І прокидається щороку
Святий, що в тій могилі спить...
Дніпрова Чайка
Уже доброю традицією стало відзначати щорічно в останній декаді травня велелюдне свято "В сім'ї вольній, новій", що давно набуло міжнародного статусу. Люди різних національностей і країн звертають у такі дні і свої очі, і серця свої на Тарасову могилу в Каневі, щоб причаститися великої духовної сили Кобзаревої, щоб продовжити одвічний діалог з геніальним поетом і пророком.
"Не забудьте пом'янути / Незлим тихим словом..." - цими простими й проникливими рядками з безсмертного "Заповіту" у віки вписалося звернення 31-річного Тараса Шевченка до своїх співвітчизників з наступних поколінь і часів. Задля них пішов на численні жертви великий поет і художник, з думкою про вільних і гідних синів і доньок нової України, з мрією про свободу й непорушність прав цілих народів і окремої людини.
Далекого від нас 1845 року, коли писались полум'яні рядки "Заповіту", хворий співець ще не знав, виживе він чи ні. Але головним, що його турбувало в ті миті, було становище безправної і понищеної підступною й агресивною Москвою України. Як то складеться подальша її доля? Адже так хотілось Кобзареві побачити її "сем'єю великою", "сем'єю вольною, новою", тобто самодостатнім соборним державним утворенням. Без чвар і всіляких усобиць, без пихи та самоїдства. Адже українці нічим не гірші від інших народів і не повинні до скону скніти в кайданах.
...Хвороба відступила. І Т.Шевченко з новою енергією поринув у подальшу творчість - улюблену свою стихію. Міг би ще в більшій мірі зреалізуватись як художник, письменник, мемуарист, публіцист, критик... Міг зажити щасливим безтурботним життям, знайти собі вірну супутницю по долі й створити власну сім'ю, про яку так палко завжди мріяв...
Але ж ні! Бути щасливим і самозадоволеним у часи всенародної недолі-трагедії для Т.Шевченка межувало б зі зрадою, з відреченням від головної мети життя, з відступництвом від національних ідеалів. Тож свій геніальний хист, своє особисте щастя, своє здоров'я і саме життя Кобзар поклав на вівтар служіння гнаній і зацькованій Україні, навіть назву якої заборонялось уживати за царату.
За це на нього ждуть арешт, ув'язнення в казематі Петропавловської фортеці в Санкт-Петербурзі, а далі десять років виснажливої та убивчої солдатчини з жорстокою забороною писати й малювати. Чи могло знайтись щось дошкульніше, аніж такий немилосердний вирок?! Але Шевченко інакше не міг учинити. Він зробив свій вибір. Бо не корисливість і самолюбство, не марнославство кликали його до пера і пензля, а єдиний привілей - бути сином сплюндрованої й обезличеної України.
"Караюсь, мучуся, але не каюсь!" - прорік поет на засланні, засвідчивши вірність своїм ідеалам, свою цілковиту непідвладність і нескореність в умовах справжньої каторги. І хоч повернувся Т.Г.Шевченко з заслання з підірваним здоров'ям, але морально переміг московського імперського монстра, що прагнув кинути його, як і Україну, на коліна.
Відтак ореол героя, подвижника, пророка, що з'явився ще за життя Тараса Григоровича, не меркнутиме й у наступні епохи. Його офіра надихатиме нові й нові покоління на самопожертву в ім'я високих ідей. Звісно, доки існує в світі ницість і продажність, заздрість і глупота, Шевченко та його спадщина не переставатимуть бути об'єктом усіляких фальсифікацій та паплюження, які й нині озиваються з шумного книжково-журнального моря та з ефіру антиукраїнськи налаштованих телеканалів України. Але час розставить усі акценти. Імена фальсифікаторів зникнуть безслідно, а пам'ять про Шевченкову офіру житиме вічно.
Сподіваємось, що в недалекому майбутньому в незалежній Україні будуть офіційно затверджені два загальнонаціональні свята, які давно вже стали всенародними: 9 березня - День народження Т.Шевченка, а також 22 травня - День пам'яті Кобзаря. Надіємось, що в перспективі зроблять логічний і закономірний крок, природний і мудрий чин і отці церкви, офіційно прилучивши загальнолюдського світоча і національного пророка, мученика й подвижника Тараса Шевченка до лику святих. Адже це був не тільки великий богоборець, а ще більший боголюбець, що все своє життя йшов Христовою стежкою - стежкою любові та самопосвяти заради утвердження Людини і Людяності.
ПРИМІТКИ
"День пам'яті Кобзаря" (1992). За текстом виступу на Херсонському обласному радіо опубліковано під назвою "22 травня - День пам'яті Кобзаря" в газеті "Голос Таврії". - 1992. - № 14. Статтю було вміщено під псевдонімом "Антін Гулецький".
