В чарівному світі дитинства. Анатолій Анастасьєв - Анастасьєв А.М. - За авторами - Бібліотечка - "Просвіта" Херсонщини
Вітаємо Вас, Гість!
Неділя, 04.12.2016, 22:19
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Анастасьєв А.М. [11]
Анастасьєв Анатолій Миколайович
Братан М.І. [17]
Братан Микола Іванович
Василенко М.О. [6]
Василенко Микола Олександрович
Дунаєв А.М. [1]
Дунаєв Анатолій Миколайович
Єрьомічева Л. [2]
Єрьомічева Любов Валеріївна
Коломієць Н.А. [3]
Коломієць Наталія Анатоліївна
Кот Н.Г. [1]
Кот Ніна Григорівна
Куліш Л.П. [1]
Куліш Леонід Пилипович
Мелещенко В.М. [1]
Мелещенко Василь Михайлович
Немченко І.В. [7]
Немченко Іван Васильович
Олексюк О.В. [5]
Олексюк Олег Васильович
Рижик-Нежуріна І.С. [1]
Рижик-Нежуріна Інна Сергіївна
Сарма-Соколовський М.О. [1]
Сарма-Соколовський Микола Олександрович
Суганяк А.С. [2]
Суганяк Анатолій Степанович
Тимошенко М.П. [1]
Тимошенко Микола Петрович
Швидун М.Є. [6]
Швидун Микола Єфремович
Файчак Й.Г. [2]
Файчак Йосип Гнатович
Флікінштейн А.В. [1]
Флікінштейн Алла Володимирівна
Колективні збірки [11]
Інші автори [7]

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

Які теми треба більше розкрити на нашому порталі?
Всього відповідей: 60

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
у
<Vox.com.ua> Портал українця

Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Бібліотечка

Головна » Книги » За авторами » Анастасьєв А.М.

В чарівному світі дитинства. Анатолій Анастасьєв

Звідси починається Вітчизна

 

Понад синім Інгульцем


Коли на сході обрій запалає,
Дихне світанок свіжим вітерцем,
Покличуть у мандрівки ріднокраєм
Маршрути понад синім Інгульцем.

Перейдемо від краю і до краю
Вздовж дивовижних вигинів ріки
І вражень незабутніх назбираєм,
Які нам подарують земляки.

Легенди нам повідають місцеві
Кургани, що пливуть із давнини,
В дібровах - довгожителі дерева,
На пагорбах - шматочки цілини.

Відвідаємо мальовничі села,
Заплави й крутосхили Інгульця,
Розчистимо замулені джерела,
Біля води посадим деревця.

Нічого, що на карті України
Наш Інгулець - ріка не головна.
Не мислимо без нього Батьківщини,
Нам звідси починається вона.

 

Похідний марш


Грайте, сурми,
Грайте, сурми, - вже на сході
Зарум'янились хмаринки золоті.
У поході,
У цікавому поході
Зустрічаємо схід сонця у путі.


Дружна пісня,
Дружна пісня - наш вожатий -
У поході,
У поході не змовка.
На привалах до багаття,
На привалах до багаття
Дружна пісня всіх склика.

Хай дороги,
Хай дороги незнайомі,
Хай далеко,
Хай далеко нам іти.
У поході ми невтомні,
У поході ми невтомні
І досягнемо мети.

 

 

На рибалці


Промінь сонця впав на воду
З-за густих очеретів.
У веселім хороводі
Грають рибки золоті.

Котить хвилі бірюзові
Попід лісом Інгулець…
Зачарований красою,
Я забув про поплавець.

Піскаря спіймавши й рака,
Повертаюся з ріки.
Хоч улову - кіт наплакав,
Але враження які!

 

 

Пригода в музеї

 


У мальовничім сквері
На березі крутім
Стоїть, відкривши двері,
Для нас музейний дім.

Відкривши навстіж браму,
З принадами всіма,
Постала перед нами
Історія сама.

Вона, здається, дивиться
З усіх кутків, з полиць…
Яке ж бо справді диво це
І скільки таємниць!

Усе тут погляд вабить,
Усе цікавить нас,
Але один нахаба
Підводить цілий клас.

