14 травня 2009 року на базі Херсонського державного університету – в Інституті філології та журналістики – відбулася ІІІ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”. У роботі конференції, окрім представників Херсонського державного університету, взяли участь студенти з Волинського національного університету ім. Лесі Українки, Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, Донецького національного університету, Луганського університету ім. Т.Шевченка, Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, Тернопільського національного університету ім. В.Гнатюка. Конференція розпочалася з відкриття пленарного засідання. З привітальним словом до учасників та гостей заходу звернулися проректор з наукової роботи ХДУ, кандидат педагогічних наук, професор Валентина Федяєва; доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології та журналістики ХДУ Володимир Олексенко; кандидат філологічних наук, доцент, завідувач лабораторії “Українська література в англомовному світі” Іван Немченко. На пленарному засіданні після привітального слова були заслухані та обговорені доповіді учасників заходу, що піднімали питання, які на сучасному етапі розвитку української літератури актуальні не тільки на території нашої Батьківщини, а й за її межами, та вимагають нагальних відповідей, аналізу, роздумів щодо розвитку мистецтва слова у майбутньому. Прозвучали доповіді: “Переосмислення архетипних образів у казках Емми Андієвської” (Н.Маховик, студентка 5 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник — кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ Н.Чухонцева); “Протиставлення “правдоподібне-неправдоподібне” в романі В.Домонтовича “Дівчинка з ведмедиком” (Ю.Соломахіна, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко); “Міфологема землі в поезіях Б.-І.Антонича та О.Олеся” (Т.Цепкало, магістрант кафедри українського літературознавства ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри українського літературознавства ХДУ А.Демченко); “Жанр комедії у драматургії української діаспори першої половини ХХ століття: дискурсія конфліктів і характерів” (О.Семак, студентка філологічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; науковий керівник – доктор філологічних наук, директор Інституту філології ПНУ С.Хороб); “Жанрові особливості містерії Віри Вовк “Іконостас України” (М.Яблонський, студент 1 курсу філологічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки; науковий керівник — кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури, заступник декана філологічного факультету ВНУ О.Яблонська). Загалом на ІІІ Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті” працювали три секції. Перша секція досліджувала “Поезію і драматургію українського зарубіжжя” під керівництвом завідувача кафедри українського літературознавства ХДУ, кандидата філологічних наук, доцента Алли Демченко та кандидата філологічних наук, доцента кафедри українського літературознавства ХДУ Галини Немченко. Було заслухано доповіді та повідомлення: “Амбівалентний образ України в творчості Є.Маланюка та В.Симоненка (І.Андрійовський, студент 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – старший викладач кафедри українського літературознавства ХДУ Т.Бахтіарова); “Олег Ольжич як поет-неоромантик” (А.Самойленко, студент 5 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко); “Спроба типологічного зіставлення п’єс В.Винниченка (“Між двох сил”) та М.Куліша (“Патетична соната”)” (І.Мазунова, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – старший викладач кафедри українського літературознавства ХДУ Т.Бахтіарова); “Мотиви та образи лірики Т.Осьмачки” (К.Бутрій, студентка 2 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ Г.Немченко); “Тема Крут у літературі України та діаспори” (В.Ільницька, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ Г.Немченко); “Символізм Олександра Олеся (на матеріалі драматичної поеми “По дорозі в казку”)” (Т.Коцегуб, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ Г.Немченко); “Мотиви та образи лірики Р.Купчинського” (С.Федоров, студент 5 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко); “Спроба типологічного зіставлення поезії І.Драча та Б.Рубчака” (О.Юдіна, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – старший викладач кафедри українського літературознавства ХДУ Т.Бахтіарова); “Поетичні символи в ліриці М.Вороного (Т.Лісова, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – старший викладач кафедри українського літературознавства ХДУ Т.Бахтіарова); “Засоби гумору і сатири в комедії І.Багряного “Генерал” (М.Лясковська, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко); “Флористична символіка у поезії Яра Славутича” (В.Коротєєва, студентка 3 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри українського літературознавства ХДУ А.Демченко); “Міфологема води у поезії Яра Славутича” (Р.