Вітаємо Вас, Гість!
Четвер, 17.08.2017, 09:51
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

ДІЯЛЬНІСТЬ "ПРОСВІТИ" [5]
НОВИНИ ВИДАВНИЦТВА [18]
Що відбувається у херсонській філії видавництва "Просвіта". Анонси нових книжок.
ОНОВЛЕННЯ ПОРТАЛУ [7]
КОНКУРСИ, ФЕСТИВАЛІ... [22]
Увага! Важлива інформація для творчих людей.
ІНШІ НОВИНИ [8]

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

За якою інформацією Ви прийшли до нас?
Всього відповідей: 109

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Архів записів

Календар

«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Історія "Просвіти" Херсонщини. Том 1 -02

1 << Читати спочатку

 

ХРОНІКА УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ
НА ХЕРСОНЩИНІ.

1917-1920 рр.

(Підготував Дементій Бєлий)

1917

4 березня

В Херсоні отримано офіційне повідомлення про повалення царату.

Перемога Радянської влади на Херсонщині. Збірник документів та матеріалів. - Херсон, 1957. - С. 323.

9 березня

с. Нововоронцовка. Відбувся український мітинг.

Херсон. Хроніка подій 1917 року. Упорядник Орлова З.С. // Довідка державного архіву Херсонської області (далі Орлова З.С.). - С. 1

19 березня

Херсон. Започатковано комітет по створенню українського товариства.

Вісник "Української Хати" в Херсоні. - 1917. - 12 квітня.

25 березня

Створено товариство "Українська Хата". До нього записалося 103 члени, з яких 10 жінок. На зборах головував відомий український письменник М.Ф.Чернявський, його заступником був актор П.Саксаганський.

Вісник "Української Хати"... - 1917. - 28 березня.

3-4 квітня

У Херсоні відбувся перший губернський селянський з'їзд.

Орлова З.С. - С. 2

Квітень

При Херсонському товаристві "Українська Хата" організовано артистично-співочий гурток.

Орлова З.С. - С. 3

На третій день Великодня в Кіндійці відбулось народне віче (мітинг), де з промовою виступав М.Сидоренко. Він закінчив промову гучним "Слава Україні".

Орлова З.С. - С. 3

Начальниця гімназії Олексєєва дала згоду на надання помешкання гімназії для товариства "Українська Хата" і поступове введення в гімназії вивчення української мови.

Орлова З.С. - С. 3

18 травня

Створена українська військова громада. Її головою обрано прапорщика А.Пхіденка.

Вісник товариства Українська Хата... - 1917. - 28 травня.

28 травня

Берислав. Відбувся мітинг українців.

Орлова З.С. - С. 4

У помешканні товариства "Українська Хата" на вулиці Рішельєвській відкрито читальню.

Орлова З.С. - С. 4

травень

с.Нововоронцовка. Створено жіночий український селянський гурток.

Орлова З.С. - С. 4

18 червня

с. Новодмитрівка. Відбувся український мітинг, на якому виступив представник "Української Хати" лікар С. І. Шульгін. Створено український гурток.

Орлова З.С. - С. 4

26 червня

Херсонськими повітовими зборами прийнята постанова про підтримку автономії України і про асигнування Центральній Раді 10 тисяч крб.

Орлова З.С. - с. 5

28-30 червня

Одеса. Відбувся український національний з'їзд Херсонської губернії.

Орлова З.С. - с. 5

1 липня

Відкрилися педагогічні курси з українознавства. Їх влаштувала Херсонська повітова земська управа за ініціативою товариства "Українська Хата". До занять приступило 120 слухачів з Херсонського, Дніпровського і Мелітопольського повітів.

Вісник товариства Українська Хата - 1917. - 24 червня, Родной край. - 1917. - 8 липня

5 липня

У Херсоні засновано Херсонський відділ української партії соціалістів-революціонерів.

Известия Херсонского уездного земства. - 1917. - 6 вересня. - С. 1100 - 1101, Родний край. - 1917. - 5 липня.

