його поезій і на сьогодні.
"Незлим тихим словом" Володимира Куликівського згадали багато відомих херсонців. Адже співець підтримував дружні стосунки з поетами М.Братаном, В.Куликом, В.Загороднюком та ін. Зацікавив присутніх виступ відомого херсонського прозаїка Юрія Голобородька. Особливу увагу прикувала до себе вдова поета Віра Авер'янова, навівши кілька особистісних штрихів до портрета В.Куликівського. Підсумував життєву та літературну діяльність нашого славного краянина лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка Анатолій Кичинський.
Багато віршів В.Куликівського були покладені на музику вітчизняними композиторами. Тому на заході лунали пісні поета, які хором співали практично всі присутні.
На жаль, Володимир Петрович пішов від нас досить давно - в далекому 1985 р., не встигши використати увесь свій творчий потенціал. Та згадка про поета-шістдесятника надовго закарбувалася в наших серцях відлунням його поезій та прикладом його життєвого подвижництва.
РЕЦЕНЗІЇ
Іван Немченко
ПОЕТИЧНА ОСОБИСТІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВДОНОСЦЯ
(Скорина Л.В. Звитяга слова, роздумів і діла: Поезія Яра Славутича. - Черкаси, 2007. - 311 с.)
Яр Славутич (до 1941 року - Григорій Михайлович Жученко) є одним з провідних сучасних українських поетів, чим і пояснюється постійний інтерес до його постаті з боку наукових кіл України та діаспори. Наявність на сьогодні кількох ґрунтовних монографій ("Яр Славутич: Літературний портрет" К.Волинського, 1994; "Правди потужний спалах: Поетична творчість Яра Славутича" Т.Назаренко, 1994 і 1996; "Поетичний світ Яра Славутича" П.Сороки, 1995; "Моя доба" Яра Славутича" П.Сороки, 1997) та сотень статей, нарисів, рецензій засвідчує небуденність хисту цього співця, органічність його входження до вітчизняного та світового літературно-мистецького процесу, адже за словами однієї з названих дослідниць, "різноманітна і всебічна діяльність Яра Славутича в галузі українознавства та, насамперед, наснажена щирою любов'ю до Батьківщини його поезія - це надійні запоруки того, що його доробок займає і займатиме чільне місце в українській літературі й гуманітарній науці" (Тетяна Назаренко). Своєрідним відгуком на подібні констатації щодо перспектив у царині славутичезнавства є монографія черкащанки Людмили Вікторівни Скорини "Звитяга слова, роздумів і діла: Поезія Яра Славутича" (2007), присвячена ліриці та ліро-епосові українського митця з Канади. Одразу ж маємо відзначити як позитивний момент постійну увагу з боку цієї відомої авторки до проблеми вивчення здобутків письменства українського зарубіжжя, виявлену в її публікаціях, зокрема в книзі "Література та літературознавство української діаспори: Курс лекцій" (Черкаси, 2005), що має широкий резонанс у вузівській мережі.
Монографія Л.Скорини складається зі вступу ("Під прапорами провісної правди"), двох розділів ("Поетичні збірки Яра Славутича" та "Поеми Яра Славутича"), висновків ("Палкий трибун і лагідний естет"), а також додатків ("Щасливий той, хто причастивсь вогнем"), де подаються відомості про перекладацьку, наукову, педагогічну, меценатську діяльність письменника.
У вступному слові (с. 4-6) авторка віддає належне своїм попередникам у плані дослідження поетичного доробку Яра Славутича та його популяризації в Україні та світі, визначає мету своєї праці, покликаної розширити уявлення про лірику й ліро-епос співця з діаспори, висвітлити ті аспекти, які часто залишалися поза прискіпливою увагою науковців різних генерацій. Цілком слушно Л.Скорина відзначає можливість відмінних інтерпретацій художніх текстів студійованого письменника, що дає простір для плідної й цікавої полеміки з поцінувачами його літературного ужинку.
