Перша сотня
Гуморески
Флікінштейн А.В.
Перша сотня: Гуморески. - К.-Херсон: Просвіта: Євшан-Зілля, 2008. - 71 с.
ISBN: 978-966-2152-05-0
А воно - чиє?!
У Федотівни дитина -
На усе село:
Ледацюга і дубина,
Хитре помело.
Від роботи хлопця нудить,
Все своєї гне:
Доки хати не відсудить -
Цвяха не зігне!
- Поможи мені, синочку,
Риє саж свиня!
- На фіга ця заморочка?
Вона що, моя?
До нотаріуса мати
На прийом пішла -
Дарувати сину хату
(Компроміс знайшла!)
Документ синку підносить,
Промовля: "Візьми!
І тепер не морщи носа,
А займись дверьми.
Підвіконня поміняєш
(Дошки у хліві).
Тут - підтешеш… Там спиляєш…
Будуть, як нові!
А то ж соромно сусідів
Запросить на чай…
І синочок мамі "видав":
- Губи підкачай!
Розкудахталася, як квочка!
Глянь, крута яка!
Сядь тихенько у куточку
І не вознікай!
Розкричався на матусю
Спересердя син:
- Наче я тебе боюся!
Командирша, блін!..
Про ремонт - забула. Досить!
Простоїть, як є.
І не пхай в хазяйство носа…
Воно шо - твоє?!
Де беруться діти
Хлопчик до батька
Недавно звертається:
- Татку, а звідки
Дитинка з'являється?
Знічений батько
Почухав потилицю,
Вуса посмикав,
Потер свою вилицю…
- Звідти, куди ви
Батьків посилаєте
Часто і густо,
Коли підростаєте!
Ультиматум
Жінка Клима "пробира"…
Ледь очей не видерла!
А по тому, як "дійшла" -
Ультиматум видала:
"На фіга таке життя?!
Задовбали бантики,
Свині, віники, сміття!..
Хочеться романтики!
Тьху - на все! І розтовпчу!
Заживу по-новому:
Підфарбуюсь, підкручусь,
Розживусь обновами.
Весь "прикид" - сама "фірма"
(Все життя хотілося!
А ти все: "Гроше-ей нема-а…
Де ж вони й поділися?)
Помандрую на вокзал…
В сквері потиняюся…
Хтось колись мені сказав,
Буцім, "не міняюся"!
У "Кавказі" посиджу
(Треба ж врешті звикнути!)
Наперед тобі кажу,
Щоб проблем уникнути.
А то все - тобі й тобі:
Пиво з сигаретами,
Теревені по "трубі",
І диван з газетами…
З мене досить! "Секонд хенд" -
У житті торішньому!
Хай живе… той… "хеппі-енд"!
І кранти - колишньому!
Тож, якщо не зрозумів, -
Можеш вимітатися.
Щастя дати не зумів -
Нічого й чіплятися.
…Станеш знов кричать: "Коза!",
Тупотіти ніжками?
- Та ти що?! Я - тільки "за!"
Обоїма ріжками…
Невгамовна
В кухні жінка чоловіка
Чемно запитала:
- Любий, як тобі вечеря?
Добра, чи невдала?
Пихнув "Ватрою" Микола:
- Що ти за людина?
Знову хочеш посваритись,
А нема причини?
Задача
П'ятий "Г". У клас п'яненька
Вчителька заходить.
Перекличку так швиденько
З учнями проводить.
Потім, наче "потороча",
На стілець сідає,
Опускає долі очі
І сидить… дрімає…
П'ять хвилин проходить… Двадцять…
Вчителька - ні звуку.
Діти стали хвилюватись.
Петя тягне руку:
- Катю Павлівно, що з вами?
Ви - як тарапата. -
Став перед її очами
Зошитом махати.
- Не хвилюйтесь. Я здорова, -
Вчителька сказала. -
Так, який урок? Укрмова? -
Діток запитала.
- Математика! Не мова!
Ви забули наче?
- Ні! Та то я так, до слова…
Ось моя задача:
З пункта "А" рішучим кроком
Дівчина виходить,
І в пункт "В" перед уроком
Її біс заводить.
Там за пунктом "С" - подруга
Дівчини сиділа.
Узяли по чарці, другій…
Розпивали сміло.
Як до пункта "D" дісталась -
Це таки задача…
На "ікса", спитать, ми брали
Пиво на додачу?
Святковий обід
Чоловік за стіл сідає
І питає жінку:
- На обід у нас - хінкалі,
Чи соте з печінки?
Чи, можливо, як учора -
Бульба "у мундирі",
Як було і позавчора,
І на тій неділі?
- Ну, картопля! - жінка каже. -
І салат добренький.
Ще й олійкою помажу,
Щоб було смачненьким.
- Нині ж свято, тупорила!!
Як ти стіл накрила?!
- Я - в парадному мундирі
Бульбу наварила!
Ото стимул!
Маню біди обминають,
А проблем багато:
Чомусь завжди зогнивають
Жінчині томати!
Ото тільки зав'язались -
"На корню" чорніли.
А в сусіда - як сміялись! -
Миттю червоніли.
Чим уже не обробляла -
Результат відомий…
До сусіда завітала:
- Підкажи, будь добрим!
- Та все просто, як у танку! -
Той відповідає. -
Я і звечора, і зранку
Одяг весь скидаю!
Від такої процедури
Плід ніяковіє,
Підніма температуру,
Швидко червоніє!
…Жінка шифером новеньким
Двір обгородила
І гасала, у чім ненька
Маню породила…
Через тиждень - вже сусіда
До Марії стука
(Десь отак після обіду):
- Як моя наука?
- Не подіяла порада
На мої томати!
Почорніли. Треба гадам
Мужа роздягати.
