У цьому році минає 75 роковин найстрашнішої, найжорстокішої трагедії в історії українського народу, ім’я якої – Голодомор. Це українська національна катастрофа. Масштаби і наслідки якої збагнути неможливо. Загибель декількох мільйонів людей залишає і сьогодні біль і смуток нових поколінь, які прагнуть до відновлення історичної справедливості, стабілізації суспільно-політичних відносин в Україні. Навіки пішли у вічність люди, які завжди були носіями українського менталітету, було обірвано споконвічний живий ланцюг поколінь. Та найстрашніше у цій трагедії те, що її можна було уникнути. Голодне лихоліття, яке випало на долю українського народу, найболючіше вразило дітей, жінок, старих людей і чоловіків. Терор голодом, запроваджений сталінським тоталітарним режимом в Україні заподіяв смерть мільйонам хліборобів. Нині, коли історики здобули доступ до архівних джерел, на яких упродовж десятиліть стояв гриф “таємно”, стає очевидним: від репресій, голоду, депортацій український народ втратив більше, ніж за роки Першої світової війни та громадянської війни разом. Голодомор 30-х років – духовна і фізична рана українського народу. Відходять у небуття очевидці голоду, а з ними і пам’ять про той жахливий злочин. Метою науково-пошукової роботи є: 1. Збереження і вшанування пам’яті про національну трагедію. 2. Активізувати вивчення, дослідження теми голодомору, зокрема як частини історії рідного краю. 3. Сприяти розвитку новітніх підходів до просвітницької діяльності. 4. Утвердження у молодого покоління нетерпимості до будь-яких проявів насильства. Актуальність даної проблеми постала напередодні розпаду Радянського Союзу. Саме тоді був покладений початок прориву в офіційному замовчувані цих трагічних фактів історії. Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що відкриття правди про голодомор відіграли значну роль у національному відродженні. Голодомор на Україні у 1932-1933 роках є однією з найтрагічніших сторінок, яка з 90-х років стала відкритою для суспільства, проте маловивченою. У прийнятій у 1990 році Постанові ЦК Компартії України “Про голод 1932-1933 рр. на Україні” є аналіз причин голоду. Перш за все, це методи насильницької колективізації, численні розкуркулювання, низька технічна база колгоспів, проведення хлібозаготівельної кампанії, яка виявилася для селян трагічною. За підрахунками дослідників було втрачено мільйони людей, це був справжній геноцид українського народу. Документальна база про період історії Цюрупинщини у 30-х роках мізерна. Не збереглися архівні фонди, які б могли висвітлити цю проблему. Державний архів Херсонської області по Цюрупинському району має фонди, які частково збереглися у районних комітетах КП(б)У. Цілісної картини вони не відтворюють. Документи сільрад і виконкомів за весь період 30-х років, на жаль не збереглися. Проте і наявні архівні матеріали і спогади місцевих очевидців можуть відтворити трагічні сторінки цих голодних років у нашому краї. Вони засвідчують, що ця біда не обійшла наш край. Нашим завданням є пошук архівних джерел, збір спогадів очевидців голоду, їх дослідженням і опублікуванням. Донести трагічну пам’ять до сучасного молодого покоління про геноцид на українському селі. Ми сподіваємось на спонукання і зацікавленість проводити науково-пошукову роботу серед учнів.
Передумови і причини голодомору
Голодними птахи у вирій відлітали, Порожнім небо, наче стіл, було… Чому ж пісні такі журливі стали? Чому в степах вітрами загуло?...
Яке ж то лихо в рідний край прийшло? Вкраїна ніби впала на коліна, І начебто здригнулася земля. І крізь роки, і крізь віки долине: “То голод був…” Яке страшне ім’я. (Галина Поліщук, м. Цюрупинськ)
За даними обласних метеостанцій в 1931 році випало 515, а в 1932 році – 500, в 1993 р. – 519 мм опадів, що свідчить про сприятливі погодні умови для продуктивності посівів на Херсонщині. Опадів було більше від норми багаторічних даних на 25-30 %. Не було тривалих посух, жорстоких суховіїв, пилових бур. В ці роки було зібрано добрий врожай, якого вистачило було б не тільки на продовольчі потреби людей, корм худобі, а й на продаж. Голод 1932-1933 років був не з причини посухи, недобору зерна від стихійного природного лиха, а добре заплановане і організоване керівництвом держави. Тому голод охопив всю територію України одноразово і привів до голодомору. Державні закупівлі зерна у порівнянні з попередніми роками збільшилися у 5-6 разів: зерно забирали за безцінь, у колгоспах не залишали нічого людям, ні худобі – не залишали насіння навіть для засіву полів під майбутній врожай. За свідченнями місцевих очевидців, врожаї були хороші, але все це вивозилося до Херсона. “Своя” місцева влада працювала добре. Ходили по хатах і забирали не тільки зерно, а й різне майнове збіжжя. За невиконання і відмову виконання хлібоздачі державі звільнялися голови колгоспів, які звинувачувалися у співпраці з кулаками і пияцтву.
