Вітаємо Вас, Гість!
Неділя, 22.10.2017, 19:10
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

ДІЯЛЬНІСТЬ "ПРОСВІТИ" [5]
НОВИНИ ВИДАВНИЦТВА [18]
Що відбувається у херсонській філії видавництва "Просвіта". Анонси нових книжок.
ОНОВЛЕННЯ ПОРТАЛУ [7]
КОНКУРСИ, ФЕСТИВАЛІ... [22]
Увага! Важлива інформація для творчих людей.
ІНШІ НОВИНИ [8]

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

Мовний закон...
Всього відповідей: 19

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Архів записів

Календар

«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Історія "Просвіти" Херсонщини. Том 1 -05

1 << 2 << 3 << 4 << Читати спочатку

 

БУРЕМНІ ЧАСИ

(ОСІНЬ 1918 - ЗИМА 1920 Р.Р.)

"Необуздане хамство і цей раз розвалило Українську державу"
В'ячеслав Липинський

 

З осені 1918 року поглибилась політична криза в Україні, становище якої значною мірою залежало від стабільності центральноєвропейських держав Австро-Угорщини та Німеччини, які знаходилися на порозі революції.

В листопаді вони визнають себе переможеними, виведуть свої війська зі Східної Європи й Україна впаде в прірву братовбивчої війни.

Гетьманська влада намагалися на місцях здійснювати заходи по зміцненню свого положення. Єдиним офіційним опозиціонером для адміністрації був орган місцевого самоврядування, вибори якого проходили ще влітку 1917 р. Гласні мали по багатьом питанням власну думку, яка не завжди співпадала з позицією адміністрації. В серпні 1918 р. за розпорядженням губерніального старости були заарештовані відомі херсонські ліві політики гласні міської думи І.Л.Розенталь і С.Д.Аносов. Потім під тиском адміністрації було призначено нового міського голову. Ним став І.В.Балашов. Через місяць за розпорядженням губерніального старости С.Г.Піщевича, на підставі прийняття нового Закону про вибори, Херсонська міська дума була взагалі розпущена.

Одночасно з посиленням центральної влади розпочалося формування добровольчих дружин по захисту порядку. 19 жовтня отаманом добровольчих дружин Херсонської губернії призначено Гоголя-Яновського. На початку листопада гетьман оголосив в Херсонській губернії та Дніпровському повіті військовий стан. В Херсоні була сформована Оборона, яка складалася з георгієвської роти та кількох добровольчих дружин. Спілка офіцерів Херсонського гарнізону на чолі з генерал-майором Драценко підтримала останні заходи уряду гетьмана Скоропадського. 15 листопада вони надіслали вітальну телеграму П.Скоропадському та розпочали формування офіцерських дружин, головна мета яких було придушення селянських повстань. В нашому місті був створений пункт запису до Добровольчої Армії, його очолив Генерал Драценко.

В місті та його околицях було неспокійно. По селам створювалися або загони самозахисту, або повстанські загони. 16 листопада чини Варти в Херсоні розігнали загальностудентські збори, після того як деякі студенти закликали провести одноденний страйк проти введення в Україну союзницьких військ, а через кілька днів, 28 листопада, розпочався дводенний політичний страйк. По місту розповсюджувалися листівки із закликами "Долой гетьмана", "Визволити політв'язнів", "Свобода спілок та друку". Страйкували деякі приватні торгово-промислові підприємства, електростанція. На площі Свободи чини Варти встановили кулемети. Українські політичні партії активізували свою діяльність.

В листопаді в Україні фактично розпочалося збройне повстання проти гетьмана. Його оголосила Директорія. На півдні селянські повстанські загони почали об'єднуватися в потужні та мобільні армії. На арену історії вийшли відомі герої та антигерої визвольних змагань.

В наш край прийшла війна.

Громадянська.

Газети того часу були переповнені повідомленнями про локальні збройні сутички по селам Херсонщини. І майже відсутні в них відомості про розвиток культурницької справи. Нам невідомо, чи був проведений З'їзд "Просвіт" Херсонського та Дніпровського повітів, чи було відкрито, як планувалося, десять українських початкових шкіл. Але "Просвіта" діяла.

