Вітаємо Вас, Гість!
Четвер, 20.02.2020, 23:50
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

Звідки Ви?
Всього відповідей: 86

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Архів записів

Календар

«  Червень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Життя "Просвіти"

Головна » 2010 » Червень » 2 » Чому мене ображають?
17:00
Чому мене ображають?
ЧОМУ МЕНЕ ОБРАЖАЮТЬ?

Відкритий лист
до представників місцевого самоврядування
та всього «рускоговорящего» населення Запорізького краю.

Обніміться брати мої,
молю вас, благаю
Т.Шевченко.

Сьогодні 196-річниця від Дня народження Пророка, Великого сина української нації Тараса Григоровича Шевченка.
З ранку був біля пам’ятника Тарасу Григоровичу. Присутніх було декілька десятків. Було холодно. Вітер. На землі лежав сніг. В зв’язку з подіями в Україні у присутніх був пригнічений настрій, у повітрі вітала невизначеність та тривога щодо майбутнього Держави та української мови.
Після мітингу поїхав до одного з керівників підприємства. Отримав образу через те, що пан «директор» нетактовно відгукнувся про деяких державних та громадських діячів минулого, пройшовся недобре по В.А.Ющенку. Вів себе збуджено, спитав мене: «Чи буду я стріляти в руських, якщо почнеться війна?". І наостанок сказав, що він все ж таки любить Т.Г.Шевченка і має «Кобзар» у себе вдома.
Вечір. Концертний зал «Глінки». Зал напівпорожній. Пригадав минулий рік - «яблуку не було де впасти»". Концерт прекрасний, але настрій за підсумками дня зовсім зіпсований. Прийшов до дому, взявся писати, хотілося виговоритися, викласти на папір думки, які накопичилися за день.

Я доведений до відчаю.

Чому мене ображають?

Чому навколо, всюди знаходяться люди, яким байдужа Україна? Чому вони заклопотані переважно тільки шматком ковбаси? Чому не чую навколо рідну мову? Чому мені гірко? Чому хочеться вчепитися у передсмертній хватці комусь у горло?

Чому мене ображають?

Чому з мене роблять дебіла тим, що заперечують існування всіх моїх національних символів? Чому Українська Україна в очах «русскоговорящего большинства» це погано? Чому за те, що я ціную своїх героїв, мене принижують осудом? Чому на моїй рідній землі до мене стільки ненависті з боку національної меншини і «русскоговорящих» тільки за те, що я вважаю Івана Мазепу, Симона Петлюру, Юрія Шухевича, В’ячеслава Чорновола - своїми героями? Чому ті, хто знаходиться поруч мене, ненавидять українську мову настільки, що за двадцять років не спромоглися її вивчити, бодай на побутовому рівні?

Чому органи місцевого самоврядування мого Запорізького, козацького краю, поголовно вживають на роботі і в побуті російську мову, і приймають програму розвитку мови сусідньої країни та виділяють на це близька півтора мільйонна гривень на рік? У той же час українська державна мова ледь животіє і не отримує належного фінансування для свого розвитку. Чи, можливо, продовжується окупаційний геноцид проти мого народу?

Чому в концертному залі «Глінки» на урочистому концерті, приуроченому до 196-річниці від Дня народження Великого сина української нації Тараса Григоровича Шевченка, не було жодного представника влади? Чому зал був напівпорожнім?

Чому на дев’ятнадцятому році незалежності Президент моєї країни говорить мовою сусідньої держави? Чому офіційно заявляє про те, що він знищить державну українську мову?

Як так сталося?

Адже українська в загоні, і лише державний статус придає ілюзорності тому, що мова захищена. Адже захист мови Конституцією - це є останній бастіон її захисту. І якщо з’явиться статус другої державної, українська буде беззахисною, як малолітня дитина.

Кажуть, так склалося історично.

Яка брехня!

Адже в українців силою століттями вибивали разом з мозками будь-які залишки мовної ідентичності.

