"Просвіта" Херсонщини - Нариси з історії Бериславщини. Вип. 4 -58 - Вони носили ім’я “Берислав”
Вітаємо Вас, Гість!
Неділя, 04.12.2016, 22:23
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

ДІЯЛЬНІСТЬ "ПРОСВІТИ" [5]
НОВИНИ ВИДАВНИЦТВА [18]
Що відбувається у херсонській філії видавництва "Просвіта". Анонси нових книжок.
ОНОВЛЕННЯ ПОРТАЛУ [7]
КОНКУРСИ, ФЕСТИВАЛІ... [22]
Увага! Важлива інформація для творчих людей.
ІНШІ НОВИНИ [8]

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

З якою метою Ви прийшли до нас?
Всього відповідей: 73

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Архів записів

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
у
<Vox.com.ua> Портал українця

Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Нариси з історії Бериславщини. Вип. 4 -58 - Вони носили ім’я “Берислав”

1 << 2 << 3 << ... 55 << 56 << 57 << Читати спочатку

Сергій Гейко


ВОНИ НОСИЛИ ІМ’Я “БЕРИСЛАВ”

I.
У 1783 р. на Гнилопільській корабельні (Азовське море) були закладені для будівництва 4 новітніх фрегати Чорноморського флоту, який щойно створювався після приєднання Криму та Кубані. Спочатку вони не носили якихось певних назв і у документах фігурують як “Сьомий”, “Восьмий”, і т.д. Будівництво йшло швидко і вже наступного року фрегати спустили на воду. А завершували устаткування на Рогозьких хуторах поблизу Таганрога. Улітку 1786 року красені-фрегати стали до ладу. У Російському державному архіві ВМФ зберігається розпорядження губернатора Астраханської, Азовської та Новоросійської губерній князя Потьомкіна по Чорноморському Адміралтейству від 29 серпня 1786 р.: “Новозбудовані під відомством Таганрозької контори чотири фрегати, що знаходяться при Рогозьких хуторах, найменовані мною Сьомий — “Кінбурном”, Восьмий — “Бериславом”, Дев’ятий — “Фанагорією”, Десятий — “Таганрогом”.
Осінь та зима 1786-87 рр. пішли на озброєння і навесні “Берислав” залишив Таганрог і відплив до Севастополя. Він неабияк посилив бойову міць імператорського флоту: адже за довжини 39,15 м, ширині 10,35 м та глибині трюма 2,46 м, фрегат мав 40 гармат. Підкріплення до Севастополя надійшло вчасно — у вересні того ж року Туреччина розпочала війну, намагаючись повернути Крим. Не будемо переказувати подробиці російсько-турецької війни 1787-91 рр., нагадаємо лише, що у ході бойових дій як на суші, так і на морі турки були побиті під Кінбурном, Очаковом, Фокшанами, Римніком. Саме у цій війні виявився військовий талант Суворова та Ушакова.
Особливе місце займає битва біля острова Фідонісі (сучасна назва — Зміїний), у якій і відзначився “Берислав”. 3(14) липня 1788 р. російська ескадра під командуванням контр-адмірала графа Войновича (36 кораблів), що прямувала до Очакова, зустрілася з турецьким флотом під начальством капітана-паші Гасана (49 кораблів), який блокував Дніпро-Бузький лиман. Три години тривав жорстокий бій нерівних сил і завершився безславним відступом турок. Шлях у лиман до Очакова був вільним. Авангардом російської ескадри у тому герці командував Федір Ушаков, який і відзначив “безстрашний і хоробрий бій ввіреного мені корабля і двох передових фрегатів “Берислава” і “Стріли” з сильною передовою частиною ворожого флоту... відбили від себе спочатку з передових одного корабля, а після цього довгий час мали вельми хоробрий і безстрашний бій з капітан-пашинським кораблем, який... збитий зі свого місця з немалими пошкодженнями”. Отримавши рапорт про битву біля Фідонісі , князь Потьомкін шле донесення імператриці Катерині ІІ, де також відзначає “Берислав”: “Два передових фрегати “Берислав” і “Стріла”... вельми вдало пустили увесь свій лаг, від чого видно було великі дошки, що летіли з корми капітан-пашинського корабля”. Федір Ушаков особливо відзначав командира “Берислава” капітана 2-го рангу Сабліна: “Під час бою виразно мною помічено вправну, ревну і хоробру битву і дії проти неприятеля вказаних мною двох передових фрегатів “Берислава” і “Стріли”, яку усю і маю віднести безстрашній відмінній хоробрості, мужності і мистецтву командуючих цих флоту пана капітана другого рангу Якова Сабліна і флоту ж пана капітан-лейтенанта Михайла Нелединського”. За хоробрі дії Ушаков представив групу командирів до нагороди Георгіївськими орденами, але з невідомих зараз причин Саблін виявився єдиним командиром-учасником герцю, хто так і не отримав ніякої нагороди.
Архівна довідка: Саблін Яків Миколайович - з 1766 р. у Морському корпусі , з 1769 р. - у плаваннях Балтійським , Середземним , Чорним морями , командував низкою кораблів Азовської флотилії та Чорноморського флоту. Учасник боїв у Керченській затоці , біля Фідонісі , Гаджибеї , Каліакрії. З 1791 р. - капітан 1-го рангу.
Під час бою фрегат “Берислав” отримав найбільші ушкодження: перебита одна щогла, грот-стеньга, прострілені у багатьох місцях вітрила, знищено чимало такелажу. Був поранений один матрос. Але особливо небезпечним було те, що борт корабля у підводній частині пробило 40-кілограмове кам’яне ядро. Ще було кілька пробоїн меншими ядрами. Фрегат почав пропускати воду до трюма. У зв’язку з цим командуючий ескадрою Войнович послав “Берислав” у Севастополь на ремонт. Невдовзі після цього Потьомкін приступає до переозброєння фрегатів артилерією більшого калібру з відповідним зменшенням числа гармат. На “Бериславі” 40 дванадцятифунтових гармат змінили 30-ма вісімнадцятифунтовими і 10-ма шестифунтовими (фунт-409,5 г.). У зв’язку з цим губернатор усі фрегати перенайменував. Так “Берислав” став “Лукою Євангелістом”. З новою назвою корабель собі слави не зажив. На кампанію 1789 року командиром фрегата призначили капітан-лейтенанта Федора Шишмарьова.
Архівна довідка : Шишмарьов Федір Васильович , 1758 р.н. , дворянин , мав кріпаків у Тверській губернії. З 1773 р. - у Морському корпусі. З 1777 р. - плавав Балтійським морем і до Англії. У 1783 р. був членом комісії по припиненню холери при Херсонському порту. Наступного року брав участь в експедиції опису Дніпра. Учасник боїв біля Фідонісі , Гаджибеї , Каліакрії , у Керченській протоці. Командував низкою кораблів Чорноморського флоту , був капітаном над Севастопольським та Кронштадтським портами. Кавалер багатьох нагород. Звільнений із служби у 1821 р. з посади генерала. Обружений, мав 5 дітей.
У ті часи дерев’яні кораблі приходили у непридатність дуже швидко і вже восени того ж року Шишмарьов відзначає, що “по худості оного” фрегат не може вийти у море. Навесні наступного року ордером Потьомкіна фрегат знову направляють на ремонт, цього разу до Миколаєва. У ході ремонту довелося замінити навіть щогли, після чого у вересні 1790 р. наказом Ушакова й Потьомкіна “Луку Євангеліста” “за цілковитою непридатністю... розібрати, ліс, припаси і матеріали використати до потреб на флоті, командуючому оного рекомендую цей фрегат роззброїти і здати з усякою по закону обставиною до порту”. За іронією долі такий само фінал чекав і бойових побратимів колишнього “Берислава” — фрегати “Стріла” і “Кінбурн”. Наказом Ушакова від 25 листопада 1790 р. “нездатний бути на морі фрегат “Лука Євангеліст”, що колись носив назву “Берислав”, був списаний під плавучий пороховий магазин. Востаннє у цій якості він згадується у 1804 р.

