Бериславщина. Рік 1904 - Нариси з історії Бериславщини - Історія - Бібліотечка - "Просвіта" Херсонщини
Вітаємо Вас, Гість!
Неділя, 04.12.2016, 22:19
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

Які теми треба більше розкрити на нашому порталі?
Всього відповідей: 60

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
у
<Vox.com.ua> Портал українця

Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Бібліотечка

Головна » Книги » Історія » Нариси з історії Бериславщини

Бериславщина. Рік 1904

ВІД УПОРЯДНИКА

Читач тримає у руках уже 8-й випуск "Нарисів з історії Бериславщини", започаткований 1999 р. Бериславською районною організацією Всеукраїнського Товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.

Це число "Нарисів..." безпосередньо торкається далекого 1904 року. Раніше "Просвітою" уже були видані випуски стосовно Бериславщини у 1903 та 1905 роках. У цих випусках зосереджувалися усі кореспонденції тодішньої преси з Берислава та навколишніх сіл, що зараз входять до адміністративних меж Бериславського району. Переважно це кореспонденції єдиного тоді приватного видання Херсонщини - газети "Юґ". У даному числі "Нарисів..." також містяться передруки з іншого видання - офіційних "Хєрсонскіх ґубєрнскіх вєдомостєй".

Вкотре доводиться констатувати, що й після минування понад 100 років, життя пересічних бериславців не набагато змінилося. Проблеми, попри науково-технічні та інші революції та інформаційний прогрес, для більшості залишилися тими ж самими.

Читаючи передруки 1904 р., треба згадати, що тодішнє периферійне життя проходило в умовах розпочатої наприкінці лютого японцями війни, більш відомою Порт-Артуром, Цусімою, крейсером "Варяг" та адміралом Макаровим. На Бериславщині, утім, особливого відлуння російсько-японської війни не помічалося. Хіба що регулярно проводилися молебні "во славу русского воїнства", що програвало битву за битвою та збиралися чималі пожертви на армію й флот. У виданні не друкується абсолютна більшість нескінченних списків офірувальників, які публікувалися у двох названих газетах, оскільки довелося б значно збільшувати обсяг книги малоцікавими матеріалами. Додам лише, що пожертви різних осіб становили й різні суми - від кількох копійок (які, проте, тоді мали геть зовсім іншу вагу аніж зараз) до кількох десятків карбованців. Варто зазначити й те, що до кінця року кількість офірувальників зійшла майже нанівець - вочевидь, викидати гроші на постійні невдачі війська охочих ставало менше.

Упорядник щиро дякує усім причетним до видання брошури - голові райдержадміністрації В.Стеценку, депутатам районної ради та її голові М.Дешку, міському голові О.Шаповалову, начальникам відділів культури і туризму та фінансового райдержадміністрації Л.Полегенко та Є.Юлдашеву, директорові районного історичного музею Т.Солодкій, мешканцям міста Баю В.Г., Клєтухіну В.О., Скринський (Костогриз) К.Ф., Хороводовій Є.Ф., адміністрації загальноосвітньої школи № 1 (директор А.Гейко), голові обласної організації ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка О.Олексюку.

Окрема подяка працівникам краєзнавчого відділу Херсонської наукової обласної універсальної бібліотеки ім. О.Гончара та Державного архіву Херсонської області, без допомоги та сприяння яких жодне з 8-и чисел "Нарисів з історії Бериславщини" було б неможливим.

Усі фотознімки публікуються уперше.

* * * * * *

Примітки: При підготовці здійснено переклад кореспонденцій українською мовою. При цьому я намагався якомога точніше зберегти граматику, пунктуацію, орфографію та стилістику оригінальних текстів, дух часу, колорит обох мов і особливості тодішнього правопису. Хоча вряди-годи зустрічалися слова й вирази, які давно стали архаїзмами у самій російській мові, а в українській відповідників їм немає й поготів. Лише в окремих випадках виправлені явно друкарські похибки.

Ініціали осіб, яких удалося ідентифікувати, також передано українською, в інших випадках збережено російське написання ініціалів.

