Вітаємо Вас, Гість!
Субота, 30.11.2024, 05:18
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наш практикум [7]
Статті з практичними порадами для авторів щодо роботи з видавництвами взагалі, та нашим зокрема.

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

Чи отримали Ви корисну інформацію на нашому порталі?
Всього відповідей: 35

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Бібліотечка

Головна » Книги » Стане у пригоді » Наш практикум

Як я друкував та реалізовував свою книжку
Історія про те, як я друкував та реалізовував свою книжку фантастики в провінції - в рідних Чернівцях.
Книгу нікому не відомому автору можна видати кількома способами:
- надіслати рекомендованим листом в столичне видавництво (краще відразу в кілька) готовий чорновий екземпляр книги або рукопис, що є від самого початку гіршим варіантом. Якщо у Вас є знайомі у цьому видавництві, Вам дуже-дуже пощастило або є кому донести ваш витвір до столу відповідального літературного (ще краще - головного) редактора і він, позитивно її оцінивши, дасть зелене світло на друк.
- самому з'їздити в столицю і опрацювати вручну попередній спосіб (якщо пощастить, то навіть отримати резюме стосовно Вашого витвору, що маловірогідно через ліміт часу, притаманний працівникам видавництв.
- зуміти впевнити місцеву владу в особі начальника відділу культури в необхідності видати за міські гроші саме вашу книгу в місцевому видавництві. Цим шляхом активно користуються місцеві маститі "динозаври" - через надвелику конкуренцію николи не бачив і не чув, щоби таким шляхом хтось друкував фантастику в провінції.
- бути журналістом місцевої газети (бажано багатотиражки), друкувавшись де-небудь раніше, і, по можливості, бути на слуху у читачів. Тоді за Вас може поклопотати головний редактор (мабуть треба бути з ним в добрих стосунках). Переважна більшість чернівецьких авторів - люди, пов’язані працею в ЗМІ.
- знайти спонсора (мецената - рідка вдача для провінційного автора - початківця, проте наскільки надійній). Провінційному спонсору треба повертати взяті у нього гроші, але це дешевше, ніж брати кредит в банку.
- зацікавити місцеве видавництво в особі його власника у геніальності вашої книги. Перебуває цей спосіб на передостанньому місці через те, що письменник - початківець на кшталт "темної конячки" і фантастика для більшості провінційних видавництв це "темна конячка в кубі".
- за свої або взяті десь гроші самотужки видати книгу.
Буду щиро вдячний, якщо хтось з вас додасть ще більш екзотичні способи, але бажано не створювати клонів.
Уважно, чи мені так здається до цих пір, вивчивши ази маркетингу, я вирішив спочатку "обкатати" готову книгу на друзях-товаришах - потенційних жертвах-читачах. Зібраною критикою і побажаннями по можливості постарався скористатися не на шкоду самій книжці. Далі, окремі твори читали філологи та викладачи ВНЗ - їх побажання і виправлення також знайшли своє місце у книжці. Мої спроби на той момент отримати критичні рецензії у місцевих "гуру" від літератури ні до чого не привели - я вдячний цим людям за чесне визнання того, що вони не знають фантастики і тому не бажають виглядати в очах інших непрофесійно.
Мені безмежно пощастило знайти одного головного редактора місцевої газети, яка погодилася надрукувати двійко моїх фантастичних новел і ще одного, котрий надрукував в единому на всю область науково-літературному (літературного немає жодного) журналі моє оповідання на соціальню тематику (я - соціальний працівник по роботі з безпритульними). Встього в Чернівцях дві газети і один журнал, що несистематично друкують поезію (я, якщо дуже пощастить, то і короткі художні твори - до фантастики це не стосується ніяким чином). Саме так я намагався засвітитися в місцевих газетах до видання книги.
Окремо про використання Інтернету в якості РR-способу зацікавити читача ще невиданою книгою. Багато хто, тільки-тільки написавши твір (як правило - спочалу сирий і кострубатий), відразу ж виставляють його не просто на літературний форум, а ще й намагаються його показати всім в "Самвидаті" бібліотеки Мошкова. Це не еталон літературних смаків ні для мене, ні (думаю, что не помилюсь) і для вас, але цей інтернет - ресурс складається переважно з письменників, ніж читачив і отримати надумане (читай - критиканське) резюме на свій твір - простіше пареної ріпи. Виставивши свій витвір на літературних чи студентських форумах (можу підказати), де його прочитають потенційні читачи, і саме там можна більш реально визначитися з реакцєю на Вашу книгу. Відтак - це лише порада, на яку можна...... І головне - в піддтримку книжки бажано обовьязково створити в Інтернеті кілька власних блогів на максимально більшій кількості мов, що ви знаєте - я спромігся створити тільки на українській та російській.
Все, книга готова бути виданою і Ви урочисто несете її у вибране видавництво. Бо видавництво треба обирати по двом основним параметрам - яке з них Вам по кишені і, головне, в якому є досвідчений літературний редактор. Якщо ви вважаєте себе знавцем державної мови, то може і не треба зовсім друкуватися??? На заході України мова засмічена галліцизмами (їх не розуміють на сході України), схід України засмічений суржиком (теж мало кому подобається ще й читати на ньому). Добрий літературний редактор не безкоштовно, і бажано не зіпсувавши ваше оригінальне творіння, приведе (читай - перекладе) вашу книжку на правильну літературну українську мову. Якщо, звісно, він справжній професіонал у своїй справі. Якщо така людина вичистить написане до того як, ваша книжка потрапить на стіл коректора, то це ще краще.