На всіх крутих зламах того часу про роботу товариства можна було впевнено говорити: "але просвітяни працювали…"

В державному архіві Херсонської області збереглася автобіографія та інші документи Володимира Пилиповича Буряченка, секретаря відомого українського журналу "Основа", автора російсько-українського словника (Одеса, 1918 р.). В них відображена активна робота херсонських просвітницьких установ.1 Сергій Шульгін підготував книжку з українського діловодства "Практичний курс для вивчення української мови". Українські курси продовжували навчання, театр давав регулярні вистави: просвітяни працювали...

10 грудня Херсон залишили німецькі війська. В той же день Наказом Директорії УНР Херсонським губернським комісаром призначено Г.В.Няньчура. Гордій Васильович прибув до Херсона 16 грудня разом з військовими підрозділами республіканської армії. Після коротких сутичок з добровольцями, республіканські війська встановили владу УНР в Херсонському повіті. 21 грудня в Херсоні нарада всіх партійних організацій міста, до більшовиків включно, підтримала владу Директорії.

Через кілька тижнів розпочнеться війна між Українською народною республікою та радянською Росією, республіканські війська під головуванням отамана Херсонщини та Таврії Григор'єва, що розташувалися на півдні України, перейдуть на бік Радянської влади і на Херсонщині знову зміниться влада.

А поки що, в січні 1919 р. в Херсоні розпочало роботу відділення Українського національного союзу, яке розмістилося в приміщенні колишнього губернаторського будинку. Ініціаторами створення національного союзу були діячі "Просвіти". 3 січня 1919 р. в управі Союзу відбулися загальні збори Ради УНС. Її очолив відомий український актор Іван Антонович Селюк (в двадцятому році Іван Антонович на деякий час очолить Херсонську "Просвіту"). Членами управи Союзу стали Іван Челюк та Георгій Шумський.

12 січня був створений Український національний клуб. Представники українських політичних партій розпочали активно брати національно-просвітницькі функції на себе. І вирішували їх на свій манер. Наприклад, 18 січня Херсонський повітовий комендант полковник Кочубей наказав у тижневий термін зняти всі російськомовні вивіски та замінити їх україномовними. Подібні кроки херсонська громадськість зустрічала вкрай вороже. Усілякі крайнощі народжували у відповідь лише протидію. "Родной край" пізніше наводив приклади саботажу україномовним заходам того періоду.

Але, товариство "Просвіта" працювало. В січні були організовані вже традиційні культурницькі заходи. Так, того ж 12 січня, "Просвіта" провела дитячий ранок для сиріт Миколаївського дитячого притулку та найбідніших верств населення. У програмі була Ялинка, читання віршів, безкоштовні подарунки, показали також виставу "Сватання на Гончарівці", в якій, за висловом газети "Родной край", "г. Селюк все время смешил детей"2 . В приміщенні "Просвіти", яка знову розташувалася в будинку Дворянського зібрання, проводилися різноманітні заходи українських просвітницьких інституцій. Так, в січні відбулися загальні збори Херсонського відділення Української вчительської спілки, а в лютому - загальні збори молодіжної української організації "Юнацька спілка". Її очолив Іван Колесник, секретарем обрано Г.Гринька.

В середині березня, після тяжких боїв, місто захопили загони отамана Григор'єва, які встановили Радянську владу. Це був один з найбільш тяжких періодів в історії нашого міста. Він увібрав в себе масові експропріації серед херсонців, каральні заходи нової влади, реквізиції, зловживання. Загальне невдоволення політикою так званого "військового комунізму" вилилося у широке повстання, яке наприкінці травня - початку червня було придушене.

Достеменно відомо, що в ті дні з українських культурних інституцій працював Національний театр ім. Т.Г.Шевченка. У травні була створена пересувна українська концертна трупа, що влаштувала концерти в Білозерці, Фалєєвці (Садовому), Никольському, Тягинці, Козацькому.