Деякі скорочення розшифровуються у квадратних дужках, при цьому те, що знаходиться усередині дужок і писане курсивом, додане упорядником.

Сергій Гейко

 

КОРЕСПОНДЕНЦІЇ ГАЗЕТИ „ЮҐ"

4(17) січня:

„У №1652 „Юґа" була поміщена кореспонденція з м.Берислава, у якій автором були вказані потреби прогімназії, яка нині відкрилася, а саме, що одним з суттєвих недоліків її є украй начебто тісне і незручне в усіх відношеннях приміщення, що учениці, кількістю до 100, туляться усього у 4 кімнатах, що двір настільки тісний, що дітям немає де погратися і т.д.; словом, автор кореспондент дав про приміщення прогімназії, яка нині відкрилася геть неправдиві свідчення; а тому для відновлення істини, з одного боку, і для ознайомлення батьків учнів, з іншого, вважаю своїм обов'язком повідомити наступне. Училище розташоване в одному з найбільших будинків м.Берислава, що має не чотири кімнати, як пише кореспондент, а тринадцять, з яких вісім кімнат відведені для учнів; з кількості їх 5 для класів, одна зала для ігор, одна кімната для сніданків і одна для вбиральні. 5 класних кімнат, згідно медичного свідоцтва, наданому освітньому начальству, можуть уміщати 136 учнів, тоді як у теперішній час їх 90. Класні кімнати, дійсно, не великі, але ж і кількість учениць у кожному з них незначна, і, згідно медичного свідоцтва, кожен з класів може умістити набагато більшу кількість учениць, які там є. Автор зазначеної кореспонденції, говорячи, що учні туляться у 4-х кімнатах, нічого не сказав про те, що для учениць відводиться простора зала та інші кімнати, у яких діти проводять час на перервах. Будинок училища, загалом, настільки великий, що у ньому може без шкоди для здоров'я поміститися не 90 людей, як нині, а удвічі більше, тим паче, що приміщення, яке зараз займається, багате світлом і повернуте вікнами на східний та південний боки. Стосовно училищного подвір'я, де буцімто ніде навіть погратися дітям, то воно, маючи у ширину 8, а у довжину 27 саж., рахую, цілком задовольняє своєму призначенню. Попри повідомлення автора кореспонденції, на цьому подвір'ї за гарної погоди, постійно улаштовуються ігри, і, отже, не може бути й мови про те, що дітям ніде погратися. Одно слово, із зазначеної кореспонденції видно, що автор був, мабуть, уведений кимось в оману.

Фундаторка училища М.Парамонова"

 

6(19) січня:

Качкарівка,
сел. Херсонської губернії.
Ялинка. Спектакль.

27 грудня у приміщенні чайної попечительства про народну тверезість, завдяки енергійним старанням завідувача чайної Р.Кобилки, на кошти комітету попечительства, для учнів була влаштована ялинка. Ялинка було рознаряджена вельми строкато, діти з невимовним задоволенням проводили вечір свята. Під керівництвом учительки земської школи М.Каменської, учні дуже жваво читали вірші. Дітям були роздані книжки, ласощі та іграшки з ялинки. Свято це у нас влаштоване уперше.

У чайній також задумано влаштувати любительський спектакль на користь чайної. Про дозвіл спектаклю надіслане прохання начальству".

 

Лист до редакції.

В.[ельмишановні] п.[анове], п.[анове] редактори!

З приводу кореспонденції з Берислава від 31 грудня 1903 р. про „непорядки у бібліотеці" дирекція бериславської громадської бібліотеки уклінно просить вас надрукувати наступне:

