ДОДАТОК:

Лише основні дати подій із життя Б.Хмельницького

(див. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Хроніка життя та діяльності. - К.: Наук. думка, 1994)

Близько 1595, 27 грудня - народився Богдан Зиновій Хмельницький.

1620, 9-10 вересня - брав участь у битві при Цецорі з турецько-татарською армією, у якій загинув його батько, а сам потрапив по 1622 рік до турецької неволі, викупила мати.

1630 - Брав участь у козацькому повстанні під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

1637 - Богдан Хмельницький брав участь у козацькому повстанні під проводом Павла Михновича Бута (Павлюка), у тому числі 6-го грудня у битві під Кумейками. Писар Війська Запорозького.

1638, весна - Б.Хмельницький брав участь у козацько-селянському повстанні під проводом Я.Остряниці, Дмитра Гуні та Скидана.

1638, березень-квітень - Варшава. Сейм скасував козацьке самоврядування, число реєстрових обмежено до 6 тис.

1638, 8 травня - Битва загонів Остряниці з польським військом С.Потоцького під Лубнами.

1638, червень - Битва повстанців з поляками під Жовнином.

Переселення частини козаків та селян на чолі з Острянином в Слобідську Україну (заснування ними м. Чугуєва.)

30 серпня - Богдан Хмельницький брав участь у козацькій раді в Києві, де його обрано до складу посольства до короля Польщі.

1639, вересень - у складі нового козацького посольства вирушив до Варшави.

18 жовтня-15 листопада - брав участь у сеймі у питанні поступок козацтву. Король прийняв козацьке посольство.

1644, Жовтень - Б.Хмельницький веде переговори у Варшаві з французьким послом щодо умов найму козаків.

1645, квітень - у Франції укладає угоду про наймання 2600 козаків.

1646, березень - Богдан Хмельницький у складі посольства їде до Варшави.

10-го квітня - таємна зустріч козаків з королем Польщі Владиславом IV, який обіцяв збільшити реєстр козацького війська до 12-20 тис.

1646, жовтень - Можливо Хмельницький брав участь з козаками у битві під Дюнкерком.

1647, травень-червень - Таємна зустріч Б.Хмельницького з королем, під час якої Владислав IV пообіцяв заборонити вищим урядникам кривдити козаків і підтримав підготовку козаками морського походу.

Серпень-вересень - зустріч Б.Хмельницького з канцлером Речі Посполитої, який вручив йому гетьманські клейноди для організації морського походу.

Вересень-жовтень - таємні наради козаків під проводом Б.Хмельницького з питань щодо організації повстання.

Листопад - Чигиринський осавул Р.Пешта доніс на Хмельницького, і чигиринського сотника заарештували. Р.Пешта вигнав родину Б.Хмельницького з Чигирина.

Грудень - За допомогою друзів звільнився з ув'язнення і втік з невеличким загоном козаків і сином Тимофієм на Запоріжжя.

1648, січень - Вирядив посольство Книша до кримського хана. Іслам-Гірея (не до царя "єдінокровного і православного" Московії!) з проханням надати допомогу в боротьбі з Польщею.

1648, 25 січня - Повстання козаків на Запорожжі. Обрання гетьманом Богдана Хмельницького. Початок Визвольної війни руського (українського) народу за незалежність і створення національної держави.

1648, лютий - Укладання Б.Хмельницьким союзного договору з кримським ханом.

березень - відбулися переговори з послами М.Потоцького про умови припинення боротьби. Козацька рада відхилила пропозицію коронного гетьмана Речі Посполитої.

19 квітня - польські підрозділи дісталися до Жовтих Вод.

1648, 5-6 травня - Перемога Б.Хмельницького над поляками з С.Потоцьким під Жовтими Водами.

1648, 16 травня - Розгром польської армії козацько-татарським військом у Гороховій Діброві поблизу Корсуня.

18-20 травня - Б.Хмельницький передав коронному гетьману М.Потоцькому вимоги Війська Запорозького, щодо відновлення козацьких вольностей і автономії держави Русь.