В серпні 1919 р. Херсон був захоплений підрозділами Збройних сил Півдня Росії генерала А.Денікіна. На короткий час на Херсонщину повернулися дореволюційні порядки, з якими повернулося й негативне ставлення до "українського сепаратизму". Але "Просвіта" працювала. Правда, в більш жорстких умовах.

Земські управи, які відновили свою діяльність, були поставлені в рамки, що обмежували їх повноваження і можливий вплив на розвиток просвітницького руху. Наприклад, Шкільний повітовий відділ земства, в якому працювали свідомі українці Бобров, Курінний та інші, був розформований. Керувати народною освітою був поставлений "благонадійний" орган - Тимчасова колегія по управлінню народними училищами при Херсонській управі. До її складу увійшли члени управи та інспектора народних училищ. Очолив колегію голова управи Фальц. Перше засідання нового органу відбулося на початку вересня 1919 р.

Одним з перших своїх рішень колегія фактично заборонила українські школи. Члени колегії керувалися у своїй роботі Постановою Особливої наради при Головнокомандуючому Збройними силами півдня Росії від 28 червня 1919 р. "Про головні положення з питання про українські школи".3 Колегія припускала можливість відкриття приватними особами та громадськими організаціями учбових закладів з викладанням "на малороссийском языке" на підставі Правил від 1 липня 1914 р. Але при цьому скасовувалося викладання українознавства (тобто "Історії та географії України"), викладання "історії малоросійської літератури" вважалося необов'язковим й Свідоцтво про закінчення навчання державного зразка видавалася лише у випадку, коли учбовий заклад проводив навчання в дусі російської державності та патріотизму. До речі, інші національні народні школи (німецькі та єврейські), як це й було в дореволюційні часи, утримувалися державним коштом. В цих умовах товариство "Просвіта" могло розраховувати лише на власні сили й допомогу власної громади.

На допомогу "Просвіті" прийшли українські кредитові товариства, які розгорнули в той час активну фінансову діяльність. Початок розвитку національних кредитових спілок покладений ще в 1917 р. і був пов'язаний з іменами просвітян Івана Челюка та Сави Караянія. У липні 1917 р. вони ініціювали створення та очолили Херсонську спілку кредитних i ощадно-позичкових товариств. Новостворена Спілка відразу проявила себе як національно-орієнтована організація і на всіх зламах історії незмінно підтримувала Херсонську "Просвіту". В жовтні 1918 р. було створено Українське кооперативне кредитове товариство імені Миколи Левицького. Товариство взяло на себе головну частину фінансової допомоги просвітницькій справі на Херсонщині. Осінь 1919 р. вписала яскраву сторінку в історію кооперативного руху. Авторитетний дослідник кооперативної справи Г.В.Цибуленко наводить у своїй статті "Кредитна кооперація Півдня в умовах революційних катаклізмів 1917-1920 рр." факти успішної діяльності спілок кредитових кооперативів під час денікінського правління. Коли була ліквідована державна монополія на торгівлю збіжжям. Спілки Херсонської губернії поставили державі 8 млн. пудів зерна i отримали дозвіл на вивіз за кордон партії у розмірі 3 млн. пудів.4

В державному архіві Херсонської області зберігається фонд кооперативного кредитового товариства імені Миколи Левицького. Завдяки документам ми маємо можливість відтворити достовірну картину розвитку просвітницької справи в умовах денікінського правління. Українські кооперативні організації (товариство імені Левицького, "Українська книгарня", "Україна", "Об'єднання", "Союзкредіти") уклали між собою угоду про пропорційний розподіл коштів на фінансування культурно-просвітницької роботи Херсонської "Просвіти".5 Це дало можливість підтримати всі головні просвітницькі проекти товариства: роботу національного театру, двох українських початкових шкіл, дитячого садка, української гімназії, бібліотеки. Тобто, без державної підтримки "Просвіта" вижила і продовжила свою роботу. Але спочатку їй довелося пройти по всім бюрократичним колам, щоб переконати проросійсько налаштованих чиновників у необхідності українських учбових закладів. У вересні на Забалці знову запрацював український дитячий садок, в жовтні на Військовому форштадті відкрилася українська початкова школа (яка знаходилась "по Церковній вулиці в будинці Мусоревича"6), в листопаді на розі вулиць Суворовської та Потьомкінської відкрилася українська бібліотека ("бібліотека працює щоденно крім святкових та вихідних днів з 4-х до 6-ті вечора"7), в грудні відкрилася 2 українська початкова школа ("відкрито два відділення, перше - звукове, діти будуть забезпечені гарячими сніданками"8).