7 липня

Відбулись установчі збори Херсонської організації Української соціал-демократичної робітничої партії. В тимчасовий комітет обрані М.Ф.Пилипович (голова), Н.Малеча (писар), С.Василенко (скарбник). Делегатом на Всеукраїнський робітничий з'їзд обраний З.Висоцький.

Солдат и рабочий. - 1917. - 14 липня.

14 липня

На курсах з українознавства розпочалися лекції Д.І.Яворницького. Перша, присвячена пам'яткам старовини, відбулась у гімназії Марченко.

Орлова З.С. - с. 5

14 вересня

Збори Херсонської повітової Ради селянських депутатів прийняли постанову з протестом проти поділу України і з вимогою приєднати Херсонщину до губерній, де порядкує Центральна Рада.

Известия Херсонского уездного земства. - 1917. - 8 жовтня. - С. 1311.

8 жовтня

У газеті "Известия Херсонского уездного земства" опублікована постанова зборів робітників заводу сільськогосподарських машин та знарядь Гуревича з вимогою приєднати Херсонщину до території, якою порядкує Центральна Рада.

Орлова З.С. - С. 7

22 жовтня

Відбулись загальні збори членів товариства "Українська Хата", на яких прийняли рішення вимагати негайного приєднання Херсонщини до українських губерній та негайного усунення від справ губернського комісара С. П. Юрицина.

Известия Херсонского уездного земства. - 1917. - 12 листопада. - С. 1492.

22 листопада

Заснована Херсонська українська революційна рада, її засідання пройшли в приміщенні другої чоловічої гімназії. У керівні органи обрано 9 членів (Гаврилюк, Фенченко, Курінний, Безуглий та інші).

Известия Херсонского уездного земства. - 1917. - 31 грудня. - С. 1687- 1688.

30 листопада - 2 грудня

Губерніальний з'їзд представників Рад робітничих та солдатських депутатів, повітових земств та місцевих самоврядувань визнав Херсонщину невід'ємною частиною УНР і найвищою владою в Україні - Центральну Раду.

Известия Херсонского уездного земства. - 1917. - 17 грудня. - С. 1651 - 1652.

4 грудня

В Херсонський окружний суд подані на реєстрацію статути українських кооперативних товариств "Україна" і "Українська книгарня".

Известия Херсонского уездного земства. - 1917. - № 50. - С. 1651 - 1654

15 грудня

У Херсоні пройшла перша маніфестація українських військ при українських прапорах.

Родной край. - 1917. - 16 грудня.

16 грудня

Газета "Родной край" повідомила, що на підставі розпорядження Центральної Ради херсонський губернський секретаріат перейменовано у губернський комісаріат. Тимчасово, до затвердження складу губернського комісаріату, губернією буде керувати Є.І.Яковенко. Херсонським губернським комісаром обрано Гордія Васильовича Няньчура, його помічниками Майлера і Кириченка.

Родной край. - 1917. - 16 грудня.

Грудень

Товариство "Українська Хата" доручила Ю.В.Шоміну (Шумському) організувати гурток українознавства для матросів транспорту "Ксенія", влаштувати українські вечірки, присвячені письменнику М.Ф.Чернявському, українському гумору та колядкам.

Орлова З.С. - С. 9

1918 рік

6 січня

Товариство "Українська Хата" реорганізоване у Херсонське товариство "Просвіта", головою якої обрано Івана Микитовича Челюка.

Родной край. - 1918. - 11 січня..

7-9 січня

У Херсоні відбулись вибори до Українських установчих зборів. У виборах взяли участь 12036 херсонців. За більшовиків проголосували 3821, за українських есерів - 2040, 1384 за єврейський національний блок, 1099 - за лівих есерів, 1074 - за українських соціал-демократів.

Родной край. - 1918. - 9, 12 січня.

9 січня

В українському національному театрі відбулись організаційні збори української студентської громади.

Родной край. - 1918. - 9 січня.

14 січня

Відбувся концерт Українського національного театру, в якому взяли участь всі кращі сили колективу.

Родной край. - 1918. - 13 січня.

