Вітаємо Вас, Гість!
Понеділок, 20.11.2017, 08:03
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

ДІЯЛЬНІСТЬ "ПРОСВІТИ" [5]
НОВИНИ ВИДАВНИЦТВА [18]
Що відбувається у херсонській філії видавництва "Просвіта". Анонси нових книжок.
ОНОВЛЕННЯ ПОРТАЛУ [7]
КОНКУРСИ, ФЕСТИВАЛІ... [22]
Увага! Важлива інформація для творчих людей.
ІНШІ НОВИНИ [8]

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

За якою інформацією Ви прийшли до нас?
Всього відповідей: 110

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Архів записів

Календар

«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Вісник Таврійської фундації. Вип. 3 -15

1 << 2 << 3 << 4 << 5 << 6 << 7 << 8 << 9 << 10 << 11 << 12 << 13 << 14 << Читати спочатку

 

 

ПОЕТИЧНА ГАЛЕРЕЯ

 

Літстудія
ім. Василя Вишиваного

 

 

 

Наталя Ткачова

 

Заповіді Сковороди

Не прагни багатства, що тяжіє в кишені -
То є не злото, а камінь душі.
І не бери, що блищить тобі в жмені,
А душі мерехтіння віднайти поспіши.
 
Люби ти природу - царицю натхнення.
Спокій лиш з нею ти віднайдеш.
Лиш чиста природа - надійне знамення,
Що ти у цім світі живеш.
 
Крокуй все життя у пошуках щастя.
Ти маєш пробити свій тяжкий шлях.
І не зважай на спокуси й напасті -
Честь поводир у твоїх почуттях.
 
Не бійся ти Бога - творця всемогутнього.
Молись йому, друже, і серце віддай.
І слова людського не бійся осудного,
А божий ти суд шануй і вітай.
 
Будь добрим і чистим не тільки на ділі,
Але й у думках не пороч, не гріши.
Не "розум для тіла", а "розум у тілі"
І щастя своє віднайди у душі.
 
Умій розрізняти, де зло, де добро.
Навчись керувати своїм почуттям.
Люби ти весь світ, а не злото й срібло.
І матимеш
справжнє,
щасливе
життя!

 

Як в нації вождя нема…

(за поезією Є.Маланюка)

"Як в нації вождя нема -
Тоді вожді її поети".
І дух свободи підіймають
Лиш їх барвистії сонети.
 
Лише краса та влучність слова
Веде державу в вірний бік,
Лише прекрасна, чиста мова
Здолає все, що вождь не зміг.
 
Здолає злидні, непокору;
Здола держави ниций гніт…
Лиш дайте-но свободу слова -
Скуштуєте солодкий плід!
 
"Як в нації вождя нема", -
Сказав колись так Маланюк…
Тоді держава та німа,
Бо лиш поет - народу звук,
 
Поет - душа свого народу,
Поет - життя, держави спів,
Поет - це втілення свободи
В гармонії змістовних слів.
 
Лише поет огненним словом
Змертвілі душі зігріва,
Віршем, неначе синім морем,
Із серця розпач вимива.
 
Поет - титан свого народу,
Свободи й щастя Прометей,
І на шляху до нив свободи
Веде він люд, немов Мойсей.
 
Бо лиш вірші його нетлінні
Як гімн для нації звучать,
Вони у нашому сумлінні
До правди чистої кричать.
 
Молитва нації з пера
Умить зливається в куплети…
"Як в нації вождя нема -
Тоді вожді її поети".

 

 

Тетяна Кузьменко

 

Таврійський край

На теплих вкраїнських просторах,
Де ллються пісні солов'я,
Є перла степів неозорих -
Славетна Таврійська земля.
 
Приваблива, ніжна, мінлива,
Чаруюча, гарна, стрімка.
Немов наречена - красива,
Немов перемога - п'янка.
 
Там кличуть духмянії роси
В щасливий, веселий танок,
Дрімають на сонці покоси,
Ховається в травах струмок.
 
Летять у далекі блакиті
Проникливі мрії людські,
Живуть у таврійськім зеніті
Легенди далекі й близькі.

 

За мотивами кіноповісті
О.Довженка "Україна в вогні"

 

"Ой піду я до роду гуляти…" -
Лине пісня над тихим селом.
І ласкаво всміхається мати
До дітей за святковим столом.
 
Так турботливо, ніжно, натхненно
Її очі голублять цю мить,
Тільки смуток якийсь незбагненний
У душі передзвоном бринить.
 
Аж повітря німе стрепенулось,
Покотилася степом луна,
Навіть небо блакитне здригнулось:
Почалась Вітчизняна війна.
 
Зорепадом кривавих історій
Уквітчалось сузір'я років,
Так під звуки пекельних мелодій
Смерть вітала коханих синів.
 
А за ними полинула мати
У незвідану, радісну даль,
І гриміли навколо гармати,
Лютувала розпечена сталь…
 
Захлинулася кров'ю держава -
Це підтверджують числа сумні,
Із сподіванок людства постала
Нездоланна "країна в огні".

 

Катерина Олеярник

Батьківщина

Батьківщино ти моя єдина,
Рідна і прекрасна Україно!
Ти для нас у світі наймиліша.
Ти, як тато й мама, найрідніша.
 
Як почую мову солов'їну,
То немов до Бога серцем лину.
Рідний край не можна забувати -
Тут нам жити, мріяти, кохати.

 

 

Воля

Діждав, народе мій,
Ти слушної нагоди.
Вже внук і правнук твій
Вдихнув ковток свободи.
 
Вона ішла до нас
Тернисто довгим шляхом.
То був жорстокий час,
Що квилив болем-жахом.
 
Нарешті вільні ми
І сієм зерна в полі,
Живемо не в пітьмі,
Не в рабстві, а на волі.
 
Народе мій, ти ждав
На щастя. І свободу
Господь тобі послав
Як вищу нагороду!

 

 

Вадим Лубчак

 

Гіркота

За тебе, Україно, я молюся,
Та Бог не чує молитви сумні…
До тебе, Україно, пригорнуся:
Хай дух і сили множаться в мені.
 
Ти скажеш: песиміст химерний.
Ти скажеш, що нікчема я.
Ти скажеш: кругозір мізерний…
Та правда все-таки моя.
 
Політики - не варті ані слова.
Мислителі й поети - де вони?!
Затурканий народ - дійна корова,
Яку обсіли депутати-сисуни.
 
Ти скажеш: песиміст химерний.
Ти скажеш, що нікчема я.
Ти скажеш: кругозір мізерний…
А правда все-таки моя.

 

 

 

Михайло Зима

Чекістові

Ти стріляв колись у вишиванки,
Сито пив з мого народу кров…
А тепер - мов та бліда поганка -
Зморщився й на пенсію пішов!
 
Платить хто тобі державні кошти,
(Ще й за те, що бив святих людей!?),
Що перевіряв листи на пошті -
Чи нема бунтарських там ідей?
 
Хто заплатить тим, хто із тобою
Бився, знавши, - то нерівний бій?
Мужність я бійців отих потрою -
Мові поможу своїй святій!
 
Ну а ти, знікчемлений проданцю,
Дожидай, німіючи, в норі -
Я прийду колись по тебе вранці,
Шаблю наточивши на зорі.

 

 

Читати далі >> 16 >> 17 >> 18 >> 19