Вітаємо Вас, Гість!
Понеділок, 20.11.2017, 08:05
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

ДІЯЛЬНІСТЬ "ПРОСВІТИ" [5]
НОВИНИ ВИДАВНИЦТВА [18]
Що відбувається у херсонській філії видавництва "Просвіта". Анонси нових книжок.
ОНОВЛЕННЯ ПОРТАЛУ [7]
КОНКУРСИ, ФЕСТИВАЛІ... [22]
Увага! Важлива інформація для творчих людей.
ІНШІ НОВИНИ [8]

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

Чи хотіли б Ви опублікувати свій твір на нашому порталі?
Всього відповідей: 17

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Архів записів

Календар

«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Вісник Таврійської фундації. Випуск 5 -21

1 << 2 << 3 << 4 << 5 << 6 << 7 << 8 << 9 << 10 << 11 << 12 << 13 << 14 << 15 << 16 << 17 << 18 << 19 << 20 << Читати спочатку

ПРЕЗЕНТАЦІЇ, КОНФЕРЕНЦІЇ, ФЕСТИВАЛІ

 

 

Леся Храплива-Щур

 

2009 рік - рік Івана Мазепи

"З журбою радість обнялась" - цю безсумнівну життєву правду, що її висловив був так чітко наш Олександер Олесь, можна свобідно примінити і до сьогоднішнього стану української Держави і української справи у світі. Хто шукає темних сторінок у всьому - має небувалу нагоду знаходити їх і в нашому державному і у громадському житті - і зовсім оправдано! Хто ж шукає позитивних проявів - тому одначе теж не важко їх знаходити. Не будемо їх вичисляти. І може не так важливо навіть - старатися співставити і співмірити ясні й темні сторінки нашого життя, питаючи, котра переважає (та така аналіза - і не мета цієї статті!), а важливо - щоб шукати, знаходити і доцільно та вміло використовувати позитивні осяги нашого українського сьогодення. Щоб не прогавити добрих нагод, проходячи неуважно попри них, а навпаки, вичерпувати повністю можливості, які вони приносять!

Одним таким безсумнівним прикладом успішного використання доброї нагоди - можемо сміливо назвати сучасне справді величаве відзначення 75-ї річниці Великого Голодомору: задум, якого успіхи вже можемо ствердити і сьогодні. "Невгасима свіча" мандрує переможно - справді по всіх континентах глобальної України, єднаючи довкруги одної мети -українців на поселеннях безмежно далеких географічно просторів - із незабутнім "Краєм Хрещеним" та його долею.

Скріплення цієї духовної злуки - очевидне. Варто замітити: на кожному місці відзначення збираються всі партії й установи, всі Церкви і "хвилі" нашої діяспори. А сам невгасимий вогонь приносять громадянам у кожному поселенні - представники Держави - Українських Посольств чи Консулятів.

Важливим чинником у справі єднання українців світу стане 2009 рік - рік Івана Мазепи.

 

 


 

Вадим Лубчак

 

Шевченкові читання у Херсоні

Доброю традицією стало щомісячне проведення Шевченківських читань у місті Херсоні. Кожного 22 числа нового місяця біля погруддя Великого Кобзаря збирається небайдужий до українського слова, української культури люд, щоб у півгодинних акціях увіковічнити живе українське слово та "не злим тихим словом" пом'янути Тараса Григоровича Шевченка.

Зародилася ідея таких читань 22 січня 2007 року. На площі Шевченка поруч з пам'ятником Великого Кобзаря було розпочато довготривалу акцію "Встало Слово", яка передбачає своєрідне віче молодопросвітян області і всіх тих українських молодих поетів та декламаторів української поезії, яким не однаково, що діється в українській культурі, та не однаково, як пригнічується рідне українське слово.

Тоді, у 2007 році, молоді поети Олег Олексюк, Надія Яценко, Вадим Лубчак та Анастасія Волощук натхненно виголошували власні вірші на злободенні теми сучасної соборної України. Студент Херсонського державного університету Андрій Ростов декламував маловідомі вірші Івана Франка. Акція підтвердила Шевченкове: "Наша дума, наші пісня Не вмре, не загине".

Багато хто із культурних кіл області скептично ставились до майбутнього таких акцій, гадали, що це не приверне уваги загалу, зокрема, не зацікавить молодь…

Утім, акція "Встало Слово" переросла у щомісячні Шевченківські читання. Так, починаючи із 22 січня 2007 року щомісяця о 15.30 на Площі Шевченка збирається все нова і нова аудиторія, котрій сьогодні в умовах зрусифікованого інформаційного простору так бракує живого українського слова.

