Величальна рiднiй землi

Тече Дніпро між вічних берегів.
У золоті церков наш древній Київ.
Простори милі, серцю дорогі,
Як диво-книгу, вранці я відкрию…

Приспів:
Україна ще жива.
У віках їй жити.
Буйним квітом сад співа,
Половіє жито…
У колисці немовля
Сонячно радіє.
Рідна батьківська земля
Знову молодіє.

Аж ген поля - зелені рушники
І чистота небесної блакиті.
Історії нетлінні сторінки
І зоряні такі чудові миті…

Приспів.

Карпатські гори, Таврії степи,
Безцінна Криму золота перлина.
Надії наші, як тугі снопи,
А мрії, мов червона та калина…

Приспів.

Пiсня про Асканiю

Не загубилася в степах,
Давно відома в цілім світі…
Асканії правічний птах
Кружля сьогодні у зеніті.

Приспів:
Квітка травнева,
Даль полуднева,
Баби камінної тінь…
Скільки тут сонця,
Чистого неба!
Пахне бузкова цвітінь.

На роздоріжжі васильки,
Під обрій - хвиля ковилова…
І жайвориний спів дзвінкий
Поета кличе знов до слова…

Приспів.

Моя легендо степова,
Омріяна земна перлино,
Моя Асканіє-Нова,
До тебе серце завжди лине…

Яхта любовi

Наш берег з тобою в забутих світах,
У сні голубім, у рожевім тумані.
Лечу я до тебе, як ранішній птах,
А мрії зринають дзвінкі та рум'яні.

Приспів:
Що ж ти шумиш мені, море,
Хвилю даруєш яку?
Чи то на щастя, на горе
Стрів я тебе на віку.
З ким ти, скажи, моя зоре,
Радість стрічаєш стрімку?
Хто цю журбу переоре,
Спивши надію п'янку?

Наш берег, кохана, ще літом живе.
Він сонцем залитий, стрімкий та високий.
На яхті любові бажання пливе,
А біле вітрило, як біль одинокий…

Приспів.

Наш берег вечірній - далекі вогні…
І душу дурманить, цвіте матіола.
На яхті любові до ранку пісні -
То юність моя, то співа радіола…

Лише для тебе

Скільки сонця, скільки радості і світла
Дарував мені ти, любий, дорогий…
То для тебе моя молодість розквітла
І ніхто мені не треба вже другий.

Приспів:
Мої духмяні пелюстки -
Лише для тебе.
І спів ранкової ріки -
Лише для тебе…
Ти моя мрія золота
В обіймах маю.
Ти лиш один в усіх світах,
Тебе кохаю…

Я так довго свою доленьку шукала,
Я у сумнівах губилась навесні,
Я тебе у самоті усе гукала
І тобі лише співала я пісні…

Приспів.

Моє щастя світанкове засіяло -
Ти прилинув та й на білому коні…
Я всю ніченьку в чеканні простояла
У надії, що всміхнешся ти мені…

Приспів.

У селi весiлля нинi...

Білі коні на весіллі,
Спілі яблука в саду…
І несе у юній силі
Наречений молоду.

Приспів:
А музика звучить,
І скрипонька співа,
І пелюстками всіяно стежини,
І б'є у береги стрімка ріка жива,
Де сонячно горять троянди і жоржини.

В небесах святково-синіх
Сяють бубни золоті.
У селі весілля нині -
Буйна радість на путі…

Приспів.

Молодят я привітаю
Вересневої пори…
Хай від краю і до краю
Ранок піснею горить!

Куди голка, туди й нитка

Ми з тобою вік вже прожили.
Все було - і радощі, й печалі…
І завжди щасливими були,
Як синів у гості зустрічали.

Приспів:
Куди голка, туди й нитка в'ється -
Приказка в народі є така.
Моє серце із тобою б'ється,
Доле моя вірна пломінка…

Поміж нас - травнева висота.
Я дивлюся в світлі твої очі.
А любов, мов квітка, розцвіта,
Осяває наші дні та ночі.

Приспів.

Я надію цю благословлю,
Як життя, розділене з тобою.
На світанку Бога я молю:
Бережи мою зорю зі мною!

Приспів.

А стежечка бiжить вiд лiта...

Пора щемлива падолисту
Хвилює нас, любов моя.
І кружать журавлі над містом,
Де неба голубінь сія…

Приспів:
Осіннє диво шелестить,
Промінно так на сонці грає.
Мов струни хтось перебирає,
Так світиться ранкова мить…

А стежечка біжить від літа,
На ній уже з тобою ми…
Багряні спалахи на вітах
І не далеко до зими…

Приспів.

І павутинкою сріблиться
Далекий спомин дорогий.
Усе шумить, кружляє листя
Отам, де ніжний смуток твій…

Приспів.