Прокопенко, студентка 3 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри українського літературознавства ХДУ А.Демченко); “Образ води в драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки та п’єсі “Над Дніпром” Олександра Олеся” (В.Нетяга, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – старший викладач кафедри українського літературознавства ХДУ Т.Бахтіарова); “Художні особливості інтимної лірики Олени Теліги та Ліни Костенко” (О.Федак, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – викладач кафедри українського літературознавства ХДУ М.Чорна); “Символіка природи у творчості Яра Славутича та Анатолія Кичинського” (Н.Сеничак, студентка 2 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – викладач кафедри українського літературознавства ХДУ М.Чорна); “Поетичний світ Василя Барки” (О.Петренко, студентка 5 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко); “До вітражів духовності (на матеріалі повісті Віри Вовк “Вітражі”) (Ю.Григорчук, студентка 5 курсу Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; науковий керівник – доктор філологічних наук, директор Інституту філології ПНУ С.Хороб); “Феномен художнього профетизму в поезії Г.Мазуренко” (А.Саприкіна, студентка 5 курсу філологічного факультету Донецького національного університету; науковий керівник – доктор філологічних наук, професор В.Просолова); “Князь дитячої літератури Роман Завадович: повернення в Україну” (І.Бойко, студентка 1 курсу факультету іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка; науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент кафедри журналістики ТНПУ П.Гуцал); “Антигріховність як стан реальності (на матеріалі драми “Гріх” В.Винниченка)” (В.Пастушина, студент 3 курсу Інституту філології та журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; науковий керівник — кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики ВДПУ В.Супрун); “Вистражданий патріотизм Євгена Маланюка” (В.Кордон, студентка Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; науковий керівник — кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики ВДПУ В.Супрун); “Нью-йоркська група письменників” (О.Лямзіна, студентка 2 курсу факультету української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка; науковий керівник – кандидат філологічних наук, професор, декан факультету української філології ЛНУ Т.Пінчук); “Суперечлива постать української діаспори” (Н.Заходяченко, студентка 2 курсу факультету української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка; науковий керівник – кандидат філологічних наук, професор, декан факультету української філології ЛНУ Т.Пінчук); “Розмаїття інонаціональних мотивів у творчості Яра Славутича” (А.Ніколаєнко, студентка 5 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ Н.Чухонцева); “Міфологема дороги у поезії Євгена Маланюка” (О.Стратулат, студентка 2 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – викладач кафедри українського літературознавства ХДУ М.Чорна); “Попіл імперій” Юрія Клена як художній літопис подій ХХ століття” (І.Дунаєва, студентка 3 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко). Друга ж секція досліджувала художню прозу та літературну критику української діаспори. Керівниками виступили Василь Загороднюк – кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики ХДУ та Іван Немченко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ. Було запропоновано такі доповіді та повідомлення: “Олесь Гончар про Івана Багряного” (А.Качан, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко); “Екзистенційні мотиви у романах В.Підмогильного (“Місто”) та І.Багряного (“Людина біжить над прірвою”)” (А.Поліщук, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко); “Тема другої світової війни у романах О.Гончара (“Людина і зброя”) та І.Багряного (“Людина біжить над прірвою”)” (В.Срібна, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – старший викладач кафедри українського літературознавства ХДУ В.Галаган); “Гоголівські традиції в творчості Т.Осьмачки: на матеріалі повісті “Старший боярин” (Л.Троян, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко); “Елементи фантастики в творах М.Гоголя і Є.Маланюка” (В.Сіпко, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко); “Діаспорна критика про поему І.Франка “Мойсей” (С.Ципіньо, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко); “Образний світ новелістики І.Багряного та М.Хвильового” (Л.Шанава, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко); “Образ раю в однойменному романі Василя Барки” (П.Генеральчук, магістрант кафедри українського літературознавства ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри українського літературознавства А.Демченко); “Комплекс герострата” в сучасному суспільстві: за романом Емми Андієвської “Герострати” (Н.Левченко, студентка 2 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри українського літературознавства А.