Вибір формату книги, якості паперу, фактури обкладинки, малюнків і всього іншого - повністю на вашій совісті і залежить від повноти наповнення вашого гаманця. Книжка обсягом не більше 150 сторінок формату А-5 виглядає брошура брошурою, то ця ж книга в "покіт" - форматі (А-5а) буде виглядати більш солідніше і візуально значно більш презентабельно, і, що суттєво в наш стрімкий час, вона зручно розміщується в кишені.
Поки книгу надрукують за 2-3 тижні, важливо домовитися (можна і треба це зробити значно раніше) з власниками магазинів, де вона буде виставлена на продаж. А Ви як думали? Книга після видання нікому, по великому рахунку, окрім Вас, не потрібна. Одночасно, дуже доречно, випустити по кількості предполагаемых магазинів потрібну кількість плакатів размером А-1 (стандартний лист ватману). Ці імпровізовані "рекламні щити" будуть (або не будуть, якщо не домовитесь) висіти всередині книжкових магазинів. Ще я придбав пачку паперу і надрукував на простому кольоровому струйніку майже 500 аркушів - реклам формату А-4 і одночасно розвісив разом з друзями в усіх цікавих місцях міста. Тут є де розігратися ваший фантазії - це і варіанти текстів перемішані з фотографіями і банальні відривні адреси ваших блогів і "мила". Окремо про обкладинку - не чіпляє око малюнок (читай - обкладинка) хоч якимось натяком на оригінальність, то треба бути готовим, що потенційний читач може навіть не здогадатися про ваше існування. Разом з добрим товаришем - дизайнером цілий місяць витратили на те, щоби візуалізувати мій власний креатив.
Якщо у вас є знайомі журналісти, то з їх допомогою зробіть інтерв’ю з собою, рецензію на книжку в місцевій (бажано не одній) газеті, місцевому радіо та телебаченні (це майже з царини фантастики). Якщо знайомих немає, то берете свої книжки і йдете зацікавлювати ці ж ЗМІ в ручному варіанті - даруєте книжки редакторам і журналістам і пропонуєте зробити с вами інтерв’ю. У мене одне повноцінне інтерв’ю в багатиражці, одна повноцінна рецензія в місцевому молодіжному журналі і одна "отмазка" в три абзаци в місцевому газетному рупорі, що претендує на головну місцеву газету. Двічі, недільними ранками мене по п’ять хвилин пропіарили по радіо, а телебачення я такі и не зміг зацікавити. Про ефективність цього провінційного піару дещо нижче.
Не хочу прикро вражати, але книгарні зараз найчастіше відвідують заради купівлі ластику, ручок та зошитів, підручників, а не книжок. Якщо вам вдалося створити приємне враження на працівників книжкового магазину, то ваша книжка буде лежати обличчям до потенційного покупця, якщо ні, то вузенька боковина книжки на поличці на рівні черевиків буде ще довго сирітськи припадати пилом незважаючи на ваше щире незадоволення. Тому, будьте ввічливі, доброзичливі і попередливі з посередниками між книжкою і покупцем - продавцями (при нагоді поздоровте хоча б зі святами), бо саме ці люди багато у чому визначають долю вашої книжки у книгарні.
Заходячи в безлюдні книжкові магазини і спостерігаючи вкриті пилом книги мені від безвиході положення прийшла думка відродити півзабуту традицію зустрічей з потенційними читачами. На сьогодні я зміг познайомити з своєю книгою студентів і учнів 14 висших та середних навчальних закладів, а, разом з тим, і дати можливість бажаючиим купити її. На превеликий жаль, а багатьом з читачів цієї сповіді нехай це стане в науку, доводиться констатувати той факт, що окрім студентів - філологів, мало хто зміг назвати хоча б одного - двох авторів фантастики. Добре для піару приймати участь в різних мистецьких заходах, проте, до авторів фантастики у провінціі ставлення серед іншої літературної братії, як загалом у літературі ставлення до фантастики і детективного жанру. Місяць тому нас стало двоє людей, які пишуть фантастику у Чернівцях.
Хто купує тільки що видану книгу? В першу чергу – це Ваші друзі, товариши і люди, що знають Вас, далі йдуть покупці, котрих Ви зацікавили під час зустрічей і, нарешті, безіменні покупці в книгарнях - можливо, що частині з яких допомогли це зробити саме продавці.
Від чого хочу застерегти - не поспішайте відразу робити презентацію книги в книгарнях. Чому? На моїх очах популярний український письменник - автор багатьох відомих художніх творів зміг привернути до власної персони увагу не більше десятка відвідувачів книжкового магазину і це при тому, що квітчасні анонси (ще і реклама по радіо і телебаченню) сповіщали про місце зустрічі за 2 тижня наперед. Я не зміг скористатися можливістю зацікавити мережеву книжкову торгівлю - в моєму місті її ще немає. Причина проста - книгарні пов'язані прямими поставками книг безпосередньо з видавництв. А тепер саме головне - аби у вас не склалося хибного враження, я спішу повідомити вас, що моєї книги фантастичних новел "Адреналінові сутінки", першої за 600 років існування Чернівців, за рік продано всього 120 екземплярів з накладу у 500 книг. Судить самі, що я зробив чи не зробив задля просування і реализации власної книги в маси читачів. Сподіваюсь, що моє послання стане в нагоді всім бажаючим видавати фантастику.

