Голос Батьківщини - Колективні збірки - За авторами - Бібліотечка - "Просвіта" Херсонщини
Вітаємо Вас, Гість!
Неділя, 11.12.2016, 02:18
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Анастасьєв А.М. [11]
Анастасьєв Анатолій Миколайович
Братан М.І. [17]
Братан Микола Іванович
Василенко М.О. [6]
Василенко Микола Олександрович
Дунаєв А.М. [1]
Дунаєв Анатолій Миколайович
Єрьомічева Л. [2]
Єрьомічева Любов Валеріївна
Коломієць Н.А. [3]
Коломієць Наталія Анатоліївна
Кот Н.Г. [1]
Кот Ніна Григорівна
Куліш Л.П. [1]
Куліш Леонід Пилипович
Мелещенко В.М. [1]
Мелещенко Василь Михайлович
Немченко І.В. [7]
Немченко Іван Васильович
Олексюк О.В. [5]
Олексюк Олег Васильович
Рижик-Нежуріна І.С. [1]
Рижик-Нежуріна Інна Сергіївна
Сарма-Соколовський М.О. [1]
Сарма-Соколовський Микола Олександрович
Суганяк А.С. [2]
Суганяк Анатолій Степанович
Тимошенко М.П. [1]
Тимошенко Микола Петрович
Швидун М.Є. [6]
Швидун Микола Єфремович
Файчак Й.Г. [2]
Файчак Йосип Гнатович
Флікінштейн А.В. [1]
Флікінштейн Алла Володимирівна
Колективні збірки [11]
Інші автори [7]

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

Чи хотіли б Ви опублікувати свій твір на нашому порталі?
Всього відповідей: 16

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
у
<Vox.com.ua> Портал українця

Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Бібліотечка

Головна » Книги » За авторами » Колективні збірки

Голос Батьківщини

Усі, хто вірить в Україну, вперед!

Події Помаранчевої революції осені-зими 2004 року стали життєстверджуючим вогнем української нації. Все українство водночас відкинуло зі своїх очей сліпу вуаль кучмізму і прозріло. Серце українців з різних куточків багатосльозної країни почали вистукувати в унісон: "Разом нас багато, нас не подолати". Майдан кликав: "Усі, хто вірить в Україну, вперед!".
Тепер ми живі, як діти своєї Батьківщини, і житимемо, допоки будемо вірити і творити правду.
Помаранчеві дні боротьби за справедливість відкрили небачений потік натхнення і любові. І це натхнення красиво і рвійно лягало на ноти чи рядки віршів. Перед тобою, любий побратиме, збірка віршів, присвячених Україні, революції і всім революціонерам. Ви знайдете тут енергетичний заряд, породжений гарячими подіями холодної зими. Тут - поезія молодих і вже знаних авторів. Напийся цієї любові, ідеї, віри! І нехай вічно живе революція в наших серцях!

Любов ЄРЬОМІЧЕВА,
учасник революції на Майдані Незалежності,
член партії "Батьківщина"

 

Микола Василенко

На Майдані

Україно,
Море твоїх синьо-жовтих прапорів
хлюпає у відкрите серце народу.
Море світлих знамен
Утверджує твоє безсмертя.

Україно,
Розправляй свої крила зелені,
бо тільки крилаті досягають Свободи!
Розривай ланцюги металеві,
бо тільки Свобода
робить людей людьми!
Світлий розум і вільну працю
на вівтар людства неси!

 

Відродження

В колі наших заповітних мрій,
коли серце кричить гаслами;
в колі мітингових радісних подій
і духовної благодаті,
коли відкривається незвідане;
в колі нашої буремної історії,
коли синьо-жовті прапори сягають неба,
ми ощасливлюємося радістю перемоги!

О потужне світло відродження,
що повертає людині Батьківщину,
ми - з тобою!
Ми - твоє проміння!

 

Ознака свободи

Енергійний маятник сьогодення -
ознака свободи,
підйом до чистого неба,
де золота нитка
національного здоров'я
біжить до високоурожайного літа
України.

