“Мене бентежить час і простір”

— стверджує новокам'янський лірник Микола Швидун. Історик за фахом і літератор за покликом серця вилунює власну бентегу поетичними рядками.

Його обурюють сьогоденні яничари, гнітять душу клятвопорушники, що колінкують перед чужинцями, “топчуть і рвуть життєдайнії струни”.

Та автор не зациклюється лише на темі дійсно вражаючої несправедливості.

Муза, яка прийшла в осінь життя Миколи Швидуна, несе Любов і весняну оновленість серця, надихає шанувальників його творчості на Добро, “бо слово диха і живе простором”.

Олег Олексюк, член НСПУ,
голова Херсонського
обласного об'єднання
ВУТ "Просвіта" ім. Т.Шевченка