8-го червня - лист до царя Московії Олексія Михайловича з пропозицією зайняти польський трон; обіцяв надати військову допомогу.

20-ті числа травня - Універсали гетьмана до населення Русі-України з закликами підійматися на боротьбу.

1648, 6-7 червня - Б.Хмельницький зустрівся у Мошнах із затриманим гінцем севських воєвод Климовим, який віз листи до А.Кисіля. Під час розмови повідомив його про бажання отримати допомогу від Московії для боротьби проти Польщі.

1648, червень - Лівобережна Україна. Звільнення Стародуба, Новгород-Сіверського, Борзни, Чернігова.

- Б.Хмельницький розробляє і впроваджує військовий статут "Про устрій війська Запорізького".

20 червня - лист Б.Хмельницького до хотимського воєводи С. Волховського про своє невдоволення наміром Московії надати допомогу Польщі. Канцлер Польщі Є.Оссолінський запросив воєнної допомоги у Франції.

1648,11 липня - лист до воєводи Плещєєва з осудженням наміру Московії допомагати Польщі й пропозицією уряду Московії розпочати наступ на Польщу і оволодіти королівським троном.

24 липня - лист до Н.Плещеєва про намір підтримувати дружні відносини з Московією.

1648, 16-18 липня - Розгром польського війська козацькими полками Максима Кривоноса, під м. Старокостянтиновом.

29 липня - лист до воєводи С.Болховського з повідомленням, що не вірить у щирість польської сторони у переговорах, із проханням до уряду Московії надати допомогу у боротьбі з Польщею. 1648,

липень-серпень - Звільнення територій Чернігівського, Київського, Брацлавського, Подільського (без Кам'янця) та частини Волинського воєводств.

1648, 13 вересня - Розгром армією Б.Хмельницького 80-90 - тисячного польського війська під Пилявцями.

1648, 21 вересня - Козацькі полки взяли фортецю Кодак на Запоріжжі.

2-го жовтня - лист Б.Хмельницького до магістрату Львова з вимогою виплатити контрибуцію й видати жидів (які організували активний і тривалий продаж українців у рабство, розвідка Б.Хмельницького перехопила гінця з відповідною інформацією).

Львів заплатив викуп у сумі близько 0,5-0,6 мільйона злотих.

25 жовтня - прибув посланець від королевича Яна ІІ Казиміра з обіцянкою в разі обрання королем укласти з Військом Запорозьким мир і підтвердити його привілеї (?).

27 жовтня - Лист Богдана Хмельницького до міщан Замостя з пропозицією розпочати переговори і висловленням побажання бачити на польському троні Яна Казимира.

1648, 7 листопада - польський сейм обрав королем Яна II Казимира.

8-го листопада - мешканці Замостя дали викуп 20 тис. злотих Війську Запорізькому.

18 листопада - Б.Хмельницький відправив посольство до турецького султана з повідомленням про звільнення земель Русі-України з-під влади Польщі і проханням у разі потреби надати допомогу Війську Запорозькому.

1-го грудня - лист короля про "пробачення" Війську Запорозькому і обіцянкою відмінити унію, зберегти давні вольності.

2-го грудня - універсал Яна ІІ Казимира до панів і шляхти про укладення миру і застереженням не карати підданих за участь у повстанні. Універсал короля до мешканців Руського (Українського) воєводства з наказом припинити заколоти і виконувати "звичайне підданство" панам.

11 грудня - лист Яна ІІ Казимира до Богдана Хмельницького з вимогою розіслати суворі накази загонам повстанців в Русі і Білорусі, щоб розійшлися по домівках.

17 грудня - Б.Хмельницький прибув до Києва, де міщани і духовенство влаштували йому урочисту зустріч як визволителю Русі "від лядської неволі".

1649, 1-го січня - лист до трансільванського володаря щодо обміну посольствами й інформацією.

11 лютого - Б.Хмельницький відвідав голову польської комісії А.Кисіля з переговорів про укладання мирного договору і під час розмови заявив про свій намір відірвати "від ляхів всю Русь-Україну".

12 лютого - прийняв посланців від А.Кисіля з проханням продовжити переговори.