 

Ідилія

Куди ведеш, дорого крем'яна?..
Які іще мене чекають гони?
На світі є країна чарівна,
Куди прийти хотів би я до скону.

Там світлий день і кароока ніч,
І радощі, і пісню чути всюди;
Там благоденство протягом сторіч,
І лиш від щастя плачуть добрі люди.

Хтось вірша прочитавши, скаже вмить:
"Поет малює неземну картину,
Порожньою надією горить",
А я туди ітиму дозагину.

 


Наталя Коломієць

* * *

Я вірю, знаю: Україні бути!
Хоч поки ще на серці тільки щем...
Й не допоможе їй ні владний Путін,
Не всемогутній світодержець "дядя Сем".

Вона сама у муках, через силу
Струхне із себе вікову облуду,
Здійме свої підбиті білі крила,
Лиш дайте їй дихнуть на повні груди.

Геть щупальця від шиї, "осьминоги",
Правдиве слово вам не задушить!
Бо Україна вже - лицем до Бога,
А з вірою - Вкраїні нашій - жить!

 

Високосний відходив рік

На осінньо-зимовій грані
Народилися ми на Майдані,
Високосний відходив рік.
То була непідробна дійсність,
В нас проснулася УКРАЇНСЬКІСТЬ,
І почався новий вже лік.

А 13 магічних років -
Наче спробні дитячі кроки,
Ніби перший у школі урок...
Все утруситься, утрясеться,
Буде гордістю повнитись серце,
Несміливий утвердиться крок.

Україна розправить крила,
Дасть Всевишній їй мудрості й сили,
Зарясніє калиновий цвіт.
І на жовто-блакитнім просторі,
В помаранчевім скупана морі,
Либідь-дівчина вийде у світ.

 

Херсоне мій

Херсоне мій, ти теж стоїш з плакатом,
Тут, на Майдані, де юрба кипить.
Цей волелюбний голосистий натовп,
Це голос України, що не спить,

Це голос України, що всіх кличе, -
Переступити остраху межу...
Херсоне мій, не бійсь, відкрий обличчя,
Зніми покірності злинялу паранджу.

 

Киянам

Спасибі вам, кияни щиросердні,
Що ви були завзяті, не інертні.
Якби не ВИ, то що б ми там змогли? -
Нас би в провінціях, як листя, розмели.

Спасибі за рішучу вашу твердість,
За доброту, за непідробну щедрість,
Що в вирішальну і трудну годину,
Собою ви зігріли УКРАЇНУ.

Своєю мудрістю, теплом своїх сердець
Ви лід пихатості стопили нанівець.
Спасибі за любов, що до Майдану
Текла жовтогарячими річками.

Що говорить: Ви - молодці, та й годі!
Проте і в закутках лякливість теж не в моді...
Плече в плече - Майдан неозоримий.
Голос до голоса - держава незборима.

 

Усе як треба...

23 січня відбулася
інавгурація президента
Ющенка Віктора Андрійовича

Ця чотирнадцята за місяцем доба,
І років буде нам вже чотирнадцять.
Доба дерзань, під назвою "труба",
Доба початку: в нас - інавгурація.

Так віриться у чесність і в добро,
У те, що вся символіка - "сон в руку"...
Радіє сивий Борисфен-Дніпро,
Бо саме вчора святкували Злуку.

Сплавлялися колись у моноліт,
Єдналися в одну міцну родину,
Братався захід, і братався схід,
Творилася СОБОРНА Україна.

Сьогодні історичний теж момент,
Важливий день в житті мого народу:
Вінчаються держава й Президент,
І сам Господь дає на шлюб цей згоду.

Раніше у такі зимові дні
І гетьмана нового обирали...
Усе як треба: булава, пісні -
Діждатися б щасливого фіналу.
О, Господи, не дай нас на поталу!

 


Іван Немченко

В помаранчевому колі

Оранжевого сонця
Проміння життєтворне
Від кожного віконця
Жене затіння чорне.