В листопаді представники товариства "Просвіта" вирішили домогтися введення викладання української мови в середніх учбових закладах міста і отримати дозвіл на відкриття української гімназії. Попечителю Одеського учбового округу професору Билимовичу були надані десятки заяв від учнів 2-ої жіночої гімназії, учительської семінарії, гімназії Марченко, фельдшерської школи та Вчительського Юр'євського інституту з проханням ввести вивчення української мови. Здивований попечитель учбового округу такий дозвіл надав. Газета "Родной край" писала про реакцію професора Билимовича: "Попечитель підтвердив, що українська мова є не обов'язковою, але, якщо учні самі бажають її вивчати, то Педагогічна Рада зобов'язана організувати її викладання".9 "Просвіта" вважає, що українська мова буде введена з другого півріччя", - підсумувала газета.

В жовтні в приміщенні українського національного театру імені Т.Шевченка був зроблений ремонт, влаштована ложа, відомий художник, академік Іван Шульга заново переписав декорації.

 

Жовтень 1919 р. був дуже неспокійним. Активізували свою діяльність селянські повстанські загони. В центрі Херсонського повіту кілька сіл проголосили незалежні Баштанську та Висунську республіки, Каховка була захоплена загоном Павловського, Нова Маячка та Основи пограбовані місцевими бандами. В приміщенні херсонської контррозвідки здійснено терористичний акт - вибухнула бомба. Між Миколаєвом та Херсоном у зв'язку з відсутністю пального припинився рух поїздів. В Херсонському повіті була оголошена загальна мобілізація. Всіх, хто не з'явиться на мобпункти, згідно наказу, чекали військово-польові суди, а села, які відмовляться від мобілізації, будуть зруйновані…

Листопад та грудень не принесли спокою та миру на Херсонщину. Денікінці розпочали криваву боротьбу із місцевими селянами. Генерал Слащов, який отримав всю повноту військової та цивільної влади, оголосив справжню війну мирному населенню, яке підтримувало повстанців. Але це не допомагало. Загони висунців навіть відправилися походом на Херсон. Кілька днів тривав штурм. Регулярна армія виявилася сильнішою. Херсонщина була залита кров'ю. Газета "Родной край" писала: "Шлях до Воронцовки завалений трупами". Біля Кронау (сучасне Високопілля) 7 годин тривав бій між білими кіннотниками та махновцями, які напередодні стратили близько 100 колоністів і пограбували колонію. В бою загинуло 4000 махновців.10 На деякий час встановився спокій. Але вже червона навала йшла з півночі. Селянство підтримало більшовиків російських та українських.

У лютому 1920 р. в Херсоні остаточно встановлена Радянська влада.

 

1920 РІК…

Почуття обов'язку перед Батьківщиною і свідомість його повинна дати нам стимул ті труднощі перебороти
Симон Петлюра. 5 грудня 1921 р.

На той час Ради ще були багатопартійними. До них входили крім комуністів-більшовиків українські та єврейські комуністи, праві та ліві, російські та українські есери, меншовики. Вони сперечалися між собою, відкрито висловлювали свою думку і разом ненавиділи ворогів трудового народу. З часом список цих ворогів значно збільшився…

В умовах відносного плюралізму товариство "Просвіта", яку підтримувала спілка кооперативів Херсонщини та українські партії, продовжила свою роботу.