13 лютого - на переговорах з комісарами Богдан Хмельницький повідомив про свій намір звільнити від польського панування всі етнічноруські (українські) землі.

15 лютого - укладене перемир'я з Польщею.

Лютий - прибуло турецьке посольство з повідомленням про згоду Порти допомогти Війську Запорозькому. Вислав козаків у всі кінці земель під Польщею (й Литву) для організації повстань проти панування шляхти.

19 квітня - відбулася зустріч з московським посольством Г.Унковського, під час якої Б.Хмельницький просив допомоги від Московії проти Польщі і заявив про свій намір домогтися повної незалежності Русі-України в її етнографічних межах.

Початок березня - бої козаків і повстанців Подільського полку І.Федоровича з польською армією (6-8 тис. жовнірів).

29 квітня - Ян ІІ Казимир видав першу і другу пропозицію шляхті з розпорядженням готуватися до походу проти Русі (Козацької держави).

Травень - Б.Хмельницький збирає армію і домовляється з сусідами про допомогу у війні проти Польщі.

1649, 21 липня - українське військо зазнало поразки у бою з литовцями під Лоєвим (Бєларусь).

28 липня - польський уряд оголосив нагороду за голову Гетьмана Русі Б.Хмельницького.

5 серпня - українсько-татарська армія атакувала польське військо з Яном ІІ Казиміром і завдала йому нищівної поразки під Зборовом.

6 серпня - підкуплені поляками татари зрадили.

9 серпня - Б.Хмельницький присягнув королю на вкрай невигідних умовах Зборівського договору.

Друга половина серпня - зустрівся з послом Московії П.Литвиновим і висловив невдоволення відмовою Московії надати йому військову допомогу.

10 вересня - аудієнція путивльським воєводам, під час якої назвав їх "лазутчиками" і висловив різке невдоволення політикою Московії стосовно Козацької держави.

22 листопада - прийняв послів Московії і під час переговорів дорікнув за відмову Москви надати Війську Запорозькому допомогу проти Польщі.

1649, листопад - За розпорядженням гетьмана в Козацькій державі почалося карбування власної монети (?).

1650, січень - Польський сейм затвердив Зборівський договір.

Король підтвердив привілей, виданий Війську Запорізькому під Зборовом. Король видав митрополиту Київському С.Косову "Апробацію (схвалення) сеймову прав і вольностей релігії грецької народу руському".

Березень - Лист короля до гетьмана з розпорядженням готуватися до можливого походу проти Московії.

7 квітня - Лист від А.Кисіля (українця за походженням) з намаганням схилити Б.Хмельницького до підтримки антимосковської політики польського уряду.

12 квітня - Одержав листа від короля, в якому той схиляв гетьмана до ворожих дій проти Московії.

Серпень - відрядив посольство до Крим-Гірея, щоб переконати його у необхідності відмовитися від походу на Московію.

15 жовтня - Дав аудієнцію послам Московії, під час якої порушив питання про надання Московією допомоги Війську Запорізькому.

18 жовтня - прибув королівський посол Воронич. Під час переговорів гетьман порушив питання про передачу йому тієї "частини Русі", що ще перебувала в складі Польщі і поставив вимогу ліквідації унії.

9 листопада - Гетьман прийняв московського архидиякона і під час розмови порушив питання про надання Московією військової допомоги проти Польщі.

11 листопада - лист до царя з домаганням від московського уряду чіткої відповіді з питання прийняття Війська Запорізького під протекцію Московії.

1650, грудень - лист від турецького султана з повідомленням про те, що Порта прийняла його з Військом Запорізьким під свою протекцію.

1651, початок січня - Б.Хмельницький відправив посольство полковника Михайла Суличича до Москви з проханням проводити дружню політику відносно Русі-України і не надавати допомоги Польщі.

1-10 березня - облога польським військом козаків і міщан з полковником І.Богуном у Вінницькому монастирі.

З'явився московський посол Лопухін з листом царя, що засвідчував дружню позицію Московії стосовно Русі-України.

1651, 18 червня - Початок Берестейської битви. Невдача поляків.