Так зате на іншій грядці
Результат чудовий:
Уродили, як у казці,
Огірки метрові!
Звичка
Два братка по кладовищу
Навмання блукають.
Щось годину, чи то й більше
Між хрестів шукають.
- Ти поглянь, захоронили,
А слідів - ніяких.
Безіменного зарили,
Мов якусь собаку.
А Толян був багатезний,
Із швейцарським вкладом.
Тут би - пам'ятник помпезний
І з таким "розкладом",
- Кинь базар! Шукай пильніше!
Чи ж йому в новинку -
І могилку, як все інше,
Записать на жінку?
Свинство
Два одвічно голодних студента
Про свинину розмову заводять.
Про пельмені, битки та котлети
І годину, і другу говорять.
Все міркують: ну що б відчебучить?
Як "прожити" останню десятку?
- А давай дві стипендії - в кучу
І прикупим собі поросятко!
Ось отут, у куточку - станочок
Для малого пацяти збудуєм.
Кропива, лобода, огірочок…
Літо-осінь якось прогодуєм.
Так зате ж на Різдво "заковбасим",
Свіжини досхочу наїмося!..
- Та ти що?! Чи здурів?! Тобі часом
По макітрі нічим не прийшлося?
А навоз? А вонізм? Черви… Мухи…
А задуха? Одвічна багнюка…
- Та чого ти боїшся, Васюхо?
Ми ж живем? Проживе і свинюка!
Така дяка
Іван заходить до хліва,
А там стара кобила
В кутку на сіні - ледь жива,
Ледь духу не спустила.
Злякався дуже неборак, -
Це ж збиток для родини!
І каже жінці: "значить так:
Доріжемо скотину!"
Почула рішення свиня
І жертву вмить повчає:
- Вставай, нещасна, і гуляй!
Стрибай, хоч сил немає.
Бо смерть твоя уже прийшла -
Господар ніж шукає!..
Коняка миттю підвелась,
Підстрибує, брикає…
- Кобила вижила! Віват!!
Лаштуй горілку, жінко!
Клич кума - будем приливать!
І вмить зарізав… свинку.
Гей, мужики!
Боже, а які "мужчини"
В нас були колись?!
Зараз - як оті руїни:
Геть перевелись!
Жерти, пити - ось турбота.
Жить - щоб в вус не дуть.
Секс для них - тяжка робота.
Тільки б "сачконуть"!
Зверху ляже - засинає.
Знизу - не дихне.
Збоку - в телик зазирає -
Кайфу не збагне.
Сяде - пузо заважає,
Наче барабан.
Стане - зразу геть тікає
Риссю на диван.
Тому вас попереджаю:
Бійтесь, мужики!
Роги вам понаставляють
Скривджені жінки!
Горе - чи біда?
- Тату, слухай сюди! -
Батьку хлопчик говорить. -
Чим, скажи, від біди
Відрізняється горе?
- Ну й розумник же ти!
(Мати буде гордитись)
Відрізнять від біди
Хочеш горе навчитись?
Тож послухай мене
Ти уважно, дитино
(Хай тебе обмине
Лихо й тяжка година!)
Уяви: на вокзал
Твоя баба помчала -
До Москви, на базар
Мотонуть забажала.
В місті транспорту - тьма
І народу там - море.
Під машину сама
Впала бабка… Це - горе.
Тут хоч плач, хоч реви -
Вже не встане й не піде…
Та біда - до Москви
Теща вік не поїде!
Ау!
На галявині лісній
Чути крики дикії -
Роздратований "крутий"
Між кущами бігає.
Весь скуйовджений такий;
Рве волосся, лається.
Переляканий і злий.
Плаче й матюкається.
Підійшов грибник з відром:
- Певно, заблудилися?
Той: "Ау!" та все кругом
Очманіло дивиться.
Розмірковує мужик:
Добре ж заковбасило,
Раз "аукає" чужий
Поряд з автотрасою!
Підбадьорить норовить:
- Що ж ви розкричалися?
До зупинки ж ходу мить -
Марно ви злякалися.
А "крутий" усе: "Ау!"
В розпачі вигукує. -
Два "козли" мою "Ау-у-у…
Ауді" поцупили!
Не ясно
На прийом до чародійки
Із далекого села
Розхвилювана Марійка
Ворожити прибула.
Привезла шманделик сала,
Банку меду налила,
Ще й торбинку (щоб не мало!)
Вермішелі додала.
Віддає усе без жалю,
Каже: "Можу й доплатить!
Я уточнення бажаю,
Як мені надалі жить?!
Ви мені уже гадали
Років п'ять тому назад.
Шлюб щасливй обіцяли
І ватагу дитинчат.
Діти - є. Життя шалене.
Бабський вік - короткий лік…
Тож скажіть, коли вже в мене
Буде врешті чоловік?"
Маркова болячка
Так в п'яниці Марка
Шия заболіла,
Що й горілки чарка
Болю не спинила!
- Вчора, - каже Марко, -
Поперек хватало,
Так мене Одарка
Файно лікувала…
- Сумішшю медовою,
Чи меновазином?
Може, маззю новою
Вкупі з керосином?
- Віником дубовим
В бані лупцювала!
Потім ще й чудовим
Перваком стирала.
- В чому ж шия винна,
Можеш розказати?
- А ти спробуй з спини
Самогон злизати!
Цікава арифметика
Розмовляють дві подруги:
- Уяви, Маринко:
Мій кузен надумав сватать
Престарілу жінку!
Не повіриш - шість десятків
Нареченій років!
А Миколі - тільки двадцять?!..
Отака морока.
Вона старша рівно втричі!
Всі ми просто в трансі…
Бо ж родина (Бог посвідчить!)
Проти мезальянсів.