Попри думки автора, бібліотека розташовується не „у просторому, світлому та затишному приміщенні", а у тісній, низькій й украй незатишній кімнаті, переповненій шкапами з книгами; у цій кімнаті відбувається обмін та видача книг, тут за столами і читають газети та журнали. Про тісняву й незручності цього приміщення вже понад десять років тому дирекцією було заявлено міському громадському управлінню (бібліотека розташовується у міському будинку), але воно лишилося глухим до цієї нагальної потреби громадської бібліотеки. Між тим бібліотека з року у рік збагачувалася хоч потроху книжним майном, яке буквально нікуди було дівати, оскільки давним-давно уже усі стіни та простінки цієї кімнати були зайняті шкапами з книгами; довелося книги у 2 і 3 ряди укладати на полицях і буквально начиняти ними усі проміжки у шкапах, бо для нового шкапа геть немає місця. Унаслідок цього вийшло те, що для бібліотекарки дійсно не легко відшукати книгу, яку вимагають, особливо якщо вона лежить у задніх рядах. Наш обиватель знає, що ці незручності, ця тіснява відбувається не з вини дирекції, і тому мимохіть мириться з цим, задоволений уже й тим, що у такому закутковому містечку є якась можливість мати нову книгу, журнали і газету. Можливо, що наша бідна коштами бібліотека не настільки ще багата книжковим надбанням, аби задовольнити усі вимоги, що їй висувають у цьому відношенні, але щоб бібліотека відмовляла своїм абонентам у користуванні тими книжками, котрі вже знаходяться у наявності, - це зовсім не в'яжеться з тими просвітницькими завданнями, для яких заснована бібліотека і якими просякнуті усі члени і дирекція бібліотеки, - і тому твердження автора кореспонденції: „яку-б ви не вимагали книгу, ви отримуєте відповідь, що її немає"... дирекція вважає плодом [далі текст ушкоджено] захоплення. Точнісінько так само автор дещо ухиляється від істини, дорікаючи дирекції з приводу невизначеності годин відкриття бібліотеки: ці години точно зазначені у правилах, що випрацювані дирекцією вже багато років тому, і за виконанням їх строго слідкує один з членів дирекції бібліотеки. Що ж стосується думки автора кореспонденції, що свіжих газет на столах немає, бо їх забрали для прочитання до себе додому особи, що близько стоять до бібліотеки", то вона цілком неправдива, як у цьому переконалася після ретельної перевірки дирекція бібліотеки. Не вірно й твердження автора у тому, що „бібліотека у коштах не утруднена". Навпаки: вельми навіть утруднена, утруднена настільки, що не має можливості завести власне пристойне приміщення, яке цілком відповідає своєму високому призначенню, і вимушена саме у силу своєї бідності тулитися у якості приживалки при міській управі, поряд з канцелярією пристава і казармою пожежних... хіба не бідність!

Прийміть запевнення у цілковитій повазі,

Члени дирекції бериславської громадської бібліотеки: В.Парамонов, свящ. М.Турчановський, Антоновський, А.Живодар, Мих. [ушкодження тексту].

12 січня 1904".

 

20 січня (2 лютого):

Іван Львович Ульянов

після тривалої і важкої хвороби волею Божою тихо помер 18 січня о 10 г. вечора, про що дружина й діти з глибоким сумом сповіщають рідних та знайомих. Панахида об 11 г. ранку. Винесення тіла до церкви Святого Духа, що на Привозі, о 4 г. дня 20 січня. Відспівування у середу 21 січня. Після відспівування тіло буде перевезене для поховання у маєток Червоний Бургун".

 

21 січня (3 лютого):

„Учора, о 4 годині після полудня відбулося винесення тіла померлого члена херсонської повітової земської управи І.Л.Ульянова з його квартири у Свято-Духівську привозну церкву. Сьогодні у зазначеній церкві буде здійснено відспівування і потім для поховання тіло буде перевезене у маєток небіжчика Червоний Бургун, Херсонського повіту".

 

„Народні дитячі розваги.