Від звичайних поетів-аматорів, поетів-початківців саме 22 числа біля погруддя Шевченка все частіше зустрічаєш знаних на Херсонщині та в Україні письменників. Нерідко акцію підтримують Микола Братан (Заслужений діяч мистецтв України), Василь Загороднюк (голова ХОО НСПУ), Іван Немченко (гол. ред. "Вісника Таврійської фундації") та ін. Вже сьогодні до читань активно долучаються різні літературно-мистецькі угрупування: "Молода Просвіта", "Літстудія імені Василя Вишиваного" (Херсонський державний університет), "Дніпрова Хвиля", СУМ…

Безперечно, подібні читання - дуже важлива складова літературного процесу Херсонщини, адже звичайне книжне слово оживає, знаходить не лише свого читача, а й слухача. Молоді літератори разом із більш досвідченими колегами мають унікальну можливість щомісяця зустрічатися, декламувати вірші, обговорювати важливі проблемні питання культури та намагатися знаходити шляхи їх розв'язання.

Зичимо подальших творчих успіхів та юнацького запалу всім учасникам щомісячних Шевченківських читань у Херсоні.

 

 


 

Галина Немченко

Творчі обрії Яра Славутича

Серед сучасних митців українського зарубіжжя одне з найпомітніших і найпочесніших місць посідає поет, літературознавець, етнограф, мовознавець, мемуарист, педагог Яр Славутич (до 1941 року - Григорій Михайлович Жученко). Як науковець-ерудит і вишуканий лірик, пристрасний борець-патріот і заглиблений у таємниці світобудови філософ, він увійшов у свідомість багатьох поколінь українців, небайдужих до долі рідного краю, його культурних традицій і державницьких змагань.

Письменник побачив світ 11 січня 1918 року на хуторі Жученки в межах села Благодатне Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Долинський район на Тобілевиччині) в сім'ї гербового шляхтича, чий родовід сягав аж до часів Галицько-Волинської держави й особливо прославився за козацької доби. Тож через багаті й довгі життєві гони проніс митець любов до отчої землі - степової України. І до сьогодні він вважає себе херсонцем, хоча багато десятиліть уже проживає далеко за океаном.

17 лютого 2008 року у Херсонському державному університеті відбулась обласна наукова конференція "Яр Славутич - письменник, педагог, громадський діяч", присвячена 90-річчю українського митця з Канади. З вітальним словом до учасників конференції звернулись завідувач кафедри українського літературознавства ХДУ, кандидат філологічних наук, доцент Алла Демченко, голова Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори) Микола Василенко, завідувач міжкафедральної наукової лабораторії при ХДУ "Українська література в англомовному світі" Іван Немченко, констатуючи зростання уваги дослідників різних поколінь до багатоманітного доробку Яра Славутича.

Доповідь "Мовний аспект творчості Яра Славутича" виголосив доктор філологічних наук, професор Володимир Олексенко. Він акцентував на багатстві мовної палітри поета, приділивши увагу як лексичному розмаїттю в текстах співця (синоніми, антоніми, омоніми, архаїзми, історизми, варваризми, професіоналізми, неологізми тощо), так і вишуканій фразеології письменника, афористичним конструкціям.

Член НСПУ, представник Українського культурного центру ХДУ Микола Братан виступив зі "словом про поета-краянина", яке поетично назвав, послугуючись цитатою з ювіляра "Черпай наснагу й сонцепілля пий". Доповідач поділився враженнями про особисті взаємини з канадським херсонцем, які тривають уже багато літ. Було озвучено обопільні ліричні присвяти, які засвідчують близькість митців у поглядах на долю Херсонщини і всієї України.

Про філософські засади творчості Яра Славутича доповів кандидат філософських наук, доцент ХНТУ Олександр Найдьонов. Він спирався на ліричні й ліро-епічні твори письменника, його публіцистику та мемуари, в яких яскраво відобразилось світобачення й світосприйняття поета.

Просвітницька діяльність Яра Славутича стала об'єктом висвітлення у виступі голови Херсонської обласної філії Всеукраїнського товариства імені Тараса Шевченка "Просвіта" Олега Олексюка. Наголошувалось на плідній роботі в цій галузі, до якої поет завжди залишався дотичним і в материковій Україні, і в зарубіжжі.

