Вітаємо Вас, Гість!
Четвер, 14.12.2017, 20:46
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

Чи зручно Вам користуватися порталом?
Всього відповідей: 34

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Бібліотечка

Головна » Книги » Музика » Нотні видання, збірки пісень

В.Кулик, В.Плаксєєв. Повернення в юність

Степова арфа





Знов біла чайка квилить над водою,
Де колосками поле аж співа,
Проміниться снагою молодою
Мрійливокрила “Арфа степова”...

Приспів:
Літо сплива, літо сплива...
Та не минає закоханість літа.
Щиру мелодію не забува
Серце моє, васильками зігріте...

До сонця стежка сяє веселкова
Яка весна, які ясні дива!
Немов на щастя, кована підкова,
Зоріє пісня наша степова...

Приспів.

На горизонті далеч маревіє
Крізь ковилові сонячні дива...
То на просторі серце моє гріє
Мрійливокрила “ Арфа степова”...

Приспів.




Пісня про Чаплинку





Життя моє усе як на долоні...
Були щасливі дні, були й сумні.
Та у твоєму ніжному полоні
До щему завжди радісно мені.

Приспів:
Чаплинко моя,
Гожий день над степами світає.
Наче спів солов'я,
Наче спів солов'я,
Над степами весна розцвітає.

Шумують пшениці під небесами
В таврійській стороні дзвінкі пісні...
Про що б ви мені, мамо, не писали,
У тих листах жалі мої земні...

Приспів.

У диві диких трав дівоча врода...
І згадки на душі, як міражі:
Я п'ю твою криничну чисту воду
На рідній степовій своїй межі...

Приспів:
Чаплинко моя,
Хоч на світі доріг забагато,
Є одна, що сія,
Є одна, що сія,
Від порогу батьківської хати...




Липовий гай





І знов примарився той день,
Такий духмяний серед літа.
В гарячім розплеску пісень
Гойдаються пахучі віти.

Приспів:
Липовий гай...
Липовий гай,
Ти мені снишся погожої ночі.
Як водограй,
Музико, грай.
В серці любові листочок тріпоче...

Йдемо у парі ти і я,
А цвіт липневий ніжно сяє.
Життя нестримна течія,
І кожен з нас це добре знає...

Приспів.

Пливуть за обрії літа
До небосхилу понад гаєм,
Який цвіте не одцвіта,
На вітрі зорянім співає...

Приспів.




Зачекай, любове





За полями за туманами
Зустрічалися колись.
Там де зорі над лиманами
Відлітали в синю вись.

Приспів:
Зачекай, любове,
Листячко вербове
Ще весною марить і горить...
Мріє вечорова,
Люба чорноброва,
Чом же моє серденько болить?

Даль дніпрова переливами
Осява мої світи.
Ми колись були щасливими
І мені всміхалась ти...

Приспів.

Не печалься, моя радосте,
Все проходить і мина,
Та в душі лишилась райдуга —
Світла згадка осяйна...

Приспів.




Мрія вечорова


Заманулось мені
Завітать до весняного саду...
Що в цвіту пломенів
І плекав солов'їні рулади...
На кленові мости
Нам ще, друже, з тобою ступати.
І бузкам ще цвісти
На причілку рідненької хати.

Приспів:
Ти мені підкажи, моя радість квіткова,
Як напитися днів осяйних досхочу?
Я до світла твого, як метелик ранковий,
Зачудовано-рвійно в надії лечу...

Защемило мені
У душі від квітневого світла
Небеса осяйні —
Юні сплески духмяного вітру...
Я не знаю куди
Свою тугу вчорашню подіти.
Замітають сліди
Пелюстки вечорового квіту.

Приспів.




Де ж ти, моя ластівко





Де ж ти, моя ластівко, зимувала,
Та й за ким, ріднесенька, сумувала?
Мерзли твої крилечка на морозі,
Ніби листя ясена при дорозі.

З ким ти, моя радосте, веселилась,
Коли в шибку сонечко срібне билось?
Так уже зіскучився по тобі я,
Де криниця ранішня голубіє...

А весна все міниться небесами
І дзвенить пташиними голосами...
Доле моя, доленько, ніжна втіхо...
Плине в далеч річенька тихо-тихо.




О, мій коханий





Водиця чиста, річенька світла...
Дорога щастя тільки одна.
Чом ти, коханий, знов непривітний?
Келих свій повний вип'ю до дна.

А вітер віє, листом тріпоче...
Переболію, переживу.
Як я зустріти знов тебе хочу
Може й розлуку перепливу...

О, мій коханий, радосте вічна,
Жарина болю — мрія моя...
Гріє долоні лагідна свічка
І не змовкає, грає баян.




Повернення в юність


Птахи на наше свято прилетіли
І ожили заклечані мости,
І вишні раннім ранечком доспіли
Як добре, що зі мною знову ти...

Приспів:
Зоре моя, зоре,
Сад шумить, шумить, як море...
Я тебе, моя любове,
На руках несу.
Може то на радість,
Може то на горе
Знов я закохався
У твою красу...

Шкода, що ми з тобою не зуміли
До щастя повернути юні дні,
Які далеким травнем відщеміли
У степовій безкраїй стороні...

Приспів.

Засяй, моя розрадо, над світами!
В нічнім саду щебечуть солов'ї.
А в небесах рожевих на світанні
Летять, летять любові журавлі.

Приспів.




Ти мене, вербичко, не питай


Ти мене, вербичко, не питай,
Чом одна журюсь я серед ночі,
Де квітує наш забутий гай,
Де я вже не стріну твої очі...