Розлогий пеший розділ "Поетичні збірки Яра Славутича" (с.7-200) явно домінує в монографії, охопивши майже 200 сторінок її тексту, Дослідниця для зручності поділила цей матеріал на десять параграфів, аби відтінити специфіку кожної з ліричних книг співця: "Співає колос", "Гомін віків", "Правдоносці", "Спрага", "Оаза", "Маєстат", "Завойовники прерій", "Мудрощі мандрів", "Живі смолоскипи" та "Шаблі тополь". Твори, що увійшли до згаданих поетичних збірок, аналізуються в контексті життя і творчості Яра Славутича, з урахуванням найхарактерніших літературно-мистецьких тенденцій та суспільно-політичних явищ епохи. Авторка виявляє глибоку обізнаність у галузі української історіографії та мистецтвознавства, а насамперед у царині вітчизняної та зарубіжної літературної критики, історії класичного та сучасного письменства. Це дає змогу Л.Скорині простежити витоки творчості Яра Славутича, його орієнтацію на кращі традиції і заповіти видатних культурних діячів минулого. А водночас визначити місце поета і його доробку на тлі літературно-мистецького процесу ХХ - початку ХХІ ст. Адже в творчості Яра Славутича своєрідно віддзеркалились пошукання співців різних часів і народів. Для нього цілком органічними є неокласицизм і неоромантизм, експресіонізм і бароко. Відтак дослідниця часто вдається до цілком доречних співставлень лірики Яра Славутича та віршів Євгена Маланюка, Михайла Ореста, Наталі Лівицької-Холодної та інших яскравих: творчих особистостей, які репрезентували різноманітні літературні прямування, школи, групи, що наклали свій карб на мистецьке обличчя епохи.
Простеживши жанрово-тематичні осяги, образну систему ліричних книг Яра Славутича, Л.Скорина переходить до аналізу його поетичних зразків більшого формату. Цій меті підпорядкований другий розділ, присвячений розглядові поем співця "Одрад і Доброслава", "Соловецький в'язень", "Скарга", "Донька без імени" та "Моя доба". Про містерію "Білий дім із чорною душею" та драматичну поему "Світичі" згадано лише принагідно: вочевидь вони будуть досліджені шановною авторкою в наступних розвідках, десь у перспективі. Розділ "Поеми Яра Славутича" (с.201-291), як і попередній, відзначається глибиною проникнення до творчої лабораторії письменника, аргументованістю положень, умілим використанням філологічного інструментарію.
Завершує свою монографію Л.Скорина чіткими висновками, в яких узагальнює здобутки дослідницької праці над десятком ліричних збірок та кількома поемами.
Авторка визначає основні прикмети поетичного доробку Яра Славутича: потужний патріотичний пафос, історизм художнього мислення, розмаїття мотивів та образів, гостру злободенність, філософізм, інтертекстуальність, глибоко національний характер мовної естетики, багатство строфіки, метрики, ритміки тощо. Наголошуючи на стильовому розмаїтті доробку поета (с. 292-295), Л.Скорина радить розглядати його "не стільки в контексті поетичних принципів "п'ятірного грона" київських неокласиів, скільки на тлі здобутків Празької літературної групи" (с. 296), аргументуючи таку подібність як спільними поетичними орієнтирами, так і схожістю життєвих обставин та ідеологічних настанов.
Унаслідок копіткої дослідницької праці Л.Скорина приходить до висновку: "Поезія Яра Славутича - помітне, можна сказати - видатне явище в діаспорному письменстві" (с. 296).
Рецензована праця заслуговує на високу оцінку і може успішно використовуватись у практиці викладання у вузах таких дисциплін, як "Історія української літератури ХХ ст." та "Література діаспори". А ще - це чудовий дарунок Ярові Славутичеві до його 90-ліття.
Галина Немченко
СВІТОВИЙ РЕЗОНАНС ПИСЬМЕНСТВА УКРАЇНСЬКОГО ЗАРУБІЖЖЯ
(Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті: Збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. - 180 с.)