З доповіддю "Яр Славутич про голодомор в Україні 1932-1933 рр." виступив кандидат філологічних наук, доцент ХДУ Іван Немченко. Він наголосив на злободенності теми, порушеної письменником у світлі засудження комуністичного режиму та його злочинів проти людства та людяності. Матеріалом для свого виступу доповідач узяв спогади письменника "Голод 1932-1933 років у межах сільради", його статтю "Голодомор в українській літературі на Заході", вірші та поеми співця означеної проблематики.

Тему "Яр Славутич про діячів Розстріляного Відродження" розкрила магістрант ХДУ Вікторія Маслюк. Вона зупинилась на трагічних долях Григорія Чупринки, Якова Савченка, Миколи Зерова, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмари, Миколи Вороного, Миколи Філянського, Миколи Чернявського, Агатангела Кримського, Людмили Старицької-Черняхівської, Володимира Свідзинського в освітленні канадського дослідника й публіциста. Цю ж проблему доповнила й поглибила студентка ХДУ Олена Ботвінцева, запропонувавши присутнім на конференції свій погляд на письменницький мартиролог Яра Славутича "Розстріляна муза" через призму сприйняття ним життєписів Майка Йогансена, Олекси Слісаренка, Володимира Ярошенка, Дмитра Фальківського, Івана Крушельницького, Євгена Плужника, Олега Ольжича, Олени Теліги, Марка Антіоха.

Пейзажна й інтимна лірика Яра Славутича стали предметом уваги у виступі кандидата філологічних наук, доцента ХДУ Галини Немченко. Доповідачка приділила особливу увагу творам цієї тематики, пов'язаним з Херсонщиною.

Кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри англійської мови та методики її викладання Валентина Мелконян дослідила переклади і переспіви англомовних поетів у творчості Яра Славутича, наголосивши на тому, що цей напрямок пошукань є одним з провідних у рамках діяльності міжкафедральної наукової лабораторії при ХДУ "Українська література в англомовному світі".

Тему "Астральна символіка в поезії Яра Славутича" висвітлила студентка ХДУ Вікторія Шкрабак. Проблему вивчення творчості Яра Славутича в школі в краєзнавчому аспекті порушила студентка Ольга Ізотова.

Завершилась конференція надзвичайно ґрунтовною, розлогою, поліфонічною доповіддю "Орієнтальні мотиви в поезії Яра Славутича", що прозвучала з вуст кандидата філологічних наук, доцента ХДУ Наталі Чухонцевої. Дослідниця детально зупинилась на продовженні письменником кращих традицій митців-орієнталістів минулих десятиріч і століть (П.Грабовський, А.Кримський, Леся Українка, М.Вороний, М.Чернявський, Дніпрова Чайка, П.Капельгородський та ін.).

Конференція підтвердила, що Яр Славутич для багатьох сучасників став одним із символів XX сторіччя - доби епохальних зрушень і карколомних змін на нашій планеті, плідних пошуків і відкриттів у різних сферах життя. Різноманітний і щедроносний творчий ужинок письменника і науковця сприймається як своєрідне дзеркало, що відбиває долю України і її дітей на тлі історії, в контексті загальнолюдського поступу.

 

 


 

Іван Дойч

Зоря Миколи Чернявського

Визначним діячем у царині української культури і національно-визвольного поступу став наш краянин Микола Федорович Чернявський (1868-1938), якого знано як поета, прозаїка, драматурга, перекладача, публіциста, критика, видавця, педагога, громадського і культурного діяча, керівника національно-культурно-політичного товариства "Українська хата" в Херсоні часів УНР, викладача Херсонського інституту народної освіти в 1917-1926 рр. (тепер ХДУ). 7 лютого 2008 року з нагоди 140-річчя від дня народження та 70-річчя з часу страти Миколи Чернявського наукова громадськість країни провела на базі Херсонського державного університету Всеукраїнську наукову конференцію "Микола Чернявський і світовий літературно-мистецький контекст", що стала даниною пам'яті митця, розстріляного на хвилі масових сталінських репресій у ніч з 19 на 20 січня 1938 року в Херсоні.