- Знайшли, чим дивуватись, -
Зухвало він гука. -
Старі граблі, лопати
Не варті й п'ятака.

Усяке залізяччя,
Що сховане під склом,
Згодилося б хіба що
Віддать в металолом.

А взяти ці медалі,
Значки та ордени…
І тут слова зухвалі
Гул грізний зупинив.

З усіх музейних закутів
Почулося за мить:
- Хто сміє тут патякати,
Хто сміє нас ганьбить?

Колись і ми при ділі
Гарячому були,
Та людям свої сили
Залізні віддали.

Тож мусить кожен знати -
Немає нам ціни,
Музейним експонатам,
Речам старовини.

Як знову уляглася
Музейна тишина,
Суворою здалася
Тепер чомусь вона.

Нам прикро стало й соромно:
Нечема й лоботряс
Перед лицем історії
Хотів зганьбити нас.

І ми сказали тут йому
Рішуче, як і слід:
"Невігласа в наступний ми
Не візьмемо похід".

 

Травневий дощ


Здрастуй, дощику травневий, здрастуй!
Упади на землю з висоти.
Всі ми у турботах, тож, будь ласка,
Разом з нами потрудись і ти.

Прошуми ланами і лісами,
Дай води напитися землі,
Переймися добрими ділами,
Спільну радість нашу розділи.

Пагінцеві дай налитись соком,
Квітові - у зав'язь перейти,
В річку влийся і з її потоком
Весело турбіни покрути.

І нехай під твій веселий клекіт
Босоногі мрійники малі
На струмках у плавання далекі
Споряджають тріски-кораблі.

Здрастуй, дощику травневий, здрастуй!
Упади на землю з висоти.
Ми тебе чекаємо. Будь ласка,
Дощику травневий, припусти!

 

Наш земляк - космонавт Олег Атьков

 


Де річки блакитна підкова,
Де пахне полин і чебрець,
Дитинство Олега Атькова
На хвилях гойдав Інгулець.

У ту незахмарену пору
Він степом тутешнім пропах,
І неба таврійського зорі
В його відбивались очах.

Напевне, трампліном для злету
У школі місцевій урок
Був першим… Вже потім ракета
Помчала його до зірок.

 

Версія

(фантастична балада)


Очевидці чим не поклялися б тільки,
Ніби вони бачили в імлі
Загадкові, схожі на тарілки,
Неземні космічні кораблі.

Не злічити усіляких версій.
Серед них такі навіть були:
"Інопланетяни для диверсій
Із галактик інших прибули".

Висновків таких не поділяю.
І свій здогад, звісно, не втаю -
Хоч не очевидець, але маю
Щодо цього версію свою.

В міжпланетних мандрах бознаскільки
Подолавши довгих світлоліт,
Дивні пасажири із тарілки
Вийшли відпочити на землі.

Намірів лихих вони не мали,
Дивні космонавти мандрівні,
Мирний свій сніданок розіклали,
На траві пожитки неземні.

Від повітря чистого й хмільного
Пильність притупилася в очах…
До апартаменту неземного
Необачний наш проник мурах.

Гостя запримітили не скоро -
Вже як зникли обриси земні,
Й за ілюмінаторами зорі
Попливли в космічній глибині.

На людей прибульці геть не схожі,
Виявилось - зовсім не жлоби -
Вирішили: "Як не допоможем -
Цей мурах загине від журби".

Доброта завжди благословенна…
Круглі, як тарілки, кораблі
Із глибин космічних незбагненних
Знову повернули в бік Землі.

Ось тепер шукають дні і ночі
На усіх галявинах сліди…
Місце засікали ніби точно,
Та чомусь не можуть віднайти.

Не збагнуть прибульці: хтось із наших,
І душею, й розумом кретин,
Зруйнував безжалісно мурашник…
Зник безслідно і назавжди він.

 

Тобі, матусе


Я для тебе вмілими руками
Буду все робити залюбки:
Золотими вишию нитками
Сонце і пшеничні колоски.

Гай зелений, ніжні квіти в лузі,
Навіть соловейкові пісні
Для своєї любої матусі
Вишию на білім полотні.

Нашу річку вишию, лілеї
І стрункі тополі край села…
Хочу, щоб в матусеньки моєї
Посмішка щаслива розцвіла.

