Вітаємо Вас, Гість!
Четвер, 14.12.2017, 22:59
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

ДІЯЛЬНІСТЬ "ПРОСВІТИ" [5]
НОВИНИ ВИДАВНИЦТВА [18]
Що відбувається у херсонській філії видавництва "Просвіта". Анонси нових книжок.
ОНОВЛЕННЯ ПОРТАЛУ [7]
КОНКУРСИ, ФЕСТИВАЛІ... [22]
Увага! Важлива інформація для творчих людей.
ІНШІ НОВИНИ [8]

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

Чи потрібний на порталі розділ "Вільна публікація"?
Всього відповідей: 15

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Архів записів

Календар

«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Вишиванка. Число 3. -6

1 << 2 << 3 << 4 << 5 << Читати спочатку

У ВІНОК СЛАВИ:
ДО 100-РІЧЧЯ СТЕПАНА БАНДЕРИ

Життя — синонім боротьби


За ініціативи Херсонського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, управління з питань внутрішньої політики обласної державної адміністрації, Херсонського обласного осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молода Просвіта», Херсонської обласної організації Національної Спілки письменників України та Херсонської міської благодійної організації «Таврійська фундація (Осередок вивчення української діаспори)» відбувся перший тур Літературного конкурсу на кращий патріотичний твір, присвячений сторіччю Степана Бандери. Юні поети, публіцисти та прозаїки Херсонської області продемонстрували, що попри шалений спротив антиукраїнських сил історична пам’ять жива. Понад три десятка молодих літераторів та публіцистів Херсонщини подали на конкурс свої твори на задану тему. І компетентне журі виявило переможців. В номінації «Публіцистика» найвищу сходинку виборола праця Анни Поліганової, яка навчається у 10 класі Первомайської загальноосвітньої школи Верхньорогачицького району. Друге місце розділили цьогорічні випускники Максим Атажанов (Новодмитрівська ЗОШ Іванівського району) та Зорян Синишин (Преображенська ЗОШ Чаплинського району). Третє місце посіло троє старшокласників, а саме: Оксана Малова (Скадовська ЗОШ №3), Галина Перекитна (Новонаталівська ЗОШ Чаплинського району) та Ірина Матвєєва (Михайлівська ЗОШ Нововоронцовського району). В творах юних публіцистів простежується головна думка: Степан Бандера — борець за українську державність. Роздуми про найтрагічніший етап української історії переплітаються із незаангажованим знайомством зі Степаном Бандерою, для якого, за визначенням Зоряна Синишина, життя — синонім боротьби.
У номінації «Поезія» виявлено не лише кращі зразки римованої публіцистики, а і справжні поетичні знахідки. Родзинкою патріотичної лірики Конкурсу визнано вірш «Зі словом Бандери» випускниці Каховської ЗОШ №6 Олени Богачук, обдарованість якої неодноразово була помічена і на Всеукраїнському конкурсі дитячої поезії «Джерельце» імені Йосипа Курлати (м. Сіверськодонецьк), і на Всеукраїнському фестивалі «Джерело талантів» (м. Донецьк), і на Щорічному відкритому конкурсі молодих літераторів «Покоління — ХХІ» (м.Херсон). Тож її твір і посів найвищу сходинку Конкурсу патріотичних творів. Друге місце розділили між собою дев’ятикласниця Григорівської ЗОШ Чаплинського району Таміла Васібаєва та десятикласниця Строганівської ЗОШ Чаплинського району Ліна Гриценко. Почесне третє місце посіли старшокласники Альона Воронюк (Отрадівська ЗОШ Новотроїцького району), Руслан Бондаренко (Михайлівська ЗОШ Новотроїцького району) та Віктор Чернявський (Новосеменівська ЗОШ Іванівського району). Церемонія нагородження відбулася в приміщенні обласної державної адміністрації в день відбуття переможців у призову туристичну подорож на західноукраїнські землі з урочистим відвіданням меморіального комплексу, присвяченого ідеологові українського націоналізму, найвідомішому ватажку ОУН Степанові Бандері.
Олег Олексюк,
голова Херсонського обласного об’єднання
ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

Олена Богачук


Випускниця Каховської ЗОШ №6,
Лауреат І премії обласного конкурсу патріотичних творів

Зі словом Бандери


Українець, єврей, мадяр, а чи лях
В годину лиху за покликом долі
Під стягом землі, під прапором волі
Зібрались до купи на визвольний шлях.