Спадають на обличчя
Оранжеві веснянки,
Виблискують жарптичо,
Як роси на світанку.

Пройди Вкраїну пішки
Од краю і до краю -
Оранжеві усмішки
Вітчизну осявають.

В оранжевому колі
Хлоп'ята із значками,
А поряд ясночолі
Дівчатка із стрічками.

І татусі, і нені
До них ідуть охоче:
Оранжеві знамена
Ласкавлять вільні очі.

"Так! Ю-щен-ко!" - лунає
Від Заходу до Сходу.
Ніхто не подолає
Оранжеву свободу.

 

Буковинцеві

Панові Михайлу С.
на згадку про 26 грудня 2004 р.

У мене є святиня -
Таврійські небосхили.
А в тебе - Буковини
Ліси і гори милі.

У Довбушевім краї,
Співучім і натхненнім,
Ти дім-господу маєш
І працю повсякденну.

Та справи многотрудні
Залишив ти резонно,
Щоб 26 грудня
Зустріти у Херсоні.

Нас доля привітала
На виборчій дільниці,
Щоб зникли-запропали
Часи брехливі й ниці.

Ти гуцул невсипучий,
Я степового роду.
Ми парості живучі
Єдиного народу.

Щасливі ми, мов діти,
Серця у нас співають -
Оранжевії квіти
В них квітнуть-процвітають.

Шумує Буковина
І Таврія роздольна:
- Оранжева Вкраїна
Здобуде щастя-долю!

 


Стамплевська Ірина

* * *


Дивися, святая позолота!
Природа з нами кожну мить.
Іскрить хоругвами кіннота.
А на чолі Богдан стоїть.

Нехай сьогодні шаровари
Змінили сьюти й джемпера,
Нам серед листя виграває
У хризантемах булава.

І день у день, і ніч у ніч
Ми стоїмо, нас не здолати.
Помаранчевий світлий клич
Зірве з грудей Вкраїни ґрати.

Шануймось, друзі! Непокору -
У пику ґвалту і брехні!
Рушаймо уперед, угору!
Гальмівникам - рішуче НІ!

На мапі світу Україна -
То серце кольору, тепла.
Ми кров Її, ми - честь і сила.
Пульсуємо до правди - ТАК!

 


Олег Олексюк

Веснянка

Зайшла весна до хати.
Свободою зшуміла голова.
Одвічної молебені слова
Мережить у дитячих мріях мати,
Бо мерехтить лампада
Мудра від вітру "Новая доба",
Та пташкою літає ще журба
І плач дощем на душу мою пада.
Воли убогі плачуть,
Ще досі бачать світ через сльозу…
Невже за обрієм, ламаючи лозу,
Провісники людської слави скачуть.

 

Голосок

Мій народе! Ти від мітингів, криків оглух,
Та й пройдисвіт-вітер притомився і вщух.
Цупкий плющ забуяв на гіллях калини,
До солодкого сну хилить віти родини.
Хто спить, той не знає,
Що лихо чигає
На всіх… -
То є гріх!
Із свого не глузуй, ситий раб чужака -
Не виростуть в зайця голки їжака,
Не зможе ведмідь на сопілці зіграти,
Не зможе когут солов'єм заспівати…
Не має душа до кінця очерствіти,
Не мають цуратися матері діти,
Бо з зернятка завжди зійде колосок.
Прислухайся: в тиші бринить голосок.

 

* * *

У краю, де степи широкі,
У "раю", де лелеки плачуть,
Знов практичні рядки, мов коні,
На сторінках журналів скачуть.

І не чути з-за них соловейка,
І в криниці вода - каламуть.
Як багно, засосала пісенька -
Декому й не продихнуть.

У краю, де степи широкі,
У "раю", де лелека плаче,
Буду жити, забувши спокій, -
Та чи буде від цього краще?!