Сьогодні День народження Тараса Григоровича Шевченка. Сьогодні деякі «русскоговорящие» хизуються тим, що вони люблять та поважають Т.Шевченка. Де в кого навіть «Кобзар» присутній удома. А чи відкривали вони коли-небудь цю книгу, для українця святішу за Біблію? Чи читали заклики Великого Кобзаря до дружби братерської? Чи читали поради Т.Шевченка Ляхам, Жидам і Москалям? Як їм потрібно жити в Україні, щоб бути поважними, всіма шанованими людьми.
Чи читали Ляхи, Жиди та Москалі перестороги Т.Шевченка про те, де вони опиняться, якщо будуть знущатися над українським народом? Шевченко писав: «Опиняться всі до одного у Дніпрі, і понесе Дніпро їхню кров далеко аж у чорнеє море і ніхто не допоможе».

Чому «рускоговорящие» продовжують мене ображати, продовжують знущатися наді мною?

Чому блюзнірствують з мене та з моєї української нації?

Чому заганяють мене в резервацію?

Чи, може, вони перевіряють мою терплячість?

Загнавши українців у глухий кут, вони ризикують отримати у відповідь народний гнів, який знесе все на своєму шляху. «Югославія» покажеться квіткою. А згадайте, що робили чеченці, коли з ними перестали рахуватися, а замість діалогу влаштували їхнє тотальне знищення. Загнана у безвихідь Чечня влаштувала не один «Норд-Ост».

Тому «не треба дразнити гусей», шановні «русскоговорящие», побійтесь Бога. Поводьтеся чемно на нашій благодатній землі. Якщо випала Вам доля жити в Україні, то шануйте її звичаї, мову, культуру, духовність.

Спілкуйтеся своєю рідною мовою, ніхто не забороняє. Вивчайте та переходьте також, поки не пізно, на державну українську мову спілкування, замість того, щоб ганьбити все українське та ще й блюзнірствувати при цьому.

Не треба мене ображати.

Адже я чемна та добра людина.

До речі, мати у мене руська за національністю, і я знаю російську не гірше за українську. Звісно при потребі спілкуюся нею, обов’язково тоді, коли перебуваю у сусідній Росії, з поваги та для кращого розуміння один одного. То й беріть з мене приклад чемності, а то часто приходиться чути в Запоріжжі: «Говорите по-руськи, я Вас не понимаю».

Не випробуйте мого терпіння.

Обнімаю всіх Вас. Хай Вам щастить. Повертайтеся до витоків, в Україну, до дому.

Любіть Україну або ідіть геть.

З повагою,
О.В.Ткаченко,
Голова ЗОО ВУТ «Просвіта»
Категорія: Інше | Переглядів: 3024 | Додав: DivaDii | Теги: відкритий лист, мова | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 44« 1 2 3 4
0
37 DivaDii  
Пане Не дивно!
А Ви - точно відпочивайте!

Йдіть собі... Подалі.

Пане Дивно! Ну Ви ж бачите, що серед Ваших однодумців є абсолютно неадекватні особи.

Пане Чубе!
Не звертайте уваги на образи неадекватного Нєдивна.
І не відповідайте у такому ж стилі.
Я його забанила.

Я повністю розумію Ваше обурення.
Тримайтеся!


0
38 DivaDii  
Панове!
Я Вас запевняю:
срачу на нашому Порталі - не буде!
Не вмієте спокійно спілкуватися - знайдіть інше місце для поливання брудом.

0
39 Чуб  
Шановній пані дякю за його бан. Та Ви б ще витерли його допис датований 11 червням 22:53.
А то якось не чесно - мій йому витерли, а його соплі на порталі залишено, цього "Челавєка Маральна Обіженава" (Хоча маю надію, що це мурло його прочитати встигло).

До речі правильно писати:
срач(що?хто?)
срачу(кого? чого?) небуде.

Повіністю підтримую навіть мої бани - та мій бан вважаю достойною відповіддю тим 95% московським шовіністам що ніяк не заспокоюються коли чують руську (тепер її називають українською) мову.

Ви є великим винятком з правила і моєї думки щодо російськомовних громадян нашої країни.
Успіхів!