18 січня

Для охорони порядку, боротьби з анархією і самосудами створено в місті "Вільне козацтво", обрана його повітова Рада, яка розмістилася в будинку колишнього Дворянського зібрання.

Родной край. - 1918. - 23 січня.

24 січня

У приміщенні Українського національного театру розпочали роботу курси по вивченню української мови. Заняття проводились тричі на тиждень. Читались лекції з української мови, історії України, української літератури, географії.

Родной край. - 1918. - 24 січня.

Січень

Олешки. Відбулися перевибори до міської Ради робітничих і солдатських депутатів, яку очолив М.Г.Куліш.

Історія міст і сіл, 1972. - С. 577.

Початок лютого

При Херсонському товаристві "Просвіта" відкрито бібліотеку для загального використання. В бібліотеці вже є більше 1000 томів.

Родной край. - 1918. - 2 лютого.

2 лютого

Рада Херсонського товариства "Просвіта" оголосила про наміри відкрити на Сухарному і Військовому безкоштовні початкові школи з українською мовою викладання.

Родной край. - 1918. - 2 лютого.

20 (7) лютого

Херсонське кооперативне товариство "Українська книгарня" тиражем в 10 тисяч примірників видала "Байки" Л.Глібова з додатком "Рідні пісні".

Державний архів Херсонської області (далі ДАХО), Фр. 955, оп. 1, спр. , арк.

21 (8) лютого

М.Ф.Чернявський закінчив свої спогади про Михайла Коцюбинського "Червона лілея".

Після місячної перерви відновила свій вихід українська газета "Дніпро". В цей же день створено міський шкільний український комітет у складі Курінного, Шульгіна, Серебрякова та інших.

Родной край. - 1918. - 10 березня (25 лютого), 12 березня (27 лютого).

17 (4) березня

У Херсоні відбулося вшанування Тараса Шевченка в українському національному театрі.

14 (1) квітня

Кооперативне видавниче товариство "Українська книгарня" повідомило про вихід з друку "Євангелія" українською мовою.

Родной край. - 1918. - 14 (1) квітня

23 квітня

Губернський комісар Г.В.Няньчур наказав усім установам протягом місяця перевести діловодство на українську мову.

Родной край. - 1918. - 23 (10) квітня .

28 квітня

Греко-уніатський гарнізонний священник отець Бачинський у Херсонському Римо-католицькому соборі вперше в Херсоні прочитав проповідь українською мовою.

Родной край. - 1918. - 28 (15) квітня

2 травня

Відбулося об'єднане засідання українських організацій Херсона, на якому розглядалось питання про реорганізацію Революційної Ради.

ДАХО, фр. 955, оп. 1, спр. 5, арк. 14

20 травня

Херсонська "Просвіта" прийняла відозву до всіх урядових та громадських установ Херсонщини про збір коштів на влаштування найсвятішого в Україні місця - могили Т.Г.Шевченка у Каневі.

ДАХО, Фр-955, оп. 1, спр. 4, арк. 16-17.

30 тр авня

За розпорядженням губерніального старости Пищевича, випуск газети "Дніпро" зупинено у зв'язку з друкуванням статей, що закликають до повалення уряду пана гетьмана.

Родной край. - 1918. - 18 травня за ст. ст.

Олешки. Заарештовано члена Правління Олешківської "Просвіти", редактора газети "Дніпровська думка" М.Г.Куліша. Він перебував у в'язниці близько п'яти місяців.

Забуттю не підлягає. - Херсон, 1994. - С. 125, 127.

20 червня

У приміщенні Українського національного театру розпочали роботу українські вчительські курси.

Родной край. - 1918. - 20 червня

25 червня

У Пушкінській школі, що розташована в приміщенні Музею старожитностей, відкрився третій український дитячий садок. До нього приймаються діти від 6 до 9 років. Перші два працюють на Військовому форштадті при Суворовській школі і на Сухарному при Гоголівській школі. Навчання в садках проводиться за системами Фребеля та Монтесорі.

