РЕЦЕНЗІЇ

Василь Загороднюк

Голова Херсонської обласної організації НСПУ, доцент, кандидат філологічних наук

Терниста дорога "Степу"

Майже одночасно з виходом альманаху "Степ" (№14) побачило світ інше видання - "Херсонський альманах "Степ": дискусійні питання, гіпотези, перспективи" Вадима Лубчака, студента Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету. Це своєрідна спроба дослідження 120-літньої історії альманаху "Степ", його здобутків, прорахунків та втрат. Звичайно, на 55 сторінках не всі проблеми знайшли висвітлення і переконливу аргументацію. Це під силу монографічній праці (і то не завжди). Та вже факт такої книги - важлива подія у літературному житті Херсонщини. Адже подібні дослідження останніх років - велика рідкість.

Дане видання за жанровою ознакою синтезує у собі історію літератури, літературну критику і публіцистику. Можна констатувати, що в ньому відбувається пошук автором своєї стильової манери, яка зараз характеризується підвищеною емоційністю, юначим динамічним завзяттям, за П.Тичиною: "Молодий я, молодий…".

За цим бачиться виважена громадська позиція В.Лубчака, його вболівання за стан та розвиток української мови та літератури, українського державотворення, за змогу "відчути себе УКРАЇНЦЕМ". Без пріоритету цих чинників "ніякий економічний прорив нам ніколи не допоможе". У цих тезах дослідника є велика доля правди.

У семи композиційно продуманих розділах перед читачем постає картина цілісного літературного явища. Тут і авторська передмова, й історичні перипетії, і сучасний стан альманаху, і поцінування його критикою, і підсумки, і джерельна база і, насамкінець, додатки. Коли визначити коло реципієнтів цього видання, а в анотації це не вказується, то це насамперед літературознавці, учителі-словесники, студенти та учні, які вивчають історію краєзнавчої літератури. "Херсонський альманах "Степ"…" проілюстрований. Поєднання текстової інформації з портретами письменників сприяє ліпшому засвоєнню матеріалу, а наведені В.Лубчаком педантичні цифрові таблиці, у яких наявна інформація про тиражування "Степу", формат, сторінки, редакторство та інше, дозволяють чітко й точно бачити цей літературно-видавничий процес. Адже з 1886 року, коли Д.Маркович зумів організувати і видати перший номер альманаху і на сьогодні проблем вистачає. У цій історії точно наведені факти переплітаються з алогізмами, чиновницькою байдужістю, безкорисливою працею сподвижників літератури. У праці В.Лубчака чимало риторичних запитань, вони проблемні, їх можна фокусувати до загального значення - чому в суверенній Україні українська мова та література не мають належного пошанування, чому українці не можуть позбутися комплексу "меншобратства", чому фінансування культури відбувається на залишкових принципах?

Дане міні-дослідження студента Вадима Лубчака порушує глобальні літературно-мовні, націєтворчі проблеми. За цим бачиться мислення молодого покоління, яке причетне до будівництва нової України, уже без валуєвських циркулярів, але ще з їхніми метастазами. Присвята автором своєї праці українському студентству є доказом цього.

У дослідженні наводяться оцінки "Степу" літературною критикою. Поруч з думками класиків цього роду - І.Франка, Б.Грінченка наводяться міркування наших сучасників - І.Немченка, М.Каляки, А.Бойка. Уже з цього можна зробити висновок про увагу до даного видання, про його читабельність.

Виходячи з практичних міркувань, у книзі вміщено план семінарського заняття №1 з теми "Херсонський альманах "Степ": минуле і сучасність", що входить до курсу "Література Херсонщини", який читається в Інституті філології та журналістики Херсонського державного університету. У додатках навіть є витяг з Інтернету про літературний процес Таврійського краю. Ось так, з далекого 1886 р. і до Інтернету. Крізь проблеми, дискусійні питання, гіпотези альманах "Степ" верстає дорогу до читача. Цією дорогою пройшов В.Лубчак і засвідчив це своїм дебютним виданням. Побажаємо йому марафонської витримки та мужності, шліфування таланту на довгих літературних і степових дорогах.