 

Дума про струмок

Через понурений садок
Дерев, давно безплідних,
Блакитний проклада місток
До незбагненно вільних
Просторів
Молодий Струмок.
Жива ще пам'ять: мати Річка
Сягала величі морів...
Во славу волі росла травичка
Й садок вишневий зеленів,
І гомоніли звірі й птахи, -
Пишались утвором святим.
У Храмі під незримим дахом
Не було місця думам злим.
Там день у день народ силенний
Від скверни душу лікував,
Там Розум-батько людські Закони
З Законом Божим воз'єднав.
Та скаламутив Річку кров'ю
Змалілий до підлот сусід.
Армагеддон устраху в слові,
В мові батьків залишив слід.
Багно своє кістками волі
Охляпів син вщерть засипав
І на смердючому роздолі,
Навіки проклятий до болю
Антихристград побудував.
Так будувалися й канали
Й палаци - шпилі в небеса, -
Й штучні моря, які смоктали
Кровини Алатир-яйця?!
Так!!!
Хвилі билися об шлюзи,
Жадали волі і свобод...
Пісні героям склали Музи -
Знедолені краплини вод.
Жива надія, - спить... народ.

Через понурений садок
Дерев, давно безплідних,
Блакитний проклада місток
До незбагненно вільних
Просторів
Молодий Струмок.
Знайшовся той, хто взяв на себе
Місію чистої води.
Він є Кобзар - посланець неба,
З темниці в світло поводир.
Як заходився він будити
В річках, каналах і морях
Усіх, хто в змозі відродити
В собі народного взірця.
Упали диявольські споруди,
Річки в пустелі розлились, -
Цвітуть сади і квіти всюди,
Де Карлик панував колись.
Але немає ще собору,
Де пісня величі звучить.
Не треба тану, не грійте свору,
Бо гріх той твориться за мить,
А наслідки його до скону.
...Бринить симфонія Струмка,
Та в кульмінації фермата.
Напевно полуда така
На нас із космосу наслата:
Не Бога слухаєм, а дяка,
Не любим ворога, не любим брата.
Нам треба жити, край любити,
З Природою не мати чвар.
Про щастя й горе не нам судити
На те єсть Боже - господар.
Тре' пам'ятати, що Струмок
Початком є усіх Річок.

 


Любов Єрьомічева

Пора

Треба сказати усно,
Треба мовчати потім,
Хай на миттєвість лусне
Вміння сидіть в болоті.
Ясно: ПОРА настала
Треба сказать: доволі!
Дихать мені - замало,
Хочу життя і волі!
Як не крути: ПОРА вже,
Очі відкрить засліплі.
Час у бігу розмаже
Наші життя окріплі.
Неміч твоя від страху,
Болі твої - з безсилля.
Думці надай розмаху -
Час позбуватись гнилі.

 

* * *

Ти осягаєш зором
Волі п'янкі простори?
Знаєш, зірвуться скоро
Сонні пута покори.
Бачиш: за обрієм видно
Дивне обличчя завтра!
Жити зараз огидно:
Маєш за думку кару.
Нам вже пора до світла,
Нам вже пора до правди.
Жити отак набридло?
Треба "ПОРА!" сказати!

 

* * *

Я би вічно жила в революції,
Життєдайним вогнем завогнилася б.
Від болотяних меж відхрестилася б
І на хвилі була б еволюції!
Я би серце дала революції
І згоріла би з нею без сумнівів
І весь світ хай вважає безумною -
Я із світом вступаю в дискусії!
Я б умерла в руках революції
І здичавіла б дикою кішкою
Я слова ці у мозку відтискую,
Не залишиться пам'ять безлицьою.
Я би вічно жила в революції,
Не старіє омріяна істина,
Я від неї зостануся зцілена:
Геть політиків проституція!

 

* * *

Не вбивайте в мені революцію,
Моє тіло й душа неприборкані,
Мої руки іще не приковані.
Не вбивайте, бо вмерти боюся я.
Не вбивайте в мені революцію,
Від вогню я живу і надіюся,
Від вогню я ніколи не вмиюся,
Моє серце - моя конституція!
Не вбивайте в мені революцію,
Я до неї ішла цілим космосом,
І у тілі вона - наче тонусом.
Не вбивайте: за неї молюся я.