Родной край. - 1918. - 27 (14) червня

30 червня

У приміщенні Українського національного театру на шостому літературно-вокальному ранку виступив український хор, актори театру, читав свої твори М. Ф. Чернявський.

Родной край. - 1918. - 30 (17) червня.

1 липня

У Херсоні на Військовому форштадті відкрито четвертий український дитячий садок, а відомий дитячий садок пані Фан-дер-Фліт відкрив додаткове відділення.

Родной край. - 1918. - 3, 17 липня.

18 липня

На курсах української мови для народних вчителів у Херсоні розпочав лекції видатний український поет-модерніст Петро Карманський.

Родной край. - 1918. - 19 липня.

20-21 липня

В Олександрівському паркі (сучасний парк імені Леніна) відбулось велике українське свято-ярмарок під назвою "Сорочинський ярмарок".

Родной край. - 1918. - 17 липня.

Липень

У Херсоні знову розпочала вихід українська газета "Дніпро".

Родной край. - 1918. - 11 липня.

16 грудня

До Херсона прибув Херсонський губернський комісар УНР Г.В.Няньчур.

Родной край. - 1918. - 18 (5) грудня

23 грудня

Велика Олександрівка. Обласний селянський з'їз підтримав Директорію і петлюрівський рух. У роботі з'їзду взяв участь військовий штаб Великої Олександрівки. Головував на з'їзді Соболєв.

Родной край. - 1919. - 2 січня (20 грудня 1918 року).

В управі Українського національного союзу, яка розмістилась у колишньому будинку губернатора, відбулись збори Ради Національного Союзу.

Родной край. - 1919. - 3 січня (21 грудня 1918 року)

12 січня

За ініціативою Л.Губчича, А.Замальського, П.Коваленка, У.Комара відбулися організаційні збори українського національного клуба в Херсоні.

Родной край. - 1919. - 12 січня (30 грудня 1918 року)

Товариство "Просвіта" влаштувало для Сирітського будинку, Миколаївського дитячого притулку та найбідніших дітей "дитячий ранок".

Родний край. - 1919. - 14 (1) січня

18 січня

Новий херсонський повітовий комендант полковник Кочубей наказав у тижневий термін змінити в місті всі вивіски на українські.

Родной край. - 1919. - 26 (13) січня .

У приміщенні товариства "Просвіта" (колишні Дворянські Збори) відбулися загальні збори членів Херсонської української вчительської спілки. Головував А.Шапченко, писарем був І.Зубенко.

Родной край. - 1919. - 16 (3) січня

6 лютого

Газета "Родной край" повідомила, що в магазині товариства "Українська книгарня" продаються нові книжки Сергія Шульгіна "Практичний курс для вивчення української мови", Глібова "Байки", Шевченків "Кобзар" херсонського видання.

Родной і край. - 1919. - 6 лютого (24 січня)

23 лютого

У приміщенні товариства "Просвіта" (колишній губернський дворянський будинок) відбулися загальні збори "Юнацької спілки". Голова Ради Іван Колесник, секретар Г. Гринько.

Родной край . - 1919. - 22 (9) лютого

26 (13) жовтня

Херсонська "Просвіта" відкрила на Військовому форштадті українську початкову школу.

Родной край. - 1919. - 13 жовтня ст.ст.

16 (3) листопада

Комедією В.Винниченка "Повстання Мари" розпочав зимовий сезон відремонтований український театр. У виставі були зайняті Сагатовський, Селюк, Лучицька.

Родной край. - 1919. - 5 листопада ст.ст.

23 (10) листопада

Відбулось освячення українського кооперативного товариства імені Миколи Левицького, яке перейшло в нове приміщення по вулиці Суворовській, будинок Білика. На освячення запрошені єпископ Прокопій, херсонський губернатор Вейль, міський голова Львів, комендант міста полковник Саліков.

І.М.Челюк виступив з промовою.

Родной край. - 1919. - 7, 12 листопада ст.ст.

7 грудня (24 листопада)

Надруковано дозвіл Херсонській "Просвіті" відкрити приватний нижчий учбовий заклад з викладанням українською мовою.

