Вітаємо Вас, Гість!
Вівторок, 24.10.2017, 13:10
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

З якою метою Ви прийшли до нас?
Всього відповідей: 75

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Архів записів

Календар

«  Березень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Життя "Просвіти"

Головна » 2010 » Березень » 17 » Вічна пам'ять
20:13
Вічна пам'ять
Вічна пам'ять

Братан Микола Іванович народився 1 січня 1935 року у селі Семенівка Каховського району на Херсонщині в родині хліборобів. Батько - Баранов Іван Гаврилович (1914-1987) - механізатор колгоспу. Мати - Наталія Іванівна (1914-1942) - доярка колгоспу. Жінка, яка виростила Миколу Івановича - Зарубенко Клавдія Іллінічна (1917-1999). По закінченню Семенівської семирічної школи Микола Іванович здобував освіту педагога молодших класів в Бериславському педагогічному училищі (1951-1954 роки) та українського філолога в Одеському державному університеті імені І.Мечникова (1959-1964 рр).
Працюючи в Бериславській районній газеті, на обласному телебаченні, займаючись викладацькою діяльністю в Херсонському державному педагогічному університеті, продовжував писати вірші. Так із-під його пера вийшли друком більше сотні поетичних збірок, серед яких: "Смаглява Таврія" (1961), "Луни" (1964), "Веселку - людям" (1966), "Поступ" (1968), "Свято на Перекопі" (1970), "Правда хліба" (1973), "У дорозі до Вас" (1974), "Від першої особи" (1977), "Степові люди" (1979), "П’ята група крові" (1990), "Дожинок" (2005), "Семенівське шосе" (2007), "Від сонця до сонця" (2010).
Його талант був помічений не лише на теренах України, а і в далекому зарубіжжі. Про його авторитет серед майстрів красного письменства свідчить і те, що лише він понад 35 років очолював обласну організацію Національної Спілки письменників України(1971-2006). Це він 8 років виснажливо працював на посаді голови обласного об’єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка і вів за собою задля утвердження української мови в усіх галузях суспільства. Перебуваючи на відповідальних посадах, він плекав творчу молодь до повернення обличчям до родинної мови, до поглибленого вивчення самобутньої української літератури.
І в часи комуністичних відлиг, і в часи сусловського свавілля, і в часи демократичних перетворень Микола Іванович Братан залишався вірним сином неньки України.
І весь його щедрий доробок завжди був для мешканців Таврії своєрідним зарядом козацького гарту. Його твори несли наснагу молодим письменникам працювати задля майбутнього мальовничої південної сторони багатостраждальної соборної України.
Добра дещиця прозових творів, серед яких слід згадати повість "Діждались весілля" (1976), романи "Бережина" (1981), "Перепелина ніч" (1988), "Далі буде" (2006), "Голодна кров" (2007), "Танго над лиманом" (2002); глибоко філософські нариси про творчість Олеся Гончара "Сила любові" (1993) та "І краса, і держава" (2007), його понад двадцять драматичних поем, серед яких визернюються чотири, присвячені Великому Кобзареві Т.Г. Шевченку "Сердитий бог", "Лукавий сон", "Колюча нива" та "Побите серце"; драматичні поеми "Туга" (1995), "Ковила тече за обрій" (1998), "Їде батько Махно" (2000) та інші; його книги для малят "Слон на стадіоні" (1996), "Равлик на пляжі" (1999), "Каченя шукає мами" (2006), "День Святого Миколая" (2007), "Парасолька йде по місту" та "Пригоди живої природи", "Зелена черепаха" та інші. Понад 300 пісень і тисячі експромтів… Все говорить про творчий неспокій художника слова, про його наполегливу працю, яка була оцінена в письменницьких колах державною літературною премією імені Андрія Малишка та обласною літературною премією імені Миколи Куліша.
У 2001 році нагороджений найвищою нагородою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка медаллю "Будівничий України".
У 2004 році Микола Іванович Братан удостоєний високого звання Заслужений діяч мистецтв України.
Його творчий неспокій дивував і радував - сотні виступів в програмах телебачення і радіо, сотні статей, тисячі зустрічей зі школярами та студентами - його полум’яне серце запалювала інші серця, надихало на працю інших громадських діячів. Та не витримало напруги і на 76 році життя раптово зупинилося. І дружина Раїса Василівна, і сини Сергій та Віктор, і письменники України осиротіли.
Він відійшов у засвіти. Та вічно житиме пам’ять про непохитного борця з найголовнішою кризою суспільства - з кризою духовною. Ми вічно пам’ятатимемо письменника, який виплекав, виспівав у собі Україну, про сина і духовного батька Смаглявої Таврії - Миколу Івановича Братана.

О.В.Олексюк - голова Херсонського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка
В.С. Загороднюк - голова Херсонської обласної організації Національної Спілки письменників України
В.М. Мелещенко – письменник, заслужений працівник культури України
Категорія: Життя херсонської "Просвіти" | Переглядів: 1094 | Додав: DivaDii | Теги: Братан М.І. | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
Точно,тут не до коментарів!ВЕЛИКОЇ Людини не стало,але слова і діла її ЖИВІ !хіба це не найголовніше?

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]