 


Анатолій Дунаєв

А мрії летять

Як станеш на схилі над сивим лиманом -
Здається, за обрій душа заплива,
І там вдалині, поза синім туманом -
Омріяний світ, Україна нова!

Встає там, як сонце, моя Україна,
Озореній долі назустріч встає.
Могутня і вольна Велика Родина,
У тім Дивосвіті щасливім живе!

Хай буде той шлях непростий і тернистий -
До мрії одвічно не легко іти -
Пройду я його, щоб зорю променисту
У судженій долі оцій віднайти!

А мрії летять понад сивим лиманом,
Летять, білим квітом летять…

 

Сурмить Україна

(Козацький марш)

Ти чуєш, козаче, сурмить Україна? -
Душа її, стомлена болем, сурмить...
Не може ставати вона на коліна,
Без волі і віри і гідності жить!

Приспів:
Військо козацьке - надія і сила,
Повір, Україно, як мати синам -
Омріяну долю підніме на крила,
Що з вольної Січі судилася нам!

Сурмить Україна, що рана ятриться,
З далеких віків невигойна вона -
То сили ворожі не хочуть мириться,
Що нам Україна, як мати, одна.

Приспів.

Ти чуєш, козаче, сурмить Україна? -
То вірі вона і надії сурмить,
Що ми, українці, Єдина Родина,
І шлях наш у зоряну долю лежить!

Приспів.

Військо козацьке - надія і сила,
Повір, Україно, як мати синам -
Омріяну долю підніме на крила,
Що з вольної Січі судилася нам!

 

Майбутню обираю і єдину

Бринять у серці роздуми про долю,
Таку козацьку, славну і гірку…
Про ту солодку і жадану волю,
Таку далеку і таку близьку!..

Летять у вирій думи, наче птахи:
Невже ми, браття, й досі не збагнем,
Що понесем ми голови на плаху,
Якщо майбутнє знов не оберем?

Не засмучу тебе я, Україно,
Не оберу повік твоїх катів -
Майбутню обираю і єдину
І дух козацький прадідів-дідів!

 


Любов Вірна

* * *

Любові Єрьомічевій
(до статті в газеті "Гривна"
від 5 жовтня 2004 р.)

Ти - Юність, ти - Любов, ти - дар природи.
Тонка стеблинка на шляхах вітрів.
Зернина з колосу того народу,
Що в вічній сліпоті своїй прозрів.

Ім'я твоє, немов святе знамено,
Ще молодь в бій за правду поведе.
Хай буде клич твій грозовим знаменням
Благословенним того кличу день!

В час, коли друзі злякано мовчали,
(Залякані, хоч духом й не слабі),
Тобі, стеблинці, сили духу стало
Не здатися в нерівній боротьбі.

А "божества" минуть, як ніч штормова,
Залишивши руйнації сліди,
І світ прозріє від палкого слова,
Щоб скинуть пута рабства назавжди...

Хай він в тобі своє майбутнє бачить,
Бо до снаги той запал молодий!
Так проклянімо ж рабську ту терплячість
І слово Правди посилаймо в бій!

 

* * *

"Страшно жити в зрадливому світі"
За Л.Українкою

Як плів павутину павук,
Зривався й вертався до праці.
Як випустиш долю із рук, -
То мусиш у втраті зізнатись.

Та мужність кується в борні,
А з нею ти зло переможеш
І рідній своїй стороні,
Як Роберт-король, допоможеш.

Зберімо ж всю силу в кулак,
Повчімось в шотландського роду,
Щоб волею воля була,
А не батогом для народу.

А той, хто побори бере,
Не знаючи міри людської,
Повірте, з жадоби помре,
Чи згине в чужині ізгоєм.

З'єднаймо ж ланцюг наших рук,
Щоб аж захрустіли від болю.
Згадаймо, як Брюса павук
Навчив боронить свою волю...