- Розумію гнів ваш щирий,
Та любов - це сила!
І різниця несуттєва,
Як кохана - мила.
За якихось двадцять років
(Підрахуйте, братці!)
Колі - сорок, а дружині -
Шістдесят плюс двадцять!
Тож не треба нервувати
І впадати в відчай.
Вже не втричі буде старша,
А всього удвічі!
Золота жабка
Раз Микола на рибалку
Зранку почвалав
І бридку зелену жабку
Вудкою спіймав.
А насправді - золотою
Жабка та була.
У палаці під водою
Царственно жила.
- Відпусти мене, Миколо,
Жде мене сім'я.
І твоє бажання скоро
Виконаю я!
Гуманістом був Микола:
- Обіцяй мені,
Що не буде більш ніколи
Воєн у Чечні!
- Це бажання - відпадає,
Думай, що загнув!
Я ж - не рибка золотая…
Певно, ти забув?
…Тут сердега - жінки фото
Жабі показав:
- В мене є одна турбота, -
Сумно проказав, -
Почаклуй, щоб ця холєра
Схудла, підросла
І красива, як Венера,
Віку дожила!
Подивилась жабка картку:
- Що за маячня?!
Ні, давай усе спочатку…
Де твоя Чечня?
Кожному своє
Перший дядько був гурманом.
Чом би й не поїсти?
Досить тільки із дивана
В кухню перелізти.
Другий - той любив поспати.
Сон - щоб повноцінний!
І "самсунг" перемикати
Пультом дистанційним.
Третій спирт любив вживати.
Будь-який: медичний,
Той метил, що в самогоні,
І етил - технічний.
Зовсім іншим був четвертий:
Чесний - пошукати!
Наполегливий, упертий…
Тільки б працювати!
Так усе життя й ішачив
Дядько "безпородний":
Злий, невиспаний, тверезий,
Бідний та голодний.
Їхня правда
По райцентрі походжає
Фіфочка-москвичка.
Українське гудить, лає -
То така в них звичка.
Все в нас криво, кособоко.
Ціни - нереальні.
Ми - тупі. Вони ж - високо-
Інтелектуальні!
І собаки наші - бяки.
Сало - піснувате.
І дорожні навіть знаки
Не такі строкаті…
- Всьо здєсь прєсно! Економно!
Тєсно!.. Дальше!.. Дольше
Вон тот дом у гастронома
В русскіх бил би бо-о-ольше!..
А я вірю в те, що чую
З ходу, без вагання.
Бо я знаю: та споруда
Зветься "Психлікарня"!
Хитрі миші
- В мене - чисто водевіль
В хаті відбувається:
Над котом мишачий рід
Попросту знущається!
Вже Тарзана довели
Кляті до істерики.
Просто травлю почали
Знахабнілі стерви ті!
- Жирні мишки для котів -
"Віскас" свіжозловлений.
Чим їм кіт недогодив?
Чим незадоволені?
І що можуть гризуни
Втнути над Тарзанкою?
- В мишоловці сир сухий
Мажуть валер'янкою!
Новатор
Троє друзів спозаранку,
Накопавши черв'яків,
Заспішили на рибалку
Через поле до ставків.
Розмістились в очереті.
Ждуть улову… Не клює…
Розкурили сигарети
І поїли все, що є.
- Скоро піде! - каже Петя. -
Всі послухайте мене:
В кого перша попадеться -
Помандрує по спиртне!
А кому всміхнулось щастя
Упіймати другий хвіст -
По закуску риссю скаче
До "Сільмагу" через міст!
…Упіймав Петро рибину
І гайнув по самогон.
Никодим через годину
Тарабанить "закусон".
Тільки Фєдя, мов статуя,
На пеньку старім притих.
Чарку кине - і чаклує
Біля вудок розкладних.
Із човна дідок старенький
Співчутливо запитав:
- Не клює? А ти, рідненький,
Хробаків давно міняв?
Федя каже: "Це не діло -
З дому перти самогон.
Я ж не дурень - тратить сили
На безглуздий марафон.
І тому свої я вудки
Дещо модернізував:
Поплавки на них залишив,
А гачки - повідривав!"
Хочу чаю
Чоловік уранці Раю
Будить ліктем в бока:
- Приготуй швиденько чаю -
"Яви" чи "Маброка"!
- Відчепись, погане стерво!
Бач, чого схотіло!
Ні одне ще не померло
Без такого діла!
Нализався самогону
Ти без міри вчора.
Пити чай - нема резону -
Похлебчи розсолу!
Ти ізвечора, п'янчуго,
Брався посуд бити…
За які тобі заслуги
Маю чай варити?
- Помираю!.. Чаю хочу!..
Що, надула губи?
Приготуй за гарні очі!
І… за цілі зуби!
Довгожителі
Липневого ясного теплого дня
В село до підніжжя Говерли
Кіношників групу (ото новина!)
На з'йомки картини приперло.
- У вашім селі довгожителів - тьма!
Всіх знімем. Хай люди побачать.
Столітніх на білому світі - катма.
Людина - як муха: живе та й нема!
Проґавим - собі ж не пробачим.
Усе розпитали. Адреси взяли.
Гайнули притьмом по оселях.
В останній за списком будинок зайшли -
Дідок зустрічає веселий.
Сто років старому! Густа борода,
Всі зуби біліють у роті.
Такий балакучий, що просто біда!
Зняли. Записали. Зібрались… Гайда!
Все зроблено. Фініш - роботі.
За клямку взялися, щоб вийти надвір…
А що це за шум за стіною?
В сусідній кімнаті - як ранений звір,
Хтось рикнув, а хтось - заспокоїв.
- Що діється там, за стіною, скажіть.
Сусіди безсовісні б'ються?