Місцева молода інтелігенція, переважно учителі й учительки, поставивши за благу мету внести аби якесь пожвавлення і різноманітність у монотонне життя місцевої громади, влаштували кілька любительських спектаклів, які дали окрім задоволення (особливо у малоруських п'єсах) ще й матеріальне сприяння громадській бібліотеці і товариству допомоги бідним. Враховуючи, що ці два заклади мають просвітницьку мету (товариство допомоги бідним почало з минулого року постачати своїх клієнтів не лише хлібом, але й духовною поживою у вигляді громадських і зрозумілих книжечок), можна сказати, що наша учительська молодь навіть коли звеселяється й танцює і тоді не припиняє бути учителем народу. - Для учнів також були влаштовані розваги майже в усіх школах (сумне виключення являють забалківське училище і жіноче поч.[аткове] уч.[илище], почесні попечителі котрих видно призабули про обов'язок свій перед „малими цими"). Ялинки супроводжувалися співами, декламуванням, зображенням байок в особах. Дітям роздавалися ласощі та книжечки. Приємно було бачити радість нерозпещених розвагами дітей та їх батьків, які із захопленням слухали при цьому музику грамофона. Звичайно, цим дітям довелося-б позаздрити, аби вони бачили, як розкішно було обставлене дитяче свято у приватній прогімназії М.Д.Парамонової, де декламували не лише російською, але й французькою, де бучне пригощання чекало не лише учнів, а й їх батьків та почесних гостей, де були чутні звуки роялю і навіть був запрошений оркестр для танців дітей. Але... бідність не порок. Дяка почесним попечителям міського, парафіяльного й живодарівського училищ і за те, що вони бодай малу долю радощів внесли у життя довірених їм училищ,- інші попеч.[ителі] і цього не зробили".

 

22 січня (4 лютого):

„Б Е Р И С Л А В.

Діяльність банку. Танцовальний вечір.

16-го січня наш міський банк святкував річницю свого існування. На торжестві були присутні усі заправили банку і запрошені гості. Присутніх ознайомили з діяльністю банку за 1903 р., що виявилася в одних лише вкладах на поточний рахунок у сумі 144, 411 крб. 45 коп., а загалом, рух сум банку завершився чистим прибутком у сумі 392 крб. 36 коп. З огляду на таку успішну діяльність банку день річниці був відсвяткований вельми весело: як водиться, був відслужений молебень, а затим присутнім була запропонована закуска з питвом; пішли тости, промови, знову тости і промови, пили за усіх присутніх і відсутніх осіб, усі були прихилені і у захопленні, та раптом стався скандал, що потьмарив загальну веселість: конфлікт, і вельми різкий, стався між пп. К. і Д. Після взаємних вітань люб'язностями не дуже делікатних властивостей п-н Д., порахував себе ображеним і змушений був піти додому, і справедливість вимагає сказати, що нічого більш розумного п-н Д. не міг вигадати, оскільки його суперник надзвичайно фізично розвинутий пан і загострювати з ним стосунки дещо незручно.

У суботу, 17 січня, у залі т-ва тверезості відбувся танцовальний вечір з продажем конфетті, серпантину і летючою поштою. Вечір цей притягнув величезну публіку, гості з'їхалися з Каховки, звеселялися і танцювали до ранку. У матеріальному відношенні вечір також виявився дуже вдалим".

 

27 січня (9 лютого):

„Буйство на базарі і образа посадових осіб.

17 вересня 1903 року сел.[янин] Олексій Шуліченко на базарі у с. Тягинці у п'яному вигляді буйствував. Були післані обхідні угамувати розбишаку і заперти до холодної аж до протверезіння. Коли його брали, він каменем одному обхідному розбив голову, іншого палицею ударив по обличчю, третього укусив за палець, старшину Хоменка звалив на землю і відірвав з нього посадовий знак, причому вилаяв його і поліційного урядника. З огляду на це Олексій Шуліченко був відданий до суду херсонського окружного суду за образу посадових осіб при виконанні ними службових обов'язків. 24 січня справа ця розбиралася другим відділенням херсонського окружного суду. Обвинувачений визнав себе винним і прохав суворо його не карати. Образу ж дією старшини і зривання з нього посадового знаку заперечував. Свідчення підтвердили обставини справи, за виключенням останнього. Тов.[ариш] прок.[урора] П.І.Долотін підтримав обвинувачення у межах обвинувального акту. Суд ухвалив Олексія Шуліченка піддати арешту на три тижні, в образі ж дією старшини Хоменка виправдати".