Приспів:
Бережок, бережок
Білокам'яний...
Мій коханий дружок,
Не чекай мене.
Ми з тобою давно
Розпрощалися.
Несолодке вино
Нам дісталося...

Ми з тобою стали, як чужі,
Доля розвела нас на розпутті.
Лише десь на денечку душі
Вечори зринають незабуті.

Приспів.

Тільки ти, коханий, добре знай:
Не моя вина, що все так сталось.
То для нас цвіте забутий гай...
Що було, то назавжди зосталось...

Приспів.




Вечорова тополя





Призахідне сонце котилось по полю,
Спускався на доли вечірній туман.
А промінь останній осяяв тополю —
Накинув на неї осінній жупан.

Моя ж ти тополе, одна над рікою,
Кого виглядаєш, красуне, кого?
Я душу сьогодні свою заспокою,
Як смутку ясного зазнаю твого.

Й сказала тополя мені вечорова:
“Козаче ти мій, не журись, не журись:
Ще прийде до тебе твоя чорноброва
І буде усе, як бувало колись.




Прощання з літом


Зірвана квітка, солодка печаль...
От і сповило наше райдужне літо.
Щастям своїм ти до мене причаль,
Хай моє серце не буде боліти.

Приспів:
Ой білі пелюстки,
Спізнілі ластівки,
Весну прибережіть
До завтрашнього літа...
У спокої ріки,
У доторку руки
Я вас таки кохав,
Прекрасна синьйорито...

Видивом раннім до тебе лечу,
Радість ясну пригубляю устами.
Тихо молюсь на вечірню свічу,
Ту, що горить, не згасає між нами.

Приспів.

Радосте люба навік дорога,
Ти не сумуй, не шкодуй, моя зоре.
Літо спливло, але грає орган
І не змовкає розбурхане море.

Приспів.




Чарівні паничі


Дивлюся в твої очі, як в ріку
Всього було на нашому віку,
Та я палаю й досі тим вогнем:
Прошу, не забувай, люби мене...

Приспів:
Скажи, скажи, яка в тім вигода,
Що я тебе, як пісню, вигадав,
Що я тебе щасливо вимріяв,
Коли птахи вертали з вирію...
І стала ти мені коханою,
Ясною квіткою рум'яною,
Сльозою зоряною, тихою,
Єдиною моєю втіхою...

Коли, бува, сумую при свічі,
У пам'яті зринають паничі
Де знов гуляє літо у саду,
Я жду тебе, жадану й молоду...

Приспів.

Ті квіти ще не згасли у душі
Незаймані чарівні паничі.
І знов стежина у саду сія,
Де ми з тобою двоє — ти і я...

Приспів.




Саде мій осінній





З далини щемливої розлуки
Ти чекай мене, люби мене.
Між ранкових віт прозорі звуки
І яскраве сонце осяйне...

Приспів:
Саде мій осінній,
Ти — моє спасіння.
Ти — моя розрада і любов.
Голоси пташині
В небі синьо-синім
Так мене хвилюють
Знову й знов...

Відлетять у вирій журавлята
Золоті літа, літа мої...
Довго буде ще любов кружляти
Там, де голосисті ручаї.

Приспів.

Ти скажи, куди журбу подіти?
Листя все шумить і обліта...
Квіти, як прощальні самоцвіти...
А над ними — синь і висота...

Приспів.




Одцвіта калина





Там, де ніжна пісня лине,
Де співа дзвінка вода,
Одцвіта в гаю калина
Кучерява й молода...

Приспів:
А ріка спокійно плине
Цвіт на плесо обліта...
Одцвіта в гаю калина
І летять мої літа...

У дівчини очі сині,
Чорні брівоньки назлам...
Що ж мені робити нині:
Щастя й горе пополам?

Приспів.

І тому ходити мушу,
Загубившись у цвіту.
Як мені запала в душу
Та співанка на льоту!

Приспів.




Горобина горить


Горобина горить, наче зоряна мить...
Я не знаю, куди своє серце подіти.
Пережитим вогнем воно й досі щемить,
Де прощально проміняться квіти...

Приспів:
Осіннє одкровення горобини
Червоне, як любов на цій землі.
Як добре, що над степом пісня лине,
Даруючи і радощі, й жалі...

Падолисту розліт наслухає мій світ...
Вже багряні стежки золотіють за нами.
І гуляють вітри у саду поміж віт,
І летять журавлі над ланами.

Приспів.

Горобина горить — нерозгадана мить...
І промінна така, і така загадкова...
І роса пломінка світанково бринить,
Як моє розтривожене слово.

Приспів.




Летять тополі...





Над осяйною гладдю голубою
Летять тополі в зоряні світи.
Я восени зіскучивсь за тобою,
В думках моїх, як завжди, — тільки ти…

Приспів:
Озветься далеч зоряним прибоєм —
І спалахнуть забутих днів мости.
Я восени зіскучивсь за тобою,
В очах моїх, як завжди тільки ти…

Я спрагло п'ю під тими небесами
Ранкову цноту золотого дня.
До забуття, до щему, до нестями
Чуття мої струмують, аж дзвенять.

Приспів.

Стежки встеляє ніжна багряниця…
Мов падолист, шумлять мої літа.
Отак ця мить колись таки насниться —
Алея… Сад… А ще твої уста…

Приспів.
Прим. Збірку з усіма нотами та словами у форматі *.pdf можна скачати за посиланням нижче.

Завантажити zip-архів книги (*.doc):
http://prosvilib.at.ua/books/plakseev/povernenna_v_yunist/povernenna_v_unist.zip
Категорія: Нотні видання, збірки пісень | Додав: DivaDii (19.07.2011)
Переглядів: 2408 | Теги: Плаксєєв В., пісні, Кулик В.П. | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]