- Та ви не звертайте уваги! Ідіть!
То зранку наклюкались батько та дід
І знов за Петрівну скубуться.
Помилилась
- Лікарю, це правда, -
Каже породіля, -
Що моя вагітність -
Тридцять дві неділі?
А не тридцять тижнів,
Як раніш вважалось?
- УЗД - надійна.
Вік не помилялась!
Дівка червоніє.
Наче стигла вишня:
- Що ж я наробила?!
Не за того вийшла!..
Облом
Ведмідь на день народження отримав
"Крутий", складний, шикарний симпатичний
(Такий, що дехто і в руках не тримав!)
Мобільний телефон поліфонічний.
Наранок клишоногий до подруги
Стрімглав летить стежиною вузькою:
- Не думав я, що ти така брехуха!
І знатися не хочу я з тобою!
Ти сотовий мені подарувала…
Повірив я… Та марно сподівався…
Нема в нім сот! І меду - ні краплини!
Я всеньку ніч у ньому продовбався.
ДТП
По шосе автоінспектор
Їде, не спішить.
Коли бачить на узбіччі
Декілька машин.
Зупиняється. О диво!
В кроні на сосні
"Запорожець" розмістився
Зручно у тіні.
Водія сержант питає:
- Що це за маневр?
Ти циркач, чи, вибачаюсь,
Суперкаскадер?
Чи літаюча тарілка
Твій автомобіль
Запроторила на гілки?..
- Та він сам! Повір!
Я собі ото рулюю
Тихо по шосе…
Аж коли собаку тую
Біс кудись несе.
Щоб тварину не забити -
Тисну тормоза.
Тарантайка й підстрибнула,
Як дурна коза!
"Запорожець" - не машина,
Я завжди це знав.
А то що й собак боїться -
Гадки я не мав!
Прикмети
Раз Оверко, Гнат, Кирило
Стрілись вечорком,
Про прикмети говорили,
Тішившись пивком:
- Це погано, як стежину
Кіт перебіжить.
Особливо - коли чорний.
Препаскудна мить!
- А ще гірше, як бабуля
Із відром пустим
Перейшла тобі дорогу -
Повертайся в дім!
- Для людини вийде боком,
Щастя розіб'є,
Коли хто хоч ненароком
Дзеркало поб'є!
І питання тут Оверко
Ставляє ребром:
- А що буде, коли смерком
Чорний кіт поб'є люстерко
Порожнім відром?
Склероз
- Чуєш, Химо, я недавно
В пресі прочитала,
Що склероз буває ранній
Від вживання сала!
- Правду кажуть! Коли зранку
Шмат сальця заточиш -
Аж до вечора забудеш,
Що поїсти хочеш!
Золоте правило
Мати вчить свою дитину:
- Пам'ятай, синочку
Все життя одну-єдину
Хитру "заморочку".
Правило таке існує,
(Золоте, при тому!)
Глузд здоровий торжествує,
Як живеш по ньому:
Слухай все. Завжди і всюди.
Тільки пильно слухай!
Не мотай на вус, що люди
Вішають на вуха!
Психічна атака
Запитала в тата
Донька семирічна:
- Що таке - атака…
Як її… Пси-хіч-на?
- Як тобі, дитино,
Краще пояснити?
Спробуй цю картину
Просто уявити:
Йде війна кривава.
Дим і сморід всюди.
Ворог зліва, справа…
Гинуть наші люди.
Вже нема патронів,
Скінчились снаряди…
Що бійцям лишилось?
Смерті дожидатись?
І отут раптово
Виринуть з засади
Ряжені військові
В дивному наряді.
І почнуть щосили
Ворога лякати
Криками страшними!..
А в руках - гранати.
Злякані фашисти
Падають, тікають…
- Тату, це вже смішно!
Цим не залякають!
Вислали б на зебрах
Голих та горластих
Панків-ірокезів
В тільничках смугастих!
Не ті умови
- Гов, сусіде, йди сюди! -
Кличе Гнат Кирила. -
От діждалися й біди
Від твого Данила!
Я учора упіймав
Даню у підвалі:
Він з полиць "конфіскував"
Всі мої… деталі.
- У підвалі - та й не взять?!
Не така й напруга…
Там же площа 2 на 5!
В чім твоя заслуга?
На такому метражі
Й мишу заганяєш…
Ви у полі побіжіть -
Чорта з два спіймаєш!
Обмін досвідом
В райвідділ гамселить у двері
Якийсь чоловік спозаранку:
- Я - жертва! Забрали від мене
Ворюгу сюди на світанку.
Побачити хочу барбоса!
Можлвість таку мені дайте!..
- В суді і зустрінетесь. Досить!
У нас - перезміна. Бувайте.
- Можливо, до суду й не дійде,
По-мирному справу владнаєм,
Якщо лобуряка підійде
І я його дещо спитаю:
Нехай мені скаже, вражина
(Клянуся заяву забрати!),
Як він, не збудивши дружину,
Заліз уночі в мою хату?
Переміна
- От у юності бувало, -
Каже батько сину, -
Відро пива випивав я!
Зараз - половину.
- Що, здоров'я гірше стало?
Шлунок не приймає?
- Ні, в цеберко (будь не ладне!)
Пика не влізає!
На пляжі
- Я на пляжі вчора
День-денський провів.
Коло мене поряд
Справжній негр сидів!
- А якого біса
Він отам стирчав?
- Не повіриш - дядько
Також загоряв!
Недовіра
Хлопець з дівкою на Кубу
Їдуть відпочити,
Щоб взаємини до шлюбу
Краще закріпити.
Звідти факса надсилає
Син своїй матусі:
- Я - щасливий, бо кохаю
Лиш мою Марусю!
Гроші є. Не голодаєм.