Родной край. - 1919. - 24 листопада ст.ст.

12 грудня (29 листопада)

Товариство "Просвіта" відкрила на розі вулиць Суворовської та Потьомкінської українську бібліотеку, яка буде працювати щоденно, крім вихідних.

Родной край. - 1919. - 30 листопада ст.ст

18 (5) грудня

Розпочались заняття в 2-ій українській початковій школі на Військовому форштадті. Відкрито два відділення. Діти будуть отримувати гарячі сніданки.

Родной край. - 1919. - 8 грудня ст.ст

19 (6) грудня

В українському театрі відбулась прем'єра "Сватання на Гончарівці", в якій взяли участь Оксана Петрусенко, Іван Селюк та інші актори.

Родной край. - 1919. - 10 грудня ст.ст.

1920 РІК

15 лютого

Товариство "Українська книгарня" повідомила, що вийшли друком та поступили в продаж книги М. Чернявського "Кедр Ливана", "Червона лілея", М. Кропивницького "По ревізії", Велисовського "Бувальщина", Новий Завіт і Святе Євангеліє українською мовою.

Известия Ревкома Херсона та уезда (далі Известия...) - 1920. - 15 лютого

У цей день В народній аудиторії Тришевський прочитав доповідь "Повстанський рух у Херсонському повіті" (співдоповідачами виступили Плис, Шевченко, Єфименко). Після доповіді відбувся концерт трупи і хору під орудою П.Бойченко.

Известия... - 1920. - 15 лютого

18 лютого

Відбулось засідання Ради Херсонського товариства "Просвіта", голова товариства Т.Якушев доповідав про розміри щомісячних витрат "Просвіти" на утримання школи, дитячого садка та українського театру.

ДАХО Фр-954, оп. 1, спр. 30., арк. 2

6 березня

При партійному комітеті УКП (боротьбистів) відкрито партійний клуб "Боротьба".

Известия... - 1920. - 6 березня

9 березня

Херсонське товариство "Просвіта" влаштувала для дітей усіх шкіл дитячі ранки, присвячені вшануванню пам'яті Т.Г.Шевченка.

ДАХО Фр-954, оп. 1, спр. 30, арк. 3

10 березня

У Херсоні відбулись урочистості з приводу вшанування пам'яті Т.Г.Шевченка (святкові маніфестації, вечір в Народній аудиторії з виступами представників УКП(Б), українських лівих есерів, представників "Просвіти", демонстрація вистави "Назар Стодоля", концерт).

ДАХО Фр-954, оп. 1, спр. 30, арк. 3, Известия... - 1920. - 12 березня

24 березня

Херсон. Відкрилися курси з українознавства.

ДАХО Фр-954, оп. 1, спр. 18, арк. 45, Известия... - 1920. - 24 березня

28 березня

При "Юнацькій Спілці" ("Української спілки молоді") засновано драматично-музичний гурток під орудою Ю.В.Шумського і співоча капела А.В.Манченка (вже записалось 60 чоловік).

Известия... - 1920. - 28 березня

17 квітня

Херсонський повітовий комітет Української Комуністичної партії (боротьбистів) оголосив про свій розпуск та вступ членів УКП(Б) до лав КП(б)У.

Известия... - 1920. - 17 квітня

Вересень

М.Ф.Чернявський очолив Раду Херсонського товариства "Просвіта".

ДАХО, фр. 954, олп. 1, спр. 30, арк. 45

 

 

 


 

 

ДЕМЕНТІЙ БЄЛИЙ

"ХЕРСОНСЬКІ УКРАЇНЦІ"

НАРИСИ З ІСТОРІЇ
ХЕРСОНСЬКОГО ТОВАРИСТВА "ПРОСВІТА"
(1917-1920 рр.)