І кожний, хто міг в руках зброю тримать,
Вступив до УПА на захист Вкраїни…
За мову родинну, за кетяг калини
Зі словом Бандери – на ворогів рать.

Хоча й не судилось перемогу здобути,
Та не колінкують вояки УПА!
Щоб чобіт ворожий у дім не ступав
Зі словом Бандери здолаймо редути!!!

Таміла Васібаєва


Учениця 9 класу Григорівської ЗОШ Чаплинського району,
Лауреат ІІ премії обласного конкурсу патріотичних творів

Заради України


Галичина – казковий край,
Природа в ньому – справжній рай.
Степан Бандера в тім краю
Розпочинав судьбу свою.

Його дитинство – це війна,
Несла лиш біль усім вона…
Через село ішли фронти,
Руйнуючи сільські хати.

Степан задумав ще тоді
Звільнити край свій від біди.
Державу збудувати знову
І відродити рідну мову.

Арешти, тюрми і знущання –
За що терпів він покарання?
За любов до Батьківщини —
Своєї неньки України!

Мюнхен, Відень, Інсбрук…
Жене неправди крук
Все далі з України,
Та не згинав він спини,

Не став до смерті на коліна,
Тож пам’ятай його, Вкраїно!
Боровся він за свій народ.
Степан Бандера – патріот!

Ліна Гриценко


Учениця 10 класу Строганівської ЗОШ Чаплинського району
Лауреат ІІ премії обласного конкурсу патріотичних творів

Світлій памяті Степана Бандери


Чорний шматок хліба на столі лежить,
Біля нього тихо свічечка горить.
Вже закриті очі, вже німі уста –
Вмер Степан Бандера. Вщух політ листа.

В Мюнхені далекому, на чужій землі,
Не на Україні смолоскип зотлів.
Не під гул гармати, не під славну січ –
Поховали просто з життя в потойбіч.

А чи пригадав хто, ким був і чим жив?!
За що він боровся і за чим тужив?
Чому мав покинути ріднії краї
І чому не бачив рідної сім’ї?!

Може і згадати, та все це дарма,
Вже п’ятдесят років, як його нема.
Українська зірка згасла на зорі,
Не діждавшись волі в рідній стороні,

За яку щоденно до останніх сил
З тугою у серці Господа молив.
І яку без міри віддано любив,
І якою дихав, і якою жив.

Та підступна доля зрадила його
І Москва убила ворога свого.
Душу розірвала на дрібні шматки,
Щоб роти заткнути всім борцям палким.

Альона Воронюк


Учениця 9 класу Отрадівської ЗОШ Новотроїцького району,
Лауреат ІІІ премії обласного конкурсу патріотичних творів

Степан Бандера


Степан Бандера – патріот,
Людина, що свій край любила,
Понад усе цінив народ
І землю, що його зростила.

Він народився в Україні
У звичайнісінькій родині.
Жадав свободи і добра,
Вогнем горів, що не згора.

Були в Бандери однодумці –
Повстанців армія завзята,
Що не зламала орда німців,
Та не було вкраїнцям свята.

Зазнала нищення УПА,
У Мюнхені Бандеру вбито.
Топтав Вкраїну окупант…
Лиш на свободі родить жито.

Степане, пам’ятник тобі –
Це те життя, що ми будуєм.
Здобуто щастя в боротьбі!
Ця боротьба наш дух гартує.