Демченко); “Автобіографізм у романі Івана Багряного “Сад Гетсиманський” (А.Басенко, студентка 2 курсу Інституту філології та журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; науковий керівник — асистент О.Колісник); “Ідейно-теоретичні погляди Винниченка на реальність розвитку України” (Я.Мальцева, студентка Інституту філології та журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського); “Григорій Костюк у пошуках кращого світу” (О.Коновалова, студентка 2 курсу факультету української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка; науковий керівник – кандидат філологічних наук, професор, декан факультету української філології ЛНУ Т.Пінчук); “Модерністичність роману Василя Барки “Жовтий князь” (О.Плужник, студентка 4 курсу факультету української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка; науковий керівник – кандидат філологічних наук, професор, декан факультету української філології ЛНУ Т.Пінчук); “Еволюція літературно-критичних поглядів та розуміння творчої спадщини Василя Барки” (К.Оселедько, студентка 4 курсу факультету української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка; науковий керівник – кандидат філологічних наук, професор, декан факультету української філології ЛНУ Т.Пінчук); “Іван Багряний – небуденне явище в історії української прози” (О.Бальбус, студентка 2 курсу факультету української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка; науковий керівник – кандидат філологічних наук, професор, декан факультету української філології ЛНУ Т.Пінчук); “Постмодерністські та модерністські акценти у творчості Ніли Зборовської та Емми Андієвської” (І.Іващенко, студентка 5 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри українського літературознавства А.Демченко); “Історія і легенда у романі Юрія Косача “Володарка Понтиди” (О.Анастюк, студент 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ, науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ Н.Чухонцева). Останньою була робота третьої секції – “Література українського зарубіжжя: лінгвістичний та методичний аспекти”, яка проходила під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента кафедри українського літературознавства ХДУ Наталі Чухонцевої та кандидата педагогічних наук, доцента кафедри українського літературознавства ХДУ Лідії Бондаренко. Наводимо перелік виступів: “Вивчення життєвого шляху Івана Багряного з використанням інтерактивних технологій” (Ю.Гайдученко, студент 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ, науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри українського літературознавства Л.Бондаренко); “Фразеологічне багатство поезії Яра Славутича” (А.Клочкова, студентка 3 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ І.Немченко); “Вивчення творів української діаспорної прози в 11 класі загальноосвітньої школи” (Г.Куцолабська, студентка 5 курсу Інституту філології та журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики філологічних дисциплін ВДПУ О.Куцевол); “Методика використання мемуарних джерел при вивченні життєпису і творчості письменників української діаспори” (Н.Сидорук, студентка 5 курсу Інституту філології та журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики філологічних дисциплін ВДПУ О.Куцевол); “Слова з іншомовними афіксами в романі С.Горлача “Максим” (Т.Піндосова, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ; науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української мови та соціолінгвістики Г.Гайдученко); “Ціна рідного слова (динамічний портрет Святослава Караванського)” (В.Мазур, студентка 2 курсу Інституту філології та журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; науковий керівник – асистент О.Колісник); “Вивчення роману Івана Багряного “Сад Гетсиманський” у контексті особистісно-зорієнтованого навчання” (Д.Агеєнко, студентка 4 курсу Інституту філології та журналістики ХДУ, науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри українського літературознавства Л.Бондаренко). На заключному пленарному засіданні було зазначено: роботу секцій можна кваліфікувати як високорезультативну та дійсно наукову. До розгляду кожної проблеми залучалась уся аудиторія. Щоразу після виступу доповідача ставились запитання, висловлювались полемічні думки, пропонувався сучасний погляд на “діаспорну” українську літературу. Приємно усвідомлювати той факт, що молоде покоління майбутніх філологів, журналістів дійсно переймається і серйозно досліджує питання “діаспорної” української літератури, що стосується прози, поезії, критики, лінгвістики, методики вивчення творів письменників зарубіжжя в навчальних закладах. Яскравим показником даного явища є вже третя поспіль Всеукраїнська студентська науково-практична конференція “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”.