У роботі конференції люб'язно зголосились узяти участь 36 дослідників з різних вищих навчальних закладів України. Тож високу шану до нашого земляка виявили не лише херсонці, а й представники наукового загалу Києва, Дніпропетровська, Миколаєва, Чернігова, Ужгорода, Сум, Черкас, Кіровограда. Всеукраїнську наукову конференцію, присвячену М.Чернявському, було відкрито пленарним засіданням, яке розпочалось у стінах Інституту філології та журналістики ХДУ. Привітальними словами означили початок роботи цього наукового форуму директор інституту філології та журналістики ХДУ, доктор філологічних наук, професор Володимир Олексенко, завідувач кафедри українського літературознавства ХДУ, кандидат філологічних наук, доцент Алла Демченко, завідувач наукової лабораторії "Українська література в англомовному світі", кандидат філологічних наук, доцент кафедри українського літературознавства ХДУ Іван Немченко. Кожен з них, вітаючи присутніх з такою небуденною подією, наголосив на знаковості постаті М.Чернявського як для розвою української літератури, так і для розбудови нашої державності.

Різні грані творчого обдаровання митця-громадянина, його визначне місце в українському та світовому письменстві окреслювали вчені з різних наукових та освітніх установ і закладів України. Було звернено увагу на такі проблеми: "Про становлення естетичних поглядів Миколи Чернявського" (Н.Шумило, Інститут літератури імені Т.Шевченка НАН України); "Мій Заповіт" М.Чернявського в контексті української громадської лірики" (Л.Голомб, Ужгородський національний університет); "Він жив Україною" (А.Поповський, Дніпропетровський національний університет); "Фольклоризм поезії Миколи Чернявського" (В.Погребенник, Київський національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова); "Оповідання М.Чернявського "Богові невідомому" і вітчизняний літературний процес" (Л.Горболіс, Сумський державний університет ім. А.С.Макаренка); "Елементи натуралізму в неореалістичній концепції буття М.Чернявського та Григора Тютюнника" (Е.Балла, Ужгородський національний університет); "Гармонія поєднання традиційних і модерністських прийомів у поетиці М.Чернявського та І.Липи" (О.Кривуляк, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка); "Світ крізь призму болю: на матеріалі творів Миколи Чернявського" (Л.Рева, кандидат філологічних наук, науковий співробітник НБУ ім.В.І.Вернадського НАН України); "Поезія Чернявського: синкретизм художнього дискурсу" (О.Камінчук, Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України); "Микола Чернявський про стан української преси початку ХХ століття" (Ю.Датченко, Дніпропетровський національний університет); "Рефлексія сексуальної свідомості в українській прозі початку ХХ століття (на матеріалі повісті М. Чернявського "Варвари" та В.Підмогильного "Місто" (О.Філатова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка); "Він любив дивитися у глибокі води…": Психологізм М.Чернявського" (І.Береза, Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського); "Особливості поетики авантюрно-сатиричних оповідань М.Чернявського" (Г.Земляна та С.Кіраль, Київський національний авіаційний університет); "Художня модель буття у повісті Миколи Чернявського" (І.Сивкова, Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького); "Індивідуально-стильова специфіка віддієслівних дериватів у мові творів М.Чернявського" (І.Демешко, Кіровоградський державний педагогічний університет).

Своє ставлення до письменника-краянина виразили дослідники-херсонці. Я.Голобородько, доктор філологічних наук, академік АПСН, завідувач кафедри теорії та практики викладання гуманітарних дисциплін Херсонського РІПО, висвітлив проблему "Художній світ Миколи Чернявського". О.Найдьонов, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Херсонського національного технічного університету, розглянув питання "Філософські засади творчості Миколи Чернявського". І.Лопушинський, кандидат педагогічних наук, доцент докторант кафедри управління освітою Національної академії державного управління при Президентові України, окреслив проблему "Микола Чернявський як послідовний і незламний борець за незалежність української держави", а М.Каляка, член НСПУ, головний редактор альманаху "Елінг", підготував доповідь "М.Чернявський: вистраждане безсмертя". Херсонський державний університет репрезентували на конференції Г.Немченко ("Особливості творення жіночих характерів у прозі М.Чернявського"), В.Загороднюк ("Психологізм повісті "Блискавиці" М. Чернявського"), Л.Ярошевська ("Художня інтерпретація історії України в поетичній творчості М.Чернявського"), Н.Чухонцева ("Орієнтальні мотиви в поезії М.Чернявського"), Т.Бахтіарова ("Образ митця та мотиви творчості у доробку М.Чернявського та М.Вінграновського"), П.Параскевич ("Микола Чернявський в оцінці критики"), А.Демченко ("Античні образи в поезії Миколи Чернявського"), Ю.Олексенко ("Образ дороги в поезії Миколи Чернявського"), І.Немченко ("М.Чернявський як применшена мегапостать: до проблеми повернення статусу та належного вшанування діяча"); М.Пентилюк ("Дієслівні метафори в поезіях Миколи Чернявського"), В.Олексенко ("Мовні особливості творів Миколи Чернявського"); М.Чорна ("До проблеми листування М.Чернявського та Б.Грінченка"); А.Калініна ("М. Чернявський і альманахова традиція початку ХХ століття на Україні"); В.Тихоша ("До питання листування М. Коцюбинського та М.Чернявського"); В.Маслюк ("Яр Славутич про М. Чернявського та інших письменників Херсонщини"); Л.Бондаренко ("Особливості вивчення життя і творчості М. Чернявського"); В.Галаган ("Херсонські мотиви у творчості Миколи Чернявського та Олеся Гончара").