РЕЦЕНЗІЇ

Книга, яка виправдовує очікування читачів


Велика радість іде до осель вибагливих читачів Смаглявої Таврії. Адже і маленькі шанувальники віршованої поезії, і вимогливі дідусі та бабусі, педагоги та вихователі отримали ту книжку, на яку так довго чекали. Збірка віршів для малят Володимира Середи «В гостях у дідуся і бабусі» — це перш за все навчально-виховне видання з оригінальними ненав’язливими поетичними сюжетами, які підказало авторові саме життя. Слід зазначити, що дане видання автор присвятив 300-річчю рідного міста Гола Пристань.
Семантика поезії відповідає вимогам часу. В творах домінує ідея виховання чемного, працьовитого, щиросердного патріота соборної України, громадянина, який про майбутнє власної держави. Так, твори «Лікар», «Фермер», «Шахіст», «Херсонські кавуни», «Моряк» виконують ознайомчо-виховну функцію, що нині вкрай потрібна в роботі вихователів та викладачів дошкільних та шкільних закладів європейської країни.
Оригінальні, дотепні віршовані замальовки «Поздравлик», «Онука», «Відлуння», «Доля хмаринки», «Осінній вітер» та вірш-стовп «В гостях у дідуся» виправдовують очікування читача: у новій книжці Володимира Середи можна знайти незашмуляні нові поетичні образи з новими авторськими знахідками щодо розкриття тем.
Родзинками книги є загадки та акровірші, за якими завжди ганяються вимогливі мами та бабусі, що дбають про розвиток власного малюка.
Є надія, що дана книга займе гідне місце у дитячій літературі України.
Тож радійте! Книга, що видрукувана п’ятитисячним тиражем у Херсонській філії Видавничого центру «Просвіта», вже мандрує крамницями України до сердець шанувальників рідної мови.
Олег Олексюк

Серед хвиль літературного моря


У нелегкий для української економіки час вихід кожної нової книги в області сміливо можна назвати подією. А довгоочікувану появу літературознавчого довідника херсонського письменника, члена НСПУ Миколи Каляки “Літературна лоція Херсонщини” – подією подвійної ваги. Адже це не просто чергова художня книга автора, а науковий літературно-краєзнавчий регіональний довідник, плід багаторічної праці письменника.
У двох томах літературного довідника, виданого ВЦ “Просвіта”, зібрані короткі бібліографічні дані практично про всіх світових письменників, які так чи інакше пов’язані з нашим степовим краєм починаючи з XVII століття й до наших днів.
У поданих інформаційних статтях вказані повні прізвища письменників, коротка біографія, перелік основних книг та роки їх виходу, а головне – як митці художнього слова пов’язані з Херсонщиною та що про наш край говорили. Широка панорама фотографій та малюнків, уміщених до книги, сприяють кращому розумінню матеріалу.
Коло читачів довідника – найрізноманітніше. Він стане в пригоді всім, хто хоче глибше познайомитись із неповторною історією літературної акваторії рідного краю, провідними прозаїками, поетами, публіцистами, драматургами. “Літературна лоція Херсонщини” добре прислужиться вчителям-словесникам при підготовці уроків з літератури, а особливо з дисципліни “Література рідного краю”, бібліотечним працівникам, краєзнавцям, студентам.
Перші презентації книги вже відбулись у школах та бібліотеках міста, подаровані автором до книгозбірень. Тож, єдиний у такому форматі регіональний довідник “Літературна лоція Херсонщини” вже знайшов своїх читачів і схвальні відгуки та критичні зауваження (адже істина народжується тільки у дискусії) науковців та літературних критиків.
Вадим Лубчак