Державна політика на селі
На початку 30-х років відбулася кампанія розкуркулення і колективізації. Офіційна статистика по Херсонській області на березень 1930 р. дає дані про 4476 розкуркулених господарств і до 1932 р. куркульство як клас було взагалі ліквідовано. В ході примусової колективізації й “розкуркулення” українське село позбавлялося справжніх господарів. План по хлібозаготівлях на 1932 р. був підвищений на 44 % порівняно з 1931 р. В результаті його виконання влада прирекла людей на голод. А в цей час біля причалу Херсонського елеватора швартувалися іноземні пароплави, щоб під зав’язку завантажитися українською пшеницею. У постанові бюро Цюрупинського райкому КП(б)У від 23 травня 1932 року відзначалися “нездорові настрої щодо неможливості виконання планів сівби, що мотивують ослаблення тяглової сили та відсутністю хліба”. У документі вірогідно мова йде про фізичне ослаблення селянина-колгоспника. Досліджуючи довідки про виконання весняної і осінньої сівби по колгоспному сектору за 1932 рік, ми бачимо виконання планів сівби по Цюрупинському району на 100%, лише відставання по індивідуальному сектору, виконано сівбу на 60-80% (додаток Ж). По заготівлях м’яса, молока, картоплі, масла спостерігається поквартальне невиконання планів. З центру і районного комітету продовжували надходити директиви про посилення тиску на колгоспи, на виконання планів хлібозаготівель будь-якою ціною. В обласному архіві зберігається слідча справа Державного Політичного Управління за якою Охременка Дмитра Васильовича, звинувачено у антирадянській агітації направленій проти впроваджуваних партією і радянською владою заходів на селі за ст.54-10 УК УСРР, а також у виступах проти виконання плану хлібозаготівель. Під час слідства було встановлено, що Охременко Д.В. у своїх розмовах з селянами с. В-Копані говорив що: “радянська влада не жаліє людей і забирає останнє, тому народ змушений голодувати, проте так тривати не може й радянська влада буде скинута” (додаток В); “радянська влада грабить хліб, гроші, щоб відкупитися від іноземних держав, але там знають як тут народ мучається”. Сам звинувачений засвідчував, що розмови такі вів, бо був ображений на радянську владу за конфіскацію батьківської землі та майна. Після арешту і слідства Охременко Д.В. був засуджений в концтабір на три роки ув’язнення (додаток Г). Цікавими документами, в яких відзначається процес виконання державних хлібозаготівель у Цюрупинському районі є звернення райкому партії до комітетів незаможних селян. У своїх зверненнях районний комітет пропонував спрямувати всю роботу на підготовку до засіву та збирання врожаю. Виділяти спеціальні ударні бригади та їх роботу направляти на основі соціалістичного змагання та передового ударництва. Влаштовувати у колгоспах самоперевірку колгоспного майна, а передовим колгоспам ще й масову перевірку відсталих колгоспів. Невідкладним бойовим завданням ставилося повне і негайне виконання державних планів хлібозаготівель, організацію громадських буксирів на нещадну боротьбу проти куркульства. До цієї участі закликалися всі члени колгоспів, радгоспів та одноосібники. Відданість партії та уряду визначалася роботою по виконанню завдань хлібозаготівель. Серед колгоспників та одноосібників проводилася робота по збору коштів, повного охоплення позикою та щомісячного виконання їх (додаток Б). На честь державних заходів та свят, оголошувалося дострокове виконання планів по здачі продовольства (додаток А). Одним із методів інтенсифікації праці селянина-колгоспника було нагородження за перевиконання норм “Сталінською путівкою боротьби за високий врожай” (додаток Д). Люди складали анекдоти, вірші, пісні про державну політику на селі, про будівництво комунізму, де висловлювали своє негативне ставлення. За що влада за складання і розповсюдження такої народної творчості, засуджувала людей в концтабори на різні строки (додаток Е). Вказувати на причину – голод - під час реєстрації смерті не дозволялося у свідоцтвах фіксувалися вигадані хвороби. Проте одинокі документи все ж засвідчують смерть людини через виснаження та від голоду (додаток Є).
Висновки
Ні труни, ні хрестів, І ні тризни! Прямо в яму. Навіки-віків! Чорна сповідь моєї Вітчизни. І її затамований гнів.