Не так давно - 18 травня 2007 року - на базі Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету, кафедри українського літературознавства та міжкафедральної лабораторії "Українська література в англомовному світі" було проведено ІІ Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію "Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті", що стала небуденною подією, яка надовго запам'яталась багатьом. Як наслідок роботи цього наукового форуму, видруковано однойменний збірник матеріалів, де опубліковано праці 38 молодих дослідників з Волинського державного університету імені Лесі Українки, Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського, Запорізького національного університету, Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка, Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Шевченка, Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, Глухівського державного педагогічного університету, Слов'янського державного педагогічного університету і, звичайно, нашого Херсонського державного університету.
Збірник складається з трьох розділів, присвячених розглядові здобутків українських письменників діаспори на тлі світового літературно-мистецького процесу: Розділ 1. Письменники українського зарубіжжя: поезія, драматургія, епістолярій; Розділ 2. Проза української діаспори: реалії та перспективи; Розділ 3. Мовна палітра письменства діаспори. Методика вивчення творів митців українського зарубіжжя.
У першому розділі представлені дві розвідки, присвячені прекрасній поетесі та борцеві з лав ОУН, голові Спілки українських письменників у 1941-1942 рр. Олені Телізі, 100-річчя якої відзначалось минулого 2006 року. Авторки з різних кутів зору оцінюють діяльність визначної української патріотки-подвижниці з кола співців Празької поетичної школи, але приходять до подібних висновків, схиляючись перед пам'яттю незабутньої доньки нашого народу. Показово, що письменниця-націоналістка є об'єктом дослідження студенток як із Заходу, так і Сходу України (Ірина Гречаник з Луганська запропонувала тему "Драма розп'ятої душі (трагедія долі Олени Теліги)", а Надія Омельчук з Рівного "Епістолярний портрет Олени Теліги".
Яся Гойденко з Луганська ("Поезія Є.Маланюка на сторінках часопису "Вежа") та Руслана Прокопенко з Херсона ("Символічний код образу степу у поезії Євгена Маланюка") звернули увагу на творчість чільного представника Празької поетичної школи - знаменитого співця Степової Еллади. Їхня Маланюкіана ґрунтується на глибинних зв'язках поета зі своєю малою батьківщиною - губерніальною Херсонщиною.
Розлогу й багату цікавими відомостями статтю публікує Олена Галаган з ХДУ ("Постаті митців діаспори в щоденникових записах Олеся Гончара"), де фігурують імена Володимира Винниченка, Івана Багряного, Олега Ольжича, Дмитра Чуба, Яра Славутича, Лесі Богуславець та ін. Підкреслюється об'єктивність письменника, критика та публіциста в оцінках набутків майстрів слова з українського зарубіжжя.
Маловідомих для широкого загалу в Україні авторів діаспори репрезентували Юлія Михайлівська ("Українська література Берестейщини 80-90-х років ХХ століття") та Людмила Кух з Рівного ("Залітний поліський птах у чужому гнізді Торонта. Федір Шоломицький-Одрач"). Жвавий інтерес у читача, сподіваємось, викличуть і публікації Лілії Шутяк з Чернівців ("Ігор Костецький: в очікуванні абсурду"), Вікторії Зелінської з Вінниці ("Література української еміграції: погляд через призму письменницького епістолярію"), Ірини Процик з Запоріжжя ("Ліричний герой М.Ореста"). Серед інших досліджень у цьому розділі - "Психологізм гендерних взаємин у творах "Записки Кирпатого Мефістофеля", "Мементо" В.Винниченка" Марини Топіхи, "Лексична та образно-тропеїчна палітра поезії Наталі Лівицької-Холодної" Яни Рибась та "Міфологеми астральних тіл у поезії Яра Славутича" (до 90-річчя з дня народження письменника з Канади) Вікторії Шкрабак. Кожна з названих праць приваблює належним рівнем використання літературознавчого інструментарію.
