Українські анегдоти

марьяна2012 — Thu, 05 Jul 2012 17:02:04 GMT

Насолоджуйтесь теплим літнім гумором. Шквал спекотної поезії, шукайте на гарячих сторінка журналу «Дніпро»
Хочу поділитись моїм улюбленим:
Прийшов до лікаря Устим:
«Питання таке маю —
в жони на стороні інтим,
про це я точно знаю.
Та роги не ростуть чомусь
-чи є якась хвороба?
Все ж в нас тут з вами Білорусь,
неподалік Чорнобиль».
Поглянув лікар — от дивак!
-і сміх свій ледве стримав:
«То образно говорять так,
ти не хвилюйсь, Устиме.
Не зможуть вирости вони у тебе –
ну, ніколи, хоч дома знайдеш ти штани
й Петра, й Мишка, й Миколи».
Устим обняв тут лікаря:
«Аж легше мені стало
-у організмі, думав я, що кальцію замало».

Мова міжнаціонального спілкування

DivaDii — Wed, 07 Mar 2012 11:18:59 GMT

Ця тема народилася із спілкування у нашому блозі.
Щодо української мови та її сучасного стану в Україні.

Пан Дивно попросив аргументи на захист української мови.
Мене взагалі дивує та дуже насторожує той факт, що в Україні комусь треба доводити необхідність захисту української мови. З одного боку, це нібито нонсенс. У жодній країні світу не було такого, щоб треба було захищати історичну, національну мову. Але... ми живемо в Україні. І знаємо, що у нас відбувається з мовами...

Тож ось... Починаю викладати аргументи. Докладно. По пунктах.

1) В Україні повинна бути єдина державна мова.
Яка мова повинна бути державною в Україні? - питання риторичне.
Далі - кілька аргументів на захист цієї тези - однієї державної мови.

2) Є випадок в історії, коли відбулася аварія на залізниці, із людськими жертвами. У країні, де дві державні мови. Саме через те, що два залізничні диспетчери не зрозуміли один одного. Бо кожен розмовляв своєю "державною мовою". Ця держава (до речі, Ваші однодумці дуже її полюбляють наводити як приклад двох державних мов) - Бельгія. Аварія відбулася у 2001 році. Докладніше - читайте Гугл.

3) Звідси випливає наступний висновок: якщо Ви - прибічник двомовності та двох державних мов, то Вам все одно ТРЕБА вивчити, знати українську та вміти розмовляти нею. Як то кажуть: "Хочеш дві державні - вивчи спочатку першу!"

4) Повага до мови, культури та історії українського народу. Нікуди не подінешся!
Це необхідно у державі. У протилежному випадку... Вибачте, як то кажуть: "Валіза... Вокзал... Подалі..."

5) Мовою міжнаціонального спілкування в Україні повинна бути...
ЯКА?..
Більше того. Навіть у наших херсонських південних степах - саме українська мова (ну, нехай суржик - але все-таки УКРАЇНСЬКИЙ суржик) таки є мовою міжнаціонального спілкування.
Так дійсно є! Я спеціально дізнавалася. У нас на Бериславщині (це район Херсонської області), наприклад, є села шведські, німецькі тощо... Так у них це просто дійсність, реальність. Мовою міжнаціонального спілкування для них є саме українська.
І це НОРМАЛЬНО і правильно. В Україні (ми ж не про Росію розмовляємо?).
І така норма повинна з часом стати повсюдною. До цього треба йти. Для цього треба докладати зусилля, на це спрямовувати конкретні дії і (у тому числі) певні ресурси (у тому числі - наш Портал). Якщо особисто Вам ліньки докладати зусилля (і я Вас розумію! це в принципі - Ваш особистий вибір і право - не докладати власних спеціальних зусиль до розвитку державності) - то просто посуньтесь та не заважайте цьому об'єктивному процесу. Але держава - таки повинна докладати до цього зусилля і ресурси.

6) Освіта, армія, усі державні установи... - зрозуміло. Якщо двомовність - то обов'язкове знання ДВОХ мов. Якщо одна державна мова - то тоді достатньо знання однієї державної мови - української. І бажано (звичайно, тільки у деяких регіонах) - ще знання російської. Це звичайно, в ідеалі. Тобто так повинно бути у державі - хоча б через певний час.
Хоча, якби українізація від 1991 року йшла б нормальними темпами, то ми зараз вже навіть і забули б про цю тему і жодної б проблеми не було! Це було б - просто звичайною та звичною ситуацією. І ні у кого б не викликало "протесту". А тільки лінь, бездіяльність влади та ще роздмухування мовних "протистоянь" певними політичними силами (з обох боків, звичайно!) - і призвели до цієї ситуації, в якій ми зараз знаходимося.
Таким чином - це прямий обов'язок держави - створити УМОВИ для того, щоб усі могли полюбити та шанувати українську мову, культуру, історію.