 

Іменем Українців від часів Шевченка означалися люди, які хотіли волі для України і для всього українського народу, рівності, освіти і добробуту для всіх людей, особливо ж для робочого українського селянства...
Михайло Грушевський

 

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

6 січня 1918 року в приміщенні Херсонської міської аудиторії відбулися загальні збори товариства "Українська Хата в Херсоні", яке прийняло рішення про заснування в місті товариства "Просвіта". Так завершився довгий час еволюції Херсону та херсонців до власної "Просвіти". Але все починалося задовго до цього дня. І фактично, "Просвіта" діяла в місті вже довгі роки... Вже довгі роки "херсонські українці" "спомогали народній просвіті в напрямах моральному, матеріальному і політичному".

В нарисах "Херсонські українці" ми познайомимо Вас з кількома епізодами початку діяльності "Просвіти" на Херсонщині.

 

СТАРІ ЧАСИ

Будемо дужчі за муки, -
Даймо ж на працю для України
Серце, і розум, і руки!
Борис Грінченко

Українське національно-культурне життя на Херсонщині бере свій початок у шестидесятих роках XIX сторіччя. Саме тоді було скасовано кріпацтво, впроваджено земське самоврядування та інші демократичні новації, що дало можливість українській різночинній інтелігенції реалізувати себе в служінні власному народу.

Одним з перших будівничих української національної культури у нашому чиновницькому та купецькому місті став діяч Кирило-Мефодіївського братства, викладач словесності Олександр Данилович Тулуб, який наприкінці далеких шестидесятих переїхав до нашого міста. І відразу по переїзді він заходився налагоджувати українське культурне життя. Але, на жаль, Олександр Данилович недовго працював у Херсоні на ниві освітній. 15 жовтня 1872 року у 47-річному віці він раптово помер. Далися взнаки обставини його складного життєвого шляху1.

Розвиток українського просвітницького руху був найтіснішим чином пов'язаний з роботою земств. На думку дослідниці ролі земств в просвітницькій діяльності в Україні О.І.Мармазової, "затиснуте в адміністративні лещата, земство зробило свій внесок до культурного та господарсько-економічного розвитку України. Земська діяльність охоплювала широке коло питань. Одним з головних її напрямків була просвітницька робота. Земства доклали багато зусиль до розвитку освіти, письменності у сільській місцевості. Безперечний внесок земських вчителів у розповсюдженні знань"2.

Саме в Херсонському земстві працювали українські просвітяни, через земство вони несли освіту в народні маси. У 80-х роках XIX ст. на Херсонщині з'являються перші українські гуртки земських діячів і письменників - Херсонська громада, яка неквапливою щоденною просвітницькою роботою згуртувала біля себе віддану українській ідеї молодь, тих, для кого доля українських селян, українського слова, української культури боліла.

У 1885 році до Херсону з Єлисаветграду були переведені діячі місцевого земства Андрій Грабенко, Дмитро Маркович, Олекандр Русов. У тому ж році до Херсону переїхав Борис Грінченко зі своєю дружиною. І 1885 рік став початком діяльності Херсонського українського гуртка - початком систематичної української просвітницької роботи на Херсонщині. Гурток очолив Олександр Олександрович Русов (1847-1915). Саме під його безпосереднім керівництвом були підготовлені до друку у Херсоні славнозвісний альманах "Степ" (1886), вийшла збірка творів Карпенка-Карого (1886) та "відбиток" популярного нарису Софії Русової (дружини Олександра Олександровича) про Київ та його минуле (1888). У державному архіві Херсонської області збереглися документи, пов'язані з діяльністю Олександра Русова. І, в першу чергу, це листування з відомими у Росії громадськими діячами та науковцями І.І.Мечниковим, О.В.Клосовським, О.О.Ковалевським та іншими.

 

В архіві зберігається лист славнозвісного українського історика Дмитра Івановича Яворницького. Цей лист адресовано до Олександра Олександровича Русова (честь знахідки автографа батька історії запорізьких козаків належить З.С.Орловій). Яворницький просив надіслати йому до Петербурга херсонські статистичні збірники та передавав вітання херсонцям: "Уклоняюсь вашим всім козакам і козачкам низенько". Найвідомішими херсонськими "козачками", напевно були громадський діяч і педагог Софія Русова та письменниця Дніпрова Чайка, життя яких також було тісно пов'язано з Херсоном.

