Молоток
Чуєш стук, чуєш грюк?
В дошку я забив гвіздок!
Вперше нині взяв до рук
Ловкий татів молоток. Я пишаюся, горджусь —
Похвалив мене татусь.
Каже: — Цвяшок забивай,
А сокиру — не чіпай.  Любо глянути
Лиш зайшла в тролейбус Інна,
Враз на вільне місце сіла.
Поруч себе в ту хвилину
Ще ж і кицьку примостила.
Мама збоку погляда:
— Я постою, не біда.  На гойдалці
Я на гойдалці катаюся,
Й не дивуйтеся — мовчу.
В мене рот не розкривається:
Я морозиво смокчу.  Бабине літо
Осінь. Знову тепло стало.
Павутинки попливли.
Літо бабине настало.
Ну, а дідове — коли?  Надія на ріпак
Бідна ж наша іномарка —
Знов дорожчає солярка.
Тато ж твердить знай одне:
— Подешевшає пальне:
Є надія, — ще й яка! —
На солярку… з ріпака.  На уроці зоології
Учитель:
— Чому лелеки в Африку летять?
Учень:
— Бо негри мати хочуть теж дитят.  Футбол з парасолькою
У зливу грали ми в футбола,
Як хлюща, змокли всі гравці.
Сухим лишився тільки Толик,
Був… з парасолькою в руці.  Цікава зустріч
Це не вигадка, не казка:
При калині опівдня
Нам зустрілась нині ласка —
Симпатичне звіреня!  Братик
Є у мене брат Сергійко,
Ще малий, не злазить з рук.
Хай росте, як я — умійко,
Щоб ловити з татом щук.  Окунець
При місточку в нас на дачі,
Де танцює поплавець,
Ніби він його не бачить,
Вільно ходить окунець.
— Зупинися на хвилинку, —
Я прошу його, бува. —
Дай тобі погладжу спинку
Хоч разок або ж і два.
Окунець завмер, ні руху.
Чи послухавсь, ось так ну.
Я простяг до нього руку —
Він пішов на глибину.
— Не журися, — каже мама,
В нього спинка з колючками.
Він тому на дно пішов,
Щоб ти руку не вколов.  Окірці
Кажуть, в полі на баштані,
Окрім динь та кавунів,
Є оте, чим ноги ранять, —
Ціле море окірців. Та мене вони не колють.
Цим сказати я хотів,
Що на тім колючім полі
Зроду босим не ходив.  Хочу євро
Перший рік я в школі вчуся.
За мої знання міцні
Дорога моя матуся
Долар видала мені. Краще інших я читаю,
Дуже грамотно пишу.
Долар мамин зберігаю,
В тата євро попрошу.  Півник у ситі
Він іще не бачив світу,
А його уже взяли,
Посадили в кругле сито
І на ринок повезли.
Там ще страху не позбувся,
Як почув між метушні —
Підійшла якась бабуся:
— Треба півника мені.
Доокола чули люди
Ще й гутірку отаку:
— А якщо це курка буде,
Хто гукне ку-ку-ріку?
Тож не втримався — озвався
В ситі півник-молодець:
— І чого б я сумнівався —
Буде в мене гребінець!
Потім в гаморі людському
Чувся півниковий хрип:
Кукурікнув би при цьому —
Голосок ще не окріп.  Миша й горобець
Літнє сонечко яснилось,
Віяв тихий вітерець.
Під ожиною зустрілись
Двійко — миша й горобець.
Чесне слово, був я свідком,
Сам розмову ту вчував.
— Добрий день тобі, сусідко! —
Горобець процвірінчав.
— Добрий день! — сказала миша
І хвалитись почала:
— Сірий ти, а я сіріша,
В мене хвостик, як мітла.
Горобець їй чемно мовив:
— Не літала ти вгорі,
Там, де ми комашок ловим.
— А чи ж лазив ти в норі?
— Ну, то й що? Але ж обоє
При ожині живемо.
Все ж ми родичі з тобою,
Разом ягоди їмо.
Я не тільки твій сусід,
В нас же спільний ворог — кіт.
Вгледжу я його здалека,
Ні на мить не пропущу,
І тобі про небезпеку
Неомінно сповіщу.
Щоб не плакатися гірко
Всій як є твоїй рідні,
Ти мерщій ховайся в нірку,
Буде весело мені!..
Так-от любо подружили,
Обнялись насамкінець
Попід кущиком ожини
Двійко — миша й горобець.  Неслухняний
З Аліма Ханфенова
— Хазир, ніхто не дозволяв,
Навіщо ніж зі столу взяв?
— Змайструю з дошки автомат.
— Щоб у дворі стрілять курчат?
Хазир на маму не зважа,
Несе у двір того ножа.
Та раптом кинув ніж, біжить:
— Ой, мамо, лікаря зовіть!
Бинтуйте пальчика скоріш!
…Ото нещастя — гострий ніж. 
Завантажити zip-архів книги (*.doc):
http://prosvilib.at.ua/books/bratan/futbol/futbol_z_parasol.zip |