 


Анатолій Щербина

Голуби над майданом

Двадцять третього січня
Голуби над майданом.
Ця симфонія вічна
Не далася нам даром.

Приспів:

Помаранчеві зорі,
Помаранчеві лиця.
І стоїть у дорозі
Вдень і вночі столиця.

Український народе!
Це твоя сила й воля.
На майдані тобою
Проголошена доля!

Приспів.

Голуби над майданом
У купелі небесній
Хай над світом засяє
Демократія честі.

Приспів.

 

Новообраному Президентові України

О, Президент! Будь Богові подібний,
Прозорий будь, свого народу гідний.
Відповідай за кожен крок в житті,
Будь серед нас, не будь на самоті,
Бо ти є голова, бо ти є батько наш,
Куди нас поведеш, там і побачиш нас.
Обрали, - значить, віримо тобі.
Спустись з небес до рідної землі, -
Благаємо і просимо тебе,
Віддайсь меті, не пожалій себе.
За Батьківщину, за її людей,
Будь в Україні, ніби Прометей.
Збери чесноту всю навколо себе,
Щоб не пускалися брудні плітки про тебе,
Щоб ти був зіркою, взірцем для всіх держав,
Щоб нас весь світ з тобою поважав.
Тоді ти будеш України гідний,
Народу українському потрібний,
А ми щосили будем працювати,
Тебе і Україну шанувати.

 

Поки ще не згубили слави

Ю.В.Тимошенко присвячується

Сім'я бджолина - це держава,
Керує нею бджола-мама.
І править нею не погано,
Якщо точніше - бездоганно.

То може й нам змінити напрям?
Ні, це не є якийсь там натовп.
Шукаймо матір для держави,
Поки ще не згубили Слави.

І взяти у борг устрій сім'ї,
Закони взяти всі її.
І жити як велить природа
В державу прийшла нагода.

Бо крадіїв в сім'ї бджолиній
Аж там від тоді і до нині
Карають смертю без жалю
Рятуючи сім'ю свою.

 

* * *

Я Україну своїм серцем обійму.
Я на руках її носити буду,
Очима розганятиму пітьму
І захищатиму усім єством від бруду.

 


Леонід Лихошва

Прозріння

Ставай під помаранчеві знамена.
Піднятися з колін прийшла пора.
Звучить несправедливості сирена,
Під переможне голосне "ура".

Зібрали мільйони на Майдані,
Щоб заявити владі свій протест,
Фальсифікацій неправдиві дані,
Адмінресурсу незаконний жест.

Прийшов кінець народного терпіння,
Козлами й бидлом він не хоче буть.
Святої правди проросло коріння,
Душі прозріння показало суть.

Доволі під п'ятою жить диктату,
В багні несправедливої брехні.
На владу Кучми повно компромату.
Йому рішуче заявляєм "Ні!".

Народ нечесну владу зневажає,
Тож Янукович попада впросак.
Буть Президентом Ющенку бажаєм,
На виборах йому всі скажем "Так!".

 

Перемога демократії

Революційні йдуть процеси
На Незалежності Майдані.
Святої правди інтереси
В людей були завжди в пошані.

Тоталітарна диктатура
Суспільству створює зневагу.
Жирує вся номенклатура,
Значну відчувши перевагу.

Шантаж і тиск на кожнім кроці.
Прихватизація панує.
Бо Президент на їхнім боці,
Він демократію гальмує.

Терпіть приниження, наругу
Набридло нашому народу.
Подав він щиро руку другу
В борні за щастя та свободу.

Святкують люди перемогу,
Зібравшись дружно на Майдані,
Завдячуючи в цьому Богу,
Вітають зміни довгожданні.

 

Голосуйте за Ющенко

Пришла пора менять систему власти,
Изгнать из руководства олигархов.
Бушуют передвыборные страсти.
Бандитов нам не нужно и монархов.

За десять лет преступного зазнайства
Кучма довел "до ручки" Украину.
Промышленность и сельское хозяйство
Он превратил в военную руину.