18 лютого 1920 р. голова Херсонського товариства "Просвіта" Терентій Якушев доповідав Правлінню про щомісячні витрати товариства: на українську школу, садок, український національний театр.11 Місцева газета повідомляла в лютому, що "Українська книгарня" видала спогади Миколи Чернявського про Б.Гринченка та М.Коцюбинського "Кедр Ливана" та "Червона лілея", комедії Кропивницького "По ревізії" та Велисовського "Бувальщина".12

В кінці лютого розпочалася підготовка до вшанування пам'яті Тараса Шевченка.

В березні 1920 р. "Тарасів день" відбувся широко й урочисто. Підготовкою до свята керувала спеціально створена повітовим ревкомом комісія з представників комуністів, боротьбистів та борьбистів. В документах державного архіву збереглися відомості про вечори пам'яті, концерти, вистави по багатьом селам Херсонщини. В повітовому центрі "Просвіта" влаштувала дитячі ранки для дітей усіх шкіл, які пройшли в приміщеннях театрів імені Шевченка, колишнього товариства "Тверезості" (на Воєнному), в приміщенні опери.

10 березня відбулася урочиста хода всіх громадських та партійних організацій, профспілок, просто херсонців. Вони пройшли з портретами Тараса Шевченка, червоними прапорами, транспарантами від будинку ревкому до національного театру ім. Т.Шевченка.

Ввечері в українському національному театрі відбулися урочисті збори. Вони з'єднали усіх: українських комуністів та есерів, есдеків та поступовців, просвітян, кооператорів та політиків. Великий Кобзар своєю величністю примусив забути політичні суперечки та ворожнечу тогочасного херсонського українства.

Виступили Плис, Сагатовський, Іванченко, Мазуренко, Губчич, С.М.Лиханський. Реферат прочитав Х.М.Лиханський. В концертному відділенні яскраво сяяли Оксана Петрусенко, Юрій Шумський, інші відомі актори. Була показана вистава "Назар Стодоля". Всі присутні поклонилися племіннику Кобзаря - Андрію Йосиповичу Шевченко…

Дійсність суворої весни двадцятого року нагадала про себе погаслим світлом. Концерт був припинений.

Більше вони разом не зібралися.

З 20 березня в приміщенні Української трудової школи 1 та 2 ступенів (на розі вулиць Говардівської та Вітовській в будинку Шарка) розпочалися вже традиційні курси з українознавства для вчителів та інструкторів позашкільної освіти. Програма курсів складалася з двох частин: загальноосвітньої (вивчення української історії та культури, занять з мови та красного письменства) та фахової (по факультетам: педагогічний, лекторський, позашкільного виховання ("по влаштуванню просвітницьких будинків, музеїв, бібліотек, курсів для дорослих"), дошкільного виховання, мистецтво ("з поділом на театральне та музичне"), кооперативний фах.13 На курсах викладали М. Ф. Чернявський, який у вересні 1920 р. очолив "Просвіту", Я.М.Терещенко, В.І.Гошкевич, В.Г.Скрипниченко професор Піщенський.

З червня на курсах українознавства розпочався новий набір слухачів. Потрібно було працювати. Попереду було ще багато роботи. "Товариство раде здійснити всі культурні бажання громадянства, раде піднести рідну занепалу культуру на належну височінь, щоби вивести свій Рідний край свій народ з того занепаду та безладдя, в яким він тепер находиться. Раде повести його по дорозі науки до правдивого щастя й порядку", - писав перший голова Херсонської "Просвіти" Іван Микитович Челюк.

 

З початком 20-х років настають тяжкі часи в історії української просвітницької діяльності. І хоча Радянська влада проголосила курс на українізацію, все таки головним для неї залишався класовий підхід. Тому "Просвіти" були замінені спочатку на червоні "Просвіти", до яких було заборонено приймати заможних та інших класово ворожих елементів, а потім і на Політосвіти.