Ми сучасне покоління глибоко усвідомлюємо, що після надання офіційної, політико-правової державної оцінки трагічній сторінці нашої України, якою був голодомор 1932-1933 років, гідного щорічного вшанування його незліченних жертв, доведення фактів цього голодомору як геноциду українського народу до вітчизняної і світової громадськості – лише після цього ми можемо називатися повноцінною цивілізованою нацією. Верховна Рада, яка прийняла Закон України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”, певною мірою виконала державний патріотичний обов’язок перед вшанування пам’яті мільйонів людей. Жахливий, жорстокий і несправедливий 1933 рік минув. Але минуле ніколи не проходить безслідно, воно залишається з нами. Нагальним завданням істориків, краєзнавців є дослідження проблеми голодоморів 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років на місцевому рівні. Необхідно виявляти й вивчати місцеві архіви, записувати спогади, свідчення людей, які пережили й були свідками цих голодоморів. Складати списки жертв голодоморів та виявляти наявність поховань. На цій основі створювати історію рідного краю. Головна мета нашої роботи – вшанування пам’яті жертв політичних репресій та голодоморів.
Список використаних джерел Архівні матеріали
1. Ф. Р. – 720, оп.1, спр.154. Полугодовые отчеты о деятельности Цюрупинского районного КНС. 2. Ф. Р. – 720, оп.1, спр.153. Переписка с Цюрупинским Райисполкомом о проведении хлебозаготовок. 3. Ф. Р. – 720, оп.1, спр. 148. Протоколы заседаний секретариата и президиума ВУЦКНС. 4. Ф. Р. – 971, оп.1, спр.2. Ведомости управления “Заготзерно”. 5. Ф. П. – 137, оп.1, спр.3. Цюрупинский райком КПУ. 6. Ф. П. – 137, оп.6, спр.18. Личные дела коммунистов, прошедших чистку партии 7. Р. - 4033, оп.1, спр.597. Архівно-слідча справа Управління СБУ по Херсонській області.
Література
1. Без права вибору // Вісник Олешшя. – 2000. – 19 лип. 2. Пережив три голодовки// Вісник Олешшя. – 2005. – 26 листоп. 3. З історії голодомору на Херсонщині// Вісник Олешшя. – 2002. – 18 груд. 4. Голод у спогадах свідків// Вісник Олешшя. – 2004. – 27 листоп. 5. Голод 30-х років// Ленін. прапор. – 1989. – квіт. 6. Жахлива трагедія// Наддніпр. правда. – 2003. – 10 груд.
Відомості Херсонського кущового управління “Заготзерно” Липень-жовтень 1932 р.
Выполнение плана хлебозаготовок по пунктам Херсонского Кустового Управления Заготзерно на 10.Х.1932. (в тоннах)
Пункты
На какое число
План
Выполнение
% выполнения
Гопры
6/х
18117
8501
46,9 %
Скадовск
6/х
29713
20654
69,5 %
Херсон
7/х
21753
10269
47,2 %
Цюрупинск
7/х
2840
657
23,1 %
Ф. Р. - 971, оп.1, спр.2, арк.78,79.
До всіх С.К.Н.С. Радіобюлетень № 494 від 2/ІІ-32 р.
Комнезамам Лютий оголошено за ударний місяць заключення хлібозаготівель. Організуйте зустрічні плани, надсилайте буксирні бригади з передових сил до відсталих. Мобілізуйте комнезами, колгоспників на дострокове виконання хлібозаготівель. Організуйте чергові валки на честь 17-ї Партконференції. 4 лютого оголошено днем техніки. Проведіть доповіді за опанування техніки, розгорніть гуртки вивчення техніки, включайтесь до агротехестафети. Заст. Голови ЦКНС / Фесенко /
З оригіналом згідно: Голова КНС / Єременко /
Ф. Р. - 720, оп.1, спр.153, арк.6
До всіх СКНС
Вчасне готування й успішне проведення весняної сівби цього року ставлять винятково великі вимоги перед усією радянською суспільністю і передусім перед КНС. СКНС недооцінюють величезного значення цієї роботи. Зокрема мало приділяється уваги збиранню насіннєвих, страхових і фуражних фондів. За умов, коли сівбу треба провести у максимально короткі строки і повнотою виконати агротехнічні заходи, що мають забезпечити збільшення врожаю. Отже, РайКНС пропонує: всю увагу зосередити на підготуванні до весняної с.г. компанії, зокрема на збиранні і готуванні насіння, а саме: 1. Негайно розгорнути масово-політичну й практично-оперативну роботу, спрямовану на посилення збирання і готування до засіву насіння ярих культур. Виділити спеціальні ударні бригади по збиранню насіннєвих, страхових і фуражних фондів, та очищенню й протруєнню засівматеріялу, організовуючи їх роботу на основі соціалістичного змагання та ударництва. Провести рішучу боротьбу з куркульською суттю балачок про те, що насіння немає, даючи нещадну відсіч утриманським настроям, викриваючи конкретних винуватців розбазарювання насіннєвих фондів. 2. У колгоспах засобом громадського контролю н/н груп і колгоспного активу організувати самоперевірку колгоспних фондів, у тому числі і переважування зерна, а також масову перевірку передовими колгоспами відсталих спрямовуючи це на повне зібрання ними насіння. 3. Організувати роботу так, щоб все зібране насіння було негайно перечищено і визначене за планом протруєно. Одноразово з мобілізацією насіння треба рішуче боротися за збирання страхових і фуражних фондів.