В богатой и цветущей Украине
Нас Кучма сделал бедными панами.
Его преемник Янукович ныне,
Народ при встрече обозвал козлами.

Предвыборные длятся перегоны.
Два Виктора на президента метят.
Нарушив справедливости законы,
Победа Януковичу не светит.

Три раза Янукович был судимый,
Кучма по блату взял премьер-министром.
Был постоянно обществом гонимый,
После тюрьмы стал зеком и артистом.

В кабинках избирая президента,
За Ющенко проголосуйте дружно.
Другого не предвидится момента.
Нам зека-Януковича не нужно!

Сам Кинах импонирует с Морозом,
И Ющенко из Юлей Тимошенко.
Админресурса не страшны угрозы,
Бандита Януковича с Витренко.

Я обращаюсь вновь к админресурсу,
Вы в выборный процесс свой нос не суйте!
Простой народ, держите шаг по курсу,
За Ющенко всем миром голосуйте.

Из-за бессовестных фальсификаций
Кивалов дал преступные итоги.
Привел нас до серьезных демонстраций.
Нам Ющенко благословили Боги.

 

Помаранчева Революція

Єдність не дала народу впасти,
Зникнути у безвість і пропасти.
Ми давно чекали тої днини
Для прозріння люду України.

Шлях цей був нерівний та тернистий,
Світлий помаранчево-барвистий.
Він відродить націю народу,
Відстоявши правду і свободу.

На Майдан зібралися мільйони
Захищати істини закони.
Всім набридла фальш та диктатура,
Знівечена гордість і культура.

Бидлом люди більш не хочуть бути,
Їм фальсифікацій не забути.
Час настав змінить систему влади,
Боротьба потрібна не наради.

Повставай же, рідна Україна!
Ти у нас найкраща і єдина.
Бажану одержуй перемогу,
У майбутнє прокладай дорогу.

Голосуйте, люди, так, як треба.
Зека-президента нам не треба,
Чорта, Януковича-іуди.
Ющенка усі чекають люди!

 

Україна відбулася

Відбулася Україна,
Засвітилась на весь світ.
Розцвіла, немов калина,
В Майбуття вершить політ.

Відбулася Україна,
Світить бісером роса.
Рідна мова солов'їна -
Її гордість і краса.

Україна відбулася.
Влада згинула стара.
На Майдані почалася
Демократії пора.

Президента перемогу
Віктор Ющенко здобув.
Люди кажуть: "Слава Богу",
Що про них він не забув.

Відбулася Україна.
Через Києва майдан
Президентові віднині
Булаву вручив Богдан.

Відбулася Україна,
Переміг народ диктат.
Не потрібна нам руїна,
Сходу й Заходу розбрат.

Зло творить не стане далі
Олігархів клятий клан,
Бо закони влади вдалі
Знищать їх ворожий план.

Відбулася Україна,
День Соборності настав.
Всі ми нація єдина -
Так наш Ющенко сказав.

А портфель прем'єр-міністра
Тільки Юля має взять.
Так як совість в неї чиста,
Буде чесно працювать.

Кожна праведна людина
Має вибору думки.
Відбулася Україна
Не на роки - на віки.

 


Надя Теленчук

Оранжева осінь

Оранжева вже осінь в Україні,
Знамена, мов вогонь палахкотять.
Із кольорами сонця й небосині
Вона такі красиві, аж горять.

Бурхлива хвиля вкрила всю Вкраїну,
Херсон вона не сміла обминуть.
Із викликами: "Ющенко - єдиний!"
Всі люди на Майдан сьогодні йдуть.

І всі підступні вже не бачать лиха,
Що може їх із Ющенком з'єднать?
Зрадлива влада шкірить зуби стиха,
Коли народ іде голосувать.

Упевнені, що наш народ безсилий,
І можна результат підтасувать.
Народ мій волелюбний, добрий, милий,
Почне віднині правду захищать.