Прагнення до краси і гармонії


Поети — вічні супутники свого народу і цілого людства.
Олег Олексюк — це неординарна, обдарована особистість, яка поєднує в собі чимало талантів: пише вірші, романи, повісті, оповідання, пісні, інструментальну музику, та насамперед допомагає розкривати творчість юних зірок.
Олег Васильович народився 21 квітня 1970 року в м. Цюрупинськ на Херсонщині в сім’ї робітників. Батько, Василь Миколайович Олексюк, працював газоелектрозварником на суднобудівному заводі в м. Херсоні, а мати Тетяна Петрівна Олексюк працювала мотальницею на ХБК — нині пенсіонери.
У 1977 році Олег пішов до першого класу Цюрупинської середньої школи №1. У 1987 р. закінчив з відзнакою Цюрупинську дитячу музичну школу. Протягом цього часу він брав активну участь в художній самодіяльності, керував вокальним ансамблем з 9 класу, добре співав і грав на баяні.
Після закінчення школи Олег Олексюк у 1987 році вступає до Херсонського училища культури, але в 1988 році згідно з Конституцією СРСР, був покликаний до лав Збройних Сил служить у залізничних військах. У 1990 році, після служби в армії, повертається додому і в 1991 році закінчує училище культури і за успіхи у навчанні був рекомендований на посаду директора Миколаївського сільського будинку культури Великолепетиського району.
Перші вірші Олег почав писати, ще навчаючись у третьому класі школи. Письменник має дві вищі освіти. Спочатку він закінчив Херсонський державний педагогічний університет (1999), а потім Київський Національний університет “Києво-Могилянська академія” (2007).
Олег Васильович Олексюк — автор багатьох поетичних збірок.
У книзі “Ти — Україна” митець умістив вірші про рідну землю, про любов до Батьківщини. У збірці “А у нас був Тарас” поет розповідає про цікаві смішні пригоди дітей, які іноді трапляються в житті, але ці пригоди мають іще і повчальний характер. Коли читаєш ці незвичайні історії, то зразу ж підвищується настрій, тому що пригадується і своє дитинство, і пригоди, які траплялися з кожним із нас.
Він є автором поетичних збірок: “Арія струмка”, “Радуйся”, “На добраніч”, “Усмішка”, “Прошиті жаром”, “Доки живі”, “Небесами повінчані”, “Затуманені плачем”, співаників “Переспіви пісень Кота Леопольда” та “Школо-Либідко”, прозової збірки “Казка бабусі Акації”, збірки статей “До Просвіти” та літературно-мовознавчого дослідження “Поетика творів Миколи Братана”. Олег Олексюк — головний редактор понад 100 літературно-художніх видань. Автор ідеї та головний редактор щорічників “Молода муза”, “Чиста криниця”, “Голос Батьківщини”. Не зважаючи на світову кризу, він знаходить час і кошти для того, щоб займатися пошуком талановитих дітей, допомагає розвивати творчість молодих талантів Херсонщини і друкує вірші обдарованих дітей у своїх виданнях, а також 22 числа щомісяця організовує творчі зустрічі молодих поетів біля Обласного Палацу Молоді, де юні зірки Херсонщини читають твори Тараса Григоровича Шевченка або ж власні вірші.
З 2005 року Олег Васильович працює головним редактором молодіжної газети “Молодь Херсонщини”. Засновник та перший голова Херсонського обласного осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Молода Просвіта”. З 2000 року голова Херсонського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т.Шевченка, директор Херсонської філії Видавничого центру “Просвіта”, член Національної спілки письменників України. Нагороджений медаллю “Будівничий України”.
Олег Олексюк — це поет, який надзвичайно глибоко все відчуває, людина, яка прагне до краси і гармонії — гармонії світу, гармонії людських взаємин.
Письменник, шукаючи форм зв’язку з життям, із сьогоденням, сам стає ближче до тих людей, образи яких змальовує.
Його нова книга — збірка передмов “На крилах “Просвіти”, що нещодавно побачила світ у видавничому центрі “Просвіта”, — розкриває перед нами Олега Олексюка як літературного критика, який знаходить родзинки у творчості початківців, виокремлює стильові прикмети відомих митців красного письменства і власним переднім словом до таких видань допомагає читачеві збагнути художні осяги різних авторів.
Ця збірка корисна не лише як цінний матеріал для дослідників літературного краєзнавства, або ж щоденний помічник для вчителя української мови та літератури, чи то хронограф видавничої діяльності херсонських просвітян останнього десятиліття, а й засіб виховання майбутнього покоління соборної України.
Тетяна Пустова