19 червня - переговори короля з ханом.

20 червня - вирішальний день битви, під час якої Іслам-Гірей знову зрадив і залишив поле бою.Українська армія відступила.

Кінець червня - литовська армія вторглася на Чернігівщину.

20 червня - 2 липня - Іслам-Гірей тримав Б.Хмельницького і І.Виговського у полоні.

6 липня - Б.Хмельницький зібрав раду старшини, яка вирішила зайнятися організацією оборони Козацької держави.

24 липня - литовське військо розпочало наступ на Київ і зайняло його.

3 серпня - козаки розгромили 7 ворожих хоругв під Таборівкою.

Середина серпня - Б.Хмельницький відправив посольство до Москви для ведення переговорів про прийняття царської протекції.

1652, початок січня - наказав козакам бути готовими відбити можливий напад польських підрозділів.

10-11 квітня - повернулося з Москви посольство І.Іскри з повідомленням, що уряд Московії не надасть військової допомоги проти Польщі.

22 травня - почалася битва українсько-татарського війська з 20-тисячною польською армією М.Калиновського під Батогом.

23 травня - Б.Хмельницький прибув під Батіг і розгромив поляків.

Кінець травня - Доручив полковнику Остапу Гоголю звільнити Подільське воєводство від польської шляхти. Розростання антифеодальної і визвольної боротьби на території Козацької України.

20-ті числа вересня - Гетьман зустрівся з грецьким митрополитом Гавриїлом, що їхав до Москви, якому висловив невдоволення позицією Московії щодо ненадання допомоги в боротьбі з Польщею.

1653, 6 січня - Гетьман скликав у Чигирині старшинську раду, що висловилася проти замирення з Польщею, за проведення мобілізації козацьких полків.

Лютий, перша половина - лист до короля з повідомленням, що Військо Запорізьке просило Олексія Михайловича стати посередником у переговорах з Польщею.

Лютий, друга половина - польські підрозділи вторглися на Брацлавщину.

23 березня - лист до Олексія Михайловича про наступ польського війська і з проханням надати допомогу.

Березень, друга половина - Проведено мобілізацію української армії. Гетьман відправив посольство до хана з проханням надати допомогу.

Початок квітня - польське військо після поразки під Монастирищем відступило з Брацлавщини. Турецький уряд ухвалив надати допомогу Козацькій державі. Б.Хмельницький заборонив татарським мурзам, які прибули на допомогу, грабувати міста і села, брати ясир.

21 квітня - Тиміш Хмельницький (син) розбив під Яссами військо молдавського господаря С.Георгіце.

12 травня - переговори українського посольства з московським урядом, який відхилив пропозиції Русі-України.

Середина травня - до гетьмана прибув турецький посол Магомет-ага з пропозицією прийняти підданство Порти і привіз із собою булаву, бунчук, шаблю і кафтан. На допомогу Хмельницькому з'явилися біля 15 тисяч татар.

17 травня - син Тиміш зазнав поразки від валашсько-трансільванського війська при Торговіште.

Друга половина травня - Гетьман скликав раду для обговорення пропозиції турецького уряду, яка була відхилена.

Кінець травня - Наказав органам місцевої влади ловити підпалювачів міст.

31 травня - Д'єрдь ІІ Ракоці прийняв пропозицію Польщі про спільні військові дії проти України.

3 червня - Гетьман прийняв посланців московських путивльських воєвод і повідомив, що в скрутній ситуації доведеться прийнять турецький протекторат.

Початок червня - Гетьман вимагав від татарських мурз звільнити ясир, набраний на Поділлі. Розпорядився, щоб козаки відбили ясир. Дізнався про поразку війська сина Т.Хмельницького. Викрито змову серед старшини і козаків проти гетьмана.

13 червня - Гетьман скликав старшинську раду під Меджибожем, яка вирішила послати посольство для переговорів з королем про укладення миру на основі Зборівського договору. Тиміш Хмельницький повернуся з молдавського походу додому в Смілу.

4 липня - Чигирин. Прийняв посольство Московії і довідався про небажання уряду Московії поривати з Польщею і надати допомогу Війську Запорізькому.