Неодноразово у виступах висловлювався сум у зв'язку з тим, що на теренах сучасної України нелегко знайти твори М.Чернявського. Після рідкісного десятитомного видання 1927-1931, а також уже призабутих однотомника 1959 р. та двохтомника 1966 р. в Україні не перевидано жодного солідного видання творів визначного митця. На Херсонщині, де він прожив другу половину свого життя, належно не вшановано пам'ять цієї видатної людини. Тож на конференції одностайно було прийнято відкриті звернення до керівництва Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, до Херсонської обласної адміністрації та Херсонської обласної ради народних депутатів, до Херсонського міськвиконкому та мера м.Херсона, до ректорату Херсонського державного університету.

Нижче подаємо текст одного з цих звернень.

 

Відкрите звернення учасників Всеукраїнської наукової конференції "Микола Чернявський і світовий літературно-мистецький контекст" до Херсонської обласної адміністрації, до Херсонської обласної та міської рад народних депутатів, доХерсонського міськвиконкому та мера м.Херсона

7 лютого 2008 року в Інституті філології та журналістики Херсонського державного університету відбулась Всеукраїнська наукова конференція "Микола Чернявський і світовий літературно-мистецький контекст", яка підтвердила вагомість спадщини визначного українського поета, прозаїка, драматурга, перекладача, публіциста, критика, видавця, педагога, громадського і культурного діяча, керівника національно-культурно-політичного товариства "Українська хата" в Херсоні часів УНР, викладача Херсонського інституту народної освіти в 1917-1926 рр. (тепер ХДУ) Миколи Федоровича Чернявського (1868-1938). У роботі конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження письменника-патріота та 70-річчю з часу його розстрілу в Херсоні, взяли участь науковці з Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України, Дніпропетровського національного університету, Київського національного авіаційного університету, Київського національного університету ім. Т.Шевченка, Київського національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка, Миколаївського державного університету ім. В.О.Сухомлинського, Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського НАН України, Сумського державного університету ім. А.С.Макаренка, Ужгородського національного університету, Херсонського національного технічного університету, Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького, Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Шевченка, Херсонського державного університету. На підсумковому пленарному засіданні Всеукраїнської конференції, присвяченої М.Чернявському, її учасники одностайно прийняли рішення про звернення до Херсонської обласної адміністрації, до Херсонської обласної та міської рад народних депутатів, до Херсонського міськвиконкому та мера м.Херсона Володимира Сальда з такими пропозиціями:

1.Враховуючи визначне місце М.Ф.Чернявського в історії вітчизняної літератури та національно-державного відродження України, просимо керівництво Херсонської обласної адміністрації, депутатів Херсонської обласної ради та Херсонської міської ради, представників Херсонського міськвиконкому та мера м.Херсона Володимира Сальда розглянути питання про належне вшанування М.Ф.Чернявського на Херсонщині: найменування його іменем вулиці, школи, бібліотеки та встановлення пам'ятника письменникові в зоні Парку імені Ленінського Комсомолу навпроти будинку № 18 по вул. Перекопській, де з 1903 по 1937 рік проживав цей визначний діяч.

2.Розглянути питання про видання творів М.Чернявського хоча б у форматі однотомника, оскільки після 1966 року ось уже більше 40 літ на Україні не перевидавались книги письменника.

3.Виділити з міського та обласного бюджету кошти на здійснення цих проектів.

Учасники Всеукраїнської наукової конференції "Микола Чернявський і світовий літературно-мистецький контекст"

7 лютого 2008 року м.Херсон

 

 

Читати далі >>22 >>23 >>24 >>25 >>26