Згодом почалися арешти неблагонадійних. Слідча справа вже старенького Миколи Федоровича Чернявського зафіксувала усі етапи страшної трагедії українства: арешти розпочалися з кінця двадцятих, - (Справа так званої Спілки Визволення України), потім ще звинувачення у якійсь нісенітниці, і арешти, арешти, багатоденні допити і - розстріл…

У державному архіві зберігаються слідчі справи майже усіх лідерів українського відродження доби національних змагань, - кати не обійшли нікого з тих, хто не схотів залишати Батьківщини.

 

1. ДАХО, Фр.955, оп.1, спр. 8, арк. 9-10.
2. Родной край. - 1919. - 14 січня.
3. ДАХО, Фр.-2346, оп. 1, спр. 1, арк. 47-48.
4. ДАХО, матеріали до альманаху "Константи".
5. ДАХО, Фр-954, оп.1, спр. 30, арк. 27.
6. Родной край. - 1919. - 13 жовтня.
7. Родной край. - 1919. - 30 листопада.
8. Родной край. - 1919. - 8 грудня.
9. Родной край. - 1919. - 27 листопада.
10. Родной край. - 1919. - 6 грудня.
11. ДАХО, Фр.954, оп.1, спр. 30, арк.2.
12. Известия ревкома Херсона и уезда. - 1920. - 15 лютого.
13. ДАХО, Фр. 954 , оп. 1, спр. 27, арк. 13.

 

 


 

СТАТУТ ПЕРШОЇ ЛЕГАЛЬНОЇ МАСОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "УКРАЇНСЬКА ХАТА"

МЕТА ТОВАРИСТВА

Культурно-просвітне і політичне Товариство "Українська Хата", працюючи в Херсоні і Херсонській губернії, веде свою діяльність в національнім демократично-поступовім напрямку і має своєю метою відродження українського народу і придбання йому відповідних часу прав в Державі Російській.

Для здійснення зазначеної мети товариство при всякій нагоді виступає як окрема українська політична організація і по мірі сил і спроможності:

Закладає свої бібліотеки, музеї, читальні, книгарні; заводить свої школи, стипендії, захистки про дітей і дорослих, бюро праці і т.п.;

Споряжає публічні лекції і відчити, просвітні курси, літературно-музичні вечори, концерти, спектаклі, виставки і т.п.;

Видає книжки і часописи українською мовою;

Об'єднує сім'ї членів Товариства, упорядковуючи для їх сімейні вечори, забави, екскурсії і т.п.;

Має постійні зносини з усіма іншими подібними українськими інституціями;

І взагалі працює на всіх на[прямах] [я]кі ведуть до взаємного єд[нання] [о]кремих людей українського походження і пробудження їх національної свідомості.

КОШТИ ТОВАРИСТВА

Кошти товариства складаються:

З вступної плати;

З членських вкладок, жертв, процентів з капіталів і прибутків од майна, виданнів, предприємств товариства;

З зборів од виставок, концертів, відчитів, спектаклів і т.п., що будуть споряжатись од Товариства і на користь йому.

Грошовими тратами товариства порядкують Загальні Збори або Рада у тих межах, які визначили їй Загальні Збори, або на підставі постанов тих Зборів.

СКЛАД ТОВАРИСТВА:

Членами товариства можуть бути особи обох полів, опріче тих, які не мають права належати до товариства на підставі загальних законів.

Члени товариства діляться на почесних, дійсних і членів-співробітників і вибирають їх Загальні Збори таємним голосуванням […].

Почесних членів вибирають Загальні Збори таємним голосуванням з членів чи й з нечленів Товариства за особливі заслуги Товариству або за вельми корисну роботу на полі літератури, науки, умілості або громадської діяльності.

Дійсні члени платять вступаючи в Товариство, по одному карбованцю і щороку до каси Товариства членську вкладку - п'ять карбованців. Дійсні члени, які зроблять вкладку не менш як сто карбованців за один раз, звуться довічними членами. Увага:

Учні й салдати членську вкладку платять в розмірі трьох карбованців.

Загальні Збори можуть своєю постановою побільшити або зменшити членську вкладку.