Взагалі, Дмитро Іванович листувався з багатьма відомими херсонцями. Серед його кореспондентів були І.Блажков, М.Комстадіус, О.Петражицький, В.Гошкевич та багато інших3 . Яворницький підтримував тісні зв'язки з нашим містом, неодноразово бував у Херсоні, брав участь у чисельних експедиціях, дарував Херсонському музею старожитностей свої знахідки. Одна з останніх його поїздок до нашого міста відбулася в липні 1917 р., коли він, на запрошення активістів товариства "Українська Хата", читав лекції з історії України для народних вчителів.

 

Українське культурне життя Наддніпрянщини наприкінці XIX - початку XX сторіччя тісно пов'язано з історією української літератури. В 1895 році до нашого міста приїздять на запрошення Херсонського губернського земства Феофан Василевський (1855-1912) з дружиною, відомою письменницею Дніпровою Чайкою (Людмилою Василевською, 1861-1927), в 1900 році в Херсон прибуває відомий письменник та громадський діяч Григорій Андрійович Коваленко-Коломацький (1867-1938). В 1903 році до нашого міста переїжджає талановитий український письменник Микола Чернявський (1867-1938).

З приїздом до Херсона Миколи Чернявського пов'язана одна з найцікавіших сторінок історії просвітницького руху: в 1905 році в нашому місті побачили світ два літературні альманахи "З потоку життя" та "Перша ластівка". В першому альманасі його укладачі Микола Чернявський та Михайло Коцюбинський зібрали твори українських письменників, що були написані на сучасні теми. На той час цей крок був дуже важливим в культурно-просвітницькому значенні: писати українською мовою про сучасні проблеми інтелігенції, "потік життя" було незвичним, бо рідна мова ще залишалася для вжитку в сімейному або селянському колі. Чернявський продемонстрував, що українською мовою прекрасно можна писати на будь-які теми.

У другому альманасі були зібрані твори багатьох початківців. "Перша ластівка" для української юні, що прийшла на заклик просвітницьких діячів, продемонструвала можливість творити на рідній мові і, головне, - друкуватися.

 

В той час твори діячів української громади друкувала газета "Юг", яка була заснована видатним громадським діячем Віктором Івановичем Гошкевичем в 1898 році. Вона стала першою незалежною херсонською газетою. Її вихід на довгі роки став для місцевих газетярів своєрідним святом - днем ангела херсонських журналістів, який завжди відзначався тогочасними працівниками пера.

З ім'ям В.І.Гошкевича пов'язані хвилюючі сторінки історії української громади в Херсоні. Зокрема, на шпальтах "Юга" з'явилися статті О.Браунера "Дніпровські мотиви", Г.Коваленка-Коломацького "Певец Украины Т.Г.Шевченко" та "На Шевченкові дні".

В.І.Гошкевич стояв також біля витоків архівної справи на Херсонщині. Він був організатором створення сто років тому Херсонської губернської архівної комісії.

Стараннями В.І.Гошкевича в 1890 році у Херсоні було створено Музей старожитностей. Архівні документи зберегли для нас свідоцтва неймовірної його популярності. Щорічно тисячі городян приходили на екскурсії Віктора Івановича по музею та місту. Відомий український діяч доби національних визвольних змагань Володимир Кедровський згадував як Віктор Іванович проводив для херсонської молоді екскурсії з історії запорізьких козаків, розповідаючи екскурсантам про велику і трагічну історію рідного краю.

А потім багато екскурсантів Гошкевича у смутний час випробувань 1917-1920-х років пішли захищати українську Батьківщину, яку повернув для них Батько херсонської історії. Наприклад, Володимир Кедровський став одним з соратників Симона Петлюри, заступником військового міністра УНР.