У другому розділі репрезентовані статті про здобутки діаспорних епіків. Це насамперед зразки літературознавчої Багряніани ("Трагізм життєвої долі І.Багряного та Г.Многогрішного" Анни Пономарьової з Луганська; "Актуалізація архетипів національного підсвідомого засобами художнього слова (на матеріалі творчості Івана Багряного)" Світлани Чорнобильської зі Слов'янська; "Біблійно-християнські образи та мотиви в романі Івана Багряного "Сад Гетсиманський" Юлії Возної з Полтави; "Новий герой" "Нової України" в романі Івана Багряного "Тигролови" херсонки Олени Ботвінцевої) та Самчукіани ("Своєрідність відображення теми голодомору у романі "Марія" У.Самчука" Оксани Кулєшової з Глухова; "Інтертекстуальність образу Марії (за однойменним романом Уласа Самчука)" полтавчанки Людмили Сохацької; "Марія" Уласа Самчука - енциклопедія українського села" Ольги Плужник та "Проза великої мистецької правди Євгенії Тудель з Луганська; "Міф української Америки або Американська Україна Уласа Самчука" Наталії Мазеїної зі Слов'янська). Кожна стаття доповнює й розширює уявлення про видатних прозаїків, що стали справжньою окрасою вітчизняної та світової літератури.
Ольга Дмитрук з Дубна публікує статтю "Ріки мрії, кордону та життя в контексті мотиву "природне / штучне" (за повістю Ю.Косача "Еней і життя інших")". Полтавчанка Олена Ловягіна окреслює образно-змістові параметри роману "Лепрозорій" Володимира Винниченка. Тетяна Бондаренко з Вінниці ("Моделювання жіночого образу засобами художньої виразності у творчості І.Боднарчука") та її землячка Анна Добронравіна ("Іманентний стиль "еміграційного Вишні") знайомлять з творчістю самобутніх авторів зарубіжжя, чий доробок і до сьогодення лишається маловідомим для широкої аудиторії в Україні. Херсонки Валентина Понкратова ("Проблема українських емігрантів у прозовому доробку Євгенії Кононенко") та Віталіна Постернак ("Художня інтерпретація теми голодомору у повісті "Ротонда душогубців" Т.Осьмачки") своїми студіями увиразнили матеріали розділу, розпросторили спектр студентських пошукань.
У третьому розділі вміщено мовознавчі дослідження Наталі Калини з Луганська ("Символіка імен у романі Івана Багряного "Тигролови"), глухівчанок Світлани Нарожної ("Мовні особливості роману "Марія" Уласа Самчука") та Вікторії Гончарової ("Мовна особистість Уласа Самчука (за романом "Волинь"), херсонок Тамари Піндосової ("Неповні речення в романі І.Багряного "Тигролови") й Ольги Перерви ("Семантичні групи військових термінів у романі Івана Багряного "Людина біжить над прірвою"), в яких окреслюються найважливіші прикмети лексичної палітри студійованих авторів. Також пропонуються розвідки з царини викладання української мови та літератури: "Формування мовної культури старшокласників (на матеріалі роману "Жовтий князь" Василя Барки)" Ольги Трипутіної з Глухова, "Народ - це передусім я сам: національне в душі кожної конкретної особистості (урок позакласного читання за повістю І.Багряного "Огненне коло")" Ольги Лілік з Чернігова, праці херсонських студентів "Особливості вивчення творчості Яра Славутича на уроках літератури рідного краю" Ольги Ізотової та "Специфіка вивчення творчості Івана Багряного" Яни Кротко.
Матеріали чергового числа збірника "Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті", безперечно, стануть у пригоді викладачам і вчителям, студентам і учням загальноосвітніх шкіл. Сподіваємось, що 2009 року розпочата традиція продовжиться. А відтак буде проведена ІІІ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція діаспорної проблематики, за результатами якої публікуватиметься наступний випуск збірника наукових праць.
Додамо, що п'ятеро співавторів збірника "Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті", згідно з рішенням Правління Таврійської фундації (ОВУД), отримали стипендію Яра Славутича за 2007 рік (О.Ізотова, В.Понкратова, Т.Піндосова, В.Пастернак та В.Шкрабак).
