ХЕРСОНСЬКИЙ КУРІНЬ
Крихітка
Усмішки
Роботяга
- Це ж чому на твоїм писку
Отака скорбота?
- А, робота все… Робота…
Лиш одна робота…
Зранку, ввечері… Робота…
Як тут буть, не знаю…
- І давно ти так ішачиш?
- Завтра починаю…
Принциповий
Поважає свою принциповість,
Має чесне відкрите лице,
І тому, з ким не згоден у чомусь,
Прямо думає в вічі про це.
Філіал
Жебрак у жебрака питає:
- Ти що, колего, перепив?
Чому тримаєш аж дві шапки?
- Та це я філію відкрив.
Рибальські секрети
- Вір нам, асам-рибакам, -
Каже сину тато, -
Сом клює найкраще там,
Де його багато.
Родись красивою
Шеф красуню-секретарку
Хвалить:
- Так… Чудово…
Усього лиш дві помилки!
Тепер друге слово…
Добряга
Тит в автобусі усівся
На м'яке сидіння
І відчув непереборне
Совісті веління:
- Люди, дайте там старенькій
В мій куток пролізти,
Бо ж бабуня, бачу, хвора,
І бажає сісти.
Так… Сюди пройдіть. Я їду
На центральний ринок
І вам місцем поступлюся
Через п'ять зупинок.
Радість
- Ти чому такий веселий?
- Тещу з дому проводжав.
- А замурзаний від чого?
- Тепловоза цілував.
Про баранів
- В літак не можна з бараном, -
На трапі стюардеса злиться.
- Та не баран це, а хабар.
Баран у інституті вчиться.
Прудивус
Чорний гумор
Ти питаєш мене:
"Що таке чорний гумор?"
Уяви ситуацію,
коли в день нашого весілля
ти в білому платті нареченої
виходиш перед ЗАГСом
із чорного лімузина
і, як ми й домовилися,
чекаєш на мене з неба.
А я в уніформі десантника
з автоматом Калашникова
і гранатою за ременем
вистрибую з літака
і за кілька секунд усвідомлюю,
що з якоїсь причини
основний парашут не розкрився,
і, геть забувши про те,
що кільце запасного
я замість обручки
подарував тобі на заручини,
машинально смикаю
за кільце гранати.
Можеш тепер сміятися.
МИСТЕЦЬКА ВІТАЛЬНЯ
ЯКІВ ГНІЗДОВСЬКИЙ
(1915-1985)
Скупий
Перед сном
З ПІСЕННОГО ДЖЕРЕЛА
НЕ КРУЖІТЕ, ВОРОНИ
Музика і слова Володимира Бровченка
Не кружіте, ворони, зграйно під вікном,
Не уб'єте ластівки над моїм Дніпром.
Завируй, Славутичу, під луги й жита.
Хай, проклята, безвісти галич відліта.
Зашуміть тривогою, чари-комиші,
Не уб'єте, ворони, нашої душі.
Ще у небі клубиться чорна чорнота,
Та, проклята, безвісти галич відліта.
На крило під хмарами стало соколя.
Будь йому щасливою, матінко-земля.
Зароди нам піснею на нові літа,
Хай, проклята, безвісти галич відліта.
Не хилітесь, соколи, понад полини,
Освітяться правдою, дочки і сини.
Сонце за байраками встало, як мета…
І, проклята, безвісти галич відліта.