ДОДАТОК №1 (опубліковано, як відповідь, на літфорумі http://www.litforum.net.ua/)
Окрім телефону, безперечно, також існує достатня кількість інших засобів зв'язку. Так от, окрім телефону я "виходив" на видавництва ще й за допомогою електронної пошти. Проте, результат той самий, хоча є певні відмінності. Мої запити по електронній пошті лишилися взагалі без відповіді, а по телефону найчастіше лунало: "Пробачте, я не володію інформацією про надіслану Вами книгу. Зателефонуйте по наступному номеру, зателефонуйте пізніше або... тощо". Після чого, аби скорше позбутися мене, якнайшвидше кладеться слухавка. Я дуже поважаю Ваші комменти на форумі, проте в мене склалося враження, що Ви живете в столиці і для Вас немає проблем телефонувати по міжміським тарифам або тарифам мобільних операторів. Насправді, моє поневіряння по столичним (і не тільки) видавництвам закінчилося більше року потому і наразі мені неприємно, а тому важко пригадувати всі прикрі інциденти (погодьтеся, що людина підсвідомо намагається уникати поганих спогадів та невдач). Я не з власної волі на власний ризик видав книжку, аби тільки показати (або переконати чи доказати) всім, що я використав всі наявні можливості. Не знаю скільки грошей можна було би втелющити в марні дзвінки чи поїздки, щоби таки дізнатися про непотрібність твоєї книги видавцям. Я це пройшов в місцевих видавництвах, коли твою книгу тижнями тримають "на прочитці", потім довго нахвалюють і, нарешті, відмовляють за заздалегідь винайденою причиною. Зрозумійте мене правильно - в наш час ніхто з видавців не вишукує талановитих авторів задля видання книжок, а, навпаки, автор вимушений вишукувати правдами і не правдами можливість сподобатися видавцеві. І доки це буде продовжуватися, програвшим завжди буде читач.

ДОДАТОК №2 (опубліковано, як відповідь, на літфорумі http://www.litforum.net.ua/)
Аби трохи розважити читачів заявленої мною теми, пропоную сім ймовірних варіантів видання власної книги відомими українськими видавництвами:
- бути відомим (бути на слуху) та мати багато грошей і як, поп-співак Кузьма, видати книжку. Гарантовано Вас надрукує кожне видавництво.
- бути перекладачем, як Андрухович, Покальчук чи Курков і спромогтися стати відомим десь далеко за межами України. Схожий варіант - стати відомим письменником в Росії і, як Д'яченків, Вас залюбки захочуть надрукувати і у нас.
- не бути відомим, але мати повний лантух грошей. У цьому випадку Вас гарантовано прочитають у вибраному Вами видавництві і, якщо Ви дійсно талановитий письменник, дозволять додати власну горду марку видавництва до вашої книжки.
- особисто сподобатися власнику (головному редактору) видавництва. Мало чим може сподобатися чоловік чоловіку, жінка жінці, чоловік жінці або навпаки.
- не мати грошей та потрібних зв'язків, але невідомо яким чином все ж таки дістатися власника (головного редактора) видавництва і переконати його в тім, що він просто повинен надрукувати Вашу книжку.
- пройтись голяка головною вулицею столиці з рукописом, встромленим спереду-ззаду (в залежності від статевої приналежності) або привселюдно дати в пику відомій в Україні людині і Ви гарантовано станете відомим (хоч скандально і короткочасно) і, можливо, таким чином привернете увагу видавництва до написаного Вами рукопису книги.
- постійно, принаймні, періодично друкуватися в україномовному журналі фантастики "УФО" або російськомовному фантастичному журналі "Реальність фантастики" і, можливо, Вас помітять в одному з видавництв і запропонують друкуватися у них.
Ясна річ, що все вищеозначене не більше, ніж жарт. Проте відомо давно, що найбільшу "пробивну" силу мають зовсім не талановиті, а навпаки, люди і гірко стає, коли знаєш, що саме талановита людина не скористається жодним з описаних мною способів.


Джерело

Якщо ви хочете надрукувати книжку власним коштом і живете на півдні України, то спочатку зверніться ось сюди.

Категорія: Наш практикум | Додав: DivaDii (06.04.2010) | Автор: Юрій Муляр
Переглядів: 2918 | Теги: поради авторам, практикум, розповсюдження книги | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]