 

28 січня (10 лютого):

„СУДОВА ХРОНІКА
Херсонський окружний суд.

Образа у волосному суді.

Під час розгляду справи у тягинському волосному суді про крадіжку прислугою у місцевого псаломщика Дмитра Россікова речей, п. Россіков просив допитати з його боку свідків, у чому йому головуючий суду Слєпич відмовив, назвавши його п'яним. Россіков так само не лишився у боргу і сказав на адресу голови суду: „ти сам п'яний, а робиш мене п'яним; мене обікрали, а суд захищає злодіїв". За цю явну неповагу до суду і його представників під час розгляду справи, Россіков притягнутий був до суду херсонського окружного суду. Справа ця розглядалася 24 січня 2-м відділенням херсонського окружного суду. Обвинувачений винним себе не визнав. Допитані свідки підтвердили усі обставини справи. Тов. прок. П.І.Долотін підтримував обвинувачення у межах обвинувального акту. Захисник обвинуваченого присяж.[ний] пов.[ірений] А.А.Гржибовський просив про полегкість з причин того, що його клієнт був викликаний на образу образою його Слєпичем. Суд ухвалив псаломщика Д.Россікова піддати арешту при тюрмі на п'ять днів".

 

29 січня (11 лютого):

„БЕРИСЛАВ.
Немає челяді. Клопи у лікарні.

У нашому маленькому місті й маленьким явищам щоденного, сіренького життя доводиться грати іноді доволі прикметну роль. Одним з таких явищ життя є нині питання про прислугу, котру у нас вельми важко знайти, і ще важче утримати у себе. Останнє - практично немислимо. Стосовно служниць, за останній час навіть прислів'я існує: вередливіше наймички! Дійсно, вимоги її дійшли по своїй новизні та оригінальності крайніх меж.

У міській лікарні також не тримаються служниці: більше 3 днів не живе, але вже з іншої причини. Клопи здолали! Як-же у такому разі хворим лежати тут?"

 

13(26) лютого:

„БЕРИСЛАВ.
Патріотична маніфестація і благодійний спектакль.

Патріотичний настрій охопив і нашу громаду: у суботу на користь Червоного Хреста був улаштований маскарад і патріотична демонстрація учнів; у неділю увечері демонстрація була повторена. Того-ж вечора на користь поранених воїнів був улаштований спектакль трупою любителів. Збори усюди повні, щедрість незвичайна. Та особливо багато очікується (понад 250 крб.) від спектаклю, який не матиме жодних витрат, узятих на себе улаштовувачем його п.[аном] приставом. Перед спектаклем було виконано народний гімн оркестром та хором, при чому на сцені було вдало декоровано військово-морськими прапорами портрет Государя Імператора. Маскарад удався на славу і у кількісному (біля 100 масок) і у якісному відношенні (були навіть так звані „ідейні" маски й костюми). Рівно десяток років тому ми ледве могли нарахувати у маскараді 10 масок, а зараз їх уже до ста. Бути може у деякій відповідності з цим „прогресом" перебувають і наступні цифри: із звіту громадської бібліотеки видно, що 10 років тому число абонентів було майже у 2 з половиною рази більше, ніж зараз".

 

14(27) лютого:

„ЛЬВОВЕ,
євр.[ейська] кол.[онія] Херсонськ. повіту.
Молебень і пожертва.

8 лютого у місцевій синагозі, за великої кількості народу з колонії і села Червоно-Бургуна відправлено молебень про дорогоцінне здоров'я Їх Імператорських Величностей і про дарування перемоги російським військам над ворогом. Об'єднаний хор двох синагог проспівав народний гімн, потім були прочитані молитви за Царя і відповідні псалми. Після закінчення молебню народ пішов до будинку училища, де суголосний учнівський хор проспівав „Боже, Царя храни" під звуки музики. Місцевий шкільний учитель виголосив промову. Того само дня було складено приговор про відрахування на користь поранених з мирських сум 10 тисяч крб.".

 

„НОВО-БЕРИСЛАВ,
колонія Херсонського повіту.
Молебень і пожертви.