За ініціативи Херсонського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, управління з питань внутрішньої політики обласної державної адміністрації, Херсонського обласного осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молода Просвіта», Херсонської обласної організації Національної Спілки письменників України та Херсонської міської благодійної організації «Таврійська фундація (Осередок вивчення української діаспори)» відбувся перший тур Літературного конкурсу на кращий патріотичний твір, присвячений сторіччю Степана Бандери. Юні поети, публіцисти та прозаїки Херсонської області продемонстрували, що попри шалений спротив антиукраїнських сил історична пам’ять жива. Понад три десятка молодих літераторів та публіцистів Херсонщини подали на конкурс свої твори на задану тему. І компетентне журі виявило переможців. У номінації «Публіцистика» найвищу сходинку виборола праця Анни Поліганової, яка навчається у 10 класі Первомайської загальноосвітньої школи Верхньорогачицького району. Друге місце розділили цьогорічні випускники Максим Атажанов (Новодмитрівська ЗОШ Іванівського району) та Зорян Синишин (Преображенська ЗОШ Чаплинського району). Третє місце посіло троє старшокласників, а саме: Оксана Малова (Скадовська ЗОШ №3), Галина Перекитна (Новонаталівська ЗОШ Чаплинського району) та Ірина Матвєєва (Михайлівська ЗОШ Нововоронцовського району). В творах юних публіцистів простежується головна думка: Степан Бандера — борець за українську державність. Роздуми про найтрагічніший етап української історії переплітаються з незаангажованим знайомством зі Степаном Бандерою, для якого, за визначенням Зоряна Синишина, життя — синонім боротьби. У номінації «Поезія» виявлено не лише кращі зразки римованої публіцистики, а й справжні поетичні знахідки. Родзинкою патріотичної лірики Конкурсу визнано вірш «Зі словом Бандери» випускниці Каховської ЗОШ №6 Олени Богачук, обдарованість якої неодноразово була помічена і на Всеукраїнському конкурсі дитячої поезії «Джерельце» імені Йосипа Курлати (м. Сіверськодонецьк), і на Всеукраїнському фестивалі «Джерело талантів» (м. Донецьк), і на щорічному відкритому конкурсі молодих літераторів «Покоління — ХХІ» (м.Херсон). Тож її твір і посів найвищу сходинку Конкурсу патріотичних творів. Друге місце розділили між собою дев’ятикласниця Григорівської ЗОШ Чаплинського району Таміла Васібаєва та десятикласниця Строганівської ЗОШ Чаплинського району Ліна Гриценко. Почесне третє місце посіли старшокласники Альона Воронюк (Отрадівська ЗОШ Новотроїцького району), Руслан Бондаренко (Михайлівська ЗОШ Новотроїцького району) та Віктор Чернявський (Новосеменівська ЗОШ Іванівського району). Церемонія нагородження відбулася в приміщенні Херсонської обласної державної адміністрації в день відбуття переможців у призову туристичну подорож на західноукраїнські землі з урочистим відвіданням меморіального комплексу, присвяченого ідеологові українського націоналізму, найвідомішому ватажку ОУН Степанові Бандері. Другий етап конкурсу продовжено до 1 січня 2010 року.
Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті: Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. — Херсон: Вид-во ХДУ, 2009. — 172 с.
У Херсоні протягом уже кільканадцяти років проходять наукові конференції, присвячені митцям українського зарубіжжя. Це й численні ювілейні форуми, що проводились з нагоди святкування славних дат, пов’язаних з іменами В.Винниченка, Олександра Олеся, Євгена Маланюка, Олега Ольжича, Олени Теліги, Івана Багряного, Уласа Самчука, Яра Славутича, Василя Барки та ін. Це й уже традиційні Всеукраїнські студентські науково-практичні конференції з зазначеної проблематики, що проводяться з 2003 року. 14 травня 2009 року відбувся черговий такий форум – на базі Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету, кафедри українського літературознавства та міжкафедральної лабораторії “Українська література в англомовному світі” при ХДУ було проведено ІІІ Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”, яка показала, що інтерес до письменства українського зарубіжжя не спадає в середовищі вузівської молоді. Наслідком роботи цього наукового зібрання став видрукований однойменний збірник матеріалів, де опубліковано праці 38 молодих дослідників з Волинського державного університету імені Лесі Українки, Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського, Донецького національного університету, Луганського національного педагогічного університету імені Т.Шевченка, Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Херсонського державного університету. Матеріали в збірнику подано за трьома розділами, присвяченими розглядові здобутків українських письменників діаспори на тлі світового літературно-мистецького процесу: Розділ 1. Поезія та драматургія українського зарубіжжя; Розділ 2. Художня проза та літературна критика української діаспори; Розділ 3. Література українського зарубіжжя: лінгвістичний та методичний аспекти. Найширше представленими в книзі є перші два розділи, в яких прикута увага до актуальних літературознавчих проблем. Постать найбільшого поета української діаспори Є.