 

Три сини-веселуни


У веселої Весни
Три сини-веселуни.
Йдуть слідком один за одним
Нерозлучні братани.

Крізь зимову каламуть
Проклада матусі путь
Старший син, його зазвичай
Люди Березнем зовуть.

Від долин до верховин
Весь у квітах другий син.
І за це на Україні
Здавна Квітнем зветься він.

Над роздоллям буйних трав
В небі перший грім заграв.
Син молодший розповився
Травнем люд його назвав.

Заясніла далина -
Йде до нас Весна-Красна,
Разом з нею - три сини,
Три сини-веселуни.

 

Хатка для синички


Дошка, цв'яхи, молоток
І, звичайно, пилка -
Під рукою все було
В хлопчика Данилка.

Тож узявся залюбки
Він за добре діло,
Різав дошку і гвіздки
Забивав уміло.

А коли чогось не знав,
Підказував татко.
І Данилко змайстрував
Для синички хатку.

Похвалив дідусь Панас
Малого онука.
Каже: "Будеш ти у нас
Майстром на всі руки".

Думку схвалюють таку
Мама і сестричка…
Новосілля у садку
Справляє синичка.

 

 

На новорічнім карнавалі

 

Новий рік


Через гори і долини,
Океани і моря
У призначену годину
Завітав я в Україну
З першим днем календаря.

Хай зима, весна чи літо,
Ачи осінь на порі,
Підростайте, любі діти,
З кожним днем в календарі.

 

Ялинка


Я прийшла до вас, малята,
В дитсадочок в добрий час.
Наворічне гарне свято
Зустрічаю серед вас.

Запашна, струнка, зелена
У яскравому вбранні.
І дзвенять навколо мене
Ваші радісні пісні.

Кольоровим світлограєм
Лине музика, і ось
Карнавал розпочинає
Краснощокий Дід Мороз.

 

Маскарад


І веселий, і багатий
На загадки маскарад.
Спробуй-но когось впізнати
Серед гарних цих звірят.

Всі вони такі пухнасті,
Всі вони такі смішні:
Де Маринка, а де Настя?
Як дізнатися мені?

Колобок, Зайчата, Гномик…
Аж ніяк не розберусь,
Хто з них Вова, а хто Рома,
Хто Василько, хто Петрусь.

 

Вінні-Пух


На карнавал гостей збира
Ялинка новорічна.
Частують там… там-там-тарам
Варенням полуничним.

На цю таку чудову гру
Я поспішав щодуху.
Усім привіт… пум-пум-пу-рум -
Стрічайте Вінні-Пуха.

 

Гномик


Ось і я - веселий Гномик.
Ви зі мною вже знайомі.
Я по свіжому сліду
Прямо з казочки іду.
Білосніжечку-сестричку
Неодмінну тут знайду.

 

Що падає з неба?


З неба пада
біла вата.
Вже дідусь
ладна санчата.
У Василька
і в Марічки
Розрум'янилися
щічки.
Скрізь дзвенить
веселий сміх…
З неба пада
білий …
(сніг)

 

 

Ледащо


На санчатах з гірки вниз
Любить їхати Денис,

А на пагорбець санчата
Йому ліньки піднімати.

Цей Денис таке ледащо,
З ним не гратимусь нізащо.

 

 

Дідусь, бабуся і я



Я не буду лежибока,
Піднімуся вранці-рано,
Привітаю з Новим роком
Дідуся свого Степана.

В дідуся умілі руки,
Майстер він у нас чудовий.
Молотком лише постука -
І санчата вже, як нові.

Випав сніг пухнастий вчора,
Хутко ми взялись за справу.
І зліпили серед двору
Снігову бабусю Клаву.

Я дивлюсь - не надивлюся:
Як жива, стоїть бабуся.

Ніс з морквини, сік малини
Рум'яніє на щоці.
Не бабуся, а картина,
Ще й з цукеркою в руці.

 

Хай прийде до тями Дід


В мене нові ковзани,
У кутку лежать вони,
Бо у нас така зима -
Льоду геть ніде нема.

Тепловій з Дідом Морозом
Переплутали прогнози.
І тепер чекати слід,
Щоб прийшов до тями Дід.