Члени-співробітники мають такі самі права, як й дійсні, і допомогають Товариству своєю працею […]

Членів, яких діяльність не відповідає статутові або суперечить меті Товариства, Загальні Збори можуть виключити більшістю 2\3 голосів присутніх членів.

Товариство може заводити в районі своєї діяльності місцеві філії.

ПОРЯДКУВАННЯ СПРАВАМИ ТОВАРИСТВА:

Справами Товариства порядкують Загальні Збори членів і Рада його, що перебуває в Херсоні.

Рада порядкує всіма справами Товариства і є його заступником скрізь і завжди. […]

Щороку з Ради виходить 1\2 членів, перший рік по жеребу, а потім по черзі. На місце тих, що вийшли, Загальні Збори вибирають нових і можуть знову вибрати тих самих, що вийшли.

Рада вибирає щороку з проміж себе Голову, товариша голови, скарбника і писаря, і поділяє проміж себе усі інші обов'язки.

Засідання Ради бувають звичайні, не менш одного разу на місяць, і надзвичайні, які скликає Голова або його товариш тоді, коли сього треба, з власної ініціативи, або коли заявить проте 1\3 членів Ради. […]

Щоб улаштувати окремі справи і порядкувати окремими інституціями Товариства, Рада може вибирати окремі комісії з проміж своїх або інших членів Товариства. Такі ж комісії можуть вибирати і Загальні Збори.

Загальні Збори бувають звичайні і скликає їх Рада щороку і надзвичайні, які скликає Рада коли треба, з власного приводу, або ж коли того вимагає того, - пояснивши мету таких зборів, - не менш як 15 членів Товариства або Контрольна Комісія. У такому разі Збори повинні бути скликані не пізніш, як через місяць після того вимагання, поданого на письмі. […]

Загальні Збори стають дійсними, коли на них буде не менш як 1\2 Ради і число членів Товариства, рівне 1\3 числа членів, що живуть у Херсоні. Щоб розв'язати питання про зміну Статуту і скасування Товариства, треба, щоб було на Зборах число членів Товариства рівне 2\3 числа членів, що живуть у Херсоні. Коли Збори не могли відбутися через те, що не зібралося на них вище згадане число членів, то не пізніше, як через два тижні мусять бути скликані другі Збори, які вважаються дійсними скільки б ні прийшло на них членів.

Загальні Збори вибирають щоразу голову й писаря зборів з присутніх членів.

Загальні Збори порядкують ось якими справами: вибирають членів Ради, Контрольної Комісії та інших органів і кандидатів до них; виробляють накази для діяльності цим органам, провіряють і затверджують справоздання і обрахунки Ради; вибирають нових членів Товариства з рекомендованих кандидатів; визначають порядок трат з капіталів Товариства; розв'язують питання про придбання, продаж і заставу майна Товариства, про позички і взагалі рішають усякі питання щодо діяльності Товариства. […]

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ТОВАРИСТВА:

Товариство має право на законних підставах набувати для своїх потреб рухоме й нерухоме добро, а також продавати й заставляти його, робити позички, умови і т.п., що буде треба для мети Товариства, а також обороняти свої справи через відпоручників Ради у всіх інституціях і скрізь, де може бути в тому потреба.

Члени Товариства мають полегкості, як купують видання Товариства і у всіх інституціях його, в мірі, яку постановлять Загальні Збори.

Товариство має печать з своїм назвищем.

У своїй діяльності Товариство підлягає всім існуючим державним законам.

ПРО СКАСУВАННЯ ТОВАРИСТВА:

Коли Товариство перестане існувати, все майно його постановою останніх Загальних Зборів членів Товариства передається одному з подібних Товариств за для тієї ж самої мети.*

[* Назва документу. Друкується за текстом газети "Вістник Товариства "Українська Хата" в Херсоні". - 1917. - №3. - 23 квітня. - С. 1-3]

 

 

Читати далі >> 6 >> 7 >> 8 >> 9 >> 10 >> 11