"Просвіта" Херсонщини - Нариси з історії Бериславщини. Вип. 4 -27 - Бериславсько-Каховська переправа
Вітаємо Вас, Гість!
Неділя, 11.12.2016, 02:21
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

ДІЯЛЬНІСТЬ "ПРОСВІТИ" [5]
НОВИНИ ВИДАВНИЦТВА [18]
Що відбувається у херсонській філії видавництва "Просвіта". Анонси нових книжок.
ОНОВЛЕННЯ ПОРТАЛУ [7]
КОНКУРСИ, ФЕСТИВАЛІ... [22]
Увага! Важлива інформація для творчих людей.
ІНШІ НОВИНИ [8]

Наше опитування

Ваші відповіді допоможуть нам покращити сайт.
Дякуємо!

Чи отримали Ви корисну інформацію на нашому порталі?
Всього відповідей: 33

Висловити власну думку з приводу того чи іншого опитування Ви можете на нашому форумі.

Теги

...і про погоду:

Погода від Метеонова по Херсону

Архів записів

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Форма входу

Пошук

Пошукаємо...

Важливо!

У Херсоні!

Оперативна поліграфія у Херсоні. Бланки, листівки. Друк книг. Різографія, тиражування

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
"Нові сучасні афоризми"

...

Наш портал:

,
у
<Vox.com.ua> Портал українця

Цифри:
PR-CY.ru
За якістю - золотий:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Херсонский ТОП
free counters



Нариси з історії Бериславщини. Вип. 4 -27 - Бериславсько-Каховська переправа

1 << 2 << 3 << ... 24 << 25 << 26 << Читати спочатку

В.Шевченко


БЕРИСЛАВСЬКО-КАХОВСЬКА ПЕРЕПРАВА ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ У РОЗВИТКУ ЯРМАРКОВОЇ ТОРГІВЛІ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ


На Нижньому Дніпрі головні переправи знаходились у місцях перетину ріки чумацькими шляхами. Велике значення мала переправа у Херсоні, звідки чумаки переправлялися через Дніпро до Голої Пристані для подальшого прямування до Криму. Не менш відомою була Кам’яно-Нікопольська переправа. А між ними знаходилась ще одна, не менш важлива, й не менш знаменита. В різні часи вона мала різні назви: Таванський перевіз, Кизи-Керменський перевіз, Бериславська переправа.
В той час, як інші переправи губили своє значення, чумацький шлях до Берислава все більше привертав до себе торговельний рух. Починаючись з переправи через Дніпро від Кременчука, він йшов на Жовті Води, Кривий Ріг, уздовж Інгульця, через Давидів Брід у Берислав і Каховку, де об’єднувався з Кримським трактом.
Облаштування переправи почалося ще наприкінці XVIII ст. Викликано це було не тільки великим господарським значенням переправи, але й стратегічним значенням щодо новоприєднаних земель. Побудовою перевозу , пристані та кам’яних сходів у 1785 р. керував адмірал М.С.Мордвинов. Саме Бериславською переправою скористувалась імператриця Катерина ІІ під час повернення з мандрівки до Криму у 1787 році. Не випадково власник Каховки Д. М. Куликовський, оцінивши вигідне географічне розташування слободи навпроти Берислава, домігся у Таврійського правління заснування ярмарків у Каховці 1 січня, 9 травня та 1 жовтня.
У 1820 році, з будівництвом пристані у Каховці, херсонський та таврійський береги Дніпра були надійно зв’язані Бериславсько-Каховською переправою. З того часу Каховські ярмарки набувають відомості не тільки у Таврійській та Херсонській губерніях, але й у центральних губерніях: Подільській, Київській, Полтавській. За архівними даними вже тоді ярмарки збирали до 10 тисяч чоловік, щорічні обсяги торгівлі коливалися від 75 до 200 тис. рублів.
Довгий час переправа через Дніпро здійснювалась за допомогою так званих «дубів» — прямокутних плотів від 5 до 9 сажнів довжиною та 2 сажнів шириною. На такому плоті можна було перевезти вантаж від 1,5 до 4 тис. пудів. Лише у 1842 році було побудовано перший наплавний міст, що поступив у завідування доглядача Бериславської казенної переправи. При побудові він коштував 5 777 рублів. Проте повінь 1848 року повністю знищила міст. Новий міст з’явився восени 1848 року і коштував у облаштуванні 14 686 рублів. Переправа здійснювалась через наплавний міст, а потім по насипній піщаній дамбі до таврійського берега. Утримувалась переправа урядом за рахунок коштів Кримського соляного промислу і здійснювалась безкоштовно. Під час розливу Дніпра, або якщо казенна переправа не справлялася з вантажопотоком, використовувалось до 70 приватних поромів, що належали бериславським міщанам. Щорічно ними перевозились до 25 тис. возів з сіллю, 6 тис. возів з іншим вантажем, 36 тис. порожніх возів, до 50 тис. голів рогатої худоби. Взагалі ж, зі звітів Бериславської переправи за 1847-1858 рр. відомо, що в середньому щорічно тут переправлялося 37 тис. возів з сіллю, 16 тис. возів з іншим вантажем, 43,5 тис. порожніх возів, до 82 тис. голів рогатої худоби.
Під час Кримської війни на Бериславсько-Каховську переправу випало величезне навантаження. Тут переправлялися війська, проходили транспорти зі зброєю та провіантом, а в зворотному напрямі — обози з пораненими та евакуйованими. Тому у 1856 році, в зв’язку з воєнним часом, терміново було придбано для мосту 17 роз’єднувальних наплавних платформ та 34 берлини для підтримки їх на плаву. Завдяки цим заходам зручнішим став проїзд для гужового транспорту, що забезпечувало більш швидкий рух до ярмаркової Каховки. Щоправда, майже щорічно під час Нікольського ярмарку була весняна повінь і переправа здійснювалась не через міст, а на поромах. Проте на Покровський ярмарок рух з правого берега повністю проходив через наплавний міст.
В перші роки існування земських установ на Бериславську переправу виділялися кошти Херсонського земства лише на утримання поштового ялика у розмірі 180 рублів на рік. А утримувалась переправа за рахунок Російського Товариства Пароплавства та Торгівлі по контракту з Акцизним управлінням Таврійської губернії. У 1878 році уряд зробив спробу передати у відання Херсонського земства переправу між Бериславом і Каховкою. Проте Херсонське земство відхилило пропозицію, підрахувавши, що витрати на утримання та переобладнання переправи будуть значними. Лише 8 липня 1880 р. була підписана угода про прийняття переправи Херсонським земством, за умови отримання 11 тис. рублів одноразової допомоги від Казни на переобладнання переправи та 8 774 крб. щорічної допомоги на її утримання.
Зручний випадок допоміг Херсонському земству придбати для Бериславської переправи складові частини старого наплавного мосту у Катеринославі, де був побудований залізничний міст через Дніпро. Катеринославський міст був придбаний у Київському окрузі судноплавства за 21 тисячу рублів і прийнятий земством влітку 1884 року. Усього було закуплено 35 наплавних платформ довжиною у 350 сажнів. Але при доставці мосту на Дніпровських порогах було розбито 4 платформи, за що від підрядчика утримано 800 рублів. Коли міст змонтували на Бериславсько-Каховській переправі, то виявилось, що для нього потрібно лише 210 сажнів, а решта — 140 сажнів — виявилася зайвою. До того ж, від старого мосту на переправі залишилось більш ніж 200 сажнів. За розпорядженням Херсонського губернського земства зайвий матеріал, що залишився на переправі, був використаний для Дар’ївської переправи, Інгульського мосту у Миколаєві, мосту через р. Інгулець з Снігурівки в Отбідо-Василівку, для улаштування переправи через Тілігульський лиман.