7 цього лютого у місцевій синагозі було прочитано Височайший маніфест, після чого був відслужений молебень про послання перемоги російському воїнству. Хором учнів місцевої школи було проспівано кілька разів „Боже, Царя храни" та „Многі лєта". Увечері того само дня громада у повному складі зібралася до сільського приказу й ухвалила: офірувати з громадськ. сум 30 крб. на користь поранених воїнів та їх сімейств. Гроші передані п.приставу міста Берислава для передання за належністю".

 

17 лютого (1 березня):

НОВО-БЕРИСЛАВ,
євр. колонія Херсон. повіту.
Велика пожертва на війну.

10 лютого громада нашої колонії, за прикладом інших єврейських колоній Херсонської губернії, склала приговор, яким клопоче перед колоніальним начальством про відрахування з капіталу мирських сум євр. землер. кол. Хер. губер. 10000 крб. на користь поранених та скалічених воїнів. Надіслана телеграма з висловлюванням вірнопідданих почуттів колоністів".

 

19 лютого (3 березня):

СТАРОШВЕДСЬКА,
нім.[ецька] колонія Херсонського повіту.
Відгуки війни.

11-го лютого на сходці у кол. Старошведській, Херсонського повіту, було прочитано Височайший маніфест, після чого поселяни одностайно ухвалили офірувати 100 крб. на потреби поранених російських воїнів. У сільському управлінні відкрито підписку пожертв на користь Червоного Хреста".

 

21 лютого (5 березня):

„Управління внутрішніх водних шляхів та шосейних доріг не знайшло можливим задовольнити клопотання п.херсонського губернатора щодо відкриття пристаней Берислава, Херсона, Миколаєва, Очакова та Одеси для навантажування та вивантажування тварин з допущенням прогону худоби по відповідним шосейним дорогам, визнаючи що гурти, проходячи казенними шосе, будуть витоптувати узбочини і псувати вирви, які влаштовуються для стікання води, що окрім інших незручностей збільшить витрати по ремонту шосе".

 

„КАЧКАРІВКА,
с. Херсонського повіту.
Клопотання селян. Спектакль.

Останні адміністративні розпорядження відносно євреїв вказують поворот на користь того погляду, що євреї для сільсько-господарського життя країни є вельми корисним елементом. Про це прямо висловлюються окремі громади, земства, дуже недавно і п.[ан] таврійський губернатор. Як наслідок такого повороту є перелік 101 села, де євреям дозволено жити і, якнайпереконливіший доказ користі такого заходу, через найкоротший час додатковий перелік з 57 сіл. Ці заходи вочевидь викликані категоричною вимогою самого життя і мають під собою тверде підґрунтя. Дійсно, статистичними даними доведено економічне зубожіння центрального села, саме того села яке геть вільне від єврейського елементу. Не маючи можливості швидкого збуту своїх продуктів за відповідними цінами, це село чимало терпить від нестачі дрібного кредиту і втрапляє до лап найжорстокіших куркулів-мироїдів. Але наше завдання, звісно не у тому, аби розібрати це питання взагалі, а виключно настільки, наскільки воно стосується місцевих потреб. У нашому селі завдяки лише тимчасовій присутності хлібних торговців євреїв, місцева промисловість за короткий час зробила великі успіхи, і благоустрій селян порівняно покращився. Селяни, самі усвідомлюючи користь, що приносить їм єврейський комерційний люд, клопотали про перейменування села у містечко. Та тут на сцену явилося питання про відрізання 300 десятин землі для потреб містечка, і питання це так і лишилося відкритим, бо хоча село й володіє понад 4 тис. дес. надільної землі й окрім того користується 1700 дес. державної, але знайшлися „баламути", котрі устигли відстояти ці 300 десятин землі на шкоду громаді. Тепер же, коли питання може бути вирішене без перейменування у містечко і без нещасних 300 дес., необхідно було-б, на нашу думку, негайно увійти куди треба з відповідним клопотанням.