Маланюка викликала особливий інтерес серед співавторів збірника. “Кривавих шляхів апостол” став об’єктом дослідницьких пошукань луганчанки Наталі Заходяченко (“Суперечлива постать української діаспори”) і вінничанки Вероніки Кордон (“Вистражданий патріотизм Євгена Маланюка”), херсонців Віри Сіпко (“Елементи фантастики в творах М.Гоголя і Є.Маланюка”) та Іллі Андрійовського (“Амбівалентний образ України в творчості Є.Маланюка та В.Симоненка”). Одній з посестер “імператора залізних строф”, чия творчість стала окрасою творчого доробку Празької школи поетів, присвятила розвідку Аліна Саприкіна з Донецька (“Феномен художнього профетизму в поезії Г.Мазуренко”). Геніальному Тодосеві Осьмачці складено славень у вигляді публікацій херсонських дослідниць Катерини Бутрій (“Мотиви та образи лірики Т.Осьмачки”) та Лариси Троян (“Гоголівські традиції в творчості Т.Осьмачки: на матеріалі повісті “Старший боярин”). Винниченківська проблематика характерна для статей вінничан Ярослави Мальцевої (“Ідейно-теоретичні погляди В.Винниченка на реальність розвитку України”) та Василя Пастушини (“Антигріховність як стан реальності: на матеріалі драми “Гріх” В.Винниченка”) і херсонки Ірини Мазунової (“Спроба типологічного зіставлення п’єс В.Винниченка “Між двох сил” та М.Куліша “Патетична соната”). Ці публікації свідчать, що думки видатного політика і письменника суголосні й нашій добі незалежності. Юними багрянознавцями виступили в збірнику луганчанка Ольга Бальбус (“Іван Багряний – небуденне явище в історії української прози”) та гостя з Вінниці Антоніна Басенко (“Автобіографізм у романі Івана Багряного “Сад Гетсиманський”). А світогляд та розмаїтий доробок В.Очерета зацікавив луганчан Катерину Оселедько (“Еволюція літературно-критичних поглядів та розуміння творчої спадщини Василя Барки”) та Ольгу Плужник (“Модерністичність роману Василя Барки “Жовтий князь”), а також херсонку Поліну Генеральчук (“Образ раю в однойменному романі Василя Барки”). “Нью-йоркська група письменників” – так лаконічно назвала свою розвідку Ольга Лямзіна з Луганська, наголосивши на унікальності цього явища в українській літературі, репрезентованого творчістю Богдана Бойчука, Юрія Тарнавського, Богдана Рубчака, Емми Андієвської, Патриції Килини, Віри Вовк, Жені Васильківської, Юрія Коломийця та ін. Детальнішу увагу одній з представниць цього мистецького гурту, котра мешкає у Мюнхені, приділяють у своїх статтях херсонки Наталя Левченко (“Комплекс Герострата” в сучасному суспільстві /за романом Емми Андієвської “Герострати”/ ), Ірина Іващенко (“Постмодерністські та модерністські акценти у творчості Ніли Зборовської та Емми Андієвської”) та Наталя Маховик (“Переосмислення архетипних образів у казках Емми Андієвської”). А латиноамериканській репрезентантці Нью-йоркської групи присвятили свої публікації Максим Яблонський з Луцька (“Жанрові особливості містерії Віри Вовк “Іконостас України”) та гостя з Івано-Франківська Юлія Григорчук (“До вітражів духовності: на матеріалі повісті Віри Вовк “Вітражі”). Доробок “канадського херсонця” і його художні чесноти детально простежують Алла Ніколаєнко (“Розмаїття інонаціональних мотивів у творчості Яра Славутича”), Руслана Прокопенко (“Міфологема води у поезії Яра Славутича”) та Вікторія Коротєєва (“Флористична символіка у поезії Яра Славутича”). Переконані, що жвавий відгук у читача викличуть ґрунтовні наукові публікації, які подали херсонські дослідниці Вікторія Нетяга (“Образ води в драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки та п’єсі “Над Дніпром” Олександра Олеся”), Тетяна Коцегуб (“Символізм Олександра Олеся: на матеріалі драматичної поеми “По дорозі в казку”), Тетяна Цепкало (“Міфологема землі в поезії Олександра Олеся та Б.-І.Антонича”), Тетяна Лісова (“Поетичні символи в ліриці М.Вороного”) та їх перевесниця зі славного Тернополя Ірина Бойко (“Князь дитячої літератури Роман Завадович: повернення в Україну”). Літературно-критичні аспекти висвітлюють у статтях збірника Олена Коновалова з Луганська (“Григорій Костюк у пошуках кращого світу”) та херсонка Світлана Ципіньо (“Діаспорна критика про поему І.Франка “Мойсей”). Методичним та лінгвістичним проблемам, означеним у третій частині збірника, присвятили свої цікаві публікації вінничани Наталя Сидорук (“Методика використання мемуарних джерел при вивченні життєпису і творчості письменників української діаспори”), Галина Куцолабська (“Вивчення творів української діаспорної прози в 11 класі загальноосвітньої школи”), Віталія Мазур (“Ціна рідного слова: динамічний портрет Святослава Караванського”) та херсонці Юрій Гайдученко (“Вивчення життєвого шляху Івана Багряного з використанням інтерактивних технологій”) і Тамара Піндосова (“Слова з іншомовними афіксами в романі С.Горлача “Максим”). Як і попередні збірники матеріалів конференцій, дане видання, безперечно, стане в пригоді викладачам і студентам, учителям і школярам України.