 

Ще не вмерла Україна

Ще не вмерла Україна,
Україна ще жива.
Леонід у нас був Кучма,
України голова.

Присягався Батьківщині
Голова наш Леонід -
Захищати Україну
І увесь козацький рід.

Присягатись - присягався,
Говорити він мастак.
Як до діла доторкався,
Все було в нього не так.

Леоніда більш не буде,
Буде Віктор голова.
Україна ще не вмерла,
Залишається жива.

 


Куций Євгенія

Мій народ на вибори іде

Сонце усміхається і сяє,
Подивись на небо голубе.
Вся природа навкруги співає,
Мій народ на вибори іде.

Гарний настрій, сонячна погода,
Іскорка надії запала.
Але сонце закрива негода,
Та вона народ мій не злама.

 

Оранжевий колір надію несе

Україно люба, сонячні степи,
Променисте небо і ранкові зорі,
Світанкові роси розсипаєш ти,
Поле колоситься, далі неозорі.

Україно люба, зіронько моя!
Люди захищають нині твою долю.
Площа незалежна і твоя, й моя,
Тут усі повстали за щастя і волю.

Оранжевий колір надію несе,
Він нині в пошані, теплом зігріває.
Перемога буде, а це над усе.
Майдан наш вирує, надію плекає.

 

Дух перемоги

Так хочеться жити, любити, творити,
І рідну Вкраїну з руїн відродити.
Нарешті здобули жаданую волю,
Здобули красиво, без крові, без болю.

На площах збиралось багато народу,
Ніхто не зважав на холодну погоду.
Повстав мій народ, став твердо на ноги,
Бо далі терпіти не мав уже змоги.

І я із батьками на площі стояла,
І думка про волю мене зігрівала.
У нашій столиці ми теж побували,
Тут дух перемоги ми скрізь відчували.

Нарешті ми вільні і дуже щасливі,
І славимо Бога, бо дні стали милі.
Давайте трудитись у цей новий час,
Хай наші нащадки гордяться за нас.

 


"Раз добром нагріте серце вік не прохолоне"

Так стверджував великий Тарас Шевченко. І ці слова не раз приходили на згадку під час помаранчевих подій, коли українці перестали бути жертвами розбрату: і західняк не гострив сокиру проти східняка, і східняк не брався за вила, а всі сущі в Україні припали до витоків загальнонаціональних, полуда спала і всі згадали про свій природжений дар творити добро. І на будь-які спроби з боку опонентів стимулювати зло відповідали українці лише добром.
Я тішуся тим, що столітня праця "Просвіти", яка завжди прагнула саме духовного відродження українства, має перші паростки. І ця книга нагадуватиме всім українцям, що наймогутніше зло є безпорадним у суспільстві, де панує добро, де панує Любов.
Речниками тих незабутніх миттєвостей сучасності були не лише політичні симпатики відродження, а і совість нації - поети. Я впевнений: сотні, тисячі поезій були народжені в різних куточках нашої держави у ці дні прозріння нації.
ВІРЮ, що та маленька частка радостей і сподівань, яку ми даруємо світу, обов'язково матиме продовження.
ЗНАЮ, поезія колишнього більшовицького політв'язня, лауреата Міжнародної літературної премії ім. Василя Мисика, поета Миколи Василенка, поетичні твори Івана Немченка, пісні знаних на Таврії Наталії Коломієць та Анатолія Дунаєва, Любові Вірної та Анатолія Щербини не залишать байдужими нікого.
А те, що обдарована молодь в особі Ірини Стамплевської, Любові Єрьомічевої, Надії Теленчук та Євгенії Куций серцем чує голос Батьківщини, дає наснагу на майбуття: вогонь Добра не загасити, Україну відродити ми МОЖЕМО!

Олег Олексюк



Завантажити zip-архів книги (*.doc):
http://prosvilib.at.ua/books/zbirki/golos.zip
Категорія: Колективні збірки | Додав: DivaDii (10.10.2009)
Переглядів: 1818 | Теги: поезія, збірки | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]