Виховуючи почуття національної гідності у молодого покоління Віктор Іванович і сам показував приклади громадянської мужності. Згадаємо лише один факт. Одного разу йому довелося проводити в музеї екскурсію для нового херсонського губернатора фон Гревеніца, за походженням прибалтійського німця. Коли високий гість увійшов до залу запорізької старовини, Віктор Іванович продовжив свою розповідь українською мовою: "Тепер ми прийшли у відділ недавньої історії цього краю. Речі, зібрані в цій кімнаті, належать до найбільш блискучого періоду життя цього краю, коли на цих степах жило і боролося за свою віру й свободу з ворогами-напасниками запорізьке військо". Губернатор перебив його сердитим тоном: "Что за галиматия?! На каком воляпюке вы говорите?" "Це мова народу, який заселює край, яким вашому превосходительству доручено управляти"4.

Отак без галасу, не шукаючі визнання, працював Віктор Іванович Гошкевич для українського відродження, для розвитку національної самосвідомості.

В Києві, у Володимирському соборі зберігається образ Мойсея зі скрижалями на Синайській горі, намальований відомим живописцем Васнєцовим з Віктора Івановича Гошкевича (1860-1928). Саме таким Мойсеєм і був В.І.Гошкевич для Херсона - статистик, журналіст, вчений, просвітянин, історик та архівіст.

 

Центральною постаттю в українському культурному русі наприкінці XIX - початку XX ст. був Андрій Михайлович Грабенко (1857-1932). Він з 1885 р. працював у Херсонському губернському земстві і був активним членом гуртка О.Русова (1885-1887), на початку сторіччя очолював Херсонську українську громаду. Саме він запрошував на роботу до херсонського земства відомих просвітян. Саме навколо нього гуртувалися українські просвітяни.

Протягом усього життя А.М.Грабенко збирав і записував пісні "з уст народу". 300 з них надруковані у трьох збірках "Українські пісні з нотами". Андрій Грабенко входив до правління Херсонського товариства любителів образотворчого мистецтва5.

В держархіві області цей період в історії просвітницької діяльності української громади відображений у друкованих виданнях земства: Андрій Грабенко був редактором Збірників Херсонського земства, Микола Чернявський та Володимир Кедровський писали праці по шкільній освіті, майбутні діячі "Просвіти" були на початку сторіччя вчителями, лікарями, кооператорами. Їх статті, роздуми щодо поліпшення народного життя можна прочитати на шпальтах "Известий Херсонского уездного земства".

Дослідник українського культурно-просвітницького руху В.Б.Кузьменко відзначав роль української інтелігенції, яка працювала в земствах: "Земські установи Південної України з 90-х років XIX ст. все активніше включалися у боротьбу за національні права українського народу. Найбільш активними і послідовними з них були Херсонське та Єлисаветградське земства. Піднімаючи перед урядовими структурами та громадськістю проблему викладання в навчальних закладах рідною мовою, ведучи роботу з питань збереження місцевих пам'яток народної творчості, досліджуючи історію та етнографію краю, вшановуючи видатних діячів української культури і зберігаючи українські традиції в архітектурі, земства сприяли розвою самобутньої української культури, залученню до її надбань широких верств українського народу та сприяли формуванню в них національної самосвідомості".

 

1 Юрій Хорунжий. Олександри Тулуби// Зона.- 1993.- № 5.- С.234-240.
2 Мармазова О.І. Просвітницька діяльність земств в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). - Донецьк, 1998. - С.1.
3 Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького. Каталог музейної колекції/ Укладачі С.В.Абросимова та інші. - Дніпропетровськ: Пороги, 1992. - 222 с.
4 Володимир Кедровський. Обриси минулого (уривки) // Константи. - 1996. - № 2(5). - С. 67-84.
5 І.Ю.Калиниченко. Меморіальні експонати і архівні матеріали як носії історичної інформації при розкритті теми: життєвий і творчий шлях українського фольклориста-музикознавця і художника-аматора А.М.Конощенко (Грабенко) // Проблеми музеєзнавства та краєзнавства. - Херсон, 1990. - С. 31-33.

 

 

Читати далі >> 3 >> 4 >> 5 >> 6 >> 7 >> 8 >> 9 >> 10 >> 11