Липень, початок - Вислав посольство до Д'єрдя ІІ Ракоці з пропозицією відновити дружбу і не надавати допомоги ворогам.

10 липня - Прийняв московського посла Ладижинського, який привіз грамоту про згоду прийняти Русь під протекцію Московії.

12 липня - Молдавський господар С. Георгіце звернувся до польського короля з проханням надати допомогу у боротьбі проти Б.Хмельницького, "порушника спокою усіх націй".

Липень, середина - Гетьман відправив до хана посольство з повідомленням, що король вирушив проти козаків і з проханням прибути на допомогу.

Липень, кінець - король наказав послати на допомогу С.Георгіце 5- 6 тисяч жовнірів.

Серпень, початок - Іслам-Гірей розпорядився відпустити захоплених у полон українців. Турецький уряд затвердив на престолі молдавським господарем С. Георгіце і дав розпорядження попередити Б.Хмельницького не підтримувати В.Лупу і не втручатися до молдавських справ.

- Б.Хмельницький направив сина Тимофія на чолі 8 тисяч козаків до Молдавії для відновлення на престолі В.Лупу.

- Лист Богдана до С. Потоцького з проханням сприяти укладенню миру на основі Зборівського договору.

- З'явилося посольство від турецького уряду з пропозицією прийняти протекторат Порти.

- Лист до короля з проханням укласти мир.

9 серпня - Лист до царя зі згодою на протекцію Московії і з проханням надати військову допомогу.

10 серпня - Угорсько-валасько-молдавська армія розпочала облогу козаків у Сучаві.

15 серпня - 40-тисячна польська армія очолювана королем, вирушила з-під Львова до Галича.

1653, 17 серпня - Б. Хмельницький прийняв московського посла, повідомив про початок воєнних дій з Польщею і передав листа царю з проханням надіслати військову допомогу проти Польщі.

1653, 18 серпня - на допомогу гетьману прибули татарські мурзи.

19 серпня - Б.Хмельницький виступив з військом у похід. Одержав листа від сина Тимофія з проханням надати допомогу. Послав посольство до хана з проханням надати допомогу обложеному у Сучаві Тимофію. Універсали козакам з наказом прибувати до війська.

29 серпня - лист до короля з пропозицією розпочати переговори.

Серпень, кінець - лист до сина з проханням триматися, бо тепер не має можливості надіслати допомогу.

Вересень, початок - скликана у Бірках розширена старшинська рада відхилила прийняття протекції Польщі чи Порти.

2 вересня - смертельно поранено сина Тимофія у Сучаві. Останній лист Тимофія до батька з повідомленням про поранення і проханням надіслати допомогу.

- Б.Хмельницький послав до Москви чигиринського отамана Лавріна Капусту з проханням надати допомогу і з засвідченням готовності в разі необхідності прийняти протекцію Туреччини.

1653,7 вересня - польська армія прибула до Кам'янця-Подільського. Помер син Тимофій Хмельницький.

10 вересня - Іслам-Гірей виступив на допомогу гетьману. Хан вислав на допомогу Тимофію Хмельницькому 12 тисяч татар.

13 вересня - цар послав посольство в Україну, яке на випадок початку воєнних дій Польщі з Україною і наміру Б. Хмельницького прийняти турецький протекторат мало повідомити гетьмана, що цар бере під свою руку Військо Запорозьке.

21 вересня - Б.Хмельницький наказав війську виступити на допомогу сину. У с.Зелене король довідався про прибуття на допомогу Б.Хмельницькому Кази-Гірея і наближення хана, скликав раду, яка ухвалила відступити.

22 вересня - Б.Хмельницький з війська виступив на допомогу сину.

29 вересня - козацьке військо в Сучаві уклало перемир'я з ворогом, яке передбачало вільний вихід козаків зі зброєю в руках в Україну.

Богдан отримав листа від сина Тимофія про його поранення. Хан об'єднався з гетьманом.

- Одержав ультиматум польського уряду: відіслати татар назад, залишитися в Чигирині і готувати продовольство для польської армії.