ІІ.
Про колісний буксирний пароплав “Берислав” відомо вельми мало. Побудовано його у 1912 р. у Миколаєві на заводі “Наваль”. Мав такі основні технічні дані: довжина — 35,5 м, ширина — 8,34 м, 2 котли, потужність машин 267 кінських сил, 9 кают, 1 кубрик, корпус залізний, палуба дерев’яна. Цікаво дізнатися про витрату палива: коли пароплав використовував дрова, то їх йшло 32,160 куб.м на добу, а якщо вугілля, то спалював його 5,136 т на добу. Приписаний до Київської округи водяних шляхів, пережив “Берислав” і буремні події 1917-21 рр. Залишилася назва за ним під час масового перейменування пароплавів, моторних човнів, баркасів, інших суден українською владою у 1918 р. Про це свідчить наказ в.о. начальника округи інженера Філіпчука за № 16.І лише з приходом більшовиків горде ім’я “Берислав” зникло з борта корабля. Наказом № 380 від 7 травня 1926 р. по Управлінню внутрішніх водних шляхів Дніпро-Бузького басейну буксирний пароплав “Берислав” було перейменовано у “Рудзутак” . Більше ніяких даних, фотокарток чи замальовок цього корабля архіви ВМФ не мають.

III.
Третій корабель з назвою “Берислав” – суховантажний теплохід – збудовано 1966 р. на Херсонському суднобудівному заводі. Мав довжину 155,7 м, ширину 20,6 м, висоту 9 м, водотоннажність – 12 858 т, потужність дизельного двигуна – 8 700 кінських сил. З 1966 по 1989 роки здійснював перевезення різних вантажів в усі порти світу. А 1989 р. був списаний.

Читати далі >> 59 >> 60