Чорні - наче в сажі.
Цілий день відпочиваєм
На міському пляжі…
Маня тиха і покірна,
Тільки мене й слуха.
Невибаглива, помірна
І не цокотуха…
Мати лист той прочитала:
- О небесна сила!
Ще не сіла і не впала,
А брехать навчилась!
Фокус Коперфілда
Баба Дуня та онука
Поруч посідали -
Сорочину для дівчини
Гладдю вишивали.
Леся слухає уважно,
Як стара зітхає,
Коли ниточку у голку
Довго пропихає:
- Не виходить швидко, доню!
Геть недобачаю.
А раніше було легше:
Раз! - і попадаю.
- То ти вміла, - каже Леся -
Фокуса робити -
В кінчик голки, а не в вушко
Ниточку продіти?!
Виправдався
Якийся дядько на "товкучці"
Дорікає Власа:
- Що за кріль?!
Поглянь: на тушці
Зовсім мало м'яса!
І худий. Ви, мабуть, сп'яну
"Зайчика" забили
І тварині так зарано
Віку вкоротили:
Тут у Власа від образи
Дух перехопило:
- Не вбивав я цю заразу!
Поклянусь могилой!
Мене тому спозаранку
На базар приперло,
Що сьогодні на світанку
Кроленя померло!
Заспокоїв
Зять і теща зміркували
Врешті помиритись.
Поруч в крісла посідали -
Телік подивитись.
Теща каже: "Любий сину!
Тебе мама просить:
Вбий цю муху! Бо вражина
Скрізь заразу носить".
- Не хвилюйтесь, мамо мила!
Що вас так трясе?
Муха зовсім слабосила -
Вас не піднесе!
"Кошмар"
У крамницю ювелірну
Десь перед обідом
Завітала дама стильна
Із старезним дідом.
Було ясно: "Буратіно"
Дуже вже багатий
(Бо навіщо ж цю дубину
При собі тримати?)
- Скільки коштує намисто
З перлів у два ряди?
Це ж підійде на усі сто
До моїх нарядів!
- Не дешеве. Десять тисяч
"Баксів", зрозуміло.
"Древній" стогне: "Це - кошмар!"
Дама - заніміла.
Далі каже: "А підвіска
В вигляді гітари?"
- А підвіска, вибачаюсь,
Стоїть два кошмари!
Де гроші
У суботу із курорту
Маня прибула.
Купу вражень від комфорту
Звідти привезла.
Відчиня в квартирі двері:
Леле! Ну й дива -
Хата, мов у Торічеллі,
Пусткою зіва!
Чоловік в порожній залі
Всівся на паркет,
Підстелив собі під зада
Парочку газет…
- Де, кажи, мої пожитки?!
- Я усе продав…
- А де гроші за нажите?!
- У мішки сховав.
Маня біга по квартирі
(Ох вже ці жінки!),
В кухні зирить, у сортирі…
Це ж оті мішки?
- Вік не знайдеш! Я ті гроші
Гарно заховав!
Ось - мішки! - На пухлі очі
Пальцем показав.
Не ясно
Дівчина в секс-шопі
Дивиться товар.
Врешті вибирає
Певний екземпляр.
Так до себе ніжно
Річ ту притуля…
Ясно: незаміжня!
Видно ще здаля.
Знітившись, питає
Дівка чепурна:
- Вибачте, будь ласка,
Де примірочна?
Не той попит
- Вирішив я, брате,
Вибрати дружину.
Я старий, багатий,
А візьму дівчину
Гожу та здорову,
З карими очима.
І щоб мала двадцять
Років за плечима!
Та чи піде дівка
За стару руїну?
Може, краще буде
Років десять скинуть?
- Та й не гляне навіть,
Якщо роки скинеш!
Піде, якщо двадцять
Ти собі накинеш!
Конкуренція
Біля сміттєвих бачків
Вереск не стихає -
"Бомж" кілком рябого пса
По двору ганяє.
Підійшов якийсь дідок.
Вид - інтелігентний.
І "бомжу" кидає докір
У лице конкретний:
- Бить тварину - негуманно!
Чули, чи не чули?
Мабуть, совість у підвалі
Зоп'яну забули!
Подивіться-но кругом:
По усій окрузі
Порозвішені листки
"Звірі - наші друзі"!
І тому Вас попрошу:
Покладіть дубинку.
Відійдіть, хай пес згризе
Он оту скоринку!
"Бомж" промовив: "Є важливим
Тут один момент:
Може, пес Вам і товариш…
Мені ж - конкурент!"
Облом
Жінка зовсім знахабніла!
Уяви собі -
Купу грошей захотіла
Мати щодоби!
Десять гривень вимагала,
Потім - сорок п'ять.
А це - сотню забажала
В мене відірвать.
- Ну й потреби! Пожирає,
Наче сарана.
Ти не знаєш, де діває
Грошики вона?
- Я такого у Надійки
Навіть не питав,
Бо ще жодної копійки
В руки не давав.
Прикол
В промтоварнім магазині
Відділ "Все для школи".
Розглядає на вітрині
Пильно щось Микола.
Продавцю: "Вельмишановна!
Коли Ваша ласка -
Покажіть мені кулькову
Ручку, як указка!
А тепер - оту червону
Дайте із вітрини.
- Це сюрприз позачерговий
Буде для дружини?
- Що?! Сюрприз? Моя ж ти люба! -
Вигукнув Микола. -
Я купив з шиншили шубу!
"Паркер" - для приколу!
Целюліт
Оця розмова відбувалась
Як посідали за обід.
Мої батьки засперечались,
Що то за штука - целюліт?
Матуся каже: "Це - розтяжки!"
А тато в відповідь: "Та ні!