Олег Олексюк

Ми - єдині

Презентація третього випуску
"Вісника Таврійської фундації (ОВУД)"

Те, що в часи радянського режиму намагалися знищити, а це - місток дружби і порозуміння між українцями всього світу, - нині листуванням, обміном делегаціями, літературознавчими дослідженнями, щоденною копіткою працею у студентських аудиторіях та назовні, поступово налагоджується. І важливим внеском у справу відродження є вихід друком третього випуску "Вісника Таврійської фундації (ОВУД)" у херсонській філії видавничого центру "Просвіта".

Як і попередні, чергове число "Вісника" містить наукові й літературно-мистецькі матеріали, присвячені діяльності визначних представників українського зарубіжжя. Зокрема, про особливості художнього світу збірки Яра Славутича висвітлює у своїй літературознавчій праці кандидат філологічних наук, доцент Черкаського Національного університету імені Богдана Хмельницького літературознавець Людмила Скорина.

Доктор філологічних наук, директор Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету, професор Володимир Олексенко знайомить з дієслівною синонімікою в прозових творах Івана Багряного.

Письменник з Миколаєва Валерій Бойченко в оглядовій статті знайомить шанувальників українського слова з письменниками-миколаївцями в Україні та діаспорі.

Кандидат філологічних наук Володимир Демченко, аналізуючи величезний пласт майже забутих творів, відкриває читачам свої висновки у праці "Євген Чикаленко як носій буденної мови".

Завідувач міжкафедральної наукової лабораторії "Українська література в англомовному світі" при ХДУ Іван Немченко окреслив здобутки цьогорічного лауреата Національної премії України імені Т.Шевченка, самобутнього українського поета з Польщі Остапа Лапського (стаття "З багатьох любовей невмирущу вибрав").

Родзинками даного випуску є вміщена стаття Євгена Маланюка "Франко незнаний" та "Штрихи до біографії Григорія Кочура", автором якої є голова Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори), письменник Микола Василенко.

У рубриці "Наш гість" краяни матимуть змогу насолодитися драматичними поемами Тадея Карабовича.

У цьому випуску також можна дізнатися про активне літературно-культурологічне життя херсонців.

Мистецьку вітальню, в якій нас знайомлять з Винниченком-художником, органічно доповнює доробок новітніх поетичних творів вихованців Літстудії імені Василя Вишиваного та пісні фундатора цієї літстудії Івана Немченка.

Пам'яті Івана Гришина-Грищука, всесвітньо відомого письменника, журналіста, публіциста та перекладача, колишнього політичного в'язня сталінських таборів, який на 82-му році життя після тяжкої хвороби пішов у засвіти, присвячена стаття М.Василенка.

Тож ми спільно радіємо за успіхи та спільно тужимо за втратами. Ми - українці, ми - єдині в будь-якому куточку нашої планети.

А це означає, що національне відродження не за горами. Не за горами і наступний випуск "Вісника Таврійської фундації".

Олег Олексюк

Молодь. Кохання. Краса. Поезiя...

Я не помилюсь, напевно, якщо стверджуватиму, що немає на Землі поета, який би не писав у своєму житті віршів на тему кохання. Інтимна лірика - поза часом і простором, не визнає жодних меж і кордонів.

А враховуючи іще й віковий ценз, ми дійсно потрапили на цільову групу. Хто, як не молоді літератори віком до 35 років, переповнені прекрасним хвилюючим почуттям, виливають щиросердно на папір все те, що здавалося б, не можна висловити словами. Можливо, у тому і є певна загадка, бо скільки тисячоліть вже писано-переписано на одну і ту ж тему, а з'являються нові особистості, які про це вилунюють оригінально і свіжо, ніби до них ще ніхто такого не створював.

У цьому і є своя Краса.

Прекрасно і те, що обдарованість творчої молоді має підтримку на рівні управління сім'ї, молоді та спорту облдержадміністрації. Тож маємо радість повідомити про вихід у світ першого випуску молодіжного альманаху "Молода муза".

Віримо, що вірші Храму світлого почуття знайдуть своїх прихильників і продовжувачів у наступних випусках Альманаху.