Новий міст на Бериславсько-Каховській переправі доводилось часто ремонтувати. Весняні повені та розводки мосту під час проходу пароплавів приводили до пошкодження наплавних платформ. Вже у 1891 році підіймалося питання про заміну майже усіх наплавних платформ впродовж чотирьох років. Поточний ремонт мосту відбувався в увесь час його експлуатації. Міст був єдиним на Нижньому Дніпрі місцем постійної переправи. Через Берислав і Каховку направлялися усі вантажі, відправлені гужем, а також величезна кількість забійної худоби для кримських міст. Саме тому Херсонське земство наполягало на створенні спільних з Таврійським земством ветеринарних кордонів на переправі та у ярмарковій Каховці.
Через Берислав у Каховку на знамениті Нікольський та Покровський ярмарки приїжджали тисячі возів та фургонів з різноманітними товарами. За товарообігом Каховські ярмарки посідали у пореформений період перше місце у Таврійській губернії, та друге місце на Півдні України після знаменитого Петропавловського ярмарку у Катеринославі. Наприкінці XIX ст. до Каховки під час ярмарки привозилась величезна кількість товарів на суму до 2 млн. рублів. Близько тридцяти тисяч заробітчан з 24 губерній Російської імперії прибували на Нікольський ярмарок у Каховку, де існував найзначніший робітничий ринок Півдня України. Саме тому Херсонське земство організувало на Бериславській переправі санітарний кордон для запобігання розповсюдження інфекційних хвороб серед населення.
Взагалі ж, Бериславсько-Каховська переправа діяла безперервно впродовж року. Проте здійснювалась різними засобами. У звіті про діяльність переправи за 1895 рік є детальний опис засобів переправи. З нього відомо, що взимку до 1 березня переправа через Дніпро здійснювалась по льоду; з 1 по 5 березня — на поромах вручну; з 6 березня по 13 квітня — по наплавному мосту; з 14 квітня по 19 червня — на поромах, що тягнулись буксирними пароплавами; з 20 червня по 19 листопада — по наплавному мосту; з 20 листопада по 10 грудня — на поромах вручну; з 11 грудня — по льоду. Таким чином, переправа через міст проходила впродовж 6 місяців, коли не було великої води. В інший час переправа здійснювалась поромами — 3 місяці, та по льоду — близько 3 місяців. Значення переправи було настільки важливим, що земство не шкодувало коштів на її утримання. Так, наприклад, у 1893 та 1894 рр. Херсонським земством було витрачено на ремонт наплавних платформ і пристані 2 730 рублів, на придбання якорних ланцюгів для мосту — 250 рублів, на встановлення 26 гасових ліхтарів — 217 рублів. Через деякий час виникла термінова необхідність у замощенні Кизикерменської дамби, що проходила від наплавного мосту через заболочену частину Дніпра до таврійського берега. У 1900 році земством було витрачено для замощення 1393 погонних сажнів дамби 29 176 рублів. Значна частина коштів витрачалась на утримання безперебійного сполучення між херсонським та таврійським берегами. Щорічно за буксировку земських поромів під час повені пароплавовласнику з Херсона — Вадону виплачувалось близько 4 тисяч рублів (в 1893 р. — 3 675 рублів).
Не зважаючи на значну грошову допомогу від уряду, Херсонське земство з 1884 року за користування переправою стягувало плату. Сума доходів з переправи щорічно зростала. Якщо у 1885 році доход склав 6 881 крб., то в 1890 р. — 14 612 крб., а в 1895 р. — 16 096 крб. Прибуток складався з трьох джерел: по-перше, це плата за проїзд через міст; по-друге — це плата за переправу на поромі під час повені; по-третє, це плата за розводку мосту для пароплавів та інших суден, що проходили по Дніпру. За проїзд через міст у фургонах, возах, екіпажах, згідно державної такси, з кожного коня, або з кожної пари волів утримувалось по 3 коп. За прогін коней, великої рогатої худоби (за одиницю) утримувалось по 1 коп., за прогін дрібної рогатої худоби (за 5 штук) утримувалось по 1 коп. За даними 1897 року через міст пройшло коней у екіпажах та возах — 33 635 голів, волів у возах — 7 643, великої рогатої худоби — 7 899 голів, дрібної рогатої худоби — 49 085 голів. Середньорічна кількість за період з 1888 по 1898 рр. складала 27085 возів. Найбільший рух припадав на кінець вересня — початок жовтня. Саме тоді через міст проходили до Каховки на Покровський ярмарок щоденно від 500 до 1500 возів. Відомо, що за 8 днів ярмаркового руху, з 25 вересня по 2 жовтня, через міст проїхало 5 824 вози, фургони та екіпажі.
Під час повені, коли сполучення по мосту припинялося, Херсонським земством утримувалось на переправі 5-6 поромів, що перевозили вантажі та пасажирів за встановлену таксу. Пором здійснював рейс у обидві сторони за 3 години, міг взяти для перевозу до 25 возів з вантажем. Цікаво, що і Дніпровське повітове земство Таврійської губернії прикладало зусилля для підтримки безпосереднього зв’язку з херсонським берегом, щорічно витрачаючи на утримання «дуба» на переправі 285 рублів.