Це - відкладання жиру в ляжках
І в місці, нижче по спині.
Безсилі гелі та пігулки,
Дієти знатних діячів,
Коли з боків звисають "булки"
І щоки схожі на м'ячі".
- А я от знаю, як одразу, -
В розмову тітонька встряє, -
Звести навіки ту заразу!
Рецепт простий у мене є:
Не треба жерти через міру,
Любить диван до забуття.
І "апельсинової шкіри"
Не буде в вас усе життя!
Гастролі
У село глухе й забите
У турне гастрольне
Прибула співачка "Чіта"
Із концертом сольним.
Проспівала пісню-тугу
Із акомпонементом.
Зал - притих… Вона і другу
Видає моментом!
Люд реве, як бик скажений,
Тупотить ногами…
А вона - як навіжена,
Верещить без тями!
Коли врешті притомилась
Не співа - шепоче.
У народу запросилась,
Закотивши очі:
- Розумію я, що пісня -
Величезна сила.
І розчулена до сліз я,
Що усім вгодила.
А тепер вас попрошу я
Посидіти чинно.
Синтезатор хай пограє,
Доки відпочину!
Гул обурення лунає
На слова артистки.
Дід Пилипович горлає
"Городській" солістці:
- Та ти що?! Відпочивати?!
Дулю відвертишся!
Будеш ніч святу співати
Доки не навчишся!
02 - чи 03?
До пожежної частини
Номер тридцять три
Подзвонив якийсь хлопчина
Пізньої пори:
- Не хвилюйтеся. Пробачте.
В мене не горить.
Поможіть одну задачу
Швидко розрішить:
Тут, за рогом - мент і фельдшер
Б'ються в дану мить.
Підкажіть мені нарешті:
То куди ж дзвонить?
Золоте весілля
В ресторанах бенкетують,
Проводять дозвілля…
І дід з бабою святкують
Золоте весілля.
Підтягнувся "контингент"
В зал новий бенкетний.
Підійшов кореспондент
Весь такий, "конкретний".
- Вже назад усе життя
Подумки прокручено.
Вас терзало каяття?
Марилось розлучення?
- Зі старою прожили
Ми не ворогами.
Десять діток нажили -
Всі поперед вами.
А розлучення?.. Та ні!
Що там вже казати?
Розлучитись - не хотів,
Мріяв - зарубати!
Реп'яшки
"Не паркуйте транспорт, люди,
Під моєю хатою.
Попереджую: штраф буде -
Дам по склу лопатою!"
***
Объявление в газете
"Хроника воскресная":
"Нашедшему бультерьера -
Царствие небесное!"
***
Хочеш знати правду?
Вихід є з положення:
Прочитай уважно
Всю таблицю множення!
***
На базарі око ріже
Цінник "Кріль - ангора".
Не хвилюйтесь: м'ясо свіже -
Нявкало ще вчора!
Скромний
- Звала мене ти? -
Син мами питається.
- Ні! Він - до батька
З тим самим звертається.
І, негативну
Отримавши відповідь,
Діда і бабу питає:
- Скажіть мені,
Нащо вам бачить
Мене захотілося?
- Щезни, настирне!
Чого причепилося?
Хлопець надувся,
Як сич перед холодом,
Всіх домочадців
Обвів хмурим поглядом:
- Добре! Питання
Поставим по-іншому:
Жерти ми будем,
Чи ляжем неївши ми?
Подарунок
В День народження Євгену
Куплено краватку.
Наворочену: зелену
У червону цятку.
На вузлу - кружальце синє
Розміром з копійку,
Якийсь гак посередині
Ще й пряма лінійка.
Вихваля дарунок жінка,
Тицяє на знака:
- Тут ось доляр на картинці -
Штатівська ознака.
То ж цінуй мою турботу
(Може, колись дійде?).
Вдягнеш завтра на роботу!..
Що ж сюди підійде?
Подивився Женя тупо
На "круту" краватку:
- Краще - бороду до пупа
Та страшком на грядку!
Батьківські турботи
Дзвонить жінка чоловіку
Зранку на роботу:
- Приїзди скоріше, милий.
Маємо турботу:
Старші діти - як сказились:
Лаються, скубуться…
Вже не просто посварились -
Навкулачки б'ються!
Твій синок моєму Жені
Вирвав жмут волосся.
Не зважає і на мене -
В матінку вдалося!
Кидай все! Лети додому!
Тю, та хто сміється?!
Швидше, бо й до наших діток
Котресь добереться!
Оце лапа!
Там, де біля мосту
Траса на Криницю, -
Заклад збудували:
"Взуємо!" крамницю.
Чоботи в ній різні,
Капці, черевики…
Справа - то жіночі.
Зліва - чоловічі.
Входить босий дядько
Зросту "аж до неба".
Мовить продавщиці:
- Взутись конче треба!
Рада вся обслуга.
В крісло посадили.
Наче тії мухи
Дядька обліпили…
Гумові калоші,
Кеди та кросівки,
Виступці домашні
Пруть хитрющі дівки.
Тягнуть сандалети
Модні, симпатичні.
Різні там штиблети
Стильні та класичні.
Всі клієнт приміряв.
Жодні не налазять!
В розмір сорок дев'ять
П'яти не залазять!
Жаль, що не вдалося
Пару підібрати…
Можна відшукати
Номер п'ятдесятий?
- Боже, що за думка
В голову вам лізе?
Номер п'ятдесятий -
Це дитячі лижі!
Радість
В трамваї їде тип брудний.
У сажі навіть пика!
Веде себе, як "находний":
Сміється, що аж гика.
То враз кружляти почина,
Неначе вальс танцює…
Сміється… Плаче… Дивина!..
Кондуктор каже "Чуєш,
На себе в дзеркало поглянь -
Типовий бомж! П'яниця!