Голова РайКНС 31/ІІІ-1932
Ф. Р. - 720, оп.1, спр.153, арк.19
До всіх СКНС
Невідкладним бойовим нині завданням є цілковите й негайне виконання плану хлібозаготівель. Сотні районів вже давно успішно впоралися з цим завданням. Організацією широкої масової роботи, громадських буксирів вони вчасно змобілізували колгоспні і незаможницько-середняцькі маси на нещадну боротьбу проти куркуля, за хліб, забезпечили в цьому провідну роль бідноти і КНС. Усім СКНС треба перейняти досвід боротьби цих передових районів особливо-ж, щодо посилення політичної роботи на кутках, організації соцзмагання, перекликів і громадського буксиру поміж п’ятихатками і десятихатками. Готуючись до наступних партійних конференцій, треба за проводом керівних організацій це вище піднести і організувати активність колгоспних і незаможницько-середняцьких мас на боротьбу за хліб, проти куркуля і опортуністів, домогтися обов’язкового виконання плану хлібозаготівель, мобілізації коштів та успішного готування до весняної сівби, щоб рапортувати партконференціям про нові успіхи й досягнення в будівництві соціалізму в СРСР.
РКНС пропонує:
1. Усім СКНС і н/н групам негайно обговорити стан виконання плану хлібозаготівель, мобілізації коштів і готування до весняної засівкомпанії по кожному селу і колгоспу та накреслити конкретні заходи, реалізація яких забезпечила-б рішучий злам у цій роботі. 2. Змобілізувати всі КНС і н/н групи на боротьбу за негайне виконання плану хлібозаготівель з кількісних і якісних показників кожним колгоспом, радгоспом і одноосібником-контрактантом. Перд кожним незаможником треба руба поставити питання про найактивнішу участь його у боротьбі за хліб, та домогтися, щоб поза цією роботою не було жодного члена КНС, чи н/н групи. Про належність до Червонопрапорної організації КНС, відданість партії й уряду віднині потрібно вимірювати практичною роботою кожного незаможника, щодо цілковитого виконання завдань хлібозаготівель. 3. Виділити бригади незаможників на прискорення збору коштів, домогтися повного охоплення позикою колгоспників і одноосібників і точного виконання щомісячних завдань з мобілізації коштів, пов’язуючи це з широкою популяризацією наступного першого тиражу 3-го вирішального року. 4. Включити всі КНС і н/н групи до рейду в справі перевірки готування до весняної засівкомпанії виділивши до бригад кращих незаможників і незаможниць, поставивши основним завданням перевірки усунення припущених помилок і організацію масового, безперебійного готування до сівби під час рейду звернути особливу увагу на хід складання виробничо-фінансових планів колгоспів, очищення, забезпеченість запроектованих планів засівматеріалом, ремонт с.г. машин і знарядь, якість ремонту, ліквідацію знеосібки і поліпшення догляду та годівлі робочих коней, виконання вказівки тов. Сталіна в роботі колгоспів щодо ліквідації зрівнялівки знеособленої , доведення виробничих завдань до бригад і кожного колгоспника, готування кадрів та розгортання соцзмагання й ударництва на виробництві колгоспів.
Усю перевірку підпорядкувати залученню широких мас колгоспників до практичного здійснення заходів організаційно-господарського зміцнення колгоспів, підготування до весняної сівби, з тим, щоб забезпечити успішну реалізацію с.г. виробничого плану 1932 року, особливо щодо підвищення врожайності.
Голова РайКНС / Єременко / № 099. 4/ІІ-1932
Ф. Р. – 720, оп.1, спр.153, арк.4
Характеристика Цюрупинского района
І. Численность и состав п/организации на 1/ІV-1933 г.
1. Общее количество коммунистов – 417. в том числе: членов партии – 239. кандидатов – 178. женщин – 83. состоит в ЛКСМ – 70.