У 1897 р. під час руху на Нікольський ярмарок на Бериславсько-Каховській переправі було проведено реєстрацію возів та фургонів для визначення місць виїзду та асортименту товарів. За 7 днів, з 3 по 9 травня було зареєстровано 1740 возів. Найбільша кількість возів прибула з Херсонської губернії — 581, з Полтавської губернії — 328, з Київської губернії — 137 возів. Інші транспорти були з Харківської, Катеринославської, Курської, Подільської, Бессарабської, Чернігівської, Могилівської, Волинської, Орловської, Гродненської, Седлецької губерній та з Області Війська Донського. При такому інтенсивному рухові на переправі скупчувались сотні возів, фургонів та екіпажів, яким доводилось очікувати черги по 2-3 дні. Проте, хто мав більше грошей, міг скористатися послугами приватних поромів або пасажирських пароплавів.
Відомо, що ще з 1857 року між Каховкою та Бериславом здійснював рейси приватний пароплав власника містечка Каховки М.М.Овсянико-Куликовського, який проводив пороми з чумацькими возами. З розвитком судноплавства на Нижньому Дніпрі значно збільшилась кількість пароплавів, які використовувались як для пасажирських, так і для вантажних перевезень. З 1885 року по Дніпру регулярно здійснювали рейси два пароплави Російського Товариства Пароплавства і Торгівлі, та два пароплави «Орел» і «Телеграф» приватного пароплавовласника капітан-лейтенанта у відставці Мілетіна. Інші пароплави, що проходили через Берислав і Каховку були випадковими. Під час каховських ярмарків для перевозу пасажирів до Каховки та Берислава прибувало декілька пароплавів. Відомо, що напередодні ярмарків 9 травня та 1 жовтня на Голо-Пристанській переправі залишалося лише два пароплави, а третій з пасажирами відходив до Каховки і залишався там до закінчення ярмарку, здійснюючи щоденно по 8 рейсів між Каховкою та Бериславом. Між іншим, плата за пасажирське місце у каюті була досить високою — 20 коп. з дорослої людини та 10 коп. з дітей до 15 років. Пасажири, які перебували на палубі, платили відповідно 15 коп. та 7,5 коп.
Для проходу суден двічі на день міст на Бериславсько-Каховській переправі розводився безкоштовно. Влітку міст був розведений з 9.00 до 10.00 та з 18.00 до 19.00, восени з 15 вересня — з 7.00 до 8.00 та з 16.00 до 17.00. З 1914 року введена третя безкоштовна розводка мосту. В інший час за прохід через переправу стягувалась така плата: за пароплави потужністю до 20 сил — 2 рублі, від 20 до 40 сил — 3 рублі, більше 40 сил — 5 рублів. За кожне проведене на буксирі судно треба було заплатити: за «дуб» і баржу — 2 рублі, трембаку і берлину — 3 рублі, шхуну, бриг — 5 рублів. Капітани пароплавів, економлячи кошти і час, намагалися проводити одночасно по 10-12 барж. Такий караван розтягувався на декілька верст і був малослухняним : баржі зносила течія до берега або на склепіння мосту. У 1890 р. був випадок, коли одна баржа потонула. Взагалі баржа мала розміри 18x4 сажнів, осадка 8-12 чвертей. На баржу можна було навантажити від 20 до 40 тис. пудів вантажу. Один буксирний пароплав, тягнучи декілька барж, міг транспортувати таку кількість зерна, якою можна було б завантажити 150-200 вагонів, тобто декілька товарних поїздів. Інші судна, що проходили через переправу могли перевозити таку кількість вантажу: трембаки і берлини — від 3 до 7,5 тис. пудів, шхуни — від 6 до 12 тис. пудів, бриги — від 12 до 20 тис. пудів. У 1897 році через Бериславсько-Каховську переправу пройшло 2 171 судно під час безкоштовних розводок мосту та 2 135 суден, що заплатили за неурочні розводи, а усього — 4306 суден різних типів. Головна частина доходів земства від переправи — 86% надходила саме за неурочні розводи мосту.
Окрім того, що переправа з’єднувала і направляла торговельні потоки двох губерній та шляхи руху робітників, вона приносила значну допомогу місцевим мешканцям. Жителі Берислава випасали у міських плавнях на лівому березі Дніпра до 200 голів дійних корів. У тих же плавнях мешканці Берислава косили сіно, збирали хмиз, вирізали очерет, заготовляли червону шелюгу та дрова. На плавневих городах вирощувались кавуни, помідори, картопля. Незаможним мешканцям Бериславське міське управління надавало грошову допомогу для уплати встановленого збору за проїзд через переправу. Відомо, що у 1906 р. так званими «культурними роботами» у плавнях займалися 231 мешканець Берислава.
Напередодні Першої світової війни Херсонські губернські земські збори прийняли постанову про реконструкцію Бериславського наплавного мосту, в зв’язку з необхідністю вільного проходу під мостом рибацьких човнів і шаланд. Проте постанові не судилося здійснитися. Події, що наступили, скоротили, а потім знецінили земські кошти, тож переправа продовжувала діяти без реконструкції до закінчення повноважень земства.
Значення Бериславсько-Каховської переправи виходило далеко за межі звичайного транспортного сполучення між двома південними губерніями. Переправа сприяла виникненню торгових з’їздів на перетині давніх торгових шляхів: Чумацького та Кримського. Вона акумулювала торговельний рух Правобережжя і направляла його у знамениту Каховку, де щорічно відбувалися сезонні ярмаркові фестивалі, на які збиралися тисячі торговців з України, Росії, Білорусі, Польщі та Прибалтики з різноманітними товарами.

(„Південний архів”. — Херсон. Вип. 13, 2004)

Читати далі >> 28 >> 29 >> 30 ... >> 58 >> 59 >> 60