Ти питаєш мене:
"Що таке чорний гумор?"
Уяви ситуацію,
коли в день нашого весілля
ти в білому платті нареченої
виходиш перед ЗАГСом
із чорного лімузина
і, як ми й домовилися,
чекаєш на мене з неба.
А я в уніформі десантника
з автоматом Калашникова
і гранатою за ременем
вистрибую з літака
і за кілька секунд усвідомлюю,
що з якоїсь причини
основний парашут не розкрився,
і, геть забувши про те,
що кільце запасного
я замість обручки
подарував тобі на заручини,
машинально смикаю
за кільце гранати.
Можеш тепер сміятися.
Не кружіте, ворони, зграйно під вікном,
Не уб'єте ластівки над моїм Дніпром.
Завируй, Славутичу, під луги й жита.
Хай, проклята, безвісти галич відліта.
Зашуміть тривогою, чари-комиші,
Не уб'єте, ворони, нашої душі.
Ще у небі клубиться чорна чорнота,
Та, проклята, безвісти галич відліта.
На крило під хмарами стало соколя.
Будь йому щасливою, матінко-земля.
Зароди нам піснею на нові літа,
Хай, проклята, безвісти галич відліта.
Не хилітесь, соколи, понад полини,
Освітяться правдою, дочки і сини.
Сонце за байраками встало, як мета…
І, проклята, безвісти галич відліта.