Хай скоріше бородань
Свій обов'язок згада:
У полях насипле снігу,
Закує ставок у кригу.

Ось тоді вже я із схову
Ковзани дістану нові.
І за мною у ту мить
Тільки вітер засвистить.

 

Веселе літо

 

 

Пісенька веселого Колобка


Цок та цок,
Цок та цок -
Відмикається замок,
Втік від баби, втік від діда
Я, веселий Колобок.

Скік та скік,
Скік та скік -
Через поле, через тік
Від зайчиська, від вовчиська,
Від ведмедиська утік.

Я скачу,
Цокочу -
Нагуляюсь досхочу.
І від тебе, хитрий лисе,
Неодмінно утечу.

 

Я водички не боюсь


Умиватися і руки
Мити з милом повсякчас
Малолітнього онука
Приучив дідусь Панас.

- Відтепер, - радіє Боря, -
Я водички не боюсь.
І за це мене до моря
Візьме влітку мій дідусь.

В море вийдемо на яхті,
Курс візьмемо на маяк.
Я стоятиму на вахті,
Як справжнісінький моряк.

 

Помічниця


До бабусі на грядки
Поспіша Оленка.
І дарма, що грабельки
У неї маленькі.

Добра посмішка цвіте
В дідуся у вусах:
"Помічницею росте
Онучка в бабусі".

 

Не накою шкоди


Ми ходили за село
З дідусем Степаном.
Там, у лузі, зацвіло
Багато тюльпанів.

Я не буду рвати їх,
Шкоди не накою.
Нехай радують усіх
Своєю красою.

 

Стану капітаном


Я ще трохи підросту,
Стану капітаном.
Субмарину поведу
Морем-океаном.
Будуть заздрити мені
Хлопчики й дівчата,
Як в підводному човні
Припливу на свято.
Привезу для малюків
Прямо з дна морського
Двох колючих їжаків,
Краба й восьминога.

 

Колисанки

 

Янгол схиливсь над тобою


Спи, моє любе малятко,
Час відпочинку добіг.
Вже повкладалися спатки
Гномики в ліжках своїх.

Спить чарівна білосніжка,
Тиша довколо німа.
Хатка на курячих ніжках
В темній діброві дріма.

Місяць заглянув у шибку
І крадькома крізь вікно
Сипле в акваріум рибкам
Зоряне жовте пшоно.

Спи, моя люба дитино,
В снах підростать не барись.
Збудуться мрії - полинеш
В мандри космічні колись.

Ніченька вкрила габою
Рідні таврійські степи…
Янгол схиливсь над тобою -
Спи, моя радосте, спи.

 

Збудуться мрії твої


Спи, мій синочку, засни,
Ходять під вікнами сни.
Мрії казкові чудові
Діткам дарують вони.

У загадкові світи
Люди проклали мости -
Зіркою в небі сія
Доля щаслива твоя.

А як прилинуть у сни
Рідні таврійські лани,
Збудуться мрії твої
Про золоті врожаї.

Ніч оповила степи.
Сонні повічки склепи -
Рідна матуся з тобою.
Спи, мій горобчику, спи…

 

Жде тебе Україна


День за пругом потух,
Укладаються спати
Ведмежа Вінні-Пух
І зайчата вухаті.

Спить в степу сон-трава,
Вітерець ледве диха,
Колисанку співа
Вовченяті вовчиха.

Зорі сяють рясні
У нічнім безгомінні.
Посміхається в сні
Веселун Буратіно.

І сорока до сну
Склала стомлені крила.
Вона дуже смачну
Діткам кашку зварила.

Сорочата малі
Під її колисанку
У високім гіллі
Будуть спати до ранку.

Вже пора тобі теж
Спати, любе дитятко.
Уві сні підростеш,
Станеш дужим, як татко.

Ночі згусла імла.
Висипайся, мій сину.
На великі діла
Жде тебе Україна.



Завантажити zip-архів книги (*.doc):
http://prosvilib.at.ua/books/anastasiev/dytynstva.zip
Категорія: Анастасьєв А.М. | Додав: DivaDii (10.10.2009) | Автор: Анатолій Анастасьєв
Переглядів: 1780 | Теги: поезія, Анастасьєв А.М., вірші для дітей | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]