(до 100-річчя від дня народження письменника-земляка)
Ти будеш, мила Україно, Під сонцем волі знов цвісти! Є.Фомін
Євген Павлович Фомін – яскрава зірка в небі української поезії 20 – поч. 40-х років ХХ ст. Уродженець Каховки, вихованець Херсонського дитячого будинку, він через усе своє життя проніс глибоку любов до таврійської землі, як і до матері-України. З’явившись на світ 27 грудня 1910 року в родині робітника Павла Фоміна, який віршував і відзначався активною громадянською позицією, Євген ніби перехопив як естафету цю поетичну традицію. Звідавши раннього сирітства (батька розстріляли кайзерівці, а мати вмерла в часи голодомору 1921-1922 р.), пройшовши через поневіряння безпритульного, хлопчик не втратив віри в добро, в людяність. І ця риса стала визначальною і в ранній, і в пізнішій творчості митця. Дебютом для Є.Фоміна стала публікація його раннього вірша «Гроза» в другому числі журналу «Молодняк» за 1927 рік. Того ж року в Херсоні побачила світ перша книжка юного автора – «Поезії». А далі – ціле ґроно видань, які ставали черговими віхами в творчій долі співця – «Трипільська трагедія» (1929), «Ескізи» (1930), «Пригоди Диркіна» (1931), «Засідання героїв» (1932), «Мічурін» (1935), «Книга поезій» (1936), «Павлик Морозов» (1936), «Лірика» (1938), «Поеми» (1939), «Лірика» (1941), «Івасик-Телесик» (1941, у співавторстві з А.Шияном), «Кров за кров» (1942). У період Другої світової війни Є.Фомін працював військовим журналістом у прифронтовій зоні. Потрапивши в оточення, він дістався до Києва з метою вести боротьбу з німецькими окупантами. Там був заарештований гестапівцями і розстріляний у Бабиному Яру 5 листопада 1942 року. Тривалий час про Є.Фоміна поширювалися брехливі чутки як про зрадника. Але правда перемогла. Тож у повоєнні десятиліття – після реабілітації знеславленого «доброзичливцями» співця – були видані його книги «Вибране» (1956; 1958; 1963; 1976; 1980), «Сповідь» (1968), «Дітям» (1970), «Перегортаю сторінки» (1972) тощо. 21 грудня 2010 року в Херсоні було проведено обласну наукову конференцію «Творча постать Євгена Фоміна в історико-літературному контексті». Організовано було цей форум викладацько-студентським колективом Інституту філології та журналістики ХДУ за участю представників Херсонського національного технічного університету, Херсонської обласної філії НСПУ, ХОО Конгресу української інтелігенції, міської благодійної організації «Таврійська фундація (ОВУД)». Учасники конференції розглянули широкий спектр проблем: лірика Є.Фоміна і її місце в літературному контексті доби; епістолярна спадщина письменника; методика викладання творів митця у вузі та загальноосвітній школі; світоглядні орієнтири митця; херсонські сторінки життя та діяльності співця. Пленарну частину в роботі конференції відкрила доповідь «Метафора у творах Є.Фоміна» д.ф.н., професора, директора Інституту філології та журналістики ХДУ В.П.Олексенка, який репрезентував митця як справжнього майстра слова. З інтересом слухачі зустріли й наступні виступи: «Є.Фомін і наша сучасність» голови Таврійської фундації, члена НСПУ М.О.Василенка, «Наш земляк Є.Фомін» к.ф.н., члена правління Таврійської фундації П.К.Параскевича, «Особливості вивчення творчості Є.Фоміна у вузі» к.п.н., доцента кафедри українського літературознавства ХДУ Л.Г.Бондаренко, «Міфологема степу в ліриці Євгена Фоміна» к.ф.н., доцента, завідувача кафедри українського літературознавства ХДУ А.В.Демченко, «Філософська лірика Є.Фоміна» к.філос.н., доцента кафедри філософії ХНТУ О.Г.Найдьонова, «Особливості вивчення творів Євгена Фоміна на уроках літератури рідного краю в середній школі» вчителя-методиста, заступника керівника навчально-методичного відділу ХДУ М.В.Кузнєцової. Відкриваючи секційне засідання доповіддю «Поети героїчного чину: Є.Фомін і О.Теліга», к.ф.н., доцент ХДУ І.В.