- Б.Хмельницький та Іслам-Гірей підтверджують договір про воєнно-політичний союз.

1-го жовтня земський собор у Москві ухвалив рішення про взяття під царську руку Війська Запорозького.

Жовтень, початок - козаки залишили Сучаву і з тілом Тимофія Хмельницького вирушили зі зброєю додому.

7-9 жовтня - Б.Хмельницький прибув до Степанівни на Брацлавщині, де довідався про смерть сина. Наказав Павлу Яненку відвезти тіло Тимофія до Чигирина і не ховати до його повернення з походу. Розпустив по домівках козаків, які повернулися з-під Сучави.

8-10 жовтня - Універсал мешканцям Козацької держави про заборону продавати москвинам коней, зброю і боєприпаси...

Універсал про масову мобілізацію чоловіків до війська.

1653, 11 жовтня - почалися сутички підрозділів козацько-татарського війська з польськими.Універсал мешканцям Поділля, щоб ховалися до міст від татар, бо можливе повернення їх до Криму.

20-ті числа - Гетьман з 30-40-тисячним військом прибув до Бара.

Жовтень, друга половина - Викрито змову проти гетьмана у війську.

- Універсал козакам України прибувати до війська.

- Завершення оточення польського війська під Жванцем.

Листопад, початок - прибув Л. Капуста з грамотою царя про рішення Земського собору. Відправив Л.Капусту до московських послів з листом та усним повідомленням таємно прибути до табору.

Наказ Л.Капусті схопити і стратити полковника М.Федоровича, який розпочав підготовку змови проти гетьмана і привласнив майно сина Тимофія Хмельницького.

8-го листопада - Наказав козакам і міщанам не впускати татар до міст.

10-го листопада - залишив з військом Бар, подався до Гусятина. Розпорядився полковникам повідомити мешканців полків, що татари можуть повернутися назад.

- У польському таборі відбувся виступ ланових жовнірів, більшості яких вдалося вирватися звідти і податися додому.

17 листопада - почалися переговори хана з королем про замирення.

20-ті числа - універсали до мешканців України щоб береглися татар.

Листопад, кінець - катастрофічне становище обложеної польської армії. Король Ян ІІ Казимир запропонував гетьману взяти участь у переговорах.

3-го грудня - розпочалися переговори між королем і ханом, в яких Русь-Україна не брала участі.

5-го грудня - Укладено усну Кам'янецьку угоду між королем і ханом про припинення воєнних дій, виплату хану споминків, право татар брати ясир на західних землях Русі-України, залишення козаків "при давніх вольностях" відповідно до Зборівського договору.

6 грудня - гетьман послав І.Виговського до хана довідатися про зміст укладеної угоди. Скликав старшинську раду, на якій повідомив про рішення Земського собору, прибуття посольства Московії та зміст Кам'янецької угоди.

13-14 грудня - послав сотника до хана з попередженням, що вжито заходів проти можливих грабежів татар.

16-17 грудня - розпустив армію, наказавши старшині прибувати до Переяслава.

21-го грудня - лист до московського посольства В.Бутурліна із запрошенням їхати до Переяслава.

30-го грудня - відбулися похорони у Суботові сина гетьмана Тимофія Хмельницького.

1654, 6-го січня - Б.Хмельницький прибув до Переяслава.

7-го січня - гетьман видав універсал старшині про необхідність готуватися до відбиття можливого нападу ворога.

- універсал про заборону виробляти горілку в Києві.

1654, 8-го січня - провів таємну раду зі старшиною, що ухвалила рішення прийняти протекторат Московії.

- Виник конфлікт між гетьманом зі старшиною і В.Бутурліним з приводу відмови московського посольства присягнути "за государя царя", що не порушуватимуться козацькі вольності, а Козацька Україна не буде уступлена Речі Посполитій.

- Гетьман скликав нову раду, яка після тривалих вагань все ж вирішила присягнути царю. В.Бутурлін вручив гетьманські клейноди Б. Хмельницькому.

16-17 січня - лист від Кара-мурзи з вибаченням, що татари залишили його під час війни.