Одноманітність нашого життя останнім часом дещо змінив утворений малоруський гурток любителів. Ставили два рази на користь чайної „Наталку Полтавку". Про гру зазвичай говорити не варто. Важливо те, що для комітету було зібрано понад 60 карбованців. Бажано було-б, аби ці гроші пішли на передплату корисних для селянства книжок і на організацію читань хоч-з гігієни та загалом повідомлення корисних знань щодо користі і значення медицини. Може-таки цим шляхом удалося б відволікти народ від знахарів і, разом з тим, зменшилася б воістину вражаюча тут смертність".

 

24 лютого (8 березня):

„На посилення російського військового флоту надійшли до начальника Херсонського торговельного порту Н.Ф.Ісакова наступні пожертви:... від моряків м. Берислава - 50 крб. ...".

 

„ПОЖЕРТВИ НА ВІЙНУ
по губернії

Нам повідомляють про наступні факти: ...

- Качкарівський волосний сход офірував на потреби війни 178 крб. 24 коп., з яких 50 крб. на користь Червоного Хреста, 50 крб. на посилення російського флоту і решту на користь сімейств убитих і поранених. Повідомлення про пожертви, іноді доволі значні, отримуються з сусідніх сіл: Дудчино, Мелового та інш.".

 

„БЕРИСЛАВ.
Наші справи-справушки.

Днями відбулися загальні збори членів місцевого благодійного товариства, на розгляд яких був наданий звіт за 1903 р. і кошторис на 1904 р. Із статей звіту видно, що товариство, окрім матеріальної допомоги грошима, сиротам, калікам, учням, погорільцям, хворим та інш., звертає увагу і на духовні потреби населення, з якою метою було придбано на 50 крб. різних загальнокорисних брошур з сільського господарства, садівництва, городництва, гігієни, а також духовного, історичного і белетристичного змісту (переважно видання Зб. „Благодійного Товариства). При обговоренні кошторису на 1904 р. велике утруднення викликало вирішення питання про те, як отримати від міської управи недоїмки з сум, що асигнуються думою на бідних, що досягла 386 крб. (за 1901 і 1902 роки). Представник міського управління заявив, що він і половини цих грошей не зможе видати товариству допомоги бідним, а тому довелося урізати на відповідну суму і проекти кошторису, баланс якого зведений до суми 1135 крб. При цьому зборами було прийнято дві доповіді члена т-ва п.Живодара: 1) про зуболікарську допомогу учням і 2) про підгодовування найбідніших учнів народних училищ. На те й друге асигновані кошторисом деякі суми. Звертає мимовільну увагу мізерна кількість членів цього симпатичного товариства: їх заледве набралося три десятка; причому більшість становлять не місцеві корінні мешканці, а прийшле інтелігентське чиновництво. Прекрасна стать має лишень чотирьох представниць у цьому товаристві, силою речей здавалося призначеному для виключної діяльності дам... Зібрання одностайно ухвалило висловити подяку великим офірувачкам: п-ні О.Д.Пуголовко (200 крб.), І.Д.Єльфімовій (50 крб.), Д.М.Шевалди (25 крб.), Ф.А.Санжаровській (25 крб.), Л.П.Лінницькій (15 крб.), і п. С.В.Дремлюзі за збір пожертв у гуртку т-ва (47 крб.). Членам правління та ревізійної комісії також виказана зборами вдячність. Побажаємо місцевому благодійному товариству пробудити симпатії до себе можливо більшої кількості „рук, що дають і не бідніють".

 

25 лютого (9 березня):

„До попечительства Херсонської громади сестер милосердя Червоного Хреста, надійшли наступні пожертви на сформування місцевою громадою рухомого лазарету з лікарським загоном для відправлення на театр бойових дій:... від І.І.Короля, зібраних у с.Качкарівці 25 крб..."

 



Завантажити zip-архів книги (*.doc):
http://prosvilib.at.ua/books/narysy_beryslav/arhiv_berislav.zip
Категорія: Нариси з історії Бериславщини | Додав: DivaDii (28.10.2009)
Переглядів: 1809 | Теги: історія, нариси з історії Бериславщини, 1904, Бериславщина | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]