Шевченкіана збагатилась новою публікацією


Видавництво “Просвіта” в Херсоні збагатило шевченкіану новою публікацією статей та досліджень письменника та доцента Херсонського державного університету Івана Немченка п.н. “Шевченкова офіра”. Книга вийшла бездоганно в м’якій обкладинці на 180 сторінок друку. У ній 74 чорно-білі світлини українських письменників і їхніх творів. Вона – раритет. Вийшла накладом лише у 500 примірників.
У книжці вміщені розвідки, нариси, статті, присвячені пам’яті Тараса Шевченка; вказується на місце Кобзаря та його заповітів у долі й літературному доробку відомих і призабутих українських письменників, простежуються особливості творення образу Великого Тараса в їхньому художньому ужинку. Кожну статтю доповнює список використаної літератури, а книгу загалом – інформативні примітки про автора та його дослідження.
У своїх творах Немченко не без причини підкреслює схожість символічного значення слів “мати” і “Шевченко”. Це ж бо “наші давні обереги, що утримують наш народ над безоднею винародовлення, перевертенства та нелюдяности”. Саме тому відзначення Дня Матері та Кобзаревих днів у травні “додає нам духовної снаги, як і Різдвяне та Великоднє свято”. Письменник підкреслює також важливість 22 травня, бо “щороку кожна людина в Україні чи за її межами… вважає за необхідне запалити свічу пам’яті перед образом Кобзаря, принести квіти до його могили в Каневі чи до пам’ятника Тарасові у будь-якому куточку планети, прочитати поетові вірші, заспівати його безсмертний “Заповіт” – і відчути себе невід’ємною частиною того дивовижного творіння Божого, що зветься українським народом”.
Автор поставив перед собою доволі велике завдання – дослідити значення і розуміння Т.Г.Шевченка в житті українських письменників: донести до читача їхній творчий вклад у Шевченкіану. Йдеться про таких письменників як: О.Афанасьєв-Чужбинський, М.Старицький, О.Псьол, Дніпрова Чайка, Л.Волошка, В.Різниченко (Велентій), М.Чернявський, Є.Маланюк, О.Ольжич, О.Теліга, Ю.Липа, І.Ірлявський, Ю.Дараган, Н.Лівицька-Холодна, О.Стефанович, Г.Мазуренко, І.Багряний, Яр Славутич, А.Легіт, М.Братан, А.Кичинський, М.Каляка.
Як пише Немченко, “на шевченкознавчі обрії творчості цілої когорти т.зв. трагічних оптимістів у різні часи вказували Д.Донцов, С.Гординський, М.Рудницька, Л.Куценко, Т.Салига, Б.Червак, О.Астаф’єв, А.Дністровий, П.Іванишин та інші”.
Автор книжки простежує орієнтацію на Шевченкові заповіти чи не всіх названих вище шанувальників Кобзаря та їхню вірність національним святощам. Він з жалем стверджує, що в Херсоні досі немає ні вулиці Миколи Чернявського, – автора спогадів про місце поховання Шевченка, – ні скверу чи парку, ні школи чи бібліотеки… Письменника розстріляли в 1938 році, але й досі ніхто не знає, де поховане тіло жертви російського радянського режиму.
“Взагалі ми, українці, – писав Чернявський в 1920 році, – ліниві й недбалі щодо скарбів наших духовних. Не цінимо ми своїх видатних сучасників за життя їх і не зберігаємо пам’яти після їх смерті. Одні – через загальну свою малокультурність, інші – боючись спогадом про видатного сучасника понизити своє власне значіння…”.
Наведені думки перегукуються із ситуацією, наявною в самостійній Україні, де й досі височать пам’ятники імператорам-українофобам і їхнім московсько-більшовицьким спадкоємцям – мучителям Шевченкового краю. “Стоять ці ворожі українському світові монументи як гірке свідчення ігнорування правнуками поганими Кобзаревих заповітів – настанови того, хто жив, боровся, творив “під знаком Великого Духа”, – уточнює Немченко.
Окрім знаних і призабутих авторів з України та тих, хто збагачував шевченкіану у вільній діаспорі, Іван Немченко знайомить нас із творчістю трьох цікавих сучасних авторів з Херсонщини, які не дозволяли забути Шевченкового слова та ідей нашого національного пророка на півдні України, а саме: Миколи Братана, Анатолія Кичинського, Миколи Каляки.
Збірка “Шевченкова офіра” дуже актуальна саме тепер, коли Україна помаленьку очищується з намулу бездержавности та колоніального минулого, але ж бо з багнюки русифікації важко вийти, бо туди заштовхують українців їхні рабські навики, почуття неповноцінности, а разом з тим низька національна культура та сучасні зусилля колишніх вислужників імперії зла та п’ятої колони, яка ніяк не хоче бачити українців вільними господарями у своїй власній державі.
Микола Дупляк (США)