17 лютого - лист до царя про відправлення до Москви посольства для завершення переговорів про умови прийняття протекції Московії.

18 лютого - Ян ІІ Казимир звернувся з універсалом до населення Козацької держави, переконуючи їх у доцільності залишитися вірними польській короні. Польський уряд наказав розпочати наступ на Брацлавщину, а литовському гетьману Я. Радзивіллу - на південь Білорусії.

21 березня - лист до українського посольства С.Богдановича-Зарудного і П.Тетері з наказом добиватися від уряду Московії затвердження прав Війська Запорозького і не допустити "безправия посполитству".

Наказав послу до Москви Ф. Гаркуші домагатися від царя підтвердження прав Війська Запорозького і повідомити про початок воєнних дій проти Польщі.

27 березня - українське посольство в Москві одержало неприйняті царизмом 23 статті Б.Хмельницького, які б закріплювали незалежність України, та ще так звані "березневі статті Москви", спрямовані на возз'єднання двох народів.

29 березня - гетьман послав до хана посольство з листами про бажання зберегти союз з Кримом.

Квітень, середина - гетьман відправив до Іслам-Гірея посла К.Сидоренка з повідомленням про наступ поляків і проханням допомоги.

28-го квітня - Хан послав до гетьмана посла А.Кегіто домагатися розриву Переяславської угоди з Московією, погрожуючи розпочати проти Русі-України разом з Польщею воєнні дії.

12 травня - гетьман дав аудієнцію послу Московії Т. Перфільєву, через якого звернувся до царя з проханням надіслати негайну військову допомогу.

Травень, середина - до Б.Хмельницького прибув посол царя Т.Спасителєв з розпорядженням направити козацькі полки до Білорусії на допомогу військам Московії.

Травень, кінець - Польські і татарські підрозділи вдерлися на територію України.

Червень, після 20-го - до гетьмана прибув посол шведської королеви Кристини для встановлення дружніх відносин і пропозицією союзу проти Речі Посполитої.

1654, 4 липня - лист до царя з проханням повернути захоплені у Видубецького монастиря землі.

Липень, середина - Польське військо вдерлося у західні райони Брацлавщини.

1654, 16-17 липня - прибуло посольство від нового валахського воєводи К.Щербана.

8-9 серпня - відправив посольство до Криму з листами до нової влади і верхівки, схиляючи її до укладення договору з Україною і розриву стосунків з Польщею.

17 жовтня - 30-тисячна польська армія виступила у похід проти України.

24 жовтня - відправив посольство до царя, повідомляючи про загрозу нападу на Україну і прохаючи надіслати на допомогу 15-20-тисячне військо, завдавши одночасно удар через територію Білорусії до Польщі.

4 листопада - прибуло посольство Московії з повідомленням про успіхи в боротьбі з Литвою і що армія вирушить на допомогу в Україну весною (?!) 1655-го р.

10 листопада - лист до царя з вітанням з приводу захоплення Смоленська і проханням швидше надіслати допомогу.

Листопад, середина - польська армія в районі Царгорода вдерлася на територію Козацької України.

17 листопада - лист гетьмана до В.Шереметєва з проханням прибути на допомогу оскільки почалися бої.

18 листопада - лист до В.Шереметєва про наступ ворогів і з проханням прибути на допомогу.

19 листопада - героїчний захист козаками, опришками і міщанами Буші, які загинули, але не здалися на поталу жовнірам.

21 листопада - лист гетьмана до царя про наступ польського війська і проханням надіслати допомогу.

28 листопада - Бої козаків і міщан Брацлава з поляками.

2 -го грудня - В.Шереметьєв послав на допомогу Б.Хмельницькому 4 тисячне військо на чолі з Ф.В.Бутурліним.

7 грудня - лист до Бутурліна пришвидшити похід.

9 грудня - поляки зайняли Брацлав.

27 грудня - на допомогу полякам прибули 30 тисяч татар.

27-29 грудня - героїчна оборона козаками і міщанами Домівки - польські жовніри знищили близько 20 тисяч мешканців Брацлавщини