7) Більше того. УСІ працівники, що працюють з людьми, повинні знати українську мову. Ну а якщо буде дві державні - то ОБИДВІ. Але ніяк не можна обійтися знанням однієї російської.
Бо це культура спілкування, це взаємоповага. Якщо до Вас звертаються українською - то краще висловити свою повагу до людини - і відповідати такою ж мовою. Єдиний виняток - наш Портал. Тут вітається якомога більше спілкування українською мовою. Якщо можете українською (хоча б не дуже правильною), - будь ласка, не соромтесь, - спілкуйтесь українською та отримуйте задоволення!

а) Якщо людина працює десь у "цеху", не спілкується із замовниками, то звісно - вона може знати лише одну мову - ту, якою вона звикла розмовляти.
б) Але якщо це інженер, менеджер, чиновник, таксист, продавець, офіціант... Тобто якщо одним із посадових обов'язків є спілкування (при продажу тощо...), то знання української є обов'язковим (звісно, при двох державних - обов'язкове знання обох державних мов).

9) Щоб Ви знали. У нас на півдні, у Херсоні зараз українська мова - це ознака інтелігентності людини. Російська мова - звичайно, не є ознакою "бидла" чи чогось там такого. То коли до нас на фірму заходить людина і розмовляє російською, - то треба ще зрозуміти, що це за людина, чим вона "дихає". Але якщо заходить людина і звертається українською, - то відразу зрозуміло: або письменник, або викладач, або журналіст тощо. Тобто інтелігент! Наша людина!
Я абсолютно розумію, що у Західній Україні такого "розподілу" немає. Описую виключно те, що і як відбувається зараз у нас, у Херсоні.

а) У Херсоні я знаю чималеньку купку людей, які свідомо перейшли на українську мову спілкування. Серед них журналісти, бібліотекарі, художники - різного віку. Але всі вони - справжні інтелігенти.

10) Трохи докладніше історія мого брата.
Він навчався у Херсонському педагогічному інституті за радянських часів. "Учитель труда и черчения". Звісно, він навчався російською мовою. Хоча відразу, від самого початку було точно відомо, що розподіл у них - по селах Херсонської області.
Питання: "Навіщо тоді було його вчити російською мовою?!" - тобто вчителя для сільської української школи?!
Звісно, що він поїхав у село. Викладав там - українською. Бо школа ж - українська! Знаєте, як це було?!..
Він і досі не може розмовляти українською. Але - завдяки цьому своєму досвіду - абсолютно переконаний, що вертикаль навчання у державі повинна бути ОДНОмовною. А саме - українською.

а) Про його дружину та її досвід я вже написала досить докладно.

===

Як правило, після того, як я своїм знайомим розповідаю історію з пункту 10,... - прямо видно, що у них в голові щось "трісь!" - перемикається. І їм вже не потрібні ніякі інші аргументи.

Але повірте, я можу продовжувати ще досить довго. В мене аргументів ще... - мало не видасться!

І якщо хтось збирається і зараз сперечатися... - то СПОЧАТКУ спростуйте десятий аргумент.

Цікавинка

DivaDii — Fri, 03 Feb 2012 08:53:29 GMT

Перекладіть російською мовою вираз:
"Шульга шкутильгає".

Підказочка: можна використати онлайн-перекладач.

Улюблені анекдоти

DivaDii — Fri, 03 Feb 2012 08:52:27 GMT

Летить Бусьок над Україною, бачить Заєць по лісі шуршить туди-сюди, пакує валізи...
Бусьок: Друже, що сталося? Ти куди зібрався?
Заєць: Що не знаєш? Податковий кодекс прийняли, тепер податкова міліція нагряне - а в мене шуба, і в жінки шуба, діти в шубках - запитають звідки...
Летить далі Бусьок. Аж дивиться: равлик дуже швидко тікає... і не від нього зовсім.
Він до равлика: Ей, ти куди???
Равлик: Ну дивись, у мене хата, і у жінки хата, у дітей також хатки - прийдуть, спитають звідки, ще й заберуть...
Тікає Бусько і собі. Прилетів у теплі краї задовго до звичного часу...
Зустрів Бабуїна, та той дивується: - Ти ж чого так рано в теплі краї приперся???
Бусько: Знаєш, на Україні щось таке твориться... З новим податковим кодесом всіх тепер перевіряти будуть, щоб "роздіти"... (і про Зайця, про Равлика розказав).
Бабуїн: Ну а тобі чого то боятися???
Бусько: Мене ж теж можуть спитати, за які гроші я двічі на рік туди-сюди літаю...
Бабуїн: Слухай, у мене ж то нема точно нічого. В самого дупа гола, в жінки дупа гола, діти тоже голодупі... Де то ваша Україна? Може, мені туди...

=====

А тепер післямова. Почала розповідати цей анекдот племінниці (українською):
"Летить Бусьок над Україною...". І перепитую: "Знаешь, кто такой Бусьок?"
Вона відповідає:
"Знаю. Автобус".

"Просвіта" Херсонщини

Українські анегдоти

Мова міжнаціонального спілкування

Цікавинка

Улюблені анекдоти