Звільни вагон! Негайно встань -
Хтось може забрудниться!
- Та я четвертий день не п'ю!
Від щастя просто млію -
В неділю тещу я свою
Відправив в Коломию!
Додому Бог її послав.
Поїхала… стервоза!
Так я від щастя аж співав!
Повіриш, навіть цілував
Вагон і паровоза!
Каяття
- Вибач, люба, що з'явився
Я додому уночі!
Каюсь, мила, що напився,
Від дверей згубив ключі.
Уявляю, як злякалась
Ти при вигляді моїм -
Із синцем під оком, п'яне
Крізь вікно залазить в дім!
- Аж душа злетіла в небо!
Ноги корчами звело…
А, до речі, тоді в тебе
"Ліхтаря" ще не було!
Не катит
Нарик в ресторане:
- Шеф, а это - курица?
- Нет, оно не курится!
Жареная птица
Только лишь едится!
Хвалько
Хвалився якось Горобець:
- Я - супермен! Я - молодець!
Я на котів як налечу -
Всіх заклюю! Всіх розтопчу!
На клоччя миттю роздеру!
На порох гадів розітру!
Хай знають, кляті "фраєра",
Як проганяти із двора!..
Так розходився наш хвалько,
Що не помітив, як Мурко
Підкрався тихо по траві…
Стрибнув!.. Спіймав і… се ля ві!
Мораль: не можеш - не кажи.
А скажеш - крила бережи!
Мрія
- Ось піду на пенсію,
Грошей відхвачу -
Книги нову версію
Зразу закінчу!..
- Я й не знав, що вмієте
Книги ви писать!
- Та про що ви мрієте?!
Тут би - дочитать…
Солодка парочка
Раз у бар забрів Степан
(Мабуть, із зарплатою).
Розпивав "Союз Віктан"
З дівкою патлатою.
Раптом каже їй: "Ну, все!
Час і зупинитися.
Бо мене кудись "несе"…
Стало вже й двоїтися"…
- Пий спокійно! Все гаразд!
Думаєш - ввижається?
Ми - близнята! Двоє нас
В залі розважається!..
- Близнюки?! Оце дала!
Бармен, іще чарочку!
Четверня: ото діла…
Дві "солодкі парочки"?!
Марна праця
На дверях відеозали
Біліла записка:
"До шістнадцяти, - писали, -
Не підходьте й близько!"
Восьмикласник до подруги:
- Не везе - і кришка!
Ну навіщо взагалі ми
Вилізали з ліжка?
Депресія
Все сьогодні не таке!
Не тверде і не м'яке.
Не сире і не варене.
Не достигле, не зелене.
Ні високе, ні низьке,
Ні цупке і ні слизьке.
Ні гаряче, ні студене…
Це - депресія у мене!
Переплутав
Уночі повненька жінка
"Тачку" зупиняє.
- У будинок пологовий! -
Водію кидає.
Той упрів від хвилювання,
За руля вчепився.
На мигтіння світофорів
Навіть не дивився.
Мов стріла, летів до цілі.
(Щоб, бува, не пізно!)
Жінка трохи потерпіла
І благає слізно:
- Пожалійте ви машину!
Хай так не гарцює.
Та хіба ж я - породіля?
Я лиш там працюю!
Реалії життя
У художньому музеї
Людський натовп бродить.
Гід по залах, галереях
Екскурсантів водить.
- А в цім залі - віковічний
Шедевр експонують:
Полотно реалістичне
"Мулярі працюють".
А написана картина
Автором з натури…
- Та я вік не зустрічала
Гіршої халтури! -
Це слова рудої тітки. -
- І в музеях дурять!
Мулярі - працюють?! Звідки?!
Вони ж просто курять!..
На питання іронічне
Відповідь готова:
- Я ж сказав: "Ре-а-ліс-тич-не"!
То про що ж розмова?
Викрутився
Вже під ранок, як почувся
Третіх півнів крик,
До господи повернувся
П'яний чоловік.
Першу фразу, що у хаті
Через хміль почув,
Було жінчине: "Де, клятий,
Цілу ніч пробув?!"
- Я хильнув горілки з перцем
(на душі - тягар!)
І гайнув з розбитим серцем
На міський цвинтар.
Ледве звідти, уявляєш,
Ноги я допер…
Жінка, знітившись, питає:
- Боже, хто ж помер?
- Там - життя людського фініш!
Трави у росі…
Ти, можливо, не повіриш -
Там усі - мерці!
Злопам'ятний
На поминках тещі
Зять усіх "дістав":
За життя уперше
На коліна став.
Хрестить лоба бідний,
Плаче й промовля:
- Лебединим пухом
Хай тобі земля!
Ніжним теплим пухом,
Білим, наче сніг…
А сусід на вухо:
- Ти ж терпіть не міг
Свою тещу кляту
При житті й на дух?!
- Алергія в неї
На перо і пух!
Не горе
- От меня ушла жена! -
Молвил как-то Боря.
- Выпей крепкого вина,
Утопи в нем горе.
- Не получится!
- Нет денег?
И ответил Боря:
- Деньги есть! Однако, нет
Никакого горя!
Ловкость рук
Попадает случайный прохожий
В "Дом природы" на выставку кошек.
Интерес проявил к экспонатам
И спросил: "Подскажите, ребята,
Почему здесь так много народа?
Что за кошки? Какая порода?"
А в ответ услыхал: "Поглядите!
Тут сиамские кошки. Элита!"
Удивился, случайный прохожий:
- Во дают! Это сколько же кошек
Посрасталось во всем нашем мире!..
И как ловко же их разделили?!..
Гений
- Повезло тебе с сынишкой -
Гений подрастает.