0
40 DivaDii  
Пане Чубе!
Дякую за виправлення (зрозумійте мене правильно - я ж таки російськомовна, і саме у таких випадках - відмінках а/у трапляються помилки) та за розуміння.
Я Вас не банила, тільки трошки підчистила "найсильніші" вирази.

Я Вас запевняю.
Таких, як я, - дуже багато російськомовних.

Вся моя сім'я - практично повністю російськомовна. Але з повагою ставляться до української мови та культури. Від найменших (від 20 - беру "розумний, свідомий" вік, коли вже є хоч якась своя думка - до найстарших - за 70).

Мій брат - українською не може два речення зв'язати.
Але він (гуманітарно-технічна освіта - вчитель праці та креслення) вважає, що в Україні повинна бути одна державна мова. І звісно, що НЕ російська. Бо йому (після навчання у російськомовному інституті радянських часів) довелося їхати у село та викладати працю, фізику тощо - зрозуміло, що українською! Тому...
Його дружина - руська, народилася та у дитинстві жила в Абхазії. Вчилася на художника у Пітері. Потім працювала у Латвії. А потім - приїхала працювати у Херсон.
Так вона (російськомовна руська) вважає, що темпи українізації в Україні - занадто повільні, недостатні. Хоча знову ж таки - українську зараз вже розуміє, але розмовляти майже не може. Але вона бачила, як ці процеси йшли у Латвії!

Справа не так у тому, якою мовою спілкується доросла людина (це у нас, на Півдні), як у тому, як вона ставиться до української мови, культури та історії - чи з повагою, чи із зневагою.

У мене було кілька випадків, коли я протягом 15-хвилинної розмови (російською, звичайно) переконувала різних людей у тому, що в Україні повинна бути лише одна державна мова - українська.
Один з них (підприємець) в результаті трьох моїх аргументів висловився дуже чітко, по-діловому:
- Понял. Согласен. Где подписать? biggrin


0
41 Дивно  
"Я вдячна, що Ви хочете пропагувати діяльність херсонської Просвіти на найвищому рівні.
Може, таки звернуть увагу на наші потреби.
Таким чином - Ви сприятимете розвитку української справи, культури, Держави."

Всегда рад помочь заблудшим овцам. Ждите "финансирования":))

"Пане Чубе!
Дякую за виправлення (зрозумійте мене правильно - я ж таки російськомовна, і саме у таких випадках - відмінках а/у трапляються помилки) та за розуміння"

Вы еще извинитесь перед "паном" за то, что живете на его земле, дишите его воздухом и вообще, потомок оккупантов. Паны это любят. А то до 39 года им во Львове по тротуарам запрещено было ходить. Только по дороге, как скотине. Вот генетическое холуйство и компенсируется сплошным "паньством":)

"У мене було кілька випадків, коли я протягом 15-хвилинної розмови (російською, звичайно) переконувала різних людей у тому, що в Україні повинна бути лише одна державна мова - українська"

Вот-вот, хотелось бы наконец то хоть какие-то аргументы услышать;)


0
*  42 DivaDii  
Ну все.
Якщо треба ЩЕ аргументи - то переїжджаємо на форум.
Бо по-перше, там набагато зручніше обговорювати - більше усіляких можливостей.

А по-друге, там будуть вже МОЇ аргументи. Тобто вони не стосуються цього Відкритого листа.

Щоправда, щоб там спілкуватися, Вам, панове Дивно та Чуб, таки доведеться зареєструватися.
Не бійтеся - це не боляче. smile

Таким чином - тут я відповідати більше не буду.
Вважаю, що можу скористатися своїми привілеями адміністратора. smile


0
*  43 Дивно  
"А по-друге, там будуть вже МОЇ аргументи. Тобто вони не стосуються цього Відкритого листа. "

Правильно! Фтопку стенания. На обиженных воду возят:)))))


1
*  44 Оксана  
Автору відкритого листа. Беріть приклад з прибалтів, там навпаки:звертаєшся із запитанням російською - не відповідають, або навмисно набрешуть, але якщо скажеш, що з України - відразу відчуєш себе гостем.

1-10 11-20 21-30 31-38
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]