Вишня бiла

У травневім степу знов співа далина,
Знову в серці весна солов'їна.
Так хвилює мене і бентежить вона -
Золота моя радість промінна.

Приспів:
Вишня біла… Вишня біла… Вишня біла…
Я тобі тоді сказати не посміла,
Що тебе лише одного виглядала,
Сподівалася в надії і чекала…

Я тебе пострічала, як вишні цвіли.
На стежках - заметіль пелюсткова…
Ми з тобою, коханий, щасливі були…
Я ж тобі не сказала і слова…

Приспів.

Знаю, любий, мені ти пробачиш за все,
Я ж до тебе так стрімко летіла.
Ніжний вітер степів нашу пісню несе -
Ту, яка в пелюстках мерехтіла…

Приспів.

Журавлi над нашим садом

Минає радість і печаль. Усе минає.
А журавлі летять, кричать за небокраєм.
Над полем осінь неспроста гай-гай курличе
І синя-синя висота у вирій кличе…

Приспів:
Як я тебе люблю!
Серце своє гублю!
Марю тобою… Марю тобою...
Хвиле мого жалю.

Для мене ти, як день, була, як птаха біла,
Усе горнулась до крила і золотіла.
Я ж весь промінився-яснів, мов даль світанна.
І добре, що тебе я стрів, моя кохана.

Приспів.

Безкрає поле перейду в легкій замрії.
Чи то на радість, на біду - вже вечоріє.
О найдорожча на землі, моя розрадо…
Ти чуєш, квилять журавлі над нашим садом?

Приспів.

Квiтка осенi

Вже квітка жовта одцвіта,
Сьогодні - осінь золота…
А я до тебе знову йду
По вересневому саду.

Приспів:
Ти, моя кохана,
Тільки ти.
З вечора до рана -
Тільки ти.
Я тобою мрію і живу
В сонячному сні і наяву…

Я лину серцем у поля,
Де літом ще живе земля,
Де васильки колись цвіли,
Де ми щасливими були.

Приспів.

Розлука довга не мина,
Яка ж гірка таки вона!
А я до тебе знову йду
По вересневому саду.

Приспів.

I знову стежка золотiє...

Уже бузки відрожевіли,
Прощальним дивом одцвіли.
Ми берегти любов не вміли,
Коли щасливими були…

Одмерехтіли наші весни…
Неначе згадка дорога.
І що лелеченьки принесли,
Давно згубилося в снігах…

Та є в житті велика сила -
Стрімкі любові береги.
Ти моє серце воскресила
У дні зимової юги…

І та немеркнуча надія
Іще горить, не відліта.
Де знову стежка золотіє
У наші зоряні літа…

Любовний роман

Розморене сонце лягало за море,
І вже над водою стелився туман…
А ти посміхався мені, моя зоре…
І то був наш перший любовний роман.

Приспів:
З вітром тебе люблю!
З морем тебе люблю!
В пахощах квіту
Серцем зігріту
Постіль тобі стелю…

Розсипані квіти на березі ночі…
Гарячі обійми… Цілунки палкі…
Мій любий, коханий, дивлюсь в твої очі,
Де хвилі співають далекі й гінкі…

Приспів.

Розніжений спомин вертає до моря -
Туди, де з тобою ми в щасті були.
Як ти посміхався мені, моя зоре,
Коли незабудки блакитні цвіли…

Приспів.

У свiтанкову заметiль

Зажурюся, затужу в безкраїм полі…
Біле полум'я з вітрами - по землі…
А над шляхом вишумовують тополі,
Навівають несподівані жалі.

Приспів:
Зимова заметіль,
І сніг цей звідусіль…
Завдячую тобі
За все минуле в літі.
Спливає суєта -
І знову даль світа,
Як біло-білий біль
У цілім білім світі…

Я засяю, заіскрюсь, залебедію -
Може, ти мене зустрінеш край воріт?
А сльоза, що нагортається на вії,
Затуманила ранковий мій політ.

Приспів.

Я благаю, не мовчи, таки озвися!
Ти ж моя - на всі літа, усі віки.
Наші долі вже давно переплелися,
Наче книги дорогої сторінки…

Приспів.

Сiчневий спомин

Світами йду, а батька вже нема.
Так порожньо тепер під небесами…
Яка бездонна віється зима -
Сніги летять полями та лісами…

Безкрая ніч встеляє береги.
Мій любий тату, замело дороги…
Ніяк мені не повернуть борги
І ні тобі, ні матері, ні Богу…

Ти був завжди завзятим, молодим.
Учив дітей, стежину знав до школи.
Солодкий спомин, як рожевий дим,
В душі моїй не відсія ніколи…