"Ліричні присвяти Т.Г.Шевченкові в доробку О.Афанасьєва-Чужбинського" (1994). Друкується вперше як фрагмент доповіді "Постать Кобзаря в українській літературі XIX ст." на Шевченківській конференції в Херсоні (90-і рр.).
"Поетична Шевченкіана Михайла Старицького" (2004). Опубліковано у збірнику "Михайло Старицький: Постать і творчість: До 100-річчя з дня смерті письменника-класика: Збірник праць Всеукраїнської наукової конференції: 12-13 травня 2004 року". - Черкаси, 2004. - С.108-114.
"Шевченко в житті та творчості Олександри Псьол, Дніпрової Чайки та Людмили Волошки" (1989). Друкується вперше за текстом доповіді, виголошеної на обласній міжвузівській науково-теоретичній конференції в Одесі (1989). Тези цієї доповіді було опубліковано в науковому збірнику: "Т.Г.Шевченко і загальнолюдські ідеали: Тези доповідей і повідомдень на обласній міжвузівській науково-теоретичній конференції, присвяченій 175-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка: 19-21 квітня 1989 р." - Одеса, 1989. - Ч.І. - С.96-97. Публікація мала назву "Шевченківські традиції у творчості О.Псьол, Дніпрової Чайки і Людмили Волошки".
"Літературно-мистецька Шевченкіана Володимира Різниченка (Велентія)" (1988-1992). Друкується вперше на основі доповідей, виголошених на Шевченківських наукових конференціях 80-90-х років у Херсоні: "Шевченківська тема в творчості Дніпрової Чайки та Володимира Різниченка", "Літературна Шевченкіана Володимира Різниченка", "Мистецька Шевченкіана Володимира Різниченка (Велентія)".
"Тарас Шевченко в творчості Миколи Чернявського" (1998). Скорочений варіант статті під назвою "Шевченко в творчості Миколи Чернявського" було опубліковано в науковому збірнику "Творчі обрії Миколи Чернявського". -Херсон, 1998. - С.12-15.
"Критичні мініатюри" М.Чернявського: погляд на попередників Тараса Шевченка" (2008). Друкується вперше.
"Шевченкова могила" М.Чернявського як сумний документ епохи" (2007). Скорочений варіант статті опубліковано в херсонському альманасі "Елінг". - 2008. - №8. - С.68-80.
"Постать Кобзаря в циклі "Під знаком Великого Духа" М.Чернявського" (2008). Друкується вперше.
"Шевченківські та кулішівські мотиви в творчості Є.Маланюка" (2000). Стаття являє собою фрагмент дослідження "І кожна рима як свячений ніж..": Із спостережень над поезіями Є.Маланюка", опублікованого в журналі "Визвольний шлях". - 2002. - № 4. - С.97-106; № 5. - С.110-124.
"До проблеми осягнення Кобзаревих заповітів поетами Празької школи" (1998-2003). Друкується вперше на основі доповідей, виголошених на наукових конференціях у Херсоні: "Празька поетична школа" (1998, доповідь "Шевченкіана представників Празької поетичної школи"), Шевченківська конференція (2003, доповідь "Постать великого Кобзаря в поезії української діаспори").
"Шевченківські мотиви в поезії Івана Багряного" (2000-2007). У такому варіанті друкується вперше. Окремі положення опубліковано в дослідженні "Вийдемо до сонця з темних мурів...": Огляд поетичного доробку Івана Багряного", вміщеному в журналі "Визвольний шлях". - 2001. - № 10. - С.93-107; № 11. - С.86-100.
"Кобзар у поетичному світі Яра Славутича" (1996). Опубліковано під назвою "Шевченківська тема в поетичній творчості Яра Славутича" в науковому збірнику "З Україною в серці". - Херсон, 1996. - С.62-70.
"Шевченківські мотиви у творчості Андрія Легота" (2001). Первісний варіант статті опубліковано у журналі "Визвольний шлях". - 2001. - № 3. - С.89-96.
"Шевченкіана Миколи Братана" (2007). Друкується вперше.
"Кобзареві мотиви в творчості Анатолія Кичинського" (1995). Друкується на основі доповіді Других Шевченківських читань у Переяславі-Хмельницькому (1995). Тези доповіді було опубліковано під назвою "Лірична Шевченкіана Анатолія Кичинського" у збірнику: "Другі Шевченківські читання, присвячені 150-річчю "Заповіту" і 155-річчю "Кобзаря": Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Переяслав-Хмельницький, 1995. - С.17-18.
"Шевченкіана Миколи Каляки" (2007). Друкується вперше.
"Самоспалення на Тарасовій горі, або Мобілізований Шевченком" (2007). Друкується вперше за текстом виступу на Херсонському обласному радіо.
"Шевченкова офіра" (2008). Друкується вперше за текстом виступу на Херсонському обласному радіо.