Три годка всего мальчишке,
А уже читает!
- Если б так! А то ведь книжки
Пылью припадают!
Все нормальные детишки
Сказки вмиг глотают…
А Иван - хитрец и шкодник -
С года буквы знает!
Но - лентяй: сидит негодник,
И кроссворд решает.
Ошибочка
От солнца нацепив очки,
Сидят у речки рыбаки.
Сегодня рыба не клюет,
Зато на водных лыжах
Красотка лебедем плывет
Фигуристая, рыжая…
Мечтает вслух один рыбак:
- Представьте: тонет цыпочка.
Спасу её - какой пустяк!
И приз: целую рыбочку!..
Вдруг стала барышня тонуть!
Все дружно в воду прыгнули,
Нырнули, начали тянуть
За волосы за длинные.
Один достал, поцеловал
(Желание исполнилось!)
Потом понюхал… Прошептал:
- Прикинь - уже испортилась!
Минута ведь всего прошла -
Жива была покойная!
Ты ж видел - рядышком плыла
Красивая да стройная…
Как роза майская цвела!
Что смерть с красою сделала?..
- На лыжах рыжая была!
А тут - в коньках! И - белая.
Секрет
Ну откройте же хоть кто-то
Мне секрет,
Как сказать красивой даме
В ее сорок лет,
Что она - кровь с вином
Молодица
И что выглядит точно
На тридцать,
А никак не на все
Пятьдесят
В свои истинные
Шестьдесят?
Гороскоп
Если встанете с утра
С койки правой ножкой -
День продлится на "ура".
В смысле - день хороший.
Если с левой начат день -
Будет он не хуже.
Не сойдет улыбки тень
С губ. А секс - на ужин.
А вот если ты с утра
Встать совсем не можешь,
Значит, классненько вчера
День прошел… Дай Боже!
Попала
С рассветом новобрачный
В постель жене приносит
"Жоккей" - густой, горячий
На фирменном подносе.
Обиженно вздыхала
Жена на брачном ложе:
- О, Боже, вот - попала!
И кофе слабый тоже…
Опоздали
В центральной аптеке
С серьёзною миною
Парнишка в берете
Застыл над витриною.
На вид - лет семнадцать.
Глаза, словно пьяные,
Задумчиво смотрят
На полки стеклянные.
Ни слова не молвит,
Краснеет, стесняется…
Аптекарь с вопросом
К нему обращается:
- Вам - средства защиты?
С шипами? Без усиков?
- Нет, поздно. Простите,
Мне - пачку подгузников!
Шо-шо?
(Діалог)
- Миколо, не ходи туди! Там - міни!
- Шо-шо? (Не чує… Заглушають все машини).
- Там - міни! Не ходи туди ніколи!
(Заклало, мабуть, нашому Миколі…)
Кажу: там - мі-ни!! Повертайся, клятий!
- Шо-шо?
(Бабах! Дим, смотрід…)
- Ех, Миколо… Брате…
- Шо-шо?..
Не догодиш
Перед виходом із хати,
Оглядівши жінку пильно
Чоловік промовив: "Катю,
Капелюшок оцей стильний
Мені зовсім не до смаку!
Ти негайно його скинеш,
Бо у нім ти - як макака!.."
Жінка - в сльози:
- Хай ти згинеш!
Не пасує? Я - гібонка?!
Та тобі щоб догодити -
Треба пляшку самогонки
На макітру причепити!.."
Попередження
Микола питає сусіда Наума:
- Скажи мені правду, козаче,
Тобі до вподоби жінки нерозумні,
Тупі, наче дупа собача?
- Ти що - з перепою?! Таку не бажаю!
- А п'яні? До того ж - курящі?
- Я виродків цих за жінок не вважаю!..
- А груба, страшна, та ледаща?
Така, що ні шити, ні прати не вміє,
І їсти зварити не годна?
Що спить до обіду, а потім ще й ниє,
Яка вона хвора й голодна?..
- Я геть утечу від такої дівчини,
Волаючи "пробі!", "спасайся!"
- Так от і не лізь до моєї дружини!
Свою заведи - і втішайся!
Гониво
…Прыг в такси:
Поехали!
Шеф, гони на Чехова!
Сотку дам зелеными!
- Чехов - гад! Уродина!
Отморозок конченный!
Нарик замороченный!
Шиз! Дебил! Алкаш и псих! -
Прокричал шофер такси.
Перебор
Болі головнії
Дядька допікають:
- Ніби обручами
Голову стискають!
Наче молотками
Гупає у скронях;
Кола пропливають
Чорні та червоні.
Поперед очима
Зранку і до ночі.
Свист такий у вухах,
Наче хто сюркоче.
Тисне так, немовби
Череп розриває:
Мазі та пігулки,
Не допомагають!.. -
Так він пожалівся
Фельдшеру в медпункті:
- Я - на стару міру -
Втратив десять фунтів!
Лікар пацієнта
Вислухав, простукав.
Чорненький манжетик
Грушкою надмухав.
Градусник - під руку
(Боже, як лоскоче!)
Терпить Ваня муку -
Видужати хоче!
Мила медсестричка
Точить кров в пробірку…
Фельдшер же питає:
- Любите горілку?
- Що ви?! Не вживаю
Кріпшого за пиво!
- Курите? Буває?
- Це ж з якого дива?!
- Певно до жіноцтва
Топчите стежини?
- Ще за парубоцтва
Вірний лиш єдиній!
Лікар брови хмурить
Думає, зітхає…
"Приму" мовчки курить…
Врешті промовляє:
- Вперше зустрічаю
Чесного такого,
Чистого, як з Раю,
Янгола земного!
Кажете, макітра
Врешті заболіла?
Певно, тісним німбом
Бідну надавило!
|