Немченко наголосив на ідеологічних розбіжностях двох майстрів слова, що віддали своє життя за волю України і стали для багатьох символами нескореності. Проблему зв’язків митця з його малою батьківщиною, що відобразились у його доробку, було простежено в доповідях «Жанрова специфіка та поетика циклу «Асканія Нова» Є.Фоміна» к.ф.н., доцента ХДУ В.С.Загороднюка, «Є.Фомін і поети Каховщини» аспіранта кафедри мовної освіти ХДУ А.Ф.Соломахіна, повідомленнях «Є.Фомін і Херсон» (студентка ІІ курсу Н.Мазурець), «Образ Таврії в поезії Є.Фоміна» (студентка ІІ курсу І.Давидюк), «Тема Херсонщини в поезії Є.Фоміна та Яра Славутича» (студентка ІV курсу А.Панькова), «Херсонщина в житті та творчості Є.Фоміна» (учениця ІІ курсу Академічного ліцею при ХДУ А.Міндра). Широкий тематичний діапазон ужинку співця репрезентовано в доповіді «Жіноча тема в творах Є.Фоміна» (к.ф.н., доцент ХДУ Г.В.Немченко), повідомленнях «Образ матері в поезії Є.Фоміна» (студентка ІІ курсу Н.Онищенко), «Тема кохання в ліриці Є.Фоміна» (студентка ІІ курсу О.Мірус), «Тема поета в творчості Є.Фоміна» (студентка ІІ курсу А.Мищенко), «Мотив дружби у творах Є.Фоміна» (студентка ІІ курсу Л.Андрощук), «Робітнича тема в поезії Є.Фоміна та І.Багряного» (студентка ІІ курсу Є.Здибай), «Плантативна лірика Є.Фоміна» (студентка ІІ курсу Н.Соболєва), «Є.Фомін як поет-мариніст» (студентка ІІ курсу Н.Дзюбанська), «Тема Великої Вітчизняної війни у творах Є.Фоміна та І.Багряного» (студентка ІІ курсу Є.Шарлай), «Урбаністичні мотиви в поезії Є.Фоміна» (студентка ІІ курсу Г.Якуніна), «Образи митців у творчості Є.Фоміна» (студентка ІІ курсу Ю.Худолєй), «Автобіографічні мотиви в поезії Є.Фоміна і Т.Осьмачки» (студентка ІV курсу І.Ахтеменко), «Тема війни в поезії Є.Фоміна та А.Малишка» (студентка ІV курсу С.Сосницька), «Патріотичні мотиви в поезії Є.Фоміна та Є.Маланюка» (студентка ІV курсу М.Ібрагімова), «Пейзажна та інтимна лірика Є.Фоміна» (учениця ІІ курсу Академічного ліцею при ХДУ Т.Кузнєцова). Риси імпресіонізму в ліриці Є.Фоміна дослідила в своєму виступі к.ф.н., доцент ХДУ Н.Д.Чухонцева, розглянувши тексти співця в широкому літературному контексті доби. Проблему «Є.Фомін як інтерпретатор східних поетів» висвітлила аспірантка кафедри українського літературознавства ХДУ І.С.Стамплевська. З рецепцією «Слова о полку Ігоревім» у творчості Є.Фоміна ознайомила к.ф.н., доцент ХДУ Т.В.Бахтіарова, зупинившись на аналізі віршів «Путивль» та «Плач Ярославни», а питанню «Є.Фомін та епістолярна традиція початку ХХ століття» присвятила свою доповідь викладач ХДУ М.М.Чорна. Не залишили байдужими слухачів і виступи на теми: «Використання різних видів завдань під час вивчення творчості Є.Фоміна» (студентка ІІІ курсу М.Лозович), «Є.Фомін як казкар» (студентка ІІ курсу А.Губанова), «Використання тестових технологій під час вивчення творчості Є.Фоміна» (студентка ІІІ курсу Ю.Барзій), «Вивчення творчості Є.Фоміна на заняттях літературного гуртка» (студентка ІІІ курсу А.Кудієвська), «Жанр поеми в доробку Є.Фоміна та І.Багряного» (студентка ІV курсу Л.Кримська), «М.Чернявський та Є.Фомін як майстри поетичного пейзажу» (студентка ІV курсу А.Березінська), «Художня майстерність Є.Фоміна (на матеріалі творів для дітей)» (учениця ІІ курсу Академічного ліцею при ХДУ Ю.Олексюк), «Творчість Є.Фоміна в оцінці критики» (учень ІІ курсу Академічного ліцею при ХДУ О.Пальчунов). Обласна наукова конференція «Творча постать Євгена Фоміна в історико-літературному контексті» засвідчила, що інтерес сучасних дослідників до літературних здобутків вітчизняних митців 20-30-х років не пригасає, а навпаки – зростає. За підсумками роботи форуму було ухвалено такі рекомендації: 1.Розширювати діапазон дослідження життєвого та творчого шляху Є.Фоміна; 2. Використовувати матеріали обласної наукової конференції в навчальному процесі вузу та загальноосвітньої